Главная Обратная связь

Дисциплины:






Індивідуальна робота студентів



Індивідуальна робота студентів денної форми навчання виконується у вигляді рефератів, які враховуються при поточному оцінюванні знань, а заочної форми – у вигляді контрольної роботи.

Умови та завдання для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання наведені на сторінках .

Реферати студентами денної форми навчання виконуються шляхом опрацювання теоретичних питань наведених на сторінках . Вибір і вимоги до оформлення рефератів аналогічні вимогам до виконання теоретичної частини контрольної роботи.

Програмний матеріал блоків змістових модулів

Модуль 1

Філософське осягнення світу. Категоріальне моделювання онтологічної проблематики.

Змістовий модуль 1

Тема 1. Філософія та її місце в системі культури (3год.)

Лекція 1.Відношення „людина-світ” як фундаментальна філософська проблема. Еволюція типів світогляду та їх вплив на формування філософської проблематики.

Особливості філософії як теоретичної форми світогляду. Сутність філософської проблематики. Філософія і філософування. Смисложиттєві чинники філософування.

Філософія як спосіб духовно-практичного осягнення світу. Філософські парадигми та типи філософування. Епістемний та софійний типи філософування. Знання та мудрість. Філософський поліцентризм. Багатоманітність форм і способів буття філософії.

Особливості філософського пізнання. Світогляд і метод.

Структура філософії як теоретичної системи.

Філософія як тип духовності. Співвідношення філософії з іншими типами духовності. Філософська культура, філософська традиція. Роль особистості у філософії. Соціокультурне призначення філософії.

Змістовий модуль 2

Тема 2. Типологія філософських систем (7 год.)

Лекція 1.Історичні типи філософії як моделювання філософських проблем.

Зародження філософської думки та формування західної та східної парадигми філософування. Космоцентризм античної філософії як спроба побудови раціоналізованої картини світу. Особливості постановки і вирішення онтологічних, гносеологічних, антропологічних, методологічних проблем в античній і східній філософії. Проблема буття і небуття та пошук першоначала. Зародження логіки. Закони формальної логіки. Діалектика. Роль морально-естетичного начала в тлумаченні людського буття.

Лекція 2.Проблема співвідношення віри і розуму, філософії та релігії як основні в середньовічній філософії. Тлумачення і доведення буття Бога. Проблема універсалій: номіналізм і реалізм. Розвиток схоластики як формування раціоналістичного підходу до релігійної проблематики.

Особливості формування і основні риси філософських ідей Київської Русі.



Розвиток онтологічних, гносеологічних та методологічних проблем XVI-XVIII ст. Формування класичного типу раціональності. Механіцизм, раціоналізм та емпіризм в західноєвропейській філософії Нового часу. Тлумачення матерії та субстанції. Пізнавальний оптимізм та скептицизм.

Лекція 3.Основні риси та особливості філософії Просвітництва. Особливості антропоцентризму Відродження у порівнянні з механістичним підходом до людини в XVII ст. і антропоцентризмом Просвітництва.

Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності „Коперніканський переворот ” І.Канта. Філософська система та метод Г.Гегеля. Діалектика. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

Боротьба проти католицизму, обґрунтування православної догматики та формування професійної філософії в Україні (XVI-XVII ст.). Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії. Просвітницький характер філософії Г.Сковороди.

Основні риси та принципи філософії марксизму. Проблема людини: практика, відчуження, свобода, гуманізм. Матеріалістичні засади соціальної філософії. Філософія марксизму як втілення соціальної раціональності. Вплив марксизму на філософські течії ХХ ст.

Виникнення і особливості некласичних філософських вчень в ХІХ ст. Антираціоналістичний характер „філософії життя”. Проблема інтенціональності свідомості і „життєвий світ” в феноменології Е.Гуссерля.

Українська філософія ХІХ-ХХ ст. у контексті світової філософської думки. „Філософія серця” П.Юркевича. Проблема людини, творчості, сенсу історії в філософії М.Бердяєва, Г.Шпета. Соціально-філософські ідеї.

Лекція 4. Зміна філософської парадигми у філософії ХХ ст. і становлення некласичного типу раціональності. Плюралізм течій і напрямків. Сцієнтизм та антисцієнтизм.

Проблема наукового знання, мови: неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм, прагматизм. Антропологічні орієнтації філософської герменевтики.

Проблема людини як основна проблема філософії ХХ ст. Формування нової онтології. Особливості тлумачення сутності людини, її буття, свободи, творчості, комунікації, трансценденції в екзистенціалізмі, персоналізмі, філософській антропології, неофрейдизмі.

Основні напрямки та течії посткласичної філософії.

Змістовий модуль 3

Тема 3. Філософське розуміння світу (3 год.)

Лекція 1.Категоріальне моделювання онтологічної проблематики. Категорія буття, її філософський сенс і специфіка. Основні форми буття. Буття та небуття. Всесвіт, універсум, світ, життєвий світ: філософський зміст.

Проблема єдності та багатоманітності світу. Поняття „матерія", „субстанція" та їх історико-філософська генеза. Монізм, дуалізм, плюралізм.

Суперечність та процесуальність буття. Рух та розвиток. Осмислення проблеми розвитку та його критеріїв в історії філософії.

Основні філософські концепції розвитку. Діалектика та її різновидності. Понятійно-категоріальний апарат діалектики.

Риси і особливості синергетики як сучасної концепції розвитку. Поняття простору і часу. Специфіка просторово-часових характеристик в різних формах буття. Основні концептуальні підходи в тлумаченні простору та часу.

Час та вічність: релігійне, наукове та філософське тлумачення. Людиновимірність простору і часу.

Модуль 2





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...