Главная Обратная связь

Дисциплины:






Рефлексивне слухання



 

Рефлексивне слухання є об’єктивним зворотним зв’язком з тим, хто говорить, в якості контролю точності сприйняття почутого. Іноді ці методи називають “активним слуханням”.

Уміння слухати рефлексивно необхідне для ефективного спілку­вання через обмеження і труднощі, які виникають у процесі спілкування.

Такими бар’єрами є:

ü Багатозначність слів, коли виникає потреба встановити чи уточнити зміст даного висловлення.

ü “Закодованість” значення повідомлень, коли ми говоримо одне, а маємо на увазі інше, тому часто не вдається висловити думку, щоб слухач правильно її зрозумів.

ü Труднощі відкритого самовираження: чим менше впевненості в собі, тим довше людина ходить “по колу”, перш ніж перейти до головного; інші суб’єктивні фактори, які негативно впливають на спілкування.

Все це вказує на необхідність уміння слухати рефлексивно, тобто розшифровувати зміст повідомлень. Розглянемо чотири види рефлексивних відповідей: вияснення, перефразування, відображення почуттів, регулювання. Практично ці види відповідей використо­вують­ся комбіновано.

Вияснення – це звернення до співрозмовника за уточненням, що допомагає зробити повідомлення більш зрозумілим. З цією метою використовують такі ключові фрази: “Чи не повторите ви ще раз?”, “Я не розумію, що ви маєте на увазі”, “Я не зрозумів”, “Чи не поясните ви це?” тощо.

Перефразувати – означає сформулювати ту ж думку інакше, іншими словами з метою перевірки точності сприйняття інформації. Перефразування можна почати словами: “Як я вас зрозумів…”, “На вашу думку…”, “Іншими словами, ви вважаєте…”, “Як я розумію, ви говорите…” тощо.

Відображення почуттів –сприйняття емоційного стану співрозмовника. Відповідь чи емоційна реакція на почуття інших важливі тому, що в спілкуванні люди по суті обмінюються тим, що має для них особисто важливе значення. Тобто спілкування багато в чому залежить не тільки від фактичної інформації, але й від того, що для людей значимо. Як говорить східна мудрість: “Слухай, що говорять люди, але розумій, що вони відчувають”.

Щоб зрозуміти почуття співрозмовника:

w користуються фразами типу: “Мені здається, ви почуваєте…”, “Мабуть, ви відчуваєте…” тощо;

w звернути увагу на вживані співрозмовником слова, що передають почуття (гнів, радість, сум та інші), які є ключовими;

w спостерігати за невербальними засобами спілкування (вираз обличчя, інтонація, поза, жестикуляція);

w спробувати зрозуміти загальний контекст спілкування, причини звернення співрозмовника саме до вас.

Регулювання – висновок щодо основних ідей, почуттів співрозмовника, партнера. Резюме теж формулюється своїми словами, але вступні фрази можуть бути такі:

“Те, що ви в даний момент сказали, може означати…”, “Вашими основними ідеями, як я зрозумів, є…” тощо.

Регулювання особливо необхідне в ситуаціях, які виникають при обговоренні розбіжностей, врегулюванні конфліктів, розгляданні пре­тен­зій, проведенні засідань різних робочих груп і комісій, а також в кінці телефонних розмов.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...