Главная Обратная связь

Дисциплины:






Відносини до правительства



221. Дальшу нагоду до браку благоразумія могли би давати відносини до правительства і до органів власти. Очевидно треба нам і себе і нарід боронити перед можливими надужитями; мусимо о свої права упоминатися, бо: "vigilantibus iura": але з многих взглядів не можемо борби зачинати з властію. Не позволяє нам на те і принцип віри, бо

222. Мусимо все памятати порученє дане Тітови через св. ап. Павла:

Послух для справедливих розказів власти се так сущний закон Божий, що в жален спосіб не можемо го не повторяти, а таке христіянське почуте і понятє власти, се річ так безусловно потрібна до суспільного ладу, що єсть нашим обов'язком плекати го в серцях вірних.

223. Дух непослуху для власти, котрий ся в наших часах загально в цілій Европі розширявся і котрий росте через розширяєся теорії пересадної свободи і абсолютної рівности, а для котрого кожде надужитє власти через її органи і кожда нелегальність і несправедливість єсть оливою доливаною до огня, єсть одною зі сторін революційного духа, котрий і у нас має своїх приклонників а котрий евентуально міг би пхнути наш нарід в безодню нещастя.

224. Але не лиш з того принципу нашого мусимо благоразумно поступати з орґанами правительственними, але і для того, бо не потрібними сцисіями можна би більше пошкодити справі, чим їй помочи.

225. При наших маєвих уставах, котрими признана правительству власть, противна праву Божому, мішаняся у всі обставини церковного житя, відносини могли би статися невиносимими, і могло би прийти до правдивого переслідуваня Церкви. Правительству, приміром признане право протестованя против інституції пароха, право замкненя належної конґруї, і проче.

226. Тому з конечности нашого положеня не можемо борби зачинати і мусимо конечно затримувати якійсь modus Vivendi, бо інакше могли б ми своєю не прозорливостію наразити на шкоду Церков і нарід.

227. На полі суспільної католицкої акції много у нас вже робиться. Рідким стаєся село, в котрім нема єще громадскої крамниці, шпихліра, каси систему райфайзеньского, або подібної якої економічної установи, котра народови хосен приносить і привязує єго до церкви. Много в тім самім напрямі лишаєся до зробленя, бо в наших часах, більше як в інших, той спосіб економічної праці над народом єсть всказаним срєдством провадженя людей до Бога.

228. Тим мусить бути економічна праця духовеньства, бо і взагалі всі добра дочасні суть лише средством до осягненя дібр вічних. Безвзглядної вартости в собі не мають, могуть рівно добре бути добром або злом, добром же стають лишень через те, що суть средствами до осягненя вічного спасеня. І нарід мусить се ясно пізнавати. Принимаючи з рук душпастиря економічну поміч, мусить ясно здати собі справу з ціли, для котрої душластир сю поміч дає. В кождій праці священика і на кождім місци і в кождій хвилі мусять вірні пізнавати, що душпастиреви перед всім і над все о їх душі іде. Поміч економічна, матеріяльний добробит, се лишень частка того, що душпастир хоче вірним передати. Ту матеріяльну частку люди часом більше собі цінять, але она сама в собі не є ціннійшою. Без порівнаня ціннійшим є все те, що до душ відноситься. Та праця економічна є першим кроком душпастиря, бо людей віддалених від Бога, треба до Бога потягнути якраз тими добрами, котрі они більше цінять. То праця перша тактично, перша часом — не значенєм.



229. Зі взгляду на актуальність сеї праці і сеї справи нераз єще до неї верну. Днесь іде мені передовсім о те, щоби Всєчесним Отцям сказати, до якої міри уважаю сю працю за річ важну, щоби тих з Вас — мої Отці — що в тім напрямі вже усильно і щиро працюють, в їх праці утвердити, а устеречи від всяких ошибок, котрі би в наслідках могли стати небезпечними: а тих що з донеслости сеї акції не здають собі справи, або для яких-небудь причин від сеї праці єще усуваються, в сей напрям рішучо пхнути.

230. Нехай же Всевишній Бог поблагословить нам в сій праці і дасть її провадити в дусі Євангелія.

Писано в році 1902, закінчено в Крехові в пятницю по Вознесенію дня 7 (21) мая р. Б. 1904.

+ Андрей Митрополит

ЦДІАЛ, Бібл., інв. № 787, Посланіє Пастирське Андрея Шептицького до духовенства О Квєстіі Соціяльній, Жовква, 1904. — 71 с.

Митрополт Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і Матеріали 1899-1944. Т. ІІ., К. 1. Львів, Місіонер, 1998. С. – 137-177.

Док. № 15





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...