Главная Обратная связь

Дисциплины:






Фактори та показники макросередовища 1 страница



Фактори макросередовища Показники
Економіка Фаза економічного циклу країни
Рівень інфляції
Рівень безробіття
Валовий національний продукт та його динаміка
Наявність та рівень товарного дефіциту
Рівень доходів та купівельної спроможності населення
Демографія Чисельність населення
Територіальне розміщення населення
Міграція населення
Віковий склад населення
Рівень народжуваності та смертності
Сімейний стан населення
Політико-законодавчий Політична структура
Рівень політичної та законодавчої стабільності
Антимонопольне регулювання
Податкове законодавство
Соціально-культурний Соціальні класи
Соціальні групи
Культура
Субкультура
Науково-технічний прогрес Рівень інфляційної активності
Введення нових технологій
Напрями концентрації технологічних зусиль
Підвищення продуктивності праці
Нова продукція
Природнє середовище Екологія
Наявність та доступність сировини та природних копалин
Вартість енергоносіїв

Тестові питання для самоконтролю :

1.Систематичне збирання та аналіз даних про ситуацію на підприємстві, це :

а) маркетинг; в) маркетингова інформація;

б) маркетингове планування г) маркетингове дослідження

2. Вихідний момент маркетингових досліджень, це :

а) маркетинг; в) маркетингова інформація;

б) маркетингове планування г) маркетингове дослідження

3. Процес проведення маркетингових досліджень починається з :

а) розробки плану досліджень в) збору інформації;

б) визначення проблеми та формування мети; г) аналізу інформації

4. До основних завдань маркетингового планування не входить :

а) дослідження конкурентів; в)дослідження споживачів;

б) розрахунок попиту та пропозиції ; г) розробка рекламної кампанії

5. Джерелами збору маркетингової інформації є :

а) друковані видання; б) експеримент ; в) спостереження; г) анкетування.

6. Реальна оцінка події без втручання в неї, це :

а) опитування; б) експеримент; в) спостереження; г) анкетування.

7. До методів збору маркетингової інформації відносять :

а) друковані видання; в) виставки, ярмарки;

б) експеримент ; г) балансові звіти.

8.Метою проведення маркетингових досліджень є :

а) зменшення ризику; в) формування асортименту;

б)встановлення цін ; г) організація реклами.

9. Середовище, яке впливає на діяльність фірми, але фірма не впливає на нього, це : а) мікросередовище ; в) громадськість;



б) макросередовище ; г) конкуренти.

10. До факторів мікросередовища відносять :

а) демографію; в) громадськість;

б) природнє середовище ; г) економічні фактори.

Тема 3 : Маркетингові дослідження поведінки покупців та конкурентів.

1.Дослідження поведінки споживачів.

2.Вплив зовнішнього середовища на прийняття рішень.

3. Сутність, ознаки та етапи сегментування ринку.

4.Типи конкуренції.

1. Ринок - це споживачі, їхня купівельна спроможність і схильність до обміну. Виходячи із цього, необхідно дослідити те, чого хочуть спо­живачі і чому вони поводять себе так чи інакше.

Поведінка споживачів - це дії, які здійснює окрема особа, купую­чи і використовуючи продукцію чи послуги, це розумові і соціальні процеси, які передують цим діям або настають за ними.

В класичних випадках вони складається з п'яти послідовних кроків.

Крок 1. Вихідний момент прийняття рішень щодо купівлі - розуміння проблеми. Його суть полягає в розумінні споживачем різниці між ідеальною і реальною ситуацією, що стимулює прийняття відповідного рішення. Воно може бути дуже простим (наприклад, відсутність мо­лока в холодильнику - рішення поновити запас). Як правило, прості рішення людина приймає самостійно, складніші можуть бути сти­мульовані (наприклад, рекламою).

Крок 2.Після прийняття рішення споживач здійснює пошук відповідної інформації. Такий пошук буває внутрішнім (у пам'яті) або зовнішнім (якщо минулого досвіду недостатньо, а можливість неправильного рішення завелика).

Джерелами інформації за зовнішнього пошуку можуть бути осо­бисті (друзі, родичі), суспільні (уряд, організації), а також торговельні (виставки, реклама, продавці).

