Главная Обратная связь

Дисциплины:






Не дають йому розсипатися.



К. Паустовський

 

 

Сторінка для допитливих

 

Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень. Він підшуковував прості фрази, а за нескладними фразами прийшли нескладні думки.

Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, з однією інтонацією. Його вже ніщо не бентежило, не радувало, він до всього ставився без емоцій.

Потім він загубив знак питання і перестав запитувати, жодні події не викликали в нього цікавості.

Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки. У решті в нього залишились одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, а лише тільки когось цитував – так він зовсім розучився думати та дійшов до крапки ( За О. Канівським ).

 

Розділові знаки

В українській пунктуації вживаються розділові знаки: крапка, крапка з комою, кома, двокрапка, тире, знак питання, знак оклику, крапки, дужки, лапки.

У кінці розповідного речення ставиться крапка, питального – знак питання, якщо виражається наказ, оклик тощо, — ставиться знак оклику. За допомогою коми відділяються прості речення в складному й однорідні члени речення.

У складному реченні, якщо між його частинами відношення пояснення, доповнення, причини, ставиться двокрапка.

Для відкриття і закінчення цитат і прямої мови вживаються лапки. Для передачі незакінченого мовлення використовується три крапки.

Розділові знаки допомагають точніше, виразніше розкрити думку.

 

З історії розділових знаків

Першими розділові знаки почали використовувати грецькі філософи. Ці знаки допомагали їм виразно читати текст вголос. Грецький учений Аристофан склав першу систему розділових знаків, яка складалась… із крапок. Кінець думки—крапка вгорі рядка. Крапка знизу—чекай продовження думки. Крапка посередині рядка "говорила" читцеві, що потрібно зупинитися і перепочити, бо речення має кілька частин.

У VІІІ ст. учений Алкуїн використовував уже кому, але тільки з крапкою, знак оклику і знак питання.

Слов'янське письмо запозичило і собі від греків ці знаки, які ділили текст на частини. Ми бачимо їх у літописах ІХ ст. і в писемних пам'ятках ХНІ ст.

Правила вживання розділових знаків увів у ХVІ ст. Мануцій Молодший. Світ користувався цими правилами три століття.

У ХІХ ст. німецькі вчені розробили досконалішу систему розділових знаків, яка діє і в сучасних європейських мовах (А. Мовчун).

 

Варто пам’ятати, що

 

Розділові знаки членують текст і речення на певні синтаксично-смислові частини. Вони полегшують сприймання й правильне розуміння прочитаного.

Ставлячи розділові знаки, слід орієнтуватися насамперед на будову речення, а не на інтонацію. Річ у тому, що не завжди там. де пауза, ставиться розділовий знак, і не завжди там, де є розділовий знак, робиться пауза. Особливо це стосується коми.



Крапка з комою, тире, двокрапка, дужки, три крапки і лапки, на відміну від коми, завжди пов’язані з певною інтонацією. Вони вказують на подовження паузи, підвищення або пониження тону.

Частина, виділена парним тире, вимовляється підвищеним тоном.

Три крапки в середині речення вказують на схвильованість мови або на паузу перед важливим чи несподіваним повідомленням.

У лапки беруться також слова, вжиті в незвичному або іронічному значенні.

Такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією.

Слова, взяті в дужки, вимовляються пониженим тоном.

 

1. Прочитайте речення вголос, дотримуючись правильної інтонації. Поясніть розділові знаки.

І варіант

1.Людська творчість—це найбільша мука, найбільша радість на планеті нашій, найкращій—присягаюся—з планет (М.Рильський). 2. Хай буде все у нас казково: обличчя, одяг і душа (І.Жиленко). 3. Все залежить від людських зіниць: в широких відіб’ється вся епоха, у звужених—збіговисько дрібниць (Л.Костенко).4. Ми люди прямі: що не до вподоби—у вічі прямо скажемо (П.Мирний).5. Ми всіх пригорнули б до серця—у власній та вільній господі (М.Старицький). 6. У грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен віри й надії (П.Грабовський). 7.І пригадалося (в вікно лилась пахуча темрява) таке далеке (М.Рильський). 8. Не упасти б! Ще хоч крок…хоч крок…Люди, де ви?! (В.Лучук). 9. Вчився Юрко погано. "Приїздив" додому або на трійках, або на двійках.

 

ІІ варіант

1.Людську мисль і почуття орлине ніхто й ніщо не викине за борт(М.Рильський). 2. Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі (П. Тичина). 3. По країні весна пролітає і шумить журавлиним крилом (В. Сосюра). 4. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше (О.Довженко). 5. Сумно шепче ліс дрімучий, ворони літають і, здається, своїм крилом бурю накликають (С. Руданський). 6. І літо минуло, і осінь приспіла і листям пожовклим всі стежки покрила (Л.Глібов).

 

Пунктуаційними помилками вважаються

--Пропуск потрібного розділового знака;

--Постановка зайвого розділового знака;

--Невиправдана правилами заміна одного знака іншим;

--Неправильна послідовність постановки розділових знаків при їх сполученні.

2. Пунктуаційні задачі-жарти.

Поясніть свої "розв'язки". Наведіть власні приклади.

1. Двоє учнів, Василь та Мишко, зустріли свого старшого друга Андрія, якого давно не бачили. Андрій два роки тому закінчив школу і пішов працювати на завод. Василь запитав Андрія: "Як ти вчишся?" А Мишко запитав так: "Як, ти вчишся?" Хто з учнів не знав, що Андрій не лише працює, а й вчиться.

2.Один дотепник написав у листі своєму другові: "У нас у селі багато дерев: троянд, соняшників". А друг не зрозумів жарту й у своїй відповіді звинуватив друга в неуцтві. Яка пунктуаційна основа цього жарту "неука"?

3. "Всі речовини доводять: вчені складаються з атомів"—написав один дотепник. Як "примусити" вчених займатися своєю справою?

4. На дошці оголошень написано: " Громадяни, корови, телята та інша худоба можуть випасатися тільки на спеціально відведених місцях". А все-таки, що ж повинні робити громадяни?

5.Рябчики кажуть: мисливці люблять подрімати на деревах. Хто чим повинен займатися?

 

3. Проблемне завдання " Різна пунктуація—різні значення".

У наведених реченнях у різних виданнях стояли різні розділові знаки. Як саме змінюється значення кожного з них залежно від пунктуації? Доведіть власну думку.

1. Обережно: діти!—Обережно, діти.

2.Сонце зігрівало усе поле, берег. ліс.—Сонце зігрівало усе: поле, берег, ліс.

3. Їх учнів преміювали.—Їх, учнів, преміювали.

4. Помилувати, не можна повісити.—Помилувати не можна, повісити.

5. Що він написав?—Що, він написав?

6. Учениця співала голосно, промовляючи всі слова.—Учениця співала, голосно промовляючи всі слова.

7. З кожним днем таких загартованих в класі буде все більше.—З кожним днем таких, загартованих, в класі буде все більше.

8. Прийшли сусіди подивитись, на радість, нашої сім'ї.—Прийшли сусіди подивитись на радість нашої сім'ї.

9. Миколі, треба думати, нарешті повезло.— Миколі треба думати: нарешті повезло.

 

4. Метод "Захисти свою позицію".

Поясніть, чому і різне написання буває правильним

1. І котилось над містом пахуче, високе, рожеве сонце, як матір'ю спечений хліб.—І котилось над містом пахуче високе рожеве сонце. як матір'ю спечений хліб.

2. Мої сини як зима і весна. Старший меткий і проворний, як задерикуватий зимовий день. Молодший—неврівноважений, як весняна повінь(Ю.Яновський).

3. Кругом поле, як те море.—Кругом поле, як те море широке, синіє (Т.Шевченко).

