Главная Обратная связь

Дисциплины:






ТЕСТИ З АНАТОМії РОСЛИН 3 страница

 

#

94.Листя рудерального злаку – пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини лінійної листової пластинки, яка охоплює міжвузловину, утворюючи .

Листкову піхву*

Черешок

Філодій

Кладодій

Розтруб

Листки шорсткуваті, піхвові. При переході пластинки у піхву є плівчастий язичок, вушка. Листкова основа може бути у вигляді листкової подушечки – невеличкого потовщення основи черешка чи листкової подушки, розширеної піхви, яка більш менш охоплює стебло.

 

#

95.При мікроскопії первинної кори кореня дводольної рослини в зоні всмоктування, виявлений шар клітин з лінзовидними скорковілими потовщеннями радіальних оболонок – поясочками Каспарі. Це клітини .

Мезодерми

Екзодерми

Ендодерми*

Перициклу

Камбію

Ендодерма – самий внутрішній, майже завжди однорядний шар первинної кори, який межує з центральним циліндром, виконує опорно-пропускну функцію. В односім’ядольних потовщуються, корковіють і дерев’яніють радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітин у вигляді підкови чи літери U. Серед цих мертвих клітин ендодерми напроти променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини, по яких вода і мінеральні речовини надходять до судин. У двосім’ядольних лінзовидні, скорковілі потовщення – плями, або пояски Каспарі виникають спочатку тільки на антиклінальних стінках ендодерми. Надалі суберин може відкладатися по всій внутрішній поверхні усіх або більшості клітин.

 

#

96.Зібрані кладодії (філокладії), які є видозміною .

Кореня

Листа

Пагона*

Кореневища

Квітки

Кладодії – видозмінений пагін зі сплющеним стеблом, яке має форму листка і виконує його функцію.

 

#

97.У представників родини Lamiaceae пари листків сусідніх вузлів розташовані у взаємно перпендикулярних площинах, тобто .

Кільчасто

Дворядно-супротивно

Навхрест-супротивно*

Спірально

Мутовчасто

Для родини ясноткові одна з діагностичних ознак - листя навхрест супротивні. Характер взаємного розташування на стеблі називається листкорозміщенням. Буває: 1) почергове або спіральне (у вузлах по одному листку; 2) дворядно-супротивне і навхрест супротивне (у вузлах по 2 листки); 3) кільчасте або мутовчасте (у вузлах більше 2-х листків).

 

#

98.Для стебел однодольних рослин характерний певний тип судинно-волокнистих провідних пучків, а саме .

Радіальний

Центроксилемний

Центрофлоемний

Відкриті колатеральні

Закриті колатеральні*

Для стебел однодольних рослин характерна наявність закритих колатеральних пучків. Вони розподілені по всій площі центрального циліндра, що зумовлено пальмовим типом проходження листкових слідів – провідних пучків жилок стебла, які входять у вузол стебла. На периферії осьового циліндра пучки дрібніші, численніші, а в центральній частині – крупніші і їх кількість менша. Серцевина морфологічно не виражена чи стебло порожнє (тип соломини).



 

#

99.При дослідженні лікарської рослини встановлено, що його підземні органи мають вузли, міжвузлля, лускоподібні листки, бруньки і додаткові корені, тобто цей підземний орган:

Коренецибулина

Бульба

Столон

Кореневище*

Коренеплід

Кореневище – підземна видозміна пагона, пристосована до накопичення живильних речовин і до вегетативного відновлення рослини, більш-менш довговічний потовщений чи непотовщений пагін з додатковими коренями, верхівкою і бічними бруньками, з лусковидними листками або без них.

#

100.Дотик до листа викликав печіння і подразненення шкіри. Мікроскопічний аналіз показав,що на листку є довгі, живі, амулоподібні утвори з непошкодженою або обламаною мініралізованою головкою.Такі утвори характерні для кропиви дводомної – Urtica dioica і за типом це...