Крок 3. Зібрана інформація пропонує споживачу альтернативи, тобто варі­анти купівлі. Для їхньої оцінки використовуються об'єктивні та суб'єктивні оціночні критерії. Об'єктивні - це характерні ознаки тор­гової марки (функціональні характеристики), суб'єктивні - це, наприк­лад, престиж.

Крок 4. Використання оціночних критеріїв дозволяє вибрати альтернативу, тобто прийняти рішення щодо купівлі. Але часто, незважаючи на по­передню інформацію чи її відсутність, рішення про купівлю прий­мається імпульсивно, тобто стихійно на основі емоцій чи почуттів, які з'явилися внаслідок споглядання товару чи його реклами. Саме так здійснюється одна третина покупок.

Крок 5. Заключний етап процесу прийняття споживачами рішень щодо купівлі - поведінка після купівлі. Порівняння покупки зі своїми спо­діваннями приводять до задоволення чи розчарування. Якщо має місце останнє, то необхідно з'ясувати, чому. Може, товар має дефекти (не­доліки), а може, вимоги споживача занадто високі?

Моделювання купівельної поведінки споживача зображено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Модель поведінки споживача

Часто споживач бачить дві або більше привабливих альтернатив (пропонувань товару). Відчуття психологічної напруженості, яке ви­никає після здійснення купівлі, називається пізнавальною невідповід­ністю. Аби пом'якшити його, споживач намагається знайти інформацію, яка б підтвердила вибір. У зв'язку з цим фірми часто використовують рекламу, яка переконує споживача в тому, що він прийняв правильне рішення.

Поряд з класичним, існують деякі інші варіанти прийняття рішень щодо купівлі.

Так, типовим під час купівлі дешевих товарів є рутинне вирішен­ня проблеми. Тут споживач майже не витрачає зусиль на пошук інфор­мації й оцінку альтернатив. Прийняття рішень є звичним, традиційним.

Процес прийняття названих рішень формується під дією таких п'я­ти ситуаційних впливів:

· завдання купівлі (для чого купується продукт - для себе чи як
подарунок);

· соціальне оточення (хто присутній під час прийняття рішень щодо
купівлі);

· фізичне оточення (наприклад, оформлення магазину, особа продавця);

· ефект часу (час, який має у своєму розпорядженні споживач для прийняття рішення щодо купівлі);

· попередній стан (настрій, досвід, кількість готівки).

2. Основний вплив на процес прийняття рішень справляє зовнішнє се­редовище. Саме воно формує споживача, діє на нього кількома суттє­вими чинниками.

З них головним є культура. Культура - це сукупність матеріальних і духовних цінностей, ідей та відносин, створених конкретним суспільством протягом свого роз­витку. Це сукупність моральних вимог, які стають для людини скла­довою її звичок і навичок, що виявляються в щоденній поведінці, по­буті, стосунках з іншими людьми, а також предметами матеріальної культури.

Окрім культури, вплив на поведінку людей справляє субкультура - релігійні, етнічні, расові, національні підгрупи в рамках загальної (на­ціональної) культури. Субкультура формує систему цінностей, ідей, позицій, які спонукають споживача віддавати перевагу тим чи іншим засобам масової інформації, продуктам харчування, моделям одягу, видам реклами, косметики тощо.

Покупця формує і його соціальний клас.Соціальні класи - це відносно постійні і однорідні групи людей у суспільстві, що в них індивіди мають однакові інтереси, цінності, поведінку і спосіб життя. Клас визначається фахом людини, джерелами й рівнем доходів, осві­тою. Так, наприклад, у США наявні такі соціальні класи: еліта - до 1 %, вищий - до 2 %, вищий від середнього - 12 %, середній - 32 %, робітничий - 38 %, вищий від нижчого - 9 % і нижчий - близько 7 % населення.

Людина з кожного соціального класу має свої звички і правила по­ведінки, своє коло інтересів, а це, в свою чергу, визначає те, які това­ри чи послуги вона купує, які магазини відвідує.

Кожна людина може також належати до конкурентної референтної групи, тобто сукупності людей, яка впливає на позицію, що її займає індивід, є зразком стандартів поведінки. Саме такі групи значно впли­вають на інших щодо купівлі предметів розкоші, а також на вибір мар­ки товару, особливо коли її може помітити й оцінити оточення.

Референтні групи поділяють на первинні (друзі, співробітники) і вторинні (профспілки, партії, релігійні і професійні організації).

З погляду маркетингу основними референтними групами є:

членська група- до неї окрема людина належить (братства, об­щини, клуби);

бажана група- у ній людина хотіла б бути (ототожнити себе з нею);

розділена група- від неї людина бажала б триматись на віддалі через різницю в цінностях і діях.

Потужний вплив на поведінку споживача справляє сім'я. Цей вплив визначається чотирма джерелами: спеціалізацією споживача, складом сім'ї, роллю її окремих членів, процесом прийняття рішень у сім'ї.

Спеціалізація споживача в сім'ї - це процес, у перебігу якого лю­дина набуває нових знань, необхідних, щоб виступати в ролі покупця товарів чи послуг.

Можливі варіанти впливу складу сім'ї на поведінку споживачів на ринку наведені нижче.

Ролі окремих членів сім'ї у процесах прийняття рішень щодо купів­лі можуть бути такі:

· ініціатори - збирають інформацію, ставлять проблему;

· впливові - впливають на хід прийняття рішень;

· ті, хто приймає рішення - приймають рішення щодо купівлі.

3.Сегментування ринку — це виокремлення певної кількості покупців, що мають схожу або однакову реакцію на комплекс маркетингових заходів підприємства, тобто подібно сприймають параметри товару, його ціну, місце збуту та маркетингові комунікації. У процесі здійснення сегментування для підприємства найважливіше завдання — знайти сегмент ринку, на який воно спрямовуватиме основні маркетингові заходи.

Сегмент — це об'єднана, попередньо виявлена кількість споріднених споживачів товару чи послуги за певними ознаками.

Мета сегментування ринку:

· забезпечення та підвищення ефективності виробничозбутової та комерційної діяльності підприємства за рахунок утримання на бажаному рівні чи збільшення обсягів виробництва;

· цільове задоволення потреб споживачів у товарах та намагання підтримувати господарські зв'язки з ними;

· зниження рівня конкуренції на відповідному ринку.

Значення сегментування:

1. Підвищити конкурентоспроможність товару та його виробника, ефективність господарської діяльності.

2. Краще задовольняти потреби людей шляхом більшої відповідності товарів бажанням і перевагам споживачів

3. Більш чітко і цілеспрямовано здійснювати маркетингову політику.

Як і будь-який процесс сегментація ринку має свої сильні та слабкі боки (табл. 3.1.)

Таблиця 3.1

Переваги й недоліки ринкового сегментування

Переваги Недоліки
1. Ресурси і зусилля фірми можуть бути сконцентровані на найбільш перспективних ринках (сегментах) 1. Значні витрати, пов’язані з багато варіантністю маркетингових дій
2. Можна планувати виробництво і збут таких товарів, які реально відповідають конкретному попиту 2. Втрата сегментів, які мають меншу ринкову привабливість для фірми
3. Можна дібрати такі засоби комунікації, які реально узгоджуються з цільовим ринком 3. Значні витрати, пов’язані з додатковим дослідження ринку
4. Можна оптимізувати витрати на маркетинг 4. Витрати на застосування різних методів розподілу
5. Маркетингові дії можна здійснювати тоді й там, коли і де ринок найбільше сприймає їх  

Цільовий маркетинг вимагає проведення трьох основних заходів:

1) сегментування ринку - розбивка ринку на чіткі групи покупців, для кожної з яких можуть знадобитися окремі товари або комплексу маркетингу.

2) вибір цільових сегментів ринку - оцінка і відбір одного або декількох сегментів ринку для виходу на них зі своїми товарами;

3) позиціонування товару на ринку - забезпечення конкурентного становища товару на ринку і розробка комплексу маркетингу.

У процесі сегментування ринку виділяють три етапи:

1. Визначення факторів сегментування. Процедура сегментування ринку починається з вибору факторів (ознак) сегментування. Закономірно, що фактори ринків споживчих товарів та промислових товарів відрізняються.

