Главная Обратная связь

Дисциплины:






Треба нам осторожности



208. В порушеню і провадженю суспільної акції потреба нам передовсім великої осторожности і прозорливости.

209. Та акція проваджена солідарно і мудро, може принести безмірний хосен, але кожда ошибка, кожда пересада може принести і велику шкоду.

210. Хто для з'єднання собі людей підхлібляв би їх пристрастям, хто говорив би їм лишень о їх правах, а замовчав би їх обов'язки; хто пускав би узду людським пристрастям; хто під позором розбудженя духа утримував би в народі вічний фермент невдоволеня і хоть несвідомо людей до заздрости, гордости, ненависти; хто толерував би зло, щоби лиш не наразитися; хто на своїй повазі опирав би ся, а не на доктринальной повазі Церкви; хто агітував би з якимсь невідповідним повазі священьства фервором, і в справах суспільних мав ревність, котрої би не мав в катехизованю дітей і справованю Тайн, тому певно треба би повторити слова ап. Якова:

211. Як між вами єсть терпка зависть і сварні партійні, не хваліться і не беріть ложно такої ревности за ревність Божу, бо не такою єсть мудрість з неба. Така мудрість — то мудрість земска, пристрасна, діявольска, бо де зависть і сварня, там непорядок і всяке зле діло. Премудрість свише єсть передовсім чиста і миролюбива, скромна, не уперта, уступчива, повна милосердія і добрих плодів, щира, нелицемірна. А овочі справедливости сіються в мирі тим, що заховують мир.

Ріжниці політичних пересвідчень

212. Нагоду до такого неблагоразумного поступованя могла би нам передовсім дати ріжниця пересвідчень політичних чи народних, котрі на жаль між нами находяться. Міг би хтось уважати собі приміром за заслугу мішатися до справ сусіда, і під позором доброго діла, якоїсь приміром акції суспільної, заложеня читальні або подібні установи підкопувати у вірних повагу пароха, щоби себе тим способом вивисшити, або навіть, щоби засади пропаґувати. Не було би се певно благоразумним поступованєм, се приносило би правдиву шкоду справі.

Рівна міра

213. Така "премудрість земна" могла би проявлятися в якімсь часом і загальнім успособленю, котрим священик нерівномірно важив би свої обов'язки і привязував більшу вагу до того, що єсть менше важним, приміром більше дбав би о тіло, чим о душу, частійше ходив би до торговлі чим до школи, висше ставляв би патріотизм, чим моральність і релігійність.

214. Лікаря, котрий занедбуючи медицину бавився богословієм, назвав хтось дотепно: найбільшим богословом між медиками, а найбільшим медиком між богословами. Бувають такі найбільші богослови між політиками, а найбільші політики між богословами.

215. Не можемо, річ очевидна, усуватися від політики, бо се один з наших горожаньских обов'язків, але єще менше можемо усуватися від обов'язку нашого стану, хотяй би найменшого, і в кождій, хотяй би найбільше економічній і матеріяльній справі, мусимо бути передовсім священиками.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...