Шипи єпідерми

Залозисті трихоми

Жалкі емергенці*

Волоски-сосочки

Секреторні залози

Емергенці кропиви – жалкі волоски мають високу багатоклітинну підставку, в яку занурена основа ампулоподібної живої клітини з маленькою голівкою. До складу клітинного соку входять мурашина кислота, гістамін, токсини, ферменти. Клітинна оболонка мінералізована вапном або кремнеземом.

 

#

101.При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів листка евкаліпту кулястого – Eucalyptus globulus серед хлоренхіми мезофілу виявлені великі округлі порожнини, вистелені зсередини секреторними клітинами з краплями жовтуватої рідини.Це...

Ефіроолійні залозки

Членисті молочники

Лізигенні вмістища

Схизо-лізигенні смоляні канали

Схизогенні ефіроолійні вмістища*

Схизогенні вмістища являють собою великі міжклітинні порожнини, які з’являються внаслідок пділу і розходження секреторних клітин. Ходи і канали – трубчасті отвори з чіткими обрисами внутрішніх меж оскільки вистелені зсередини епітеліальними клітинами.

 

#

102.У зоні всмоктування кореня виявлено один провідний пучок,у якому ділянки ксилеми і флоеми чергуються по радіусах.Можно зробити висновок,що за типом пучок..

Колатеральний

Біколатеральний

Радіальний*

Центроксилемний

Центрофлоемний

Радіальні пучки закриті, флоема і ксилема чергуються по радіусах. Радіальні поліархні(багатопроменеві) пучки характерні для однодольних, а 2-6 променеві для зони всмоктування коренів двосім’ядольних.

 

#

103.Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що кутова коленхіма розташована ділянками..

В пучках

Над жилками*

Навколо жилок

В мезофілі

Коленхіма типова для двосім’ядольних рослин, розташовується в стеблах під покривною тканиною ділянками, суцільними або переривчастим кільцем. В ребристих крилатих черешках і стеблах коленхіма заповнює виступи, у листках-зміцнює край листкової пластинки і жилки.

 

#

104.Простий перистий листок визначений роздільним, оскільки розчленованість пластинки сягає...

Головної жилки

Половини півпластинки листка*

Третини півпластинки

Четвертини півпластинки

Розсічені-розрізані на сегменти до основи пластинки (у трійчастих і пластинчастих листках) або до головної жилки (у перистих).

 

#

105.Простий пальчастий листок є лопатевим, оскільки розчленованість сягає...

Основи пластинки

Більше ніж половини пів пластинки

Менше ніж третини півпластинки

Більше ніж четвертини півпластинки

Більше ніж третини півпластинки, але менше половини *

Лопатеві – розчленування складає більше 1/3,але менше ½ півпластинки, вільні частини – лопаті.

 

#

106.На поперечному зрізі, зробленому в зоні проведення і укріплення кореня дводольної рослини, помітні 4 відкритих колатеральних пучки і 4 широких серцевинних промені. Це дозволяє зробити висновок, що в зоні всмоктування провідних пучок...

Радіальний тетрарх ний*

Центроксилемний

Центрофлоемний

Радіальний триархний

Радіальний поліархний

Радіальні пучки закриті, флоема і ксилема чергуються по радіусах. Радіальні поліархні (багатопроменеві) пучки характерні для однодольних, а 2-6 променеві для зони велюнтування коренів двосімя’дольних.

 

#

107.При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореня встановлено, що клітини ендодерми мають підковоподібні потовщення, провідний пучок радіальний, поліархний. Таку первинну будову мають корені..

Покритонасінних однодольних*

Покритонасінних дводольних

Голонасінних хвойних

Голонасінних гнетових

Папоротеподібних

В однодольних потовщуються, корковіють, дерев’яніють радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітини у вигляді підкови чи букви U. Серед мертвих клітин ендодерми навколо променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини. Флоема і ксилема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний пучок. В односім’ядольних їх більше 6(пучок поліархний).

 

#

108.Порівняння поперечних зрізів коренеплодів засвідчило, що у редиса краще, ніж у моркви, розвинута запасаюча паренхіма...