4. Люблю я воду твою ласкаву, животворящу.--Люблю я животворящу ласкаву твою воду.

5. Найкращі спогади були про чудесну розкішну країну.—Найкращі спогади були про чудесну, розкішну країну.

6.Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.—Ой, не повчайте молодих.

7. Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках.—Гей ви, далі ясні, безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить.

 

5. Поставте, де потрібно, коми. Поясніть за допомогою правил.

Група.

1. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну (А. Малишко). 2. Дощ періщив з самого початку і досі не переставав і не зменшувався. 3. Навколо великих людей і круг їхньої пам'яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба (М. Рильський). 4. Ми йдем і йдем несем вогні і творим блиск і творим дні (В.Чумак). 5. Виходь іди дорогами земними і від людей візьми і людям дай(П. Дорошко). 6. Земля тремтить у млості і ронить пелюстки і невідомі гості злітаються в садки (М.Рильський). 7. Я іду до гаю і в блакить безкраю серце моє лине й птицею співає про весну чудесну на моїй Вкраїні(В.Сосюра). 8. На поля і дороги стежинки і ліс падають і падають сніжинки.

 

Група.

1. Так ніхто не кохав. 2. Так будьмо єдині. 3. Так молодо, радісно і дзвінко (В.Сосюра). 4. Мовчи так подумають, що ти розумний. 5. Так я буду крізь сльози сміятись. 6. Так я вільний, я маю вільні думи чарівниці (Л.Українка).

Група.

1. Ні сонний спокій зовсім нам не сниться, ні нас не вабить ніжна тишина. 2. Ні не марний труд ваш. 3. Ні покорити її не здолаю. 4. Він із сопілкою не розлучається ні вдень ні вночі. 5. Хлопець встав ні світ ні зоря. 6. Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги ні жалю (Л.Українка).

6. Пояснювальні диктанти. Назвіть наведені пунктограми. Наведіть власні приклади.

 

І. І от довічна твоя мрія—твоя земля—лежить перед тобою і ледь-ледь бринить потемнілою стернею. Але кращої музики, як ця, ніколи не чув Мар'ян. І в церкві не вражали так його великодні хори, як сьогодніше шелестіння стерні…

Мар'ян добрими і сумними очима вбирає надвечір'я, хрестом опускається на землю, припадає до її грудей. Він чує її обличчям, руками і серцем і довго-довго мовчить, а потім починає розмовляти із стернею, втішаючи її. що нарік тут буде червона пшеничка, що він сам її засіє, сам буде доглядати і косити. Тут побачив себе косарем на своєму полі і на неголеній щоці відчув сльозину (М. Стельмах).

 

ІІ. Над лугом вставало сонце. Воно тільки-тільки виглянуло з-за обрію, і мені здалося: його рожевий круг котиться по землі, збоку від нас, і заглядає нам під саму підводу. Десь там, на далекому пагорбі, мерехтіли тепер здоровенні, на півнеба, колеса, і, мов крила літака, бігли й оберталися спиці в тих колесах, повторюючи рух наших спиць(В. Близнець).

 

ІІІ. А голуб був чудесний. Не якийсь собі там сивак копійчаний, а такої чистої сірої масті, що, здалося, хтось умисно, коли голуб був увесь чорний, узяв та рівненько й дрібненько поцюкав його білим, тільки кінці пір'їн на хвості та на крилах лишилися чорні, як у чорнило на палець умочені. Ой, недешевий був голуб та недешевий! Голівка ж яка: малесенька, витончена, не кругла, а довгенька! А дзьобик: це ж не дзьобик, а пшеничне зернятко, ніжне, рожеве, тупеньке. А крила ж. видко, такі легкі та сильні, що, як пушинки, тіло носять(В. Винниченко).

 

ІV. Малий чабанець ( що може вивчитись на чабанчука і, нарешті, заступити батька-чабана) повертається смерком додому. Його перестріває друг, повідомляє, як дратувалися мати і як заходилося плачем немовля, котрого покинув Данилко, і мати, мабуть, битимуть, та не треба цього боятися. Ось підемо вдвох, а при мені вона не битиме, і потім воно й не болітиме, коли гаразд наїсися. Вони заходять удвох на подвір'я, правнук Данилко і прадід Данило, старе, як мале, казали люди, бачивши їх (Ю. Яновський).

 

7. Пунктуаційний практикум.

І. Перепишіть, виправляючи помилки.

1. Царизм Т.Шевченко затаврував в образі орла, " який споконвіку Прометея там орел карає, що день божий довбе ребра й серце розбиває" народові. 2. Але Царизм "не вип'є живущої крові", бо серце народу-Прометея " воно знову оживає і сміється знову". 3.Вступ до поеми "Мойсей" Франко закінчує пророчими словами про те, що, народе український, "прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі". 4. Поет, звертаючись до панів-лібералів, з обуренням говорить, " що ви любите на братові шкуру, а не душу". 5. Максим Рильський стверджував, що ніякій силі не здолати тої землі "Яку сходив Тарас своїми босими ногами", "яку освятив Тарас своїми муками-ділами". 6. М. Стельмах звертаючись до книжки писав, що " я люблю тебе, незрадлива мудрості книг, твої сонця чи світильники, і скорботу твою, і радість твою". 7. Як колись писав Т. Шевченко, " Хай би моя Батьківщина була найубогіша, найнікчемніша на землі, то й тоді б вона мені здавалася кращою за Швейцарію й усю Італію".

 

ІІ. Поставте та поясніть розділові знаки.

1. Мамо питаю то льони цвітуть? А мати сміються то кажуть Дніпро. А чого він такий синій? Від неба.

2. Наші діти вчив Макаренко це майбутні творці історії.

3. Його непокоїло коли діти на питання яким ти хочеш вирости відповідали сміливим дужим хоробрим але ніхто не говорив чесним і добрим.

4. Три біди є у людини смерть старість і погані діти говорить українська мудрість. Льотчик Сіробаба запевняє що в той гарнізон куди переведено Петра потрапляє не кожен сірих та мурих туди не беруть і що Петра ти може Тоню ще побачиш у голубому скафандрі (О.Гончар).

5. У своїх сонетах Рильський часто висловлював пейзажем те для чого слів нема людських (Д.Павличко).

6. Возвеличу малих отих рабів німих сказав у тяжких нестерпних умовах кріпацької Росії Шевченко.

7. Говорячи про покликання людини на землі Максим Рильський проголошує що яке це щастя буть гідним імені людини.

8. Лиш праця підкреслював І.Франко світ таким як є зробила.

 

 

ІІІ. Прочитайте афоризми. Оформіть їх як цитати до власного висловлювання. Запишіть, поясніть розділові знаки.

1. Тільки тоді станеш людиною коли навчишся бачити людину в іншому (О. Радищев). 2.Люби істину але будь поблажливим до помилок інших (Вольтер). 3. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова ота жива схованка людського духу (П. Мирний). 4. У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне ( М.Рильський). 5. Той хто не знає рідної материнської мови або цурається її сам засуджує себе на злиденність душі (І. Цюпа). 6. Чужих країв ніколи я не бачив принад не знаю їхніх і окрас та вірю серцем щирим і гарячим нема землі такої як у нас (В. Симоненко). 7.У жінки є тільки одна можливість бути красивою але є сто тисяч щоб бути чарівною (Ш. Монтеск'е).8. Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу то щастя само знайде вас (К. Ушинський).

 

8. Гра " Камінь спотикання".

І варіант

Запишіть текст, порівняйте із авторськими розділовими знаками. Чи співпадають вони з правилами?

1. На схід сонця квітнуть рожі: будуть дні погожі (П.Тичина). 2. Одкривайте двері—наречена йде (П.Тичина). 3. Дивлюсь у воду—місяць у воді сміється (О.Довженко). 4. Коли ти вийшов за поріг між люди з батьківської хати, не обминай крутих доріг—життя не любить хитруватих (З. Гончарук). 5. Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна тривожити (О.Гончар).

