Главная Обратная связь

Дисциплины:






Проповідь соціяльна



1) Що релігія і моральність, то не справи приватні чоловіка, лишені єго волі, але то справи загального значеня суспільного;

2) Що чоловік з Божого права і права природи може набувати і посідати приватну власність;

3) Що люди всі суть собі рівні природою і метою їх житя, вірою і братньою любовію; не суть однак рівні ані положенєм, ані поодинокими правами, ані властію. І для того: стреміти до абсолютної рівности у всім, — се утопія;

4) Звязи родинні суть з природи і права Божого святими, а звідси хто підкопує звязи родинні, бурить основи людского щастя;

5) Соціалізм, що ті правди перечить, то секта ворожа Богови, Церкві, вірі, ворожа народному добру.

201. Представляючи ті правди і на проповідях, мусимо стеречися однак односторонности і не забувати о інших правдах віри, певно не меншої ваги. Єсть обов'язком проповідника-душпастиря представляти в своїх науках цілу віру, конечною для того річею таку уложити собі проґраму проповідей, щоби представляти в проповідях цілий комплекс віри в однім, а найдальше в двох літах.

Справи економічні предметом праці на проповіди

202. То, що не єсть правдою віри і етики, не єсть і предметом проповідей. Справи економічні і суспільні, о скілько до віри безпосередно не відносяться, суть предметом нашої праці і предметом нашого впливу на людей, могуть і повинні бути тереном нашого апостолованя поза проповідями, але не могуть бути предметом проповіді.

Священик політик

203. В посланю, виданім тому 2 роки "О місіях і духовних вправах", я написав, що священик лиш в приватнім житю може бути політиком, але не сміє ним бути "ані в церкві, ані в сповідальниці, ані в жаднім відношеню пароха до вірних". Декотрі з Преп. Отців мене тогди не зрозуміли. Були мніня, що взагалі уважаю всяку політику за незгідну з станом священика. Так не єсть. Я противставив священика в єго приватнім житю — не єго житю публічному, горожаньскому, але єго житю священичому. — І до тої самої тези днесь вертаю. Священик не може бути політиком в церкві, не сміє політики мішати до проповіди, ані до жадних відносин єго яко душпастиря з вірними.

204. Може, часом впрост повинен, брати уділ в житю горожаньскім, — але не сміє надуживати проповідальниці, ані сповідальниці до ціли політичної. Таке надужитє єсть злочином, спрофанованєм річи святих. А до того крайним нетактом, — знаком певного браку священичого духа, пастирського благоразумінія, — єсть знаком крайної глупоти, не зорентованяся в положеню, — не знаня своїх обов'язків. Взглядом вірних єсть тим самим, що сторонничість у суді, в єго урядованю; що несправедливість, котрої допустив би ся професор даючи приміром злу клясу Русинови, для того, бо Русином.



205. Наука, котру голосимо, то наука Божа: і Божої науки з людськими частковими сторонничими принципами? Наші проповіди мусять заховати вселеньский характер Христової науки. А доказом всі без винятку науки всіх Отців та учителів вселеньскої Церкви від початку аж до наших часів. І праця наша в церкві, духовний провід, справованє Тайн, то та сама праця, котру робили Апостоли, Отці, — то праця Церкви від XIX віків! І хто ж схоче, хто посміє духа сеї праці змінити? щось ліпшого поставити? щось зі свого додати? щось додати до науки Христа?

206. Політика в урядованю священика, в єго душстаровництві — це ухибленє зовсім не мале, яке в жаден спосіб ніколи церковна власть не може толєрувати.

207. Поза церквою, вільно священикови брати уділ в горожаньскім житю, вільно му бути яких хоче пересвідчень політичних під двома условіями: 1. що ті пересвідчена єго горожаньского житя в нічім не будуть в суперечности з наукою Христа, котру в церкви голосить, а котрій зложив торжественну присягу — що так вірить і так визнає. 2. що не буде занедбувати своїх церковних обов'язків, котрі в першім ряді мусить сповнити, як не хоче бути дармоїдом і пасожитом. Священик, котрий би більше занимався політикою, хотяй би доброю, чим катехизованєм дітей в школі, був би злим священиком і народови не приносив би хісна — а шкоду. То само відноситься до праці економічної, котра єсть средством до спасеня душ, — помагає до душпастирскої праці, але її не заступить; а лиш тогди хосен приносить, коли до Христа веде, — до Єго благодати.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...