Главная Обратная связь

Дисциплины:






Єсть не до переведеня



51. Соціялісти наміряють дійти до абсолютної рівности економічної і суспільної всіх людей через знесене приватної власности. Та рівність мала би полягати на одній і тій самій мірі, котрою би люди ділили між собою уживане дібр дочасних.

52. Отож така рівність єсть не до осягненя. Можлива була би лиш тогди, наколи би чоловік вдоволений якимсь мінімумом, відрікся цілковито можности отриманя чогось понад той мінімум. Досвід учить, що чоловік не легко чим-будь вдоволений — завсігди більше бажає. Досвід учить, що то бажане, надія зиску, надія відріжненяся від інших, єсть головним товчком всіх людских взмагань. Відібрати людям надію і бажане поліпшеня собі долі, то зникне торговля, і промисл, і ремесла, по руху наших часів настане з конечности застій і мертвота.

53. Тому рівність економічна поміж людьми не остояла би ся ані хвилі і була би сейчас перевернена тим елементарним рухом, котрий пхає природу людску до зиску або ограничаючи чоловіка на мінімум утриманя, відібрала би му всяку охоту до праці, руху і поступу.

54. На що ж працювати і трудитися, коли та праця не приносить жадного індивідуального хісна, коли і без неї чоловікови належиться утриманнє цілком рівне з тим, що усильно трудиться і працює.

55. Соціялісти так утопічно понимають природу людску, що уважають таке відреченєся власного інтересу і власного добра за можливе.

56. Хотяй по більшій части суть матеріялістами і без узглядненя сторони етичної, представляють людскости добробит лишень тілесний, хотяй в тактиці своїй грають на пристрастях людских і розбуджують захланність і заздрість, то однако суть щиро або нещиро того пересвідченя, що чоловік дасться наклонити до такого саможертвованя, такого відреченя ся себе самого, що завсігди буде працювати для інших, а ніколи для себе.

57. Якби людскість була такою, якою представляють собі соціялісти, справді ми би не були дійшли до системи капіталістичної. І тепер не потреба би нам борби провадити; она сама з себе була би неможливою.

58. До того соціялісти абсолютно забувають о способі, яким би можна людей до так ідеального пожертвованя допроваджувати. Не питають о способи утриманя свого фікційного ладу. Хвилево питають лишень о усунене суспільного ладу, який тепер істнує, а фікцією абсолютної рівности розбуджують бажаня і пристрасти убожших обітницями не до здійстненя; єднають їх собі, щоби вести їх свідомо або несвідомо в гіршу єще нужду.

59. Програма соціялістів здійснена принесла би убогим правдиву шкоду, бо відібрала би їм можність свобідного розпорядженя своєю кервавицею.

Кривдить робітника

60. Річ очевидна, що чоловік працюючий має природне право до заплати і не в меншій мірі право свобідно розпоряджувати заплатою. Ограничаючи то єго право, відбираючи єму можність капіталізованя свій заробок докупленєм якихось средств продукції, відбирався убогим і працюючим можність примноженя собі достатку і поправленя своєї долі.



61. Кусник землі, куплений за зароблений гріш єсть рішучо зарібком робітника в іншій формі. Він має до того ґрунту таке саме право, як до свого заробітку, т. є право свобідного розпоряджуваня ним, право власности над ним. Бо право власности не єсть нічим іншим, як лиш правом розпоряджувати якоюсь річею.

62. І так програма соціялістів впроваджена в житє, приносить робітникови з обох сторін шкоду. З одної сторони відбирає єму всяку енергію до праці; з другої же всяку надгороду з працею. Робиш єго невільником суспільносте, котрий не має права з своєї праці який-небудь хосен відносити, єсть змушений працювати за саме лиш утримане.

63. Можна би бажати, щоб люди такими мотивами альтруїзму і любові все поводувалися, але змушати їх до такої праці, се прецінь накидати на них страшну неволю, се казати їм робити тяжку паньщину на хосен "Загального добра". А то "Загальне добро" — то лиш в теорії добро цілої суспільности, в практиці, то добро кількох агітаторів і кількох проводирів.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...