Главная Обратная связь

Дисциплины:






ТЕСТИ З АНАТОМії РОСЛИН 2 страница

 

#

45. При мікроскопічному аналізі зрізу кореневища виявлені це--нтроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність рослини до:

Дводольних

Голонасінних

Водоростей

Папоротей*

Однодольних

Центроксилемні або амфікрибральні провідні пучки характерні для папоротевидних.

 

#

46.При розгляданні під мікроскопом кінчика корінця добре видно зовнішній шар видозмінених в довгасті волоски клітин, які виконують захисну і всмоктуючу функцію. Як називається ця зовнішня тканина?

Епідерма

Перидерма

Кірка

Епіблема*

Екзодерма

Епіблема виконує всмоктуючу і захисну функції, складається з одного шару тонкостінних, щільно зімкнутих клітин з кореневими волосками, не має продихів, товстої кутикули і трихом.

 

#

47. При мікроскопічному аналізі стебла виявлено: покривна тканина - епідерма, центральний осьовий циліндр - включає серцевину і відкриті провідні пучки, розташовані по кругу на периферії стебла. Визначите тип будови даного стебла.

Пучковий первинний

Пучковий вторинний*

Непучковий вторинний

Непучковий первинний

Перехідний

Пучковий вторинний тип будови стебла характеризується наявністю постійних колатеральних або біколатеральних пучків утворених спочатку прокамбієм, а потім - пучковим камбієм.

 

#

48.При проведенні кольорової реакції соку свіжозрізаного стебла бадану толстолистого на фільтрувальному папері, змоченому розчином ацетату свинцю, в місці дотику утворюється пляма чорного кольору. Із змістом яких речовин це пов'язано?

Дубильних речовин*

Щавелевої кислоти

Полісахаридів

Алкалоїдів
0

Глікозидів

Ацетат свинцю реактив на дубильні речовини утворює пляму чорного кольору

 

#

49.Як називаються структури, за допомогою яких відбувається гутація (краплинне виділення води і розчинених в ній солей з внутрішніх тканин листка на його поверхню) у рослин, що зростають у вологих місцях

Залозки

Осмофори

Продихи

Гідатоди *

Трихоми

Гідатоди або водяні продихи – пристосування для гутації – виділення у вигляді крапель слабких розчинів мінеральних, рідше органічних речовин. Розміщені гідатоди зазвичай групами на зубчиках листків. Відрізняються від продихів тим, що замикаючі клітини гідатод, не змінюють форму і щілина між ними має постійний розмір незалежно від освітлення.

 

#

50.Лист сонцелюбивого евкаліпта під епідермою, покритою кутикулою, містить декілька рядів палісадної паренхіми. В центрі листка знаходяться клітини губчастої паренхіми, в яких зустрічаються друзи оксалата кальцію. Жилка листка має кристалоносну обкладку з призматичних кристалів: До якого типу будови відноситься цей лист?;



Дорзивентральний

Різносторонній

Ізолатеральний *

Біфаціальний

Радіальний

За анатомічною будовою виділяють три типи листових пластинок: дорзовентральний ( різносторонній – до верхньої епідерми примикає палісадна хлоренхіма до нижньої епідерми – губчаста); ізолатеральний ( рівносторонній - до верхньої і нижньої епідерми примикає палісадна хлоренхіма);радіальний( центричний) тип характерний голкоподібному листку хвойних, складчаста хлоренхіма утвороює петлеподібні вирости..

 

#

51.У яких структурах листя м'яти перцевої, шавлії лікарської, материнки звичайної і інших ефіроолійних рослин родини Lamiасеае міститься ефірна олія?,

Членисті молочники

Залозисті трихоми*

Нечленисті молочники

Схизогенні смоляні ходи

Гідатоди - водяні продихи

Залозисті трихоми -( волоски, залозки, лусочки) належать до екзогенних секреторних утворень, захищають органи та виділяють секрети – ефірні олії, смоли, бальзами. Складаються з одно-або багатоклітинної живої, чи мертової ніжки різної довжини та живої, секретуючої одно- або багатоклітинної головки певної форми і розмірів.