Серцевини

Лубу

Деревини*

Відмінною рисою потовщених коренів – коренеплодів є значне запасання запасаючої паренхіми в деревині(Brassicaceae).

 

#

109.На периферії центрального циліндра стебла дводольної трав’янистої рослини по колу розташовані відкриті колатеральні провідні пучки приблизно однакового розміру. Це вказує, що будова стебла..

Вторинна, перехідна

Вторинна, непучкова

Первинна, непучкова

Первинна, пучкова

Вторинна, пучкова*

Для стебел двосім’ядольних рослин характерна будова вторинна, пучкова. В залежності закладання камбію, може бути пучковий і безпучковий тип будови. Серцевина стебла буває повною, однорідною, а також може бути порожнистою (селерові, гвоздичні, губоцвіті)

 

#

110.При мікроаналізі трави череди трироздільної, були зроблені зрізи стебел, які відрізнялися за формою і забарвленням від основної маси із чотиригранних стебел. Отримані дані засвідчили, що це стебла іншої рослини, яка відноситься до класу однодольних, оскільки провідні пучки..

Закриті колатеральні, розташовані по колу*

Закриті колатеральні, розташовані безладно

Відкриті колатеральні, розташовані по колу

Відкриті колатеральні, розташовані безладно

Будова однорічних стебел односім’ядольних рослин первинна, пучкова. На периферії осьового циліндра пучки дрібні, численні,а в центральній частині-крупніші, їх кількість менше. Пучки закриті колатеральні.

 

#

111.У центрі поперечного зрізу осьового органа виявлено провідний пучок, у якому п’ять променів ксилеми чергуються по радіусу з ділянками флоеми. Можна стверджувати, що досліджувається...

Корінь первинної будови однодольної рослини

Корінь первинної будови дводольної рослини*

Кореневище однодольної рослини

Кореневище дводольної рослини

Стебло первинної будови однодольної рослини

У двосім’ядольних рослин променів ксилеми зазвичай не більше шести, а в односім’ядольних їх більше( пучок поліархний).

 

#

112.У верхівкових, добре освітлених листків липи мезофіл диференційований і дещо відрізняється від мезофілу низових, мало освітлених листків, а саме - ...

Більшою кількістью шарів стовпчастої хлоренхіми*

Меншою кількістю шарів стовпчастої хлоренхіми

Наявністю тільки складчастої хлоренхіми

Наявністю тільки хлоренхіми

Стовпчаста або палісадна паренхіма щільна, складається з видовжених, розташованих перпендикулярно до поверхні листка клітин з великою кількістю хлоропластів, що забезпечують інтенсивний фотосинтез. Верхівкові добре освітлені листки липи відрізняються більшою кількістю шарів стовпчастої паренхіми.

 

#

113.У посушливий період листки степової рослини – ковили скручуються для зменшення випаровування завдяки наявності в епідермі особливих клітин - ...

Базисних

Побічних

Замикаючих

Секреторних

Моторних*

Моторні клітини-групи крупних тонкостінних клітин в епідермі і субепідермальній зоні мезофілу листків злакових (ковиль), розташовані продольними тяжами між жилками.

При недоліку вологи тургор зменшується перш за все у цих клітинах, вони зменшуються у об’ємі і тим самим сприяють стягуванню країв листкової пластинки, скручують її в трубку, завдяки цьому попереджається зайва транспірація.

 

#

114.Дослідження поперечного зрізу довело, що це гілка деревної рослини, оскільки наявні...

Епідерма, відкриті провідні пучки

Перидерма, річні кільця у деревині*

Епідерма, закриті провідні пучки

Перидерма, відкриті провідні пучки

Покривна тканини гілок деревних рослин перидерма з сочевичками або кірка. Діагностичне значення для кори має склад перидерми і характер розташування елементів вторинної кори – твердого (товстостінного) і м’якого(тонкостінного) лубу. У деревині внаслідок сезонної діяльності камбію утворюються річні кільця приросту, які складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.

 

#

115.Корені дуба, берези, клена, липи, сосни зовні обплетені гіфами грибів, які забезпечують мікотрофне живлення,утворюючи..

