Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розділ I. Вступ до криміналістики

Міністерство освіти і науки

України

Донецький національний

Університет

Економіко-правовий

Факультет

 

 

 


Збірник задач

з навчальної дисципліни “Криміналістика”

Для студентів спеціальності

06.0601.00 “Правознавство”

(Частина 1)

   

 

 

Донецьк 2010


ББК Х в 648 р 30

 

Збірник задач з навчальної дисципліни “Криміналістика” для студентів спеціальності 06.0601.00 “Правознавство”: Частина 1 / Упоряд.: Г.Ю.Жирний, О.А. Самойленко. – Донецьк: ДонНУ, 2010. – 36 с.

 

 

Містяться задачі з розділів I „Вступ до криміналістики (теоретичні засади науки)”, II „Криміналістична техніка” навчальної дисципліни “Криміналістика”, призначені для вирішення під час самостійної роботи студентів, підготовки до занять і на лабораторних заняттях та вироблення необхідних криміналістичних умінь.

Розраховані на студентів усіх форм навчання.

 

Упорядник Г.Ю.Жирний, доц.

О.А. Самойленко, доц

 

Відповідальний за випуск О.М. Моїсєєв, доц.

 

Затверджені на засіданні кафедри

Кримінального права і процесу.

Протокол № від 2010 р.

 

 

Рецензент: О.В. Одерій, канд. юрид. наук, доц., начальник кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.

 

Г.Ю. Жирний, 2010

О.А. Самойленко, 2010

Донецький національний університет, 2010


ПЕРЕДМОВА

 

У збірнику вміщені задачі з розділів I „Вступ до криміналістики (теоретичні засади науки)”, II „Криміналістична техніка” навчальної дисципліни “Криміналістика”, призначені для вирішення під час самостійної роботи студентів, підготовки до занять і безпосередньо на лабораторних заняттях. Наведені задачі використовуються також під час різних контрольних заходів на денному відділенні, в завданнях контрольних робіт для студентів заочного, заочного прискореного відділень. Вони є складовою підсумкового контролю – іспиту з криміналістики на всіх формах навчання. Усе це спрямоване на закріплення теоретичних знань, вироблення необхідних криміналістичних умінь, перевірку стану їх опанування як наслідку вивчення криміналістики, що належить до норматив­них, циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих навчальних дисциплін за навчальним планом підготовки фахівців з вищою освітою за спеціальністю 6.0601.00 “Правознавство” освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”.

Вирішення задач передбачає відповідну теоретичну підготовку з кожної теми. Необхідні джерела наведені в списку нормативних актів і літератури, що міститься в Навчально-методичних матеріалах з навчальної дисципліни „Криміналістика” для студентів спеціальності 06.0601.00 “Правознавство” денної (розд. 9) та заочної (розд. 7) форм навчання. У згаданих НММ у методичних порадах до кожного заняття, методичних указівках з виконання контрольних робіт студентами-заочниками містяться рекомендації з вивчення тієї чи іншої теми, що корисні під час вирішення задач. Певні рекомендації, нові джерела (в разі їх появи) наводяться в лекціях.



Для правильного і обгрунтованого вирішення задач з тем 4-8 (тема 5 – задачі, нумерації яких передує цифра 2) важливе значення мають норми КПК України, що стосуються судової експертизи, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 в редакції наказу МЮ України від 30 грудня 2004 р. № 144/5 із змінами (в НММ для всіх форм навчання в списку нормативних актів і літератури наведені до всіх розділів і тем та до розділу II навчальної дисципліни). В Науково-методичних рекомендаціях викладені формулювання запитань експертові, перелік необхідних для експертного дослідження матеріалів та вимог, що до них ставляться.

Відповідь на завдання задач має випливати із конкретної ситуації, що викладена в ній. Відповідно до цього слід призначити одну чи декілька криміналістичних ескпертиз, керуючись змістом задачі, а не загальними міркуваннями та мати на увазі, яка саме тема вивчається. Крім того, потрібно наводити конкретні формулювання запитань, які варто ставити експертові (експертам), а не переліки запитань, що належать узагалі до компетенції даного виду експертизи. Конкретизації потребують і визначення матеріалів, що надаються для експертного дослідження, вимог, які до них ставляться.

Визначаючи значення вирішення питань ідентифікаційних, встановлення групової належності, діагностичних (тема 2), висновку експерта (теми 4-8), результатів перевірки об’єктів за обліком та поставлення їх на облік (тема 9) для розслідування злочину (за необхідності також судового розгляду кримінальної справи), потрібно вказати, виходячи із змісту задачі, як може бути використаний відразу чи в майбутньому відповідний результат для доказування обставин у справі, передбачених ст. 64, 23 КПК. Це може стосуватися події злочину, її окремих обставин, винуватості особи тощо. Насамперед, маються на увазі позитивні результати, зокрема позитивний категоричний висновок експерта (слід пальця руки, знайдений на місці події, залишений указівним пальцем лівої руки підозрюваного Н.). Проте нерідко важливу роль у розслідуванні відіграє й негативний результат, зокрема негативний категоричний висновок експерта (рукописний текст виконаний не підозрюваним М.). Це може свідчити про непричетність особи до злочину.

Визначаючи значення класифікації слідів для розслідування злочину (тема 5 завдання 1), необхідно вказати, яку роль відіграє поділ для збирання його матеріальних слідів.

 


Розділ I. Вступ до криміналістики

(Теоретичні засади науки)





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...