 

#

52. При вивченні рослинної клітини під електронним мікроскопом виявлені структури у вигляді стопки сплюснутих мембранних цистерн і бульбашок. Органоїди визначені як

Апарат Гольджі*

Ендоплазматичний ретикулум

Мітохондрії

Мікротільця

Пластиди

Апарат Гольджі – складається з пухирців Гольджі та диктіосом – купок сплющених мембраних трубок, мішечків-цистерн, що безупинно утворюються на одному з кінців і відшнуровуюються у вигляді пухирців на іншому.

 

#

53.При мікроскопічному дослідженні стебла багаторічної рослини визначена покривна тканина вторинного походження, що утворилася в результаті діяльності

Протодерми

Фелогену*

Прокамбію

Камбію

Перициклу

Фелоген або пробковий камбій твірна тканина її похідні –корок та фелодерма. Перидерма – вторинна комплексна покривна тканина. Включає твірну тканину фелоген або пробковий( корковий) камбій і похідні фелогену пробку, або корок і фелодерму.

 

#

54.Встановлено, що синьо-фіолетове забарвлення пелюсток досліджуваної рослини змінюється на рожеве або блідо-рожеве залежно від рН клітинного соку вакуолей, що зумовлено наявністю

Ксантофілу

Фікобіліну

Каротину

Хлорофілу

Антоціану*

Антоциани – група пігментів флавоноїдної природи, що містяться в клітинному соці багатьох рослин і зумовлюють забарвлення квіток, плодів в синій, червоний і фіолетовий кольори.

 

#

55. Серед наданих зразків наземних видозмін пагонів є те, що розвиваються з бічних бруньок в пазухах листя або в суцвіттях і що забезпечують вегетативне розмноження. Це

Наземні бульби

Кладодії

Повітряні цибулини*

Вусики

Колючки

Цибулини – утворюються в пазухах листя надземного пагона, або суцвіттях: зонтик з плівчастим, видовжено-гострим покривальцем і повітряними цибулинами – «діткам»;. служать для вегетативного розмноження (часник).

 

#

56. На поверхневому мікропрепараті листка серед основних епідермальних клітин виявлені попарно розташовані бобовидні клітини з хлоропластами, утворюючі:

Гідатоди

Продихи*

Залозки

Вмістища

Трихоми

Продихи або дихальце є головним компонентов продихового апарату або комплексу, який забезпечує газообмін і транспірацію. продиховий апарат включає 2, інколи 4 замикаючі клітини, вузький отвір між ними – продихову щілину, а також прилеглі до замикаючих клітин епідермальні клітини,. чи спеціалізовані біляпродихові або побічні клітини. Ці клітини парні; зазвичай півмісячні, бобовидні, ниркоподібні, орієнтовані вздовж продихової щілини містять фотосинтезуючі хлоропласти з крохмальними зернами та чисельні мітохондрії. Оболонки специфічно і нерівномірно потовщені, що сприяє відкриттю та закриванню продихів.

 

#

57.Під мікроскопом в поперечному зрізі кореня дослідник побачив ризодерму, екзодерму; мезодерму, ендодерму і центральний осьовий циліндр. Через яку зону пройшов зріз?

Кореневий чохлик

Зону всмоктування

Провідну зону*

Зону зростання клітин
0

Зону ділення клітин

Зона проведення і укріплення або зона бічних коренів, розташована вище зони всмоктування. Сформовані в ній провідні тканини забезпечують пересування двох течій; а утворені з перициклу бічні корені закріплюють рослину в грунті. У цій зоні односім’ядольні рослини зберігають первинну будову, з невеликими змінами, а у двосім’ядольних з діяльністю камбію і фелогену корінь потовщується і набуває вторинної анатомічної будови.

 

#

58.У пагона апікальна брунька рано припиняє свій розвиток, а зростання забезпечують дві бічні бруньки, розміщені супротивно під верхівкою. Таке галуження пагона:

Кущіння

Моноподіальне

Нерівнодихотомічне

Рівнодихотомічне

Несправжньодихотомічне*

Несправжньодихотомічне галуження – одночасний розвиток двох супротивних бокових пагнів, поєднанне з відмиранням верхівкової бруньки (точки росту).

 

#

59. У перезрілих соковитих плодах відбулося руйнування міжклітинної речовини і роз’єднання клітин внаслідок:

Гумозу

Ослизнення

Мацерації*

Лігніфікації

Мінералізації

1.Мацерація або руйнування міжклітинної речовини, веде до роз’єднання клітин.2. Природним шляхом мацерація відбувається при переході пропектину в пектин при дозріванні соковитих плодів. 3. Штучну мацерацію викликають кип’ятінням об’єктів у лугах або суміші Шульца.

 

#

60. Пагони хмелю обвиваються навколо опори і піднімаються вгору, значить вони:

Повзучі

Прямостоячі

Чіпкі

Лежачі

Виткі*

У рослин, що не мають достатньо розвиненої скелетної системи механічних тканин, слабкі пагони обкручуються навколо якої-небудь твердої опори (хміль ,березка, квасоля). Такі пагони виткі.

 

#

61.Вивчаючи стебло, покрите перидермою, дослідник переконався, що газообмін здійснюється через:

Гідатоди

Сочевички*

Продихи

Пропускні клітини

Пори

Сочевички – поверхневі структури пристосування перидерми для газообміну у вигляді пухирців, тріщин. Утворюються фелогеном і складаються з пухкої тканини.

 

#

62. На попречном зрізі стебла гарбуза добре помітні відкриті провідні пучки, дві ділянки флоеми, що мають, – зовнішню і внутрішню. Такі пучки відносяться до .

Радіальних

Центроксилемних

Колатеральних

Центрофлоемних

Біколатеральних*

Біколатеральні провідні пучки -.відкриті з двома ділянками флоеми – внутрішньої і зовнішньої, між якими розташована ксилема. Камбій знаходиться між зовнішньою флоемою і ксилемою. Характерні для родин гарбузових, пасльонових.

 

#

63. При мікроскопії стебла виявлена комплексна тканина, що складається з ситовидних трубок з клітинами супутницями, луб’яних волокон і луб’яної паренхіми. Це .

Ксилема

Флоема*

Кірка

Епідерма

Перидерма

Флоема (луб) –комплексна тканина судинних рослин, що забезпечує нисхідну течію органічних речовин. До її складу входять провідні елементи – ситовидні клітини або ситовидні трубки з клітинами-супутницями, запасаючі елементи – луб’яна і променева паренхіма, та механічні елементи – луб’яні волокна, іноді склереїди. Молочники та інші секреторні структури. За походженням – первинна і вторинна.

 

#

64. При мікроаналізі поперечних зрізів трирічного стебла, в його зовнішній частині виявлені ряди щільно зімкнутих мертвих клітин з потовщеними, коричневими оболонками, які містять суберин. Ця тканина:

Лібріформ

Камбій

Пробка*

Хлоренхіма

Коленхіма

Пробка – зовнішній шар перидерми, вторинна покривна тканина рослини. Скорковіння ( опробковіння) вторинна хімічна зміна клітинної оболонки, просочування оболонок суберином, що призводить до відмирання живого вмісту клітин, перешкоджає водо і газообміну.

 

#

65. Серцевина стебла з великими міжклітинниками, клітини паренхімні живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина .

Механічна

Провідна

Основна*

Твірна

Покривна

Основна тканина, або паренхіма, називається виповнюючою, тому ,що заповнює простір між іншими тканинами. Підрозділяється на: асиміляційну паренхіму або хлоренхіму ( стовпчаста або палісадна, губчаста або пухка, складчаста), запасаючу, повітро і водонакопичуючу.

 

#

66. Розростання осьових органів в товщину обумовлене твірною діяльністю .

Ендодерми

Верхівкових меристем

Раневих меристем

Вставних меристем

Бічних меристем*

Твірні тканини або меристеми, дають початок усім постійним тканинам, забезпечують ріст органів. Апікальні або верхівкові – забезпечують ріст рослини у довжину. Бічні або латеральні – обумовлюють потовщення органів. Інтеркалярні або вставні – забезпечують ріст в висоту. Травматичні або раневі – виникають у місцях ушкодження тіла рослин.

 

#

67. Клітини мезофіла листа подовжені, щільно зімкнуті, з тонкими прямими стінками і великою кількістю хлоропластів, хлоренхіма відноситься:

Стовпчаста*

Запасаюча

Пухка

Складчаста

Повітронакопичуюча

Палісадна або стовпчаста – асиміляційна паренхіма щільна, складається з видовжених, розташованих перпендикулярно до поверхні листа клітин з великою кількістю хлоропластів, що забезпечують фотосинез.

 

#

68. При вивченні зрізів стебла Tilia cordata в корі виявлені тяжі волокон у складі .

Серцевинних променів

Пластинчастої коленхіми

Твердого лубу*

Весняної деревини

М'якого лубу

Твердий луб – товстостінна флоема ( первина прокамбіальна, вторинна камбіальна), або твердий луб складають механічні тканини – луб’яні чи склеренхімні волокна.

 

#

69. У листі досліджуваної рослини по центру проходить чітко виражена головна жилка, від якої рівномірно відходять бічні жилки. Яке це жилкування?

Пальчате

Дугове

Перисте*

Дихотомічне

Паралельне

Жилкування або нервація листка – це характер проходження і галуження жилок (провідних пучків) в мезофілі листової пластинки. Відкрите – жилки не з’єднуються між собою, доходять до краю пластинки. Перисте –(пірчасте) – коли по центру уздовж листової пластинки проходить більш менш виражена головна або центральна жилка, від якої в обидва боки рівномірно відходять бічні жилки. Пальчасте – від основи листкової пластинки віялоподібно відходять декілька одинакових жилок, які в разі пальчатосітчатого жилкування багаторазово галузяться. При дуговому і паралельному жилкуванні кожна жилка проходить уздовж листкової пластинки окремо і з’єднуються вони лише на верхівці пластинки

#

70.Низхідний тік органічних речовин від листя до всіх органів рослин забезпечують:

Ситовидні трубки*

Луб’яні волокна

Судини

Деревині волокна

Трахеїди

Ситовидні трубки – утворюються з рядів вертикально розташованих клітин прокамбію або камбію. Вони витягуються, а поперечні оболонки перфорують, утворюючи ситовидні пластинки. Через отвори в них – ситоподібні поля за допомогою цитоплазматичних тяжів сполучаються трубчасті членики ситовидних трубок.Оболонки ситовидних трубок целюлозні, протопласт зберігається, але ядро і тонопласт руйнуються. Проте ситовидні трубки не відмирають, тому що поряд з ними знаходяться супроводжуючі клітини, або клітини-супутниці. Це живі клітини з ядром, густою цитоплазмою і тонкою целюлозною оболонкою. Вони виробляють ферменти, що поступають в ситовидні трубки і забезпечують їх життєдіяльність. Восени порові поля ситовидних трубок закупорюються полісахаридом – калозою.

 

#

71. Найбільш примітивне дихотомічне наростання характерне для .

Пагонів хвоща польового

Пагонів сосни

Пагонів шипшини

Пагонів кінського каштана

Слоєвища фукусу*

Фукус – бентоносна макроводорость. Слань дихотомічно розгалужена, гілки плоскі з поздовжнім ребром

#

72.Земляна груша (топінамбур) розмножується підземними видозміненими пагонами - .

Вусами

Кореневищами

Бульбами*

Цибулинами

Бульбоцибулинами

Топінамбур – підземні органи бульби. Вони великі, кулясті, грушовидні, веретеновидні або яйцевидні, жовто-білі, фіолетово-червоні або сіро-коричневі. Підземні органи – бульби, скупчені біля основи підземного стебла. Підземні видозмінені пагони: столони, кореневища, бульби, цибулини, бульбоцибулини.

 

#

73.Листя дубу звичайного за формою і ступеню надрізанності листової пластинки ..

Трійчасто-роздільні

Перисто-лопатеві*

Перисто-розсічені

Пальчасто-лопатеві

Пальчасто-роздільні

Листки почергові, короткочерешкові, довгасто – оберненояйцевидні, перисто-лопатеві: лопаті нерівні, тупі, цілокраї. Дорослі листки знизу опушені.

 

#

74.Діагностичною ознакою листа кропиви є наявність в спеціалізованих клітинах-ідіобластах паренхіми кристалічних включень карбонату кальцію у формі .

Кристалічного піску

Друз

Цистолітів*

Одиничних кристалів

Рафід

Кристали карбонату кальцію відкладаються в оболонках, вакуолях чи формують тіло цистоліту. Цистоліт – внутрішній виріст оболонки спеціалізованих клітин – літоцист. Може бути диференційованими на целюлозну ніжку і тіло.

 

#

75. Оболонки клітин внутрішньої епідерми оплодня перцю пронизані порами. У суміжних клітинах циліндричні порові канали співпадають по напряму і діаметру. Отже, ці пори .

Облямовані
0

Косі

Щілиноподібні

Галузисті

Прямі*

До простих пор, що складаються із порового отвору і порового каналу, відносяться прямі, косі, щілиноподібні і розгалужені. Порові канали сусідніх клітин мають однаковий діаметр, співпадають( пара пор) (переділені тонкою замикаючою плівкою із серединної пластинки та двох первинних стінок).

 

#

76.При дії на мікропрепарат розчину сірчанокислого аніліну з’являється лимонно-жовте забарвлення клітинних оболонок механічних тканин, що свідчить про наявність в них ..

Слизу

Суберину

Лігніну*

Кутину

Мінеральних речовин

Здерев’яніння або лігніфікація – просочування оболонки лігніном. Виявляють лігнін якісними реакціями: при дії 1% розчину флороглюцину з додаванням концентрованої соляної кислоти лігніфіковані оболонки забарвлюються в малиновий чи вишневий колір; хлор-цинк-йод з додаванням сірчаної кислоти – жовте забарвлення; 0,5% спиртовий розчин сафраніну – червоне.

 

#

77.У зрізах кореню оману високого ( Inula helenium), витриманих в 96% етанолі, в паренхімі з'являються великі, блискучі сферокристали ...

Слизу

Крохмалю

Білку

Інуліну*

Жирів

Інулін та інуліди (С6Н10О5)n – розчинні полісахариди, що розщеплюється до фруктози. Інулін виявляють у рослинних клітинах α-нафтолу (р-н Моліша – фіолетове забарвлення) або додаванням 96% спирту (утворення сферокристалів).

 

#

78.Продихи епідерми листа виду родини ясноткові мають 2 побічних клітини, у яких сторони, що примикають одна до одної( суміжні), перпендикулярні до продихової щілини. Значить, тип продихового апарату.

Парацитний

Діацитний*

Анізоцитний

Аномоцитний

Тетрацитний

Родина ясноткові – продихи діацитні. Діацитний (поперечно – комірковий тип): продих оточений двома навколопродиховими клітинами, спільна стінка яких розташована під прямим кутом до продихової щілини.

 

#

79.Дослідженнями встановлено, що висхідний транспорт води і розчинених мінеральних речовин забезпечують .

Судини і трахеїди*
0

Ситовидні трубки
0

Деревинні волокна

Кутова коленхіма

Луб’яні волокна

Висхідна течія здійснюється по трахіальних елементах ксилеми – судинах і трахеїдах: висхідний рух води і мінеральних розчинів від кореня до надземних частин рослин.

 

#

80.У епідермі листа рослин родини капустяні продиховий апарат включає три побічні клітини, з яких одна менша, ніж дві інші, тобто за типом апарат .

Парацитний

Аномоцитний

Актиноцитний

Діацитний

Анізоцитний*

Анізоцитний (різнокомірковий) тип: продих звичайно оточений 3 навколопродиховими клітинами, одна з яких помітно менше інших.