Ендобактеріоризу

Екзобактеріоризу

Екзомікоризу*

Ендомікоризу

Мікориза або грибокорінь утворюється у випадку симбіозу коренів з грибами, які здатні розщеплювати складні органічні речовини. Найчастіше у дерев гіфи гриба обплітають корінь – ектотрофна або екзомікориза.

 

#

116.В сосни з верхівкової бруньки росте головний пагін, а з бічних бруньок – бічні пагони, причому верхівкова брунькова пагона гальмує розвиток бічних бруньок. Ці ознаки властиві типу галуження…

Моноподіальному*

Дихотомічному

Несправжньодихотомічному

Симподіальному

Колоновидному

Моноподіальний тип наростання характеризується тим, що верхівкова брунька забезпечує поступове наростання головної осі, а бічні осі розвинені слабше і не перевищують головну вісь.

 

#

117.Вкажіть, які з різновидностей придаткових коренів поглинають поживні речовини з тіла рослини – господаря?

Гаусторії*

Повітряні

Асимілюючі

Контрактильні

Ходульні

Рослинам паразитичним ( петрів хрест, повитиця, вовчок) і напівпаразитичним ( омела, філодендрон, перестріч, дзвінець) властиві гаусторії, або корені-присоски, які розвиваються у тканинах вищої рослини.

 

#

118.Назвіть один з різновидів надземних видозмін пагонів, які розвиваються з бічних бруньок, знаходяться в пазухах листочків, або в суцвіттях, необхідні для вегетативного розмноження.

Повітряні цибулини*

Колючки

Вусики

Кладодії

Надземні бульби

Метаморфозами виводкових бруньок є бруньки-цибулинки в суцвітті часнику. виводкові цибулинки в пазусі листків лілії цибулиноносної.

 

#

119. До первинних меристем відносяться прокамбій, дерматоген, перицикл, периблема, плеромa. З якої меристеми формується первинна кора?

Периблема*

дерматоген

перицикл

прокамбій

Плером

Згідно території Ганштейна дерматоген – одноклітинний зовнішній шар, клітини якого діляться перпендикулярно епідермі. Під дерматогеном розташована багатоклітинна епідерма – периблема. Її клітини діляться у всіх напрямках і продукують первинну кору.

 

#

120. В потовщеній оболонці судин провідної тканини залишаються не потовщені місця у вигляді поперечних смужок. Який це буде тип судин?

Драбинчасті*

кільчасті

спіральні

пористі

Сітчасті

Судини утворені із вертикально розташованих меристематичних клітин. На початку диференціації клітини витягуються, в їх поперечних оболонках утворюються наскрізні отвори-перфорації. Надалі поздовжні стінки потовщуються рівномірно, залишаючи не потовщені облямовані пори, або у вигляді драбини (поперечних смужок), дерев’яніють

#

121.В листках рослин виділяються центральна жилка, від якої відходять бічні, що в свою чергу, неодноразово галузяться, утворюючи сітку дрібних жилок, тобто жилкування листків.

Перистосітчасте*

дугове

паралельне

пальчастосітчасте

Дихотомічне

Перисте жилкування – коли по центру уздовж листової пластинки проходить більш-менш чітко виражена головна жилка (центральна), від якої в обидва боки рівномірно відходять бічні жилки. Доходячи до краю листкової пластинки багаторазово галузяться, утворюючи густу мережу жилок з анастомозами – перисто-сітчасте жилкування.

 

#

122. Після видалення кореневого чохлика у проростка кукурудзи через п’ять днів формується новий кореневий чохлик. У космічному кораблі, який перебуває у відкритому космосі, кореневий чохлик не регенерує. Яка причина цього?

формування кореневого чохлика пов’язане з вмістом вуглекислого газу в атмосфері

формування кореневого чохлика пов’язане з земним тяжінням*

формування кореневого чохлика пов’язане з фотоперіодизмом

формування кореневого чохлика пов’язане з різницею температур

формування кореневого чохлика пов’язане з наявністю грунту

У кореневому чохлику головного кореня містяться зерна оберігального крