Главная Обратная связь

Дисциплины:






Проаналізуйте уривок з історичного джерело та дайте йому оцінку



Зі спогадів Леоніда Кравчука «Маємо те, що маємо»

«Політичне життя тоді ставало дедалі бурхливішим. саме 1988 року в Україні активізувався рух за відродження національної культури та духовності. Ініціатором цього руху стала спілка письменників та її офіційний орган газета «Літературна Україна». «ЛУ» першою почала активно виступати на захист української мови. Патріарх вітчизняної літератури Олесь Гончар назвав стан, в якому опинився найбільший скарб народу – мова, «мовним Чорнобилем».Олесь терентійович мав усі підстави так стверджувати: майже дві третини книг в Україні друкувалися російською… А в грудні перший секретар ЦК змушений був визнати: «… не створені необхідні умови для вивчення української мови усіма громадянами. що постійно мешкають у республіці, не набуло пріоритетного значення цілісне вивчення української культури…»

Володимир Васильович ставився до рідної мови. м’яко кажучи. не вельми приязно. Сам він говорив виключно російською, тому для його підлеглих, незалежно від національності, ця мова ставала мовою спілкування. А про документи, звіти, виступи, доповіді – годі й казати… Якось мені до рук потрапила анкета першого секретаря,. де слово «українець» у графі «національність» було перекреслене. натомість вище дописано «руський»…

Щербицький був людиною вольною, з сильним, загартованим характером. Але перебудову, що, починаючи з 1985 року поступово змінювала країну, він сприймав дуже важко… Стосунки між двома компартійними керівниками з самого початку не складалися. Щербицький з помітним роздратуванням ставився до кожного нововведення генсека-демократа, зневажливо називаючи його за очі «легковажним хлопчиськом», який «бездумно руйнує велику країну»…

михайло сергійович відверто побоювався одного із «зубрів» Компартії. Це засвідчує хоча б такий випадок. У лютому 1989 року Горбачлв черговий раз відвідав українську столицю. Відомі українські письменники Олесь Гончар, юрій мушкетик, Іван Драч, Дмитро павличко й Борис Олійник зажадали зустрітися з «хрещним батьком» гласності. михайло Сергійович охоче погодився і запропонував узяти участь у розмові Щербицькому. Володимиру Васильовичу ця ідея не припала до вподоби, але він змушений був погодитися – керівник КПУ свято дотримувався правил субординації. Був присутній на тій зустрічі (яка відбулася 24 лютого в кабінеті Щербицького) і я.

Під час бесіди письменники, особливо Олесь гончар та Дмитро Павличко, почали з обуренням розповідати генсекові, що місцева Компартія не надає їм можливості зарадити поширенню в Україні ідей демократії та гласності. Повідомили літератори й про свій намір утворити рух на підтримку перебудови. Горбачов красномовно подивився на Щербицького і запитав:»У чому справа. Володимире Васильовичу? Люди ж хочуть працювати на перебудову…» Щербицький витримав паузу й досить жорстоко відповів: «Це вони Вам кажуть, Михайле Сергійовичу. А нам тут, на місці, видніше, що до чого». Горбачов зніяковів. Тривалий час розмова не коїлася. Лише згодом московський гість оговтався й пообіцяв письменникам, що відтепер місцева влада не чинитиме перешкод їхньому прагненню сприяти якнайшвидшій перемозі перебудови. Цікаво, що пізніше Горбачов стверджував, нібито саме в Києві й саме в лютому 89-го Щербицький звернувся до генерального секретаря з клопотанням про відставку. Проте Генсек буцімто переконав свого співрозмовника не квапитися…



Згадана розмова літераторів з Горбачовим і Щербицьким фактично запалила «зелене світло» на шляху майбутніх фундаторів Руху».

Варіант 8





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...