ІІ варіант

Поясніть в кожному реченні наявність чи відсутність розділових знаків.

1. Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий (Л.Українка). 2.За чорними вікнами хлюпотів дощ та надсадно шуміли сосни. 3.Взимку дні коротші, а ночі довші.4. Вже листопад підкрався з-за дубів, та гай знімає золоту перуку. 5.Злива тривала майже годину. 6. Збори розпочались приблизно об 11 год. 7. Люди кажуть, що він досягне успіхів. 8. І все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі (Л. Глібов). 9. Хто не живе для інших, той, отже, не живе й для себе 10. Мабуть, ніщо так не радує зір, як зримий результат роботи (Ю.Мушкетик). 11. Через туман нічого не було видно. 12.Видно, він нічого не зрозумів. 13.Ваші докази, безперечно, правдиві. 14. Ваше твердження буде прийняте безперечно.15. По вулиці йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ (О. Підсуха). 16. Здається вічністю маленька мить життя. 17. Здавалось, загримів десь грім. 18. Білястим здавалося тонко вібруюче повітря. 19. Здавалось, що найстрашніше вже позаду.20. Найвища, по-моєму, це краса вірності.

 

9. Гра "Сам собі учитель".

І варіант

Назвіть всі пунктограми в наведеному тексті. Наведіть власні приклади на них.

Уночі палало село. З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць і, ховаючись у хмари, тікав і з жахом озирався назад, на полум’я. Дерева хитались і, від страху наїживши голі віти, ніби силкувалися втекти; а вітер гасав над полум’ям, зривав головні, шпурляв ними в сусідні хати, розкидав і лютував свавільно й безпардонно…

Місяць утік, небо посіріло, а коли зовсім розвиднілося, вітер стомився, і вогонь ліниво, байдуже, ні крихти не вважаючи на людей, наче не їхні хати він пожер, став погасати. А з того боку, де горіла половина села, сходило сонце, весняне і радісне…(В. Винниченко)

ІІ варіант

Встановіть співвідношення між реченнями та названими пунктограмами.

1.Вода, хмари, плав—все пливло, неслося вперед.—1. Відокремлені додатки.

2. А весна гомоніла: "Послухай мене!"—2. Безсполучникове речення.

3. І досі сниться: під горою, між вербами та над водою біленька хатонька—3.Складнопідрядне речення.

4. Ти дала мені крила, щоб піднести правду до небес.—4. Однорідні члени речення.

5.На світі все знайдеш, крім рідної матері.—5. Речення з прямою мовою.

6. Степ, стуснувши з себе росу, горить жовтим кольором.—6. Порівняльний зворот.

7.Такі, як він, не мають права бути щасливими.—7. Відокремлена обставина.

 

ІІІ варіант

Складіть письмову вправу, метою якої є перевірка умінь і навичок вживання коми і двокрапки в простому і складному реченнях.

10. Гра "Сам собі редактор"

Спишіть, виправляючи помилки. Наведіть власні приклади на дані пунктограми.

1."Якщо хочете вивчити музикальну індивідуальність якогось народу, то вивчайте його народні пісні":--радив Ромен Ролан. 2.Хай буде все в житті казкове—обличчя, одяг, і душа (І. Жиленко). 3. Пісок на урвищах берегів, і туман над річкою набрякли густим мороком (Г.Тютюнник). 4. В сонячній круговерті гаснуть віки й ери та вічним вогнем палає сяйво людських думок (Л.Клименко). 5. Мало життя прожити, треба зрозуміти (Є.Плужник). 6.На поля і діброви, стежинки, і ліс падають, і падають сніжинки. 7. Жовтий, березовий гай плакав дощем. 8. Зі стадіону доносяться розгонисті розгарячені крики. 9.Усе—краса села. чистота і смак джерельної води, срібна повінь весняного водозливу піднімали з дна душі світлі спогади ( В.Гей).10. У повних сизої мли, долинах тіснились кам'яні громади. 11. Душа ласкава наче озеро, і трохи синім віддає (В.Стус).

11. Диктант "Тиша".

Перепишіть текст, поясніть розділові знаки.

Текст.

У тихих та ласкавих берегах лежить став, тремтить на поверхні студена блакить небес. Ще не проткнулися з води ні очерет, ні рогіз, і став видається пустельним. непримітний, і крижаним подихом несе від нього.

Ясним зеленим пухом вкрилось вербове гілля, і гілочки полагіднішали й подобрішали, немов тихенько радіють, немов по-своєму всміхаються. Кожна верба—мов зелена пара пуху, що її тримає вкупі якась дивовижна сила, ось-ось він розлетиться, вже й почав падати по пушинці-другій. І не хочеться вірити, що мине кілька днів, і цей вербовий пух перетвориться на листя. Воно потемніє, здаватиметься не таке легке, і вже верби не ввижатимуться хмарами, що посідали на землю, а просто—весняними деревами, та й годі (Є. Гуцало).

2 текст.

Як п’яний гультіпака, простугонів грім, а далі швидко побіг—і втік. Далі все ближче обізвався і міцно ступав кованими чобітьми, не зрушаючи з одного місця, а потім стрімголов чкурнув, квапливо спотикаючись… Ще з вихилясом продріботіло, дрібно так ступаючи, теж згасло. Блискавка Сяйнула ще раз, ще… Тиша гусла. сповнювалася очікуванням. Порснуло гуркотом, хряснуло, трощачись, гілляччя корінястої блискавки, вона затремтіла, гіби живе тіло, і вже в іншому місці вигулькнула беззвучно, поки, конвульсивно здригнувшись, не розтанула, залишивши по собі ще відчутніше очікування (Є. Гуцало).

 

12. "Закодовані" диктанти

І. Проаналізуйте вживання тире в поданих реченнях. Запишіть поряд із номером кожного речення літеру, яка відповідає певній пунктограмі—тире:

1) у складеному іменному присудку; 2) на місці пропущених членів у неповному реченні; 3)при однорідних членах речення з узагальнюючим словом; 4) при відокремленій прикладці; 5) у безсполучниковому реченні; 6) при прямій мові, коли слова автора стоять у середині прямої мови; 7) у складносурядному реченні.

Любов—приторк ледве чутний (М. Рильський). " Роби добро,--мені казала мати,--і чисту совість не віддай на шмати" (Д.Павличко). Ластівки летіли в тучу, голуби—до схову (Г.Тютюнник). Всяке птаство, як от: деркачів, куликів, курочок—можна було викосити в траві (О.Довженко). Прийшов ранок—збудились дороги (А.Головко). Київ—столиця України—святкує День Перемоги.

Раз перший кивнули тополі—і тиха дрімота весь мир обняла (Дніпрова Чайка).

 

ІІ. Розставте розділові знаки. Пронумеруйте речення відповідно до вказаних правил вживання коми:

1) між однорідними членами речення; 2) при звертанні; 3) при вставних словах; 4) між частинами складносурядного речення; 5) у складних реченнях з різними видами зв'язку; 6) при відокремлених обставинах; 7) при відокремлених уточнюючих членах; 8) при відокремлених означеннях; 9) у складнопідрядному реченні; 10) у безсполучниковому складному.

Світить річка зникаючи у маревах небосхилу (О.Гончар). Ніч надійшла непомітно швидко, бадьоро (Ю. Смолич). Можливо вночі буде гроза (А.Шиян). Слово моя ти єдиная зброє! (Л. Українка). Я люблю українське село повне шуму і дум (Ю. Смолич). Без слова не було б ні поета ні вченого ні міністра (В. Скуратівський). Десь читав я що з роками все долає мудрий спокій (В. Симоненко). Розвели нас дороги похмурі і нема жалю та гіркоти (В.Симоненко).

Рясні дощі періщили кілька днів підряд південний вітер гнав воду в калюжі та озера (Ю. Збанацький). Одні бджоли несли у вулики першу поживу з ліщини другі збирались у громади на жолобчастих дошках поїлок і добре гудіння погойдувало ліс і ту оту хатку що всередині пахла цвітом і медом а зісподу обзивалася неспокоєм джерельця (М. Стельмах).

 

ІІІ. Складіть власне завдання на правила вживання крапки з комою.

13. Завдання "Перевір себе сам"

Виконайте тестові завдання. Якщо ви правильно виконаєте завдання, то прочитаєте відомий вислів І. Франка.

1. Вкажіть просте речення із правильною постановкою розділових знаків

а) Уже скотилося із неба сонце, заглянув місяць у моє віконце (Л.Українка).

б) Спадає з клена зелен лист вечірньою годиною, і солов’їний тихий свист гуляє за долиною (А.Малишко).

в) Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками у хаті (А. Малишко).

к) Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим (Л.Костенко).

 

2. Знайдіть речення з однорідними членами

а) Навколо бринів золотий півсон передосіннього лісу (М.Стельмах).

б) Вітер дихне, і пшениці ворухнуться розкішні.

н) І вам згадуються садок, високий ранок, летючі зорі і тиха літня ніч (Леся Українка).

г) Вода в ріці сурмила срібно-срібно, і важкий човен тихо плив.

 

3. У якому реченні є звертання?

а) А гей ви, виходьте!

и) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу ( В.Симоненко).

б) Кажуть, друзі, пізнаються в біді.

в) Невже Вам її не жаль?

 

4. Вкажіть речення зі вставними словами.

а) Життя здається тобі щасливим.

б)Здається, гори перевернув би.

в) Здається, що скрізь кипить робота.

г) Здається: уже все позаду.

 

5. Укажіть речення із однорідними означеннями.

и) Туман був великий, густий-прегустий.

б) Почувся тихий, проте знайомий голос.

в) Степ зацвів оранжевим, фіолетовим, синім кольором.

г) На землю спустився тихий осінній вечір.

 

6. Позначте речення із відокремленими членами.

м) Гори, окутані ранковим туманом, були казкові.

б) Без кохання життя було б холодним.

в) Тисячі голосів зливаються в один непереможний гул.

г) Ніжні літні зорі освітили небо.

 

7. Знайдіть речення із складеним іменним присудком.

о) Мої літа—моє багатство.

б) Дитинству все казковим видається—не збіднюйте ж душі його красу!

в) Ні спека, ні холод—ніщо не спинювало нас.

г) Дмухнув вітер—і хати не стало.

 

8. Знайдіть речення із порівняльним зворотом.

а) Бринить голосочок, як срібний дзвіночок по садочку лунає.

б) Ростуть слова, немов росте трава.

в) Море диха, мов лютує.

р) Вусики-вусики у пшениці, мов стріла.

 

9. Вкажіть складнопідрядне речення із послідовною підрядністю.

с) Холодний вітер шарпав деревину, що тихо мріяла про той час, коли вона одягнеться в ошатний одяг.

б) Шелестить очерет, навіваючи тривогу.

в) Любить він тихі ночі, і цю тишу, і якусь таємничість в усьому.

 

10. Знайдіть складносурядне речення.

в) Прийшов ранок—збудились дороги.

а) Мої літа—не монолітні дублі.

б) Лози. висип, кручі, ліс—усе блищить і сяє на сонці.

ь) Дощ пройшов—і все ожило.

 

11.Вкажіть безсполучникове речення

а) Править хтось малим човенцем, стиха весла підіймає (Леся Українка).

д) Ні спеки, ні бурі, ні морози—ніщо не спиняло нас.

к) Ніхто не міряв серця глибочінь, ніхто не знає меж йому і краю(А.Малишко).

в) Під вечір заснули верби на облозі і вітер задрімав.

 

12. Знайдіть речення із сурядним та безсполучниковим зв’язком

а) Відскрипіла возами осінь, на санях від'їхала зима, і вербовим човником прибилась весна (М. Стельмах).

б) Сірі тумани курилися над землею, брудні хмари вистилали небо, холодний вітер переганяв їх.

в) Сиплеться листя, горбляться берези, осінь напрошує журбу на душу.

г) Рвучкий вітер зриває з дерев листя і воно кружляє в осінньому танку.

 

13. Вкажіть речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком

а) Коли довершено плоди, тоді виходиш за село і відблиск осені тобі лягає на чоло (І.Жиленко).

б Багато вже зросло нових дубів, де велетні упали, а я і досі чую отой спів (М. Нагнибіда).

в) Рясні дощі, що впали на землю, геть розмили кучугури снігу.

г) Море невпинно голубіє, сонце світить так ласкаво, що аж каміння сміється та душа радіє.

 

14. У яких реченнях нема помилок

а) Якби ми були дружніші, то знали б як важко переживається самота.

л) Йому набігли на очі і озеречко червоної пшениці, що погойдувалася собі на літо, і хата-білянка, і оте чорноброве дівчисько, що босе жде його на вечірнім порозі (М.Стельмах).

і) Дружба лише тоді могутня й облагороджуюча, коли вона є паростком ідеалу, з якого виростає могутня поросль життєвих ясно усвідомлених прагнень (В.Сухомлинський).

и) Дід так страшенно кричав, що листя на дубах шелестіло, що жаби плигали в озера, що ворона, яка смирно дрімала на ялині, піднімалась над лісом (О.Довженко).

 

15. У яких реченнях наявність тире вказує на неповноту речення.

а) Мати наша — сивая горлиця ( Б.Олійник).

б) Все до її серденька горнеться: золота бджола—намистинкою, небо — празниковою хустинкою (Б.Олійник).

в) Життя прожити—не поле перейти.

и) Все так мудро у природі: день—за ніччю, ніч—за днем (Б. Олійник).

 

16. У яких реченнях неправильно розставлені розділові знаки

в)Був зорепад і зелен сад, і ми були у парі (В.Кудрявцев).

н) Уже за вирій відлітає літо і звідти не повернеться ніколи.

а) Ще квітнуть зорі і в діброві зозулі ще не відцвіли.

г) Щасливий я не тим, що маю, а тим, що є кому віднести (Л.Дмитерко).

 

Лексичні помилки

 

На все впливає мови чистота:

Зір глибшає і кращають уста,

стає точнішим слух, а думка ллється,

Як вітром розколихані жита.

Д. Павличко

Корисно знати, що…

 

Багатство мовлення визначається тим, що і як із надбаного в мові використовує людина. Якщо ви не повторюєте одні й ті самі слова, ваші речення не схожі одне на одне за будовою, ви не засмічуєте мову словами-паразитами,--це значить, що ваше мовлення багате й різноманітне.

 

У школі не повинно бути пустослів’я і пустодзвонства. Бережіть слова!..

Не допускайте, щоб високі святі слова перетворювались в розмінну монету…

Нехай кожне слово, вимовлене в школі, дає плід, а не залишається пустоцвітом (В. Сухомлинський)

 

Ми повинні прагнути не до того, щоб нас кожен розумів, а до того, щоб нас не можна було не зрозуміти (Вергілій)

 

Факти нехтування рідної мови не минають безслідно. Завдають шкоди літературі й самому суспільству. Перехід на суржик означає збідніння душі, її зубожіння…(О.Гончар)

 

Всі дива нашої мови, її геніальні зблиски народжувались з відбору слова найточнішого, поетичного (О.Гончар)

 

Висока культура мови не можлива без високої загальної культури: можна навчитися говорити без помилок у вимові, правильно ставити наголос у словах, грамотно будувати речення тощо… Але якщо у людини інтелект спить, то у неї бідний словниковий запас слів, штамповані стереотипні фрази, убога уява й примітивне мислення. Для висловлення найпростішої думки така людина, як правило, вживає втроє більше слів, ніж потрібно. Між мовною убогістю і багатослів’ям—прямий зв'язок: чим менший запас слів, тим більше їх іде на висловлення, здавалося б, найпростішої думки. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів—ось що дає змогу людині стисло й небагатослівно висловити досить складні думки (А. Коваль)

 

Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п’є духовне життя й силу з рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити жоден природознавець, воно знайомить її з характером людей, що її оточують, із суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ (К. Ушинський).

 

Говорити правильно—означає дотримуватися норм літературної норми; говорити точно—це вміти з усього багатства близьких за семантикою слів вибрати в конкретній мовленнєвій ситуації найбільш вдалі, доречні, стилістично виправдані; говорити виразно—означає добирати слова образні, які викликають уявлення, дають емоційну оцінку відтворюваному.

Слово—це очі, що бачать красу. Тільки пізнавши слово, тільки тоді, коли слово увійшло в душу й стало її багатством, дитина здатна дорожити ним (В. Сухомлинський).

Багатство мови безкрає! Можливості окремого слова великі! і тільки той зможе відчути багатство мови, хто уважно поводиться зі словом, хто збагнув силу слова. вміло користується ним (З журналу)

Сперечайтеся, плутайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі ( П.Лессінг).

Лексичні помилки

1. Уживання слів у невластивому йому значенні.

2. Невдалий добір синонімів або невміння їх підбирати, у тому числі і контекстуальних.

3. Сплутування різних за значенням, але близьких за звучанням ( пароніми).

4. Уживання зайвих слів (пленазми).

5. Лексичні анахронізми, тобто слова, що не відповідають нормам певної епохи.

6. Порушення лексичної сполучуваності слів.

7. Повторення спільнокореневих слів (тавтологія).

8. Змішування однозначних і багатозначних слів.

9. Змішування багатозначних слів і омонімів.

10. Неправильне вживання слів іншомовного походження.

11. Зайві в мовленні, беззмістовні слова (слова-паразити).

12. Сплутування українських і російських слів.

13. Невиправдане калькування російських слів та словосполучень.

14. Неправильне вживання міжмовних омонімів.

15. Вживання фразеологізмів у невластивому значенні.

16. Перекручення фразеологізмів, змішування елементів двох фразеологізмів.

17. Невиправдане вживання застарілої лексики (архаїзмів).

 

 

1. Встановіть відповідність між прикладами та номером лексичних помилок, поданих вище. Запишіть правильний варіант.

* Тіпа, як сказати, так би мовити, тоє то як його, словом, власне кажучи, отож, ага, правду кажучи, ну, ну як його, прикинь. слухай, диви, так чи ні.

*Козаки стріляли з пістолетів. Устина з повісті "Наймичка" була за домогосподарку. Солдати князя Ігоря проявили велику силу волі. Г. Сковорода казав, що тракторист не може бути політиком, а політик—трактористом.

* Страшенно гарно, глибока юність, зріле дитинство, популярн шлягери, відомі зірки естради, основний лейтмотив, перший дебют, прейскурант цін

* Я виконав своє громадянське доручення. У нашій школі відбувся цікавий музикальний вечір. Його голос дуже музичний. На рожевих вустах грає стільки фарби і сонця. Хай наша молодість іде по фарбованій землі. На подібні видання є великий попит. Ми з вами старі приятелі. Ми з вами давні обоє—багато на віку бачили.

* Наразі в класі всі присутні. Наразі вважаючись масовою, українська народна культура такою не є. Наразі хочу назвати переможців вікторини. Київські динамівці наразі знову завоювали чемпіонське звання.

* Приймати участь, міроприємство, слідуючий, фонар, покрашені вікна, невірний номер, яскравий свєт, коврові доріжки, нові стула, лєснічна клітка, купити утюг.

* На картині намальовані часи громадянської війни. В образі Наталки автор зобразив найкращі риси української дівчини.

* Спортсмени різних країн вели гострі дуелі за олімпійські медалі. Є талант і натхнення до фізики, з якої я вигравав і займав призові місця на олімпіадах. Ми зайняли в змаганнях перше місце.

* Ми пам’ятаємо і не забуваємо своїх друзів. Я пишу свою автобіографію.

* Всю неділю кріпаки працювали на пана, а для себе—святкові дні.

* Артист узяв ноту протесту. Уряд надіслав високу ноту сусідній державі.

* Приймати міри, настоювати на своєму, мати роль, перебрати через край, переходити міру.

* Класним керівником нашого класу є Ніна Петрівна. Розвідників зрадив зрадник. Іван Нечуй-Левицький зобразив образ Миколи Джері. Металурги цілодобово виплавляли метал. Робітники цеху зробили свою роботу вчасно.

* Петрик був правдивим другом. Він був правдивим, чесним, порядним чоловіком.

* Через співпадання обставин ми не виконаємо це завдання. На слідуючий день відбудуться збори. Серце може підсказати. До столу подали три блюда.

* Альтернативи моїй роботі нема. Інтеграція наших думок нас здивувала. На брифінгу було прослухано нові музичні п’єси. Українці користуються особливим менталітетом.

* Все враз затихло: з уст ні пари. У мене справи йдуть чином чин. Тобі треба тримати за зубами язик. Не варто куті передавати меду.

 

2. Відредагуйте речення. Поясніть, в чому полягають лексичні помилки.

1. У мові він уживав місцеві слова і діалектизми. 2. Шевченко подружився з друзями. 3. Він почав займатися малюванням і намалював багато картин. 4. Він—людина передових і прогресивних поглядів. 5. Ще зовсім молодими юнаками пішли вони на заробітки. 6. У січні місяці багато релігійних свят. 7. На вулиці було чути крик дитячих голосів. 8. Це дуже здібний і перспективний на майбутнє спортсмен. 9. Об’єкт вимагає пильної уваги. 10. Машини знаходилися під наглядом майстра. 11. В деякій мірі опинився на однині сам із собою. 12. Від самого народження , із самого дитинства, із самого малечку людина має певне покликання. 13. На протязі двох років він добивався до своєї мети. 14. Ми ходили до лісу по лісні ягоди. Яка це вкуснятина. 15. Акт являється документом, який ґрунтується на незаперечних фактах. 16. У мене волосся зупинилося на голові від переляку. 17. В школі і інституті Галя вчилася з великою охотою.

 

3. Виберіть з дужок потрібне слово. Поясніть свій вибір

 

1. Хворий поставився до слів лікаря з цілковитою… Лікар зрозумів, що той перебуває у стані глибокої (апатія, байдужість).

2. Якщо хочеш, ми можемо…нашу домовленість. У 1753 році Франція…торговельний договір з Англією (анулювати, скасувати).

3. Всі критикували…в роботі редактора. Електрик виявив… в роботі мотора серйозні (недоліки, дефекти).

4. Ці дві фотокартки є цілком… Зробити…переклад поетичного твору Пушкіна дуже важко (точний, ідентичний).

5. Робота вчених була… Це було…видовище (ефективне, ефектне).

 

4. Відредагуйте речення, виправивши помилки у слововживанні

1 група. 1. На березі річки нас зустріли місцеві аборигени. 2. Народний фольклор—криниця душі народної. 3. На святі ми отримали безкоштовні подарунки. 4. За виконану роботу я отримав сто гривень грошей. 5. Конкурс відбудеться у лютому місяці. 6. Надворі шуміла проливна злива. 7. Вперше ми познайомилися з Миколою в оздоровчому таборі. 8. У колективі "Мрія" найкращі за всіх танцівниці. 9. Дорога була захаращена снігом. 10. Ворог чинив наполегливий опір. 11. Марійка сиділа на ослінчику і тихенько квилила. 12. Багаття почало повільно спалахувати.

 

2 група. 1. Коли лелеки возз’єдналися у спаяний колектив, орли злякалися і розтанули, як сніг на плиті. 2. Пошматований одяг дітей свідчить про їх бідність. 3. У Васі гарний стрункий ніс. 4. Тяжкі думи обхвачують голову Андрія, коли він бачить, як повз його хату минають заробітчани. 5. На привалі ми їли кашу. Учителька подала й мені. Я дивився на неї гарними очима. 6. А потім ми поливали клумбу. Вода входила у землю і голосно булькала. Це квіти ковтали воду.

 

5. Допоможіть зрозуміти зміст, перебудувавши речення.

1. Я вперше побачив ліру. 2. Так ніхто і не зміг прочитати ту легенду. 3. Батько повернувся і взяв брус. 4. Це у вас тут лисички?. 5. Упав лист. 6. Тут чотири вузли. 7. Він дивився на кран і не знав, що йому робити. 8. Цей корпус особливий. 9. Це було гарне містечко.

 

На замітку учневі

Подвиг лексикографа іде слідом за подвигом Геракла

 

Я шукаю в словниках не слів, а точних значень. Для мене словник не довідник, а цейнтгауз (складське приміщення для зберігання зброї), в якому лежить моя зброя. Я люблю цю зброю чистити, гострити (Л. Первомайський).

 

Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато. Обсяг словника конкретної людини залежить від роду її занять, освіченості та здібностей. Лексичне значення слова хоч і стійке, але не залишається незмінним.

 

 

6. Відгадати слова за їх значенням. До якої лексики вони належать? Якими словниками при потребі можна скористатись?

1. Відступ у першому рядку тексту.

2. Повідомлення, що передається телеграфом.

3.Розмова між двома чи кількома особами.

4. Керівник хору, оркестру.

5. Проїзд, прокладений під землею.

6. Підземна залізниця.

7. Завіса з тканин на вікнах.

8. Людина, яка знає багато мов.

9. Невеличкий громадський сад у місті чи селі.

10. Швидкий поїзд.

11. Перша вистава п’єси на сцені.

12. Перерва між двома діями вистави.

13. Впорядковане зібрання однорідних предметів, що становлять певний інтерес.

 

7. Укладіть словникову статтю до кожного слова. Як ви назвете свій словник?

Присвята, рефрен, символ, підтекст, кульмінація, іронія, мотив, інверсія, алегорія, анафора, сарказм, мораль.

8. Гра " Хто більше". Доберіть якомога більше слів до теми:

а) загальнолюдські цінності: чесність, …;

 

б) почуття: ненависть,…;

 

в) кольори веселки: червоний,…;

 

г) форми етикету: вибачте,…;

 

д) явища природи: дощ, …;

 

Фразеологічний калейдоскоп

9. Гра " Третій зайвий ". Поясніть їх значення. Із "зайвими" фразеологізмами складіть речення.

 

1. Ляси точити, теревені правити, байдики бити.

2. Зігнути в дугу, в баранячий ріг скрутити, згинатися в три погибелі.

3. Бідному все вітер в очі, на похиле дерево і кози скачуть, на безриб’ї і рак риба.

4. Моя хата скраю, море по коліна, наше діло півняче.

5. Давати перцю, накручувати хвоста, на ладан дихати.

6. Намазати салом п’яти, залити сала за шкуру, п’ятами накивати.

 

10. Випишіть речення, в яких є фразеологізми із значенням в такій послідовності: "не з'являтись", "безслідно зникнути", "давати клятву", "напружено думати".

 

1. Нудьгу наче вітром здуло. 2. Я не міг і носа поткнути до Соньки. 3. За ними давно і слід прохолов. 4. Прямо-таки кров з носа треба було видертися на сосну. 5. Коли я появлявся, той ставав як скажений. 6. Голову даю на відруб, що він мене чує. 7. Відтоді Варвара Іванівна з певною підозрою ставилась до Ванька: чи не викине він чергового коника. 8. Не день і не два ламали голову, що маємо робити. 9. Суперники один одному кинули рукавички. 10. Грошей було як кіт наплакав (А. Дімаров).

 

11. Випишіть фразеологізми, об'єднайте їх одним словом.

 

…А бабуся вирішила відвести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим журився, бо не раз чув. що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, У голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось аж у п’ятки і на в'язах стирчала макітра…(М.Стельмах).

 

12. Доберіть до поданих фразеологізмів синонімічні.

1. Як кіт наплакав. 2. Ніде голці впасти. 3. Облизня спіймати. 4. Ні в тин ні в ворота. 5. Пасти задніх. 6. П’яте колесо до воза.

 

13. Прочитайте. Поясніть, чи можуть виділені словосполучення бути фразеологізмами. Складіть такі речення.

1. В рідний край полинули птахи перелітні. 2. Десь пізня птаха промайнула в леті. 3. Пахло смаленим пірям, од вогню одбивалися крильми. 4. " Риба пішла! Лови її, за жабри бери".

14. Прочитайте тексти. Знайдіть та поясніть значення фразеологізмів.

Текст.

Дорослі часто кажуть: ніколи вгору глянути? Це як? Я міг скільки завгодно дивитися в синє непроглядне небо! То чи заважав хто дивитися вгору моїй мамі чи бабусі?

…Тепер я знаю, що то значило—ніколи вгору глянути, Ну, ось самі подумайте. На горищі ждала моя покалічена чайка. Коська вже, мабуть, майстрував супутника, а я і йому пообіцяв допомагати. П’ятниця кликав мене відпочити, бо йому самому не хотілося йти. Та й довідатись треба було, яка кінокартина йде в кошарі. А тут дідусь пообіцяв узяти з собою на справжню рибну ловлю.

Отож скажіть, чи мав я час глянути вгору?

 

Текст.

Було це чи не було, але якось зустрілися кіт і пес.

Пес цілий день гасав луками, допомагав пастухові череду пасти, а ввечері гарно вечеряв, що давав хазяїн, і міцно засинав.

От кіт і питає у пса:

- Скажи-но мені, як це так: життя твоє клопітне, а їси ти всмак і спиш без задніх ніг? Тим часом я живу в теплі, без турбот, а проте не маю ні спокійного сну, ні смаку до їжі.

Пес і каже котові:

- Попрацюй, побігай, а тоді вже обідай. Як поробиш усю роботу, то і поспиш в охоту.

 

15.Продовжіть оповідання за поданим початком.

Трапляється, що хтось візьметься, не вміючи, переробити щось і тільки переведе його нінащо. В таких випадках кажуть: зробив із лемеша швайку.

(А говорять так ось чому. Жив колись на селі коваль, що вважав себе за дуже мудрого. Взявся він викувати одному чоловікові леміш. Багато заліза зіпсував, та бачить — нічого в нього не виходить. "Скую краще сокиру", — каже чоловікові. Той погодився. Та й сокира не виходить. "ні, краще не сокиру, а серп",--вирішив коваль. Кував, кував і врешті каже: "Хай уже буде швайка". Однак і швайка не вийшла. "Скую собі шпик" — заявив коваль наостанку. Узяв маленький шматочок заліза, який лишився з усього, що призначалося для лемеша, розпік його і кинув у діжку з водою. Залізо як зашипить: от тобі й пшик).

 

11. Поясніть значення фразеологізмів. Напишіть коротке оповідання про який-небудь фразеологізм.

Клепку загубити, кішці хвоста не зав'яже, камінець кидати в чийсь город, землі під собою не чути, у довгий ящик відкладати, слон на вухо наступив.

Урок державної мови

Словникове бюро

- "Велике спасибі" —це незграбна калька російського "большое спасибо". По-українському треба казати: "сердечно дякую", "щиро дякую", "дуже дякую", "дякую від усієї душі".

- "Якби"— милозвучніший і компактніший, питомо український сполучник.

- "Якщо" — зайва калька російського слова.

- Приналежність чи належність?

Приналежність—штучний витвір, бо в сучасній українській мові немає лексем "приналежати" і "приналежність". Єдино можливий варіант—"належність".

- Давній чи древній?

Словник української мови" подає лексему "древній" з позначками: розмовне й рідковживане. Тому правильно казати: давній, стародавній, старовинний.

- Бажаючий —захоплюючий—хвилюючий!

Ці ненормативні форми можна замінити так: бажаючий—той, хто бажає, захоплюючий—ті, що захоплюють, хвилюючий—зворушливий, бентежний, животрепетний.

- Грати першу скрипку чи головну?

Заміна "першої" на "головну" —неправомірна, бо в музичній практиці є термін "перша скрипка", а не головна.

- Чим відрізняються "спеціальність—професія—фах" ?

Відтінками значень. Лексема "спеціальність"—окрема галузь науки, техніки, мистецтва. Іменник "професія"—рід занять. Слово "фах"—фах учителя, журналіст за фахом.

- Був відсутній із-за хвороби чи через хворобу?

Із-за—вживають при позначенні причиновості, як у російській мові. У нашій мові доречний—через.

- Чи взаємопов’язані іменники "людина" чи "чоловік"?

Вони є паралельними та взаємозамінними тільки в розмовному стилі. Іменник "чоловік"—синонім розмовного "дядько". У решті випадків послуговуємося словом "людина".

- Отримали тисячі кубометрів лісу чи деревини?

Одержувати ліс (сукупність дерев) кубометрами, а не гектарами-- неможливо.

Дерево—це рослина і матеріал на господарські потреби.

- Що краще: нервувати чи нервуватися?

Посудіть самі! Нервувати можна когось або щось, але не самого себе. Якщо треба передати стан збудження, роздратування, то краще—"нервуватися"

- Що краще: "питання" чи "запитання"?

Коли йде мова про звернення, що потребує відповіді, то надаємо перевагу "запитанню". А коли про якусь проблему, що її слід розв’язати, вдаються до "питання".

-Чи можна паралельно "збігатися" і " співпадати"?

Недоладними вважають мовознавці дієслово " співпадати" й утворений іменник "співпадіння" і їх тлумачать, як " спільне з кимось падіння". Тому залежно від контексту радять вживати "збігатися", "сходитися", "зійтися".

- Що важче: піднімати, порушувати чи розв’язувати проблему?

Поняття не тотожні. Порушувати, піднімати—означає "привернути увагу до якогось питання", а розв’язувати—"вирішувати їх".

-- Фани чи шанувальники?

Українське слово "шанувальники" походить від слів "шана", "шанувати". Англійське "jun" –в перекладі " розвага". То що хотіли б ви: щоб вас шанували чи від вас розважалися?

- Джек-пот чи казковий успіх?

Для англомовного населення—це великий, казковий виграш в покер, а для українців—це незграбний для вимови, немилозвучний покруч.

--В Україні нема вузів!

Вуз—вищий учбовий заклад, але слова "учоба" нема. Є—"навчання", "навчальний". Отже, є в нас "виш"—вища школа, "ВНЗ"—вищий учбовий заклад. Незвично, але правильно!

- Усмішка чи посмішка?

Посмішка—з поняттям глузування, кепкування. Вона іронічка, глузлива. Усмішка—ласкава, привітна.

- Що страшніше: приморозки чи заморозки?

Приморозки походять від приморожувати (злегка пошкоджувати морозом), а заморозки—від заморожувати ( доводити до замерзання). Отож, почались осінні приморозки.

- Чи може рибалка поїхати на рибалку?

Ні, не може, бо в українській мові "рибалка"—це людина, а рід її занять—риболовля.

- Чи можна без зустрічі зустрітися?

Ні, не можна! Зустрічатися, зустрітися—коли мова йде про справжню зустріч.

Але про зустріч не йдеться, то потрібно вживати: "села траплялися все рідше", "помилки трапляються частіше".

12." Мода" на архаїзми. Чи завжди вона виправдана?

Знайдіть лексичні помилки, скориставшись словами з дужок.

1 варіант.

1. Чим закінчилась гаряча дискусія, наразі невідомо. 2. Протягом тижня в Палаці "Україна" відбуватимуться концерти популярних колективів. 3. Відтак почнуться творчі звіти. 4. Відтак ми втратили чимало можливостей пробитися до наступного кола змагань. 5. Натомість добре виступають борці вільного стилю. 6. Під час операції знищено 30 бойовиків. Натомість у Києві відбувся з’їзд жіночих організацій ( Поки що, тільки-що, щойно, зате, однак, замість того). 7. Перемовини ведуться між державами. 8. Вечорами велися тихі балачки (бесіди, розмови, балачки, переговори). 9. …Аби голови комітетів попрацювали над проектом. 10. Не встиг, аби перехопити м'яч ( аби тільки, щоб).

 

2 варіант.

Замініть сучасні слова застарілими.

Лоб, щоки, рот, плече, палець, права рука, ліва рука.

 

13. "Слово-диво". Прочитайте художні засоби, визначте їх вид. Спробуйте навести власні приклади, введіть їх в речення.

 

а) 1. Черство-суворий хліб, буйносоке літо, вишнево-каре слово, новітньо-крилатий танець, стокольорова пісня, світловиді пісні, новітньо-крилатий танець, стоустий ручай, пружносиній вітер, зелено-чиста рута, іскрометна любов (А.Малишко). 2. Небесно-сива мати (С.Йовенко). 3. Небоока любов, вогневиця калина (П.Осадчук).

 

б) 1. Блакитними очима дивиться мені в очі весна (Є.Гуцало). 2. Струменіла дорога, далеч у жадібні очі текла. Мріють крилами з туману лебеді рожеві. Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима. За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата (В. Симоненко). Хмари йдуть за нами, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами і за нами (М. Стельмах).

На замітку учневі

Без іноземних слів нам не обійтись. Але варто їх використовувати тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні—і, безумовно, у властивому їх значенні (М.Рильський).

 

14. Словниково-розподільний диктант. Випишіть слова у дві колонки: власне українські та їх іншомовні відповідники. При необхідності скористайтесь словником.

 

Діаспора, мітинг, менеджер, дискусія, рекет, брифінг, атестація, іспит, показ, інтерв’ю, комп’ютер, бібліотека, виступ, електронно обчислювальна машина, книгосховище, об'єднання, усний виклад, біографія, керівник, відомості, суперечка, себелюбець, збори, оратор, фахівець, ювілей, фрагмент, регіон, юрист, процент, збори, розбій, розмова, автограф, дебют, порядок, підпис, початок, дисципліна, егоїст, промовець, майстер, річниця, територія, правознавець, відсоток, уривок.

15. "Слова-приблуди".

Група.

Підберіть іншомовним словам українські відповідники.

Степлер, дизайн-студія, глобальні системи тренінгу, сейшен, фен-шоу, вакцинація, вібрація, горизонт, деградація, екземпляр, менеджер, офіс, акредитація, екзит-пол, кастинг, аудієнція, імпічмент, інкогніто, еталон, вакансія, алібі, егіда, автокефальність, альма-матер, дилер, домінантний.

Група.

Підберіть українським словам іншомовні відповідники.

Список, записник, сумка, заборона, літак, спотворення, покровитель, переможець, недійсний, суддя по боксу, нестача, несподіванка.

 

 

Щоб стати цікавим співрозмовником, потрібно, по-перше, бути уважним слухачем від початку і до кінця розмови, заохочувати інших розповідати про себе. бо їх набагато більше цікавлять власні проблеми, по-друге, треба приєднатися до погляду співрозмовника ( Д. Карнегі).

Комунікативний практикум

Укладіть словник народного депутата та політолога. Складіть та запишіть діалог. Скористайтесь словосполученнями з довідки.

Брати участь, викликати конфронтацію, взяти до відома, грошові засоби, є доказом, ігнорувати громадську думку, нехтувати вказівками, підбити підсумки, скласти присягу, виявити турботу, виконати обіцянки, депутатська недоторканність, думки електорату, депутатська етика.

 

 

16. Відредагуйте речення, виправивши помилки у вживанні іншомовних слів

1. На спортивних змаганнях команда потерпіла повне фіаско. 2. Таке аналітичне рішення було прийнято і сьогодні. 3. На яку інстанцію він бігав, щоб стати чемпіоном. 4. Виникла потреба форсувати збирання врожаю. 5. Потрібно ліквідовувати дефекти в роботі класу. 6.У багатьох випадках продуктивність праці лімітується вправністю оператора цеху.

 

17. Вибірковий диктант " Чуже—не своє!"

1 група.

Виберіть слово чи словосполучення, яке найбільше підходить за змістом. З іншим—складіть речення.

 

1. Над лісом пролетів (гелікоптер, вертоліт). 2. Потрібно ліквідувати (дефекти, недоліки) в роботі колективу. 3. Виникла потреба (форсувати, посилити, прискорити) збирання врожаю. 4. Доповідач (концентрує, зосереджує) увагу на потребі висвітлювати нашу героїчну сучасність. 5. На збиранні врожаю потрібно (диференціювати, розрізняти) норми та розцінки. 6. Мічурін учив, що будь-яка зміна природи організму (адекватна, рівнозначна, відповідна) впливові зовнішніх сил. 7. (Експромтом, без підготовки) добру відповідь не даси.

2 група.

З поданими словосполученнями складіть речення.

 

Підписання контракту—підписання угоди; експорт товарів—вивіз товарів; імпорт сировини—ввіз сировини; коментарі до тексту—пояснення до тексту; чудовий лектор—чудовий доповідач; цікава інформація—цікаве повідомлення; Арена бою—поле бою; коротка дистанція—коротка відстань; комбінація рухів—поєднання рухів.

18. "Камінь спотикання".

І. Виправте (де потрібно) помилки при вживанні паронімів.

 

1. Він нахвалявся обновою і не міг нахвалитися.—Він вихвалявся мені відплатити.

2. Передові представники народів світу знали про сподвижницьку діяльність Івана Франка.— Шість років гриміли битви з перемінним успіхом. Загинуло багато подвижників Б. Хмельницького.

3. Я купив в книгарні новий збірник творів І.Франка.—Я бачив у бібліотеці нову збірку цього автора.—Багатотомне зібрання творів І. Франка—це плід його титанічної праці.

4. На уроці ми познайомилися з біографією поета.—Мене ознайомили із друзями.

5. Чи здатний це зробити?—Він був здібним студентом.

6. Обличчя стало ще строгіше і різьбленіше. Нові переживання, печальні і втішні, тяжкі і радісні,--вони й наснажували й виснажували митця (М.Бажан).

7. Але талану у цієї гарної та багатої розумом і талантом людини не було (Ю.Смолич).

 

ІІ. Перепишіть, вставляючи замість крапок один із наведених паронімів.

 

1. З піснями і музикою зупинилася весела…на галявині. Виборча…пройшла організовано ( компанія, кампанія). 2. Мій..., мабуть, помилився і відправив лист на…--Вітальні … повинен одержати …особисто (адресат, адресант, адреса, адрес). 3.Через ліс проходив небезпечний для…шляху.—Молоді ялини вкрилися зеленою, з голубим …хвоєю (відтінок, відтинок). 4. Гнійний…--дуже небезпечна хвороба.—Хворому вчора вирізали…(апендицит, апендикс).

 

ІІІ. Перевірте себе. Складіть речення із даними паронімами:

 

а) робітничий і робочий;

б) виборний і виборчий;

в) паливо і пальне;

г)ділянка і дільниця;

д) оснований і заснований;

е)ефектний—ефективний.

ІV. Вставте замість крапок потрібні слова.

 

Авторизований/ авторський

…переклад, …текст, …відступ, …видання, …думка, …копія, …позиція.

Авторитарний/ авторитетний

…керівник, …людина, …рішення, …стиль, …засіб.

 

Збагачуймось разом, бо наші мовні скарби

безмежні, безмірні, незміряні, незміренні…

Конкурс

"Найкращий знавець синонімів"

 

19. Чи всі наведені слова є синонімами:

-учениця, школярка, дівчина, юнка;

-дитина, немовля, маля, хлопчик, хлоп'я, малюк;

-солдат, воїн, офіцер, боєць.

-юнак, парубок, чоловік, хлопець, хлоп, козак.

 

20. Завдання " Від великого до малого і від малого до великого"

Знайдіть стрижневе, нейтральне слово—домінанту і побудуйте синонімічний ряд в міру збільшення чи зменшення ознаки. Синоніми останнього ряду введіть в речення.

1. Ламати, руйнувати, трощити. 2. Нероба, ледар, лежень, ледацюга. 3.Мудрий, тямущий, розумний, розсудливий. 4. Шкіритися, сміятися, реготати, хихикати, скалитися, заливатися. 5.Маленький, малесенький, мініатюрний, крихітний, манюсінький, малюсінький, малий. 6. Стародавній, старезний, старечий, старий, предковічний.

 

21. Гра " Сім кольорів веселки".

Підберіть синоніми до слів—кольорів веселки: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. При необхідності скористайтесь довідкою ( голубий, кумачевий, золотий, рубіновий, гранатовий, помаранчевий, яєчний, янтарний, малахітовий, трав'яний, смарагдовий, ізумрудний, ясно-синій, лазуровий, лазурний, волошковий, фіалковий, бузковий).

22. Гра "Хто більше".

Підібрати якомога більше синонімів до слів: бігти, йти, говорити, сваритися, пишатися.

 

23 Випишіть синоніми, поясніть відтінки в значенні.

1. Брели віки. Блукали в катакомбах. 2. Через біле-біле поле йде веселий дідуган. 3. Та сон ще бродить десь здалека. 4.Комбайн блукає в кукурудзі. 5. Чвалали дні повільно, як роки. 6. І мимо нас нечутно і незримо човпли роки (З творів Б.Олійника). 7. Незабаром Соломія з Іваном простували через плавні (М. Коцюбинський). 8. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу (М.Коцюбинський). 9. Він швидко чикрижив все вперед та вперед (П. Мирний).10. Тихою ходою смутний Микола подибав додому. 11. В пізню добу Микола побудив товаришів і вони потяглися за місто (І. Нечуй-Левицький).

 

24. Опишіть свій шлях до школи та зі школи, вживаючи синоніми до слова йти.

 

25. Гра "Доміно".

Згрупуйте наведені слова в синонімічні ряди в такому порядку, щоб показати, як підвищується ступінь ознаки.

Гарячий, пишатись, холодна, скоро, палючий, мерехтіти, хуртовина, незабаром, люта, пекучий, швидко, гордитись, заметіль, розпечений, хуга, розжарений, мигтіти, віхола, величатись, завія, блимати.

 

26. Відредагуйте текст, використавши при необхідності синоніми.

Перший сніг. Тихо падав м'який сніжок. Падав, сіявся. Стелився і покривав чорну землю, усе покривав білим сяянням. Вишнево-яблуневі сади, що сьогодні зрання такі змерзлі й розпачливі, подобрішали, повеселішали. Село звеселилося, людські обличчя стали веселими. Все навкруг немов помолодшало—в'язка глиниста дорога, хата з темними поглядами шибок, вітер помолодш





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...