Главная Обратная связь

Дисциплины:






Я працюю над проблемою «Активізація навчальної діяльності учнів за допомогою новітніх технологій».



У своїй педагогічній практиці намагаюся використовувати особистісно зорієнтовані уроки, які складаються з етапу мотивації (з’ясування емоційного стану і забезпечення емоційної налаштованості вчитися, актуалізації суб’єктивного досвіду та опорних знань); опрацювання навчального матеріалу; рефлексивно – оцінювального етапу.

На уроках української мови та літератури я постійно впроваджую нові освітні технології, у центрі яких – дитина, її духовний світ, здібності, творчий потенціал. У своїй роботі керуюся предметними програмами Міністерства освіти і науки України, методичними рекомендаціями обласного та районного відділів освіти, науковими працями передових педагогів, а саме: О.Пометун, Л.Пирожиченко, О.Перехрестної, В.Щербини та ін.

 

Інтерактивну роботу на уроці здійснюю за такими правилами:

 

1. Дбаю про психологічну підготовку учнів. Корисними є: постійне різноманітне стимулювання учнів до активної участі у процесі заняття, надання можливості для самореалізації та ін.

2. Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Продуктивна

робота у малих групах. Цього вимагає принцип: кожен має бути почутий.

3. Під час уроку уважно вислуховую всіх учнів, поважаю думку кожного.

4 .Уважно ставлюся до учнів під час формування груп.

5. На уроці використовую 1-2 інтерактивних прийомів роботи.

Готуючи запитання учням, продумую варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляю критерії оцінювання ефективності уроку.

Інтерактивні форми роботи дають змогу «дійти до серця» кожного учня, при цьому максимально залучити його до роботи на уроці та даючи можливість відчути себе частиною соціуму, його невід’ємною ланкою. Загалом ці уроки захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, навчання самостійного мислення та дій.

Практикую у своїй роботі такі технології:

 

1) при кооперативній формі: робота в парах, робота в малих та великих групах, карусель;

2) при фронтальній роботі: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Естафета хвилинних випробувань»;

3) під час дискусій: метод «Прес», «Обери позицію»;

4) ігри: «Рольова гра», ділова гра, ігри – завдання.

Активний пізнавальний інтерес учнів на уроках української мови та літератури не розвивається стихійно. Його виникнення та розвиток здійснюється за певних умов. Одна з них – створення емоційного настрою. Вона складається з різних моментів, які стосуються і змісту, і процесу діяльності учнів та вчителя.

Кожен свій урок я розпочинаю з повідомлення цікавих новинок, мудрих народних висловів та висловів відомих людей, поетичних хвилинок, що спонукають до роздумів, сприяють розвитку пізнавальної активності, задають тон уроку.



Також часто пропоную учням на початку уроку аутотренінг.

Я – школяр.

Я – особистість творча.

Я думаю, замислююся.

Я хочу знати.

За ключовими словами (творами, розповіддю вчителя) учням даю можливість визначити самим тему уроку. (Метод «Передбачення»)

Під час вивчення нової теми для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую на уроках традиційну наочність: картини, ілюстрації, таблиці, малюнки. Також використовую зорові опори у вигляді схем, що сприяють міцному зв’язку теорії з практикою. Вони допомагають заощадити й чітко розподілити навчальний час, зосередитися на головному, простежити логіку взаємозв’язків.

Окрім того, використання схематичної наочності слугує упорядкуванню інформації, оптимізації навчального процесу (завдяки виникненню зацікавленості в учнів), полегшенню засвоєння знань, набуттю вмінь і навичок відбирати основне з виучуваного матеріалу, систематизувати та узагальнювати його, сприяє розвитку логічного, абстрактного, аналітичного, асоціативного мислення та вмінь проводити різні розумові операції за схемами.

Опорні схеми «Однорідні члени речення» (5 кл.) ,«Види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням»( 8 кл.), «Складне речення» (9 кл.) та ін. забезпечують краще засвоєння нового матеріалу з української мови. Навчання з допомогою схем сприяє швидкому й стійкому запам’ятовуванню .

Опираючись на знання та досвід передових педагогів ( О. Вишневського, О. Кобрій, В. Федорчука, Г. Жубіль ), я створила узагальнювальні асоціативні схеми, які не лише доступні та зрозумілі, а й викликають в учнів яскраві асоціації.

Так, під час вивчення теми «Основні способи словотвору» пропоную шестикласникам створити схему «Квіточка». Учні малюють улюблену квітку , на пелюстках пишуть назви морфологічних способів творення слів, а листочок

квітки – це назва неморфологічного способу творення слів. Потім учні розфарбовують створені схеми. А вивчаючи тему «Розділи мовознавства», я використовую схему «Сонечко». На дошці кольоровою крейдою малюю сонце і пропоную учням намалювати в зошитах. Потім біля кожного промінчика пишемо назву розділу мовознавства.

Вивчаючи розділ «Морфологія» , шестикласники створюють схему «Березові гілочки».

Цікавою формою перевірки навчальних досягнень учнів є різнорівневі тестові завдання. Використання їх є досить ефективним інструментом. Ці завдання використовую і під час тематичного оцінювання , і перевіряючи домашнє завдання чи закріплюючи вивчений матеріал.

Щоб активізувати розумову діяльність учнів, застосовую на уроках проблемно-пошуковий та дослідницький методи. Так, при першому учні вирішують проблеми з допомогою вчителя, при другому – учні самостійно працюють над поставленим завданням. Учитель на таких уроках спонукає школярів до висловлення власної думки, створює ситуацію успіху.

Уроки української мови будуть набагато ефективнішими, якщо дітям цікаво. Для цього можна використати лінгвістичні розминки, лінгвістичні диктанти, подання неповного обсягу правила, оцінку товариша та ін.

Висловлювати власні думки допомагає ділова гра «За і проти». Так, на уроці української мови з теми «Словосполучення» у 5 класі одна група доводить, які поєднання слів будуть словосполученнями, а друга група добирає ті , які не будуть словосполученнями. П’ятикласники дискутують, роблять висновки, узагальнення.

Із усього розмаїття оновленої методичної палітри особливо слід виокремити ігрові елементи, які пожвавлюють пізнавальні можливості школярів, захоплюють вивченням мови та літератури, збуджують постійне прагнення збагачувати свій інтелектуальний набуток у лінгвістичній царині.

Адже гра – найемоційніша форма здобуття знань, вона дає дитині радість, створює стабільну ситуацію успіху й водночас щонайповніше забезпечує мовний і мовленнєвий розвиток. Ігри («Упіймай слово», «Хто більше», «Четвертий зайвий», «Ти – мені, я – тобі» та ін.) сприяють активному формуванню світогляду дитини, її ідейних, моральних, духовних пріоритетів. Як підказує досвід, ігрові технології найвдаліше та найрезультативніше сприяють розкутості учня, бо ж помилки, яких припускаються під час гри, не дошкуляють так сильно, як під час звичайних вправ. До того ж учитель у грі не контролер, а гравець чи ведучий, що значно поліпшує спілкування на уроці.

Цілком умотивованим й доречним є використання «літературних прямокутників» на уроках.

1. Невеликий ліричний вірш, що співається.

2. Особа, яка написала твір художньої літератури.

3. Найважливіша складова художнього твору, завдяки
якій письменник переконливо правдиво відтворює життя.

4. Літературні твори написані розмовною мовою.

5. Почуття особливого піднесення, великого - захоплення.

6. Один з основних родів художньої літератури, призна­чений для сценічного втілення.

Відповіді: 1. Пісня. 2. Автор. 3. Образ. 4. Проза. 5. Пафос. 6. Драма.

 

 
 

Слово по вертикалі: строфа.

 

Особливістю інтерактивного навчання на уроках літератури є випереджальні домашні завдання ( вивчення біографії письменника, прочитання художнього твору, підготовка відповідей на заздалегідь оголошені проблеми твору або поставлені запитання) . Під час читання твору учні роблять закладки , виписують цитати, тези, опрацьовують наукову літературу, систематизують свої думки, роблять висновки. Вивчаючи у 9-11 класах творчість письменників , клас об’єднується в групи, кожна група отримує своє домашнє завдання. Наприклад, перша група готує повідомлення «Біографія письменника» та складає сенкан , друга група виписує спогади та висловлювання відомих людей про автора, третя група коментує тематичну розмаїтість творів автора, четверта група працює над повідомленням «Історія написання твору».

Найчастіше на уроках української літератури я використовую такі форми: усний журнал, творчий пошук, літературне дослідження, уявна екскурсія, урок -вікторина та ін. А щоб заняття були більш змістовними та цікавими, використовую такі методи: «Естафета хвилинних випробувань», «Займи позицію», «Дерево рішень», незакінчене речення, рефлексивні запитання, літературні диктанти, метод проектів та « Прес».

Метод темпу, або «Естафета хвилинних випробувань», допомагає мені перевірити одразу 3-4 учнів ( одного рівня знань), їхні вміння складати плани художніх творів.

