Главная Обратная связь

Дисциплины:






Модель установки та параметри



При аналізі напружено-деформованого стану конструкцій різної геометричної форми, матеріал яких після нагріву терпить структурні зміни, розрахункових методів часто виявляється недостатньо. Тому для експериментального дослідження та моделювання напружено-деформаційних процесів у металі ми проектуємо установку з використанням індикатора годинникового типу. Дана установка являється простою з точки зору проектування і складатиметься з таких вузлів:

- основою(станиною) буде двотаврова балка, номер профілю якої ми вибрали 30а ,оскільки вона матиме достатні розміри і масу, щоб створювати опір і залишатися нерухомою при проходженні експерименту. До основи установки на різних кінцях знаходитимуться прикручені болти М16 для стабільності та стаціонарності зажиму зварювальних деталей (в нашому випадку це будуть дві пластини товщиною до 10 мм). Також до основи (двотаврової балки)приварені шарніри ,по яких рухатиметься спеціальний телескопічний тримач індикатора з вмонтованим в нього індикатором годинникового типу з ціною поділки – 0.01мм.

 

Принцип роботи установки

Із вихідних даних підбираєм технологічні параметри зварювання (струм, швидкість зварювання) ,електроди, розробку кромок. Після фіксації зварних деталей у затискачах вибираємо як мінімум 4-5 точок з певним інтервалом, в яких за показами індикатора визначатимемо деформаційні зміни, ми зафіксовуєм положення індикаторної головки в контакт зі зварюваною пластиною в нульове положення, після чого проводимо процес зварювання. Він проходитиме в декілька проходів,після кожного з яких тримач з індикатором поступально переміщатиметься по шарнірах до кожної із точок, де зніматимуться вимірювання.

 

3.3 Переваги і недоліки установки

 

Плюси даної установки полягають у тому, що на ній можна проводити не тільки вимірювання деформативного стану, але й досліджувати зменшення деформацій способом зварювання зі зворотньоступінчастим порядком накладання швів, при якому забезпечується більш рівномірне нагрівання металу і величина деформацій зменшується. Суть способу врівноваження деформацій полягає у по черговості накладання швів в такому порядку, коли кожен наступний шов викликав би зворотню деформацію до деформації, одержаної після попереднього шва. Мінуси- це не ідеальна точність вимірювання, але ми вважаємо, що частота вимірювань, збільшення точок вимірів результатів експерименту та сама кількість експериментів в загальному має компенсувати цей недостаток.

 

 

Cуть експерименту

 

4.1 Вибір режиму зварювання

 

Під режимом зварювання розуміється сукупність ряду факторів (параметрів) зварювального процесу, що забезпечують стійке горіння дуги й одержання зварених швів заданих розмірів, форми і якості. При ручному дуговому зварюванні покритими електродами до таких факторів (параметрів) відносять: діаметр електрода; силу зварювального струму; тип і марку електрода; напруга дуги; рід і полярність зварювального струму; швидкість зварювання; положення шва в просторі; попередній підігрів і наступну термічну обробку. Нижче розглядається вплив деяких з перерахованих факторів (параметрів) на процес зварювання, а також приводяться рекомендації з їх вибору.



Діаметр електрода при зварюванні в нижнім положенні шва встановлюється в залежності від товщини металу, що зварюється. Товщина що зварюється металу, мм – (1,5, 2, 3, 4—5, 6—8, 9—12, 13—15, 16—20). Діаметр електрода відповідно d3, мм -(1,6, 2, 3, 4, 5 і більше).

Виконання вертикальних, горизонтальних і стельових швів незалежно від товщини металу, що зварюється, виробляється електродами невеликого діаметра (до 4 мм), тому що при цьому легше попередити стікання рідкого металу і шлаку зварювальної ванни. При багатошаровому зварюванні для кращого провару кореня шва перший шов заварюють електродом 0,3—4 мм, а наступні — електродами більшого діаметра.

Сила зварювального струму (А) встановлюється в залежності від обраного діаметра електрода. Для зварювання в нижнім положенні шва вона може бути приблизно визначена по формулі

 

Ic = K dе, (4.1)

 

де К — коефіцієнт пропорційності, що залежить від типу електрода і його діаметра, А/мм. Значення коефіцієнта К при зварюванні низьковуглецевих і низьколегованих сталей приведені нижче. Діаметр електрода - ( 1—2, 3—4, 5—6мм) і коефіцієнт пропорційності (К) відповідно –( 25—30, 30—45, 45—60мм)

При зварюванні на вертикальній площині струм зменшується на 10—15%, а в стельовому положенні — на 15—20% проти обраного для нижнього положення шва.

Рід струму і полярність встановлюються в залежності від виду металу, що зварюється, і його товщини. При зварюванні постійним струмом зворотної полярності на електроді виділяється більше теплоти. Виходячи з цього зворотна полярність застосовується при зварюванні тонкого металу, щоб не пропалити його, і при зварюванні високолегованих сталей щоб уникнути їхнього перегріву. При зварюванні звичайних вуглеводних сталей застосовують перемінний струм, що є більш дешевим у порівнянні з постійним.

Ручне зварювання можна робити у всіх просторових положеннях шва, однак варто прагнути до нижнього положення, як більш зручному і яке забезпечує кращу якість звареного шва.

В нашому випадку ми будемо зварювати електродом діаметром 2-3 мм, оскільки товщина металу в межах 4-10 мм. Силу струму виберемо за допомогою вищезгаданої формули і вона буде рівна 135 А. Зварювання проходитиме в нижньому положенні, яке є більш зручним і забезпечує хорошу якість.

 

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...