Главная Обратная связь

Дисциплины:






Ринок землі та особливості його функціонування. Ціна землі



Тема 11. Ринок землі. Земельна рента. Ринок нерухомості

 

Земля як фактор виробництва та об’єкт економічних відносин. Рентні відносини

Земля — це засіб виробництва, створений природою.

Земля є одночасно життєвим простором виробництва, сховищем природних ресурсів (родовища мінералів, нафти, газу), природною основою сільськогосподарського виробництва (орні землі, пасовища, водоймища), територіальною площадкою для розміщення житлових приміщень. У сільському господарстві земля є головним засобом виробництва, тобто одночасно і предметом праці, і засобом праці.

Земельнівідносини це взаємозв’язки між економічними суб’єктами відносно різних повноважень, пов’язаних із землею.

Складовою земельних відносин є аграрнівідносини. Це економічні відносини, які формуються в суспільстві між його членами, господарствами та державою з приводу володіння, користування і розпорядження землею як головним засобом виробництва в сільському господарстві, а також виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції та розподілу доходів господарств.

Природна родючість землі зумовлена природними чинниками (наприклад, піщані землі мають нижчу родючість, ніж чорноземи). Економічна родючість землі визначається рівнем господарювання: внесенням добрив, створенням меліоративних систем, застосуванням нових технологій, високоврожайних сортів рослин і продуктивних порід тварин.

Розпорядження землею — це вища категорія прав власності на землю. Розпорядник землі є її повним власником.

Землеволодіння означає неповне, часткове привласнення землі окремою особою. Володар певної ділянки землі має монопольні права на господарське використання землі, на вироблену продукцію і на дохід від її реалізації.

Землекористування передбачає фактичне використання корисних властивостей даної ділянки землі окремим суб’єктом господарювання. Користувач землі має право власності лише на вироблену продукцію і на дохід від її реалізації.

Рентаціна, що сплачується власникові за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких обмежена через їхню невідтворюваність.

Розрізняють дві форми земельної ренти — диференційну та абсолютну.

Диференційна рентаутворюється незалежно від форм власності на землю внаслідок неоднорідності землі.

Абсолютнарента — це дохід від землі будь-якої якості і призначення.

Рентні відносини – відносини з приводу виробництва і розподілу чистого доходу між виробниками і власниками землі.

 

Ринок землі та особливості його функціонування. Ціна землі

Ринок землі — це сукупність економічних механізмів, що забезпечують встановлення, зміну та припинення прав на земельні ділянки.



 

Рис. 1. Попит на землю, пропозиція землі, ціна землі

 

Попит на землю складається із сільськогосподарського (D сг) та несільськогосподарського (D нсг) попиту:

.

Сільськогосподарський попит на землю залежить від попиту на продовольство. Тому він не дуже змінюється навіть за значних коливань цін на сільськогосподарську продукцію.

Несільськогосподарський попит має тенденцію до зростання. Це попит на землю для будівництва житла, об’єктів інфраструктури, доріг та інших об’єктів.

Попит на землю показаний кривою DD (рис. 1).

Пропозиція землі в короткостроковому періоді зображена як вертикальна лінія SS (рис. 1). Пропозиція землі загалом є абсолютно нееластичною, оскільки кількість землі, яка може перебувати в економічному обігу, обмежена. Якщо ж мати на увазі альтернативні варіанти застосування землі, то пропозиція є еластичною.

У довготерміновій перспективі, приклавши певну кількість праці, капіталу та знань, кількість придатних до обробітку земель можна збільшити. Тоді еластичність пропозиції землі відхиляється від нуля, а вертикальна лінія пропозиції перетворюється на похилу SS1.

Ціна землі встановлюється на рівні ціни рівноваги пропозиції землі і попиту на неї (РЕ). Основою ціни землі є дохід, який земля дає її власнику, тобто рента.

Оренда землі(від лат. Arendo — здаю в найми, наймаю)є формою землекористування (землеволодіння), за якої власник землі передає земельну ділянку на якийсь строк за певну винагороду (орендну плату) і на основі договору оренди іншій особі (орендарю) для ведення господарства.

Орендна плата включає:

1) земельну ренту;

2) процент на капітал, який був вкладений у процесі господарювання в землю;

3) амортизаційні відрахування по об’єктах, збудованих на земельній ділянці.

Орендну плату інколи ще називають прокатною ціною землі.

Аграрна реформа в Україні призвела до переходу на переважно земельно-орендні відносини між власниками землі (земельних паїв) та суб’єктами господарювання.

Новий етап аграрної реформи передбачає вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.

Це передчасно, бо:

1) Ціна с/г земель не може бути пристойною, поки не стане пристойною земельна рента = землі скуплять за безцінь = посилення соціальної нерівності

2) Економічна система України не відповідає Західним зразкам (зокрема, земля може стати інвестиційним благом) и не готова нормально сприйняти ці зміни

a. частина с/г земель може випасти із господарського обігу = падіння виробництва

b. посилення конкуренції фермерів за іншу частину земель призведе до зростання ренти та вартості с/г продукції.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...