Главная Обратная связь

Дисциплины:






Потреба солідарности



172. Передовсім рішучо потреба нам солідарности, потреба

нашої духовної, клерикальної суспільности. На принципи всі без сумніву годимося, бо вжеж поміж нами не знайдеся ані один, котрий би поза Церквою і поза її засадами шукав заради на трудности соціяльні, — солідарність принципів однак, сама не вистарчить. Потреба солідарности поступованя і тактики. Священик, котрий би підкопував у народа повагу іншого, рішучо шкодив би справі і помагав би противникам.

173. Ріжнячися в річах важнійших щодо поступованя, могли би ми часто входити в взаємні колізії і не без великого згіршеня для вірних провадити взаємну борбу.

174. Рух соціалістичний звернений против Церкви і віри, хотяй у нас досі несміло, в короткім часі і у нас звернеся на цілій лінії против духовеньства.

175. Думаю однак, що противники нашої віри не відкриються до того степеня, щоб ударити на духовеньство яко таке, на представителів Церкви і христіяньскої віри. Вишукають собі певно претекст, щоб ударяючи на священиків, самих священиків собі єднати, звернути одних против другим. Скористають з духа політичної партійности, котрий, на жаль, закрався в наші ряди і підкопав загального клерикального духа нашого духовеньства.

176. При таких обставинах нам рішучо не вільно прикладати рук до праці, котра могла би бути першим кроком до підкопаня віри.

Дух клерикальний

177. В наших часах більше, як коли-небудь інде, мусимо всі безусловно триматися духа і тактики клерикальної. Як де поміж нами суть єще які упереджена, котрі в клерикалізмі видять релігійний фанатизм, то вже час, щоби ті упередженя зникнули.

178. Священик, що не має духа клерикального, не має духа священичого, єсть підлим шарлатаном, що удає священика, щоби тим ремеслом ошуканьства заробляти на хліб. Клерикальний дух — се дух Христового священьства, се дух Христової Церкви, се дух католицкого священика.

179. Ми не бажаємо з цілої нашої суспільносте зробити суспільність клерикальну, а лишаємо світским людям їх самостійну працю і їх ініціативу. Бажаємо лиш, щоби суспільність руска була христіяньскою, держалася Христових принципів. (Порівнай моє письмо до інтелігенції о проводі Христової Церкви). Клерикалізм, се дух нашої священичої суспільности, котрого несвященикам не накидаємо; се наша внутренна організація, се наші принципи — ті, котрі нам в праці служать — але котрі не належать до предмету наших проповідей.

180. Дух сей клерикальний вимагає солідарности, і єсть першим конечним условієм нашої солідарности.

181. Наша солідарність в акції буде на тім полягати, що передовсім будемо високо держати прапор віри і Христової праці над спасенєм душ.

182. Ревність о спасенє душ, се підстава нашої єдности і солідарности.

183. Справи суспільні і економічні будемо провадити, але лиш з любви для наших вірних, а та любов велить передовсім о їх душі дбати.

Поступ і катехизм

184. В міру як з просвітою і з поступом і рух соціяльний буде рости, зі збільшеною ревностію і усильностію будемо працювати над христіяньским поученєм — над катехизацісю вірних, будемо чувати, щоби сей рух суспільний ані на волос не відступив від жадного з принципів христіяньских.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...