Главная Обратная связь

Дисциплины:






Як співвідносяться біоетика та професійна лікарська етика?

Принцип "не нашкодь” є найдавнішою формою медичної етики. На латині він звучить як "primun non nocere” - "передусім - не нашкодь”. Для біоетики він є досить важливим, оскільки зачіпає сферу моральної відповідальності науковців, медпрацівників. Більшість виводять принцип "не нашкодь” із знаменитої "Клятви Гіппократа”яку можна поділити на 4 розділи:

1) вступ – звертання до божества, характерне для тієї епохи; 2) розкриває обов'язки лікаря перед його вчителями, колегами і учнями; 3) охоплює власне терапію, зобов'язує лікаря не здійснювати певних дій – давати отруту, робити аборт, сексуальні зловживання; зберігати лікарську таємницю;

4) закінчення, яке вказує на наслідки виконання чи невиконання клятви.

Третій розділ обґрунтовує моральність поведінки лікаря, виходячи із принципу "не нашкодь”. У "Клятві” читаємо: "Я скерую режим хворих для їхньої користі згідно моїми силами і знаннями, утримуючись від спричинення шкоди і несправедливості”. Слід відмітити, що в "Клятві” в першу чергу описуються обов'язки лікаря перед своїми вчителями, учнями, колегами, а вже потім перед пацієнтами. За своїм змістом "Клятва” є не стільки кодексом позачасової природи моралі, як вважалося до 18ст., скільки виразом культури свого часу, коли професія лікаря була оповити сакральним ореолом – "адже лікар-філософ рівен Богу”. У певній мірі, лікар стояв вище закону. Закон існував для тих, хто займався професіями простих смертних, професія лікаря, як і "професія” царя чи жерця була "сильною професією”, якій відповідала "сильна мораль”, описана в "Клятві”,мораль, яка в першу чергу підносила роль лікаря, що згодом стало приводом для обґрунтування того, що сьогодні ми в негативному значенні називаємо "патерналізмом” в медицині.

17. Громадянська етика та її особливості(часть №1)

Громадянська етика найбільш безпосереднім чином проявляє себе в духовно-історичної традиції нації, проявляючись в обрядах, звичаях і моральних нормах. Саме соціальна етика, а не політична система, визначає характер нації та її історичну долю.

Основні характеристики громадянської етики:

1)громадянська етика базується на принципі соціальної справедливості як можливості і гарантії досягнення кожною людиною своїх цілей, а в її основі лежать права людини, захищені законом;

2)громадянська етика відстоює духовний суверенітет особистості: це означає, що моральний спосіб життя не нав'язується ззовні (більшістю, політичними лідерами та іншими «вихователями», вирішальними за громадян, в чому полягає їх обов'язок, совість і щастя), а визначається особистим прагненням людини;



3)для цивільної етики характерно переважання особистого інтересу над суспільним, свободи визначення особистих цілей і успішності індивідуальної діяльності (благо суспільства при подібній позитивної свободи виступає як ненавмисний, але закономірний підсумок індивідуальної діяльності людей);

4)важлива риса громадянської етики - плюралізм, що передбачає право кожного на власне розуміння особистого інтересу і на дії, що ведуть до його досягнення, а моральним ідеалом при цьому виступає активна громадянська позиція (М. В. Мішаткіна).

 

 

18.Проаналізуйте основні дилеми правової етики.(часть №!)

 

Правова етика властива не лише спеціалістам у галузі права, а й тим особам, які перебувають у певних правових відносинах. Наприклад, громадянин України, перетинаючи кордон як турист, отже, і як суб´єкт права, певною мірою зазнає впливу правової етики. Цей вид етики не обов´язково професійний, юридичний, а передусім універсальний для всіх правослухняних громадян.

Право враховує нові тенденції у стосунках людських спільнот у межах держави та в міждержавних взаєминах, укладаючи їх у закони. При тому, що останні закріплюють стосунки економічної та політичної нерівності людей, вони відповідають історично -конкретному рівню потреб суспільства. А отже, задо-вольняють не лише вимоги дотримання дозволеного в стосунках, але містять риси моральнісно цінного. Моральнісний елемент виражений тут певним простором свободи для самоутвердження людини. Тим-то, при всій напрузі соціальних стосунків, правові відносини відповідають потребам подальшого руху шляхом саморозвитку суспільного життя. Обов´язки, що визначені правом, не створюють несвободи. Навпаки, покладання обов´язку ставить його суб´єкт у позицію актуальних зв´язків із суспільним цілим і тим самим спонукає розум та волю до виконання покладених обов´язків.

Юрист, використовуючи правову мораль, її джерела, здійснює правову діяльність, приймаючи правові рішення, активно включається у процес розробки нових правових завдань, дотримуючись певної мети та методики.

Юрист, керуючись раціональною правовою дією, здатний грубо втручатися у закономірні, синергетичні процеси суспільного розвитку. Внаслідок цього професійна діяльність юриста набуває небажаного характеру, а дія виявляється у зворотному напрямі. Ось чому виникає потреба генерувати вчинки психологічно красиві, професійно гармонійні. Це означає, що юрист повинен постійно керуватись благородними почуттями.

Умови соціуму, безперечно, вимагають постійного вдосконалення професійно-правової культури юриста. Йдеться про удосконалення самої людської індивідуальності, професійну вихованість, глибоке пізнання самого себе, інтеграцію раціонального й почуттєвого, всього того, що важливе у правоохоронній діяльності, що досліджує наука етика, зокрема, правнича етика.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...