Главная Обратная связь

Дисциплины:






Три погляди на ближнього



Я глянув на ближнього через мікроскоп критики і сказав: “Який він незграбний!”

Я глянув на ближнього через телескоп погорди і сказав: “Який він мізерний!”

Зрештою я глянув у дзеркало правди і сказав: “Який він подібний на мене!”

Банк часу

Припустімо, що якийсь банк щоранку клав на наш рахунок 1440 гривень за умови, що цю суму треба використати протягом дня, інакше всі невитрачені гроші пропадуть. Що б ми вчинили? Мабуть, узяли б у банку всю суму й витратили її до останньої копійки, щоб нічого не пропало.

Такий банк є в кожного з нас. Називається він ЧАС. Щоранку цей банк дає нам у розпорядження 1440 хвилин. Якщо не використаємо кожну з них на добрі справи – пропаде назавжди. І наступного дня вже буде запізно.

Любов

Любов схожа на воду. Якщо віддати її рослині – подарує життя. А якщо залишити на полиці в посудині – випарується.

Життєва дорога

Не питай дитину: “Ким ти хотів би бути?” Так запитують невіруючі. Запитай її: “Як ти хотів би служити Церкві, коли виростеш?”

Внутрішня дисципліна

Час, який минає відтоді, коли дізнаєшся, що Бог хоче, щоб ти робив, до тої хвилини, коли починаєш це виконувати, називають часом відсутності самодисципліни.

Усе пізнається в порівнянні

– Пане лікарю, чи в нових окулярах я зможу читати?

– Так, певна річ!

– Це чудово! До цього часу я ніколи не міг читати.

ТИМ, ХТО ПОСТІЙНО НАРІКАЄ

Ти також завжди нарікаєш? Якщо так, то подумай про великі терпіння людей, голод, хвороби, переслідування і війни, які багато де ще панують на світі, і тоді перестанеш нарікати. Бо то так, якби, перебуваючи у святому місці, хтось нарікав на те, що йому хтось став на ногу.

ПЕРСПЕКТИВА

– Чи ти не думав про те, щоб стати священиком?

– Думав, але священик мало заробляє.

– Так, але він ніколи не шукає праці і убезепечений перед вічністю.

 

Клим ВОЛОСЬКИЙ

Арка, № 11 (45) Червень 2002

 

Я шукаю Господа

 

Я шукаю Господа. Завжди і повсюди. У лагідному промінні сонця, що вранці будить мене, пробиваючись крізь шибку вікна і дарує день, щось нове, щось непередбачене, невідоме. В краплинах рясного шумного дощу, що навіює мені трішки незрозуміло сумний та ностальгічний настрій, хаос думок і далеких нездійсненних мрій. Я шукаю Господа, блукаючи вуличками завжди неспокійного метушливого міста, самотня, замислена або зовсім бездумна, тільки у відчуттях. Я шукаю Господа, вдихаючи запах вечірнього повітря, насиченого сільською свіжістю та прохолодою. В зеленому листі столітніх дерев, до яких тулюся, шукаючи прихистку, могутніх і величних, що переживуть і мене. В пахощах п'янкого весняного цвіту та квітів, у щебеті пташок, у м'якій траві, що встеляє землю... Я шукаю Господа у блакитному небі, сліпучому, незбагненному, недосяжному. Я шукаю Його в материних сірих очах, які завжди говорять більше за слова. У тихій молитві, у велично- загадкових звуках Божественної Літургії, у мудрому та доброму слові священика. Я шукаю Господа у всіх знаках, що їх посилає мені доля, у випадковостях, що зовсім не є випадковостями. У помилках та невдачах. Я шукаю Господа в радості та в миттєвому щасті. Я шукаю Господа у горі та в біді, в сльозах, у відчаї, в хвилинному дитячому страхові перед суворою, часто жорстокою дійсністю, перед якою я іноді беззахисна і безсила. Я шукаю Його, шукаючи притулку, тепла та розради. Я шукаю Господа в знайомих з дитинства піснях, у звуках простих та складних мелодій, у слові поезії, у фарбах веселки... Я шукаю Господа у всіх творіннях, у всіх створіннях. У всьому живому. Я шукаю Господа у найменшій порошинці. Я шукаю Господа у Всесвіті. Я шукаю Його в інших людях. Я шукаю Його в собі. В темних та світлих, незбагненних і загадкових лабіринтах своєї душі. Я шукаю Господа. Завжди і повсюди...



 

Оксана САЙКО

 

http://www.zustrich.lviv.ua/zustrich_02_sviatyj_siogodni.html





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...