Часто використовую на уроках літератури метод усного ланцюжка. Учні ставлять одне одному запитання. Наприклад, запитання до художнього твору. Щоб урізноманітнити роботу із запитаннями, проводимо їх у вигляді конкурсу «Так

чи ні ?»

Під час підготовки до нестандартного уроку використовую в своїй практиці проектне навчання , спираючись на праці вчених О. Пєхоти, А. Касперського,

К. Баханова, педагога В. Нищети. Завдання учням даю за один – два тижні. Воно може бути індивідуальним або груповим. Звіт заслуховується безпосередньо на уроці. На таких уроках учні роблять власні відкриття.

Так, дев’ятикласники, збираючи необхідний матеріал до уроку літератури рідного краю за творчістю нашого земляка І. Шкурая, об’єдналися в групи : «Краєзнавці», «Літературознавці», «Кореспонденти», «Творці», «Соціологи» , «Видавці». Працюючи над проектом «У пам’яті навіки збережемо», діти відчули себе в ролі дослідників, які здатні розв’язати поставлені завдання , зробити «відкриття». Безперечно, проектна методика – передова технологія, яка має великі резерви для інтелектуального та розумового розвитку дітей.

Вивчаючи оповідання «Федько-халамидник» В.Винниченка, учні з’ясовують питання: чи можна назвати В.Винниченка знавцем дитячої психології. Шестикласники, відповідаючи, використовують метод «Прес»:

Я думаю…

Тому що…

Наприклад…

Отже…

З метою активізації мислення, уяви, збагачення словникового запасу використовую різні види творчих завдань. Так, на уроках української мови проводжу творчі п’ятихвилинки написання творів – мініатюр. Учням 5, 6, 7 класів пропоную теми, пов’язані з власними спостереженнями: «Золота осінь», «Сонячний ранок», «Відлітають журавлі», «Перший сніг». У виборі форми не обмежую учнів, тому іноді з’являються й поетичні мініатюри.

Більшу можливість активізувати творчу діяльність школярів дають уроки літератури. Так, у 7 класі під час вивчення художніх тропів показую учням на прикладі творчості М.Стельмаха, як за допомогою метафор можна досягти високої художньої майстерності в змалюванні пейзажу. Учні працюють у малих групах (шукають метафори, пояснюють їхнє значення в розкритті художніх образів, наводять власні приклади).

Учні 8 класу пишуть твір з використанням метафор та інших художніх засобів. Разом аналізуємо твори, визначаємо переможців.

Заохочую учнів середньої та старшої ланки до написання власних творів (поезій, нарисів, оповідань). Організовую уроки – читання власних творів. Усі творчі роботи учнів ретельно й доброзичливо аналізую і в кожній шукаю те позитивне, що заслуговує на похвалу.

Часто доводиться разом із учнями складати на уроки віршовані рядки до окремих завдань. Так, наприклад, вивчаючи творчість Т.Шевченка, 9 клас підготував повідомлення про музеї Великого Кобзаря ( с. Шевченкове на Черкащині, м. Київ, м. Канів). Кожен виступ учня супроводжувався власними поетичними рядками.

1. Радо всіх село Шевченкове вітає,

Завжди гостей тут щирих ждуть,

Де гордий дух поета, генія витає,

Бур’яном стежки повік не заростуть.

 

2. Славний Київ з усіх куточків світу

Щодня друзів вірних зустрічає.

Щоб низько вклонитись Кобзарю,

В музей Шевченка кожен завітає

І доведе, що не забуто заповіту

І що його ми всі щасливі, дружні діти.

 

3. Чарівний Канів багато вам розкаже,

Як жив Тарас, за що боровся і чого досяг.

Приїжджому до міста і хлопчак покаже

Чернечу гору, що тепер Тарасовою звуть.

Для того, щоб розвинути творчі здібності, намагаюсь правильно організувати творчу діяльність. Великого значення у зв’язку з цим набуває система творчих завдань, що поступово ускладнюються. Складність цих завдань і ступінь самостійного пошуку підвищуються відповідно до наявних знань і досвіду, оволодіння прийомами творчої діяльності, розвитку здібностей до творчого мислення.

Наприклад, на першому етапі учитель формує творчі завдання й сам розв’язує їх, дітям пропонує роль виконавців своїх вказівок. На другому етапі учитель ставить завдання, але спроби розв’язання пропонує знайти учням, учитель підбиває підсумок роботи. На третьому етапі учитель ставить творчі завдання, а учні самостійно проходять усі етапи пошуку до висновку.

Загалом розвиток творчих здібностей учнів, їхнього мислення, уяви, формування моральних якостей за допомогою слова та використання на уроках інноваційних технологій – важливий складник вивчення рідної мови та літератури в школі.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...