Главная Обратная связь

Дисциплины:






З книжки Анатолія Кузнєцова, очевидця описуваних подій



«Діна ходила читати наказ, швидко прочитала й пішла: біля лист­ків із наказом узагалі довго ніхто не затримувався й розмов не виникало.

Цілі день і вечір тривали обговорення й припущення. У неї були бать­ко й мати, старенькі вже, мати перед приходом німців вийшла з лікарні після операції, от усі й гадали: як їй їхати? Старенькі були впевнені, що на Лук’янівці всіх посадять до потяга та повезуть на радянську територію.

Чоловік Діни був росіянином, прізвище в неї російське, крім того, й зовнішність зовсім не єврейська. Діна була більше схожа на українку і знала українську мову. Сперечалися, гадали, думали й вирішили, що старі поїдуть, а Діна їх проведе, посадить у потяг, а сама залишить­ся з дітьми – що буде, те й буде.

У батьків вона була на початку сьомої ранку. Весь будинок не спав. Ті, хто їхав, прощалися із сусідами, обіцяли писати, доручали їм речі, квартири, ключі.

Старенькі багато нести не могли, цінностей у них не було, просто взяли найнеобхідніше та харчі. На вулиці Артема вже було справ­жнє стовпотворіння. Люди з вузлами, з візками, різні двоколки, під­води, інколи навіть вантажівки – усе це стояло, потім просувалося трохи, знову стояло.

Дуже багато було проводжальників: сусіди, друзі, родичі, українці й росіяни, допомагали нести речі, вели хворих, ба й несли на раменах. Уся ця процесія рухалася надто повільно, а вулиця Артема дуже довга.

Лише десь у пообідді дісталися до цвинтарів… Тут упоперек вулиці була дротяна загорожа, стояли протитанкові їжаки – з проходом посередині, стовбичили шеренги німців із бляхами на грудях, а також українські поліцаї у чорних одностроях із сірими обшлагами. Усе було дуже незрозумілим. Діна посадила батьків біля цвинтарної брами, а сама пішла подивитися, що робиться попереду.

Як і багато інших, вона досі гадала, що там стоїть потяг. Чутно було якусь близьку стрілянину, у небі низько кружляв літак, і вза­галі навколо панував тривожно-панічний настрій.

У юрмиську – уривки розмов:

– Це війна, війна! Нас вивозять подалі, де спокійніше!

– А чому лише євреїв?

Якась бабуся доволі авторитетним тоном припускала:

– Ну, тому, що вони – споріднена з німцями нація, їх вирішено вивез­ти в першу чергу.

Діна заледве проштовхувалася в натовпі, дедалі більше непокоїлась і тут побачила, що попереду всі складають речі. Різні носильні речі, клунки та валізи до купи ліворуч, усі продукти – праворуч.

А німці спрямовують усіх далі, частинами: відправлять групу – чекають, потім із певним інтервалом знову пропускають, рахують, рахують... стоп.

Діні стало моторошно. Нічого схожого на залізничний вокзал. Вона ще не знала, що це, але всією душею відчула, що це не вивіз. Усе, що завгодно, тільки не вивіз. Особливо дивували ці поблизькі кулеметні черги...



Можна впевнено припустити, що більшість відчувала те, що й Діна, передчувала недобре, але продовжувала чіплятися за це “нас виво­зять” от іще чому. Коли вийшов наказ, дев’ять із десяти євреїв чути не чули про якісь фашистські звірства над євреями. Аж до війни радянські газети лише вихваляли та підносили Гітлера – кращого друга Радянського Союзу й нічого не повідомляли про становище євре­їв у Німеччині й Польщі. Серед київських євреїв можна було знайти навіть захоплених прихильників Гітлера як талановитого держав­ного діяча. З другого боку, старші люди розповідали, як німці були в Україні у 1918 році, і тоді вони євреїв не чіпали...

Якийсь солдат підійшов до Діни, швидко й без слів вправно зняв з неї шубку. Тут вона кинулася назад. Відшукала стареньких біля брами, розповіла, що бачила. Батько сказав:

– Доню, ти нам уже не потрібна. Йди…»

Варіант 10

Яка країна на початку ХХ ст.. визнала свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином: «1) приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне значення для виходу нашого флоту… в Середземне море»?

АРосійська імперія ВНімеччина

БАвстро-Угорщина ГФранція

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...