Сегментування споживчого ринку за групами споживачів виконують на основі: географічних, демографічних, психографічних факторів та факторів поведінки споживачів. Як правило, при сегментуванні використовується не один, а кілька факторів.

Сегментування за географічними ознаками використовується для вибору регіонів продажу, адаптації товарів до різних кліматичних умов регіону, де він експлуатуватиметься.

Сегментування за демографічними ознаками дає змогу оцінити розміри сегментів, вибрати для реклами ті чи інші засоби масової інформації, яким віддають перевагу різні за доходами, віком, рівнем освіти сегменти споживачів.

Психографічні фактори стають у нагоді при виборі стилю, дизайну на етапі проектування виробу, в розробці маркетингового комплексу на різних етапах життєвого циклу товару.

Сегментування на основі факторів поведінки споживачів має широке застосування: розробка різних моделей виробу з різними характеристиками, складання рекламних звернень, що наголошують різні вигоди товару, навчання торгового персоналу, спеціальні програми підтримки інтенсивних споживачів, рівень інтенсивності купівель яких вищий за інших, різні за розмірами та якістю варіанти товарів та інше.

Критерії сегментування ринку — показники того, чи правильно підприємство обрало той чи інший ринок для діяльності (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Критерії сегментування ринку

Сегментуючи ринок, слід пам'ятати про те, що різні групи покупців по-різному здійснюють купівлі товарів і послуг. Деякі покупці з легкістю витрачають значні суми грошей та ризикують, купуючи товари, які щойно з'явилися на ринку. Інші — навпаки.

2. Вибір методу та здійснення сегментування. Залежно від цілей і завдань дослідження використовують різні методи сегментування:

а) метод побудови сітки сегментування застосовується для виділення базових ринків і використовується на рівні макросегментування. При цьому беруться до уваги три змінні — функції, технології та споживачі;

б) метод групувань передбачає послідовну розбивку сукупності об’єктів на кілька підгруп за найбільш важливими ознаками;

в) метод багатомірного статистичного аналізу полягає в одночасній багатомірній (автоматичній) класифікації об’єктів за кількома ознаками.

3. Інтерпретація отриманих сегментів (розроблення профілів груп споживачів).На цьому етапі виділені сегменти описуються в термінах їхніх найважливіших характеристик.

Головне завдання — проникнути в сегмент. Для рішення треба знати:
1.Що пропонують конкуренти (їх позиції).
2.Як оцінюють їх товари покупці.
3.Який обсяг продажу відповідних товарів. Можливі два шляхи:
а) позиціонувати себе разом з існуючими конкурентами і почати боротьбу за частку ринку;
б) розробити і запропонуватиновий товар, якого ще немає на ринку.

4.Конкуренція (від лат. - бігти разом) притаманне товарному виробництву змагання між окремими конкурентами (господарськими суб’єктами) зацікавленими у більш вигідних умовах виробництва та збуту товарів.

Найбільш вигідною є цінова і товарна конкуренція.

В умовах цінової конкуренціїконкуренти використовують безпосереднє зниження ціни і широке інформування про це ( пряма цінова конкуренція), або виведення на ринок нового якісного і ефективного товару за цінами традиційного (непряма цінова конкуренція).

Товарна конкуренціяв свою чергу поділяється на:

· Функціональну(змагання між різними товарами,які задовольняють ту ж саму потребу).

· Видову( між товарами, для задоволення однієї потреби, але відрізняються суттєвими параметрами)

· Предметну( між однаковими товарами різної, а інколи і однакової якості).

Існує також незаконна(недобросовісна конкуренція) інструментами якої є промислове шпигунство, переманювання спеціалістів, випуск підробок, копіювання зразків.

Щоб виявити сильні та слабкі сторони конкурента, необхідно знати:

1. Ринкову нішу, яку він займає;

2. Обсяг товарообороту,

3. Якість чи кількість товарів, на які переважно орієнтоване підприємство;

4. Форму і зовнішній вигляд продукції, наявність торгової марки;

5. Гарантійний та післягарантійний періоди обслуговування покупців;

6. Організацію збуту - зокрема умови та терміни постачання товарів, розміщення складських приміщень, способи транспортування та вартість цих операцій та ін.

Якщо товари конкуруючих підприємств експортуються за кордон, необхідно з’ясувати, в які країни здійснюється цей експорт, яку ринкову нішу він там займає; частку експорту в окремі країни тощо.

Аналіз конкуруючих товарів завершується визначенням їх конкурентоспроможності - здатності відповідати вимогам споживачів порівняно з іншими конкуруючими товарами. Конкурентоспроможність товарів визначають, з одного боку якістю, а з іншого -цінами.


Завдання : провести аналіз конкуренції торгових підприємств

Критерії оцінювання Підприємство 1 Підприємство 2 Підприємство 3
  1. 1.
Товар(послуга):
  • Асортимент товарів(послуг)
  • Якість товарів(послуг)
  • Престиж фірми
  • Унікальність продукції
  • Рівень сервісу
  • Надійність
  • Оновлення асортименту
  1. 2.
Ціна товарів (послуг):
  • Рівень цін
  • Умови оплати
  • Використання знижок
  1. 3.
Канали збуту: · Ступінь охоплення ринку · Місце розташування
  1. 4.
Просування товарів (послуг):
  • Використання реклами
  • Акції, конкурси
  • Участь у виставках, ярмарках
  • Думки споживачів,відвідувачів
5. 6. Всього

Шкала оцінювання – 0- 5 балів

Позитивні сторони :

Недоліки :

Висновки та пропозиції:

Тестові питання для самоконтролю

1.Це дії, які здійснює окрема особа, купую­чи товар, використовуючи продукцію чи послуги:а) поведінка споживачів; б) ситуаційний вплив;

в)прийняття рішень г) поведінка конкурентів

2. Для оцінки зібраної інформації , щодо прийняття рішення щодо купівлі відносять такі оціночні критерії:

а)сумарні; б)об’ємні; в) об'єктивні, суб'єктивні; г)кількісні, якісні

3. Основний вплив на процес прийняття рішень справляє:

а) зовнішнє се­редовище; б)внутрішнє середовище;

в) макросередовище; г) конкуренція

4. Це постійні і однорідні групи людей у суспільстві, у яких однакові інтереси, цінності, поведінка і спосіб життя:

а)соціальний клас; б)психологічний клас; в) суспільний клас; г) ситуаційний клас

5. Сукупність матеріальних і духовних цінностей це - :

а)мистецтво; б)релігія; в)культура; г)всі відповіді правильні

6.Об'єднана, попередньо виявлена кількість споріднених споживачів товару чи послуги за певними ознаками:

а) сегментація; б)цільовий маркетинг;в) сегмент;г) критерій сегментування ринку;

7. Які є типи конкуренції:

а)цінова, товарна; б)товарна, не товарна; в)ринкова; г)всі правильні

8. Однією із сил конкурентного середовища:

а)постачальники; б)посередники; в)виробники; г)підприємства

9.Товарна конкуренція поділяється на:

а) функціональну, видову, предметну

б) функціональну, видову, документальну

в) видову, документальну, функціональну г) недобросовісну та цінову

10. До ситуаційних чинників впливу на поведінку споживача, щодо купівлі не відносять :

а) культуру; б) настрій; в) завдання купівлі; г) ефект часу;

Тема 4 : Маркетингова товарна політика

1.Суть маркетингової товарної політики. Рівні створення товарів(послуг)

2.Поняття асортименту і порядок його формування.

3.Якість та конкурентоспроможність товарів та послуг.

4.Життєвий цикл товарів.

1. Маркетингова товарна політика - це комплекс заходів, в рамках яких один чи кілька товарів використовується як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми. Основне її завдання – створити такий товар чи послугу і так ними керувати , щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей.

 

Рис. 4.1.Структура маркетингової товарної політики

Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі:

· здійснити прорив на ринок,

· перемогти конкурентів,

· зберегти й розширити свій ринок,

· збільшити доходи й прибуток.

У ринкових умовах завжди виграє той, хто атакує. Тому розробка товарів завжди в центрі уваги будь-якого підприємця.

Модифікування (вдосконалення товару). Його основне завдання –посилення уваги споживачів до товару, розширення на ринку, збільшення доходів і прибутків/

Обслуговуваннятовару – це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринок і користуються попитом споживачів. Його основне завдання – контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

Елімінування – це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. Його основне завдання –оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає.

Товар – усе, що може задовольнити нестаток або потребу й пропонується ринкові з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання (фізичні об'єкти, послуги, особи, організації, ідеї).

Товар можна розглядати з позиції трьох рівнів:

1. Товар за задумом – це та основна ідея товару, той зиск, який отримує споживач у результаті купівлі та споживання товару.

2. Товар у реальному виконанні – реально створений товар з характерною для нього сукупністю властивостей, функцій, упаковки, марки, дизайну, ціни.

3. Товар з підкріпленням – це ті додаткові послуги й зиски, які отримує споживач у процесі купівлі й споживання саме цього товару.

Товар за задумом перетворюється на товар у реальному виконанні. Товар у реальному виконанні має п'ять характеристик:

· рівень якості,

· набір властивостей,

· специфічне оформлення,

· марочну назву,

· специфічне упакування.

Товар з підкріпленням означає особисту увагу до покупця, доставку на будинок, гарантію повернення грошей тощо.

Критеріями новизни товару можуть виступати технологія виробництва, функції споживання, нові групи споживачів.

Основними видами товарів-новинок є:

1. Принципово новий товар, що задовольняє ті потреби, які раніше не задовольнялись.

2. Товар принципової новизни відносно наявних товарів-аналогів, задовольняє потреби, які задовольнялись раніше, але здійснює це принципово новим чином.

3. Оновлений товар має покращені характеристики, ніж традиційний, але принципової новизни не має.

4. Товар новий для певного ринку.

5. Товар нової сфери використання.

Процес розробки нового товару включає вісім основних етапів (рис.4.2.)

Рис.4.2. Процес планування нової продукції

Ключовими факторами успіху нових товарів можна визначити:

1. Перевага товару, тобто наявність у нього властивостей, що сприяють кращому сприйняттю споживачами.

2. Маркетингове ноу-хау, тобто краще розуміння ринку.

3. Технологічне ноу-хау.

Основні причини невдач:

· "проштовхування" своїх ідей високопоставленими керівниками;

· переоцінка обсягу ринку для нового товару;

· невдала конструкція нового товару;

· неправильне позиціювання й рекламування;

· поверхневий аналіз ринку, (недооцінка затримки поширення товару на ринку);

· виробничі проблеми;

· недостача фінансових ресурсів;

· проблеми комерціалізації .

Існує великий ризик провалу нових ідей (40 % – товарів широкого вжитку, 20 % – від усіх нових товарів промислового призначення, 18 % – нових послуг).

2. Асортимент товарів - сукупність видів товарів, різновидів і сортів, об'єднаних по визначеній ознаці. Розрізняють виробничий і торговий асортимент товарів :

· виробничий асортимент - номенклатура товарів, що випускається промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками.

· торговий асортимент - номенклатура товарів, предметів продажу в роздрібній торговій мережі. Він підрозділяється на дві галузі:

а) торговий ассортимент продовольчих товарів;

б) торговий ассортимент непродовольчих товарів.

Важливу роль у товарній політиці відіграє управління асортиментом, головною метою якого є його оптимізація. У процесі оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

Широта – це кількість асортиментних груп.

Насиченість – загальна кількість усіх запропонованих товарів.

Глибина – кількість позицій в кожній асортиментній групі.

Гармонійність – характеризує ступінь однорідності ассортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процессу тощо.

Оптимізація асортименту – безперервний процесс реалізації товарної політики.

Формування асортименту - це процес добору груп, видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення з метою більш повного його задоволення.

Формування ассортименту здійснюється постійно у всіх ланках товаропостачання – від виробництва до споживання. У кожному з них ассортимент товарів розрізнений. При цьому в якості цільової настанови формування асортименту у всіх ланках товаропостачання виступає торговий ассортимент роздрібних торгових підприємств.

Формування ассортименту товарів на оптових підприємствах здійснюється у два етапи:

1.Встановлюєтьсягруповийасортименттоварів. Основою дляйоговизначення є маркетинговідослідження в областіцільового ринку, щоподанийоптовимипокупцями - магазинами й іншимипідприємствамироздрібноїторгівлі.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...