 

#

81.У кореневищі конвалії травневої виявлені провідні пучки, в центрі яких розташована флоема, а ксилема оточує .

Ці пучки:

Колатеральні

Концентричні центроксилемні

Радіальні

Концентричні центрофлоемні*

Біколатеральні

Концентричні пучки закриті, бувають центрофлоемні (амфівазальні), якщо ксилема оточує флоему. Частіше формуються в односім’ядольних (конвалія)

 

#

82. Потовщення стебла здійснюється за рахунок функціонування.

Інтеркалярних меристем

Апікальних меристем

Раневих меристем

Латеральних меристем*

Ендодерми

Латеральні, або бічні, меристеми розташовуються уздовж осі органів і зумовлюють їх потовщення.

 

#

83.У клітинах тканини, що визначається, ядро велике, цитоплазма густа без вакуолей, мітохондрії і рибосоми численні, ендоплазматична мережа слабо розвинена, пластиди у стадії пропластид, ергастичні речовини відсутні. Ця тканина - .

Пробка

Меристема*

Ендосперм

Перисперм

Епідерма

Твірні тканини або меристеми, дають початок усім постійним тканинам, забезпечують ріст органів. Клітини меристеми паренхімні, живі, тонкостінні, щільно замкнуті, з густою цитоплазмою, крупним ядром, пластиди у формі пропластид і лейкопластів, вакуолі відсутні чи дуже дрібні. Ті клітини меристеми, що знаходяться в стані постійного поділу називаються ініціальними, а ті що утворюються з них і диференціюються – похідні ініціалей, або основна меристема. За походженням: первинні і вторинні; за місцем розташування: апікальні або верхівкові, латеральні або бічні, інтеркалярні або вставні, травматичні, або раневі.

 

#

84.Розглянута покривна тканина стебла деревної рослини, що є сукупністю перидерм. Отже, стебло захищає …

Епіблема

Епідерма

Кірка*

Ризодерма (Епіблема)

Екзодерма

Кірка або ритидом вважається вторинною або третинною покривною тканиною, утворюється в результаті багаторазового закладання і діяльності фелогену. Кірка – сукупність декількох перидерм і розміщених між ними тканин кори.

 

#

85.Епідерма листа кропиви має крупні вирости, що складаються з багатоклітинної підставки і ампулоподібної живої клітини з невеликою мінералізованою головкою. У клітинному соці містяться речовини, які викликають подразнення шкіри. Ці вирости –

Залозисті лусочки

Криючі волоски

Чіпкі волоски

Ефірноолійні залозки

Пекучі емергенці*

Емергенці кропиви – жалкі волоски, мають високу багатоклітинну підставку, в яку занурена основа ампулоподібної живої клітини з маленькою головкою. До складу соку входить мурашина кислота, гістамін, ацетилхолін, токсини. Клітинна оболонка мінералізована вапном і кремнеземом. При дотику головка обламується, гострі краї втикаються в шкіру і клітинний сік з пекучими речовинами впорскується в неї.

 

#

86.Мікроскопія гілочки показала наявність камбію, розташованого..

Між лубом і деревиною*

Під перидермою

Під первинною корою

Між ксилемою і серцевиною

В центрі стебла

Камбій – вторинна твірна тканина. Розташований між деревинною і флоемною зонами по всій довжині стебла і кореня у вигляді тонкого циліндричного шару клітин.

 

#

87.При визначенні типу і особливостей провідних пучків осьових органів враховано взаємне розташування флоеми і ксилеми, наявність обкладки і .

Перидерми

Епідерми

Камбію*

Перициклу

Фелогену

Камбій – вторинна твірна тканина. Розташований між деревинною і флоемною зонами по всій довжині стебла і кореня у вигляді тонкого циліндричного шару клітин. Утворюється камбій з прокамбію, а в коренях – з паренхімних клітин на межі протофлоеми і протоксилеми з подальшим нарощенням окремих прошарків в кільце.

 

#

88. У рослинному організмі опорну і скелетну функцію забезпечують тканини ..

Твірні

Провідні

Видільні

Покривні

Механічні*

Механічні або скелетні, арматурні, опорні, тканини забезпечують рослині міцність, твердість, пружність, гнучкість та розміщення в просторі, захищають органи від розриву, розламу, розтягнення, ушкоджень. Механічні тканини складають паренхімні чи прозенхімні клітини з потовщеними, целюлозно-пектиновими або здеревянілими оболонками, що за міцністю не поступаються сталі.

 

#

89. Потовщення кореневищ дводольних рослин відбувається завдяки розростанню запасаючої паренхіми і діяльності .

Апексу

Камбію і фелогену*

Екзодерми

Ендодерми

Прокамбію

Камбій – вторинна твірна тканина. Розташований між деревинною і флоемною зонами по всій довжині стебла і кореня у вигляді тонкого циліндричного шару клітин. Утворюється камбій з прокамбію, а в коренях – з паренхімних клітин на межі протофлоеми і протоксилеми з подальшим нарощенням окремих прошарків в кільце. Фелоген – корковий камбій, вторинна твірна тканина рослин, клітини якої в результаті ділення утворюють клітини пробки, або фелеми, ззовні, що відкладаються, і клітини особливої паренхіми, або фелодерми, що відкладаються у внутрішній частині тканини.

 

#

90.На зрізі коренеплоду буряка виділяється декілька камбіальних кілець, що формують додаткові провідні пучки і запасаючу паренхіму. Це вказує, що будова .

Перехідна, монокамбіальна

Вторинна, монокамбіальна

Первинна, безкамбіальна

Первинна, монокамбіальна

Вторинна, полі камбіальна*

У коренеплодах типу буряка (лободові) центральний циліндр спочатку має первинну діархну будову. Потім під ділянками флоеми з прокамбію розвивається пучковий камбій, а з нього вторинні ксилема і флоема. Так утворюються в центральному циліндрі два відкритих колатеральних пучки. Міжпучковий камбій продукує паренхіму серцевинних променів Згодом робота камбію з утворення вторинних тканин припиняється, а назовні від вторинної флоеми закладаються додаткові меристематичні кільця. З них розвивається головним чином паренхіма і проходять листові сліди. Полікамбіальность – утворення декількох камбіальних кілець ( одного за іншим до 19) наприклад, в корені буряка. Камбіальні кільця утворюються з клітин лубу і перициклу.

 

#

91.На поперечному зрізі стебла визначені відкриті біколатеральні провідні пучки, в яких флоема розташована .

Тільки ззовні від ксилеми

Ззовні і всередині від ксилеми*

Тільки всередину від ксилеми

Навколо ксилеми

Між променями ксилеми

Біколатеральні пучки завжди відкриті, з двома ділянками флоеми – внутрішньою і зовнішньою, між якими розташована ксилема. Камбій знаходиться між зовнішньою флоемою і ксилемою. Біколатеральні судинно-волокнисті пучки характерні для представників род. гарбузові, пасльонові, кутрові.

 

#

92.У суцвітті верхівкова брунька рано припинила свій розвиток, а його зростання і галуження забезпечили дві найближчі супротивні бічні бруньки. Отже. наростає квітконосний пагін .

Моноподіально

Дихотомічно

Симподіально, за типом дихазію *

Симподіально, за типом монохазію

Симподіально, за типом плейохазію

Симподіальні або цимозні суцвіття закриті, тому що рано утворена верхівкова квітка припиняє розвиток головної осі. Ріст суцвіття забезпечують нижче розташовані бічні пагони наступних порядків, що закінчуються квітками. Цимозні суцвіття поділяються на монохазії, дихазії, плейохазії.

 

#

93.При старінні коренеплід редиски робиться менш соковитим, ксилема стає пористою і твердне в результаті значного укрупнення і здерев’яніння…

Паренхіми

Судин*

Лубяних волокон

Ситовидних трубок

Клітин-супутниць

Відмінною рисою потовщених коренів – коренеплодів – є значне розростання запасаючої паренхіми у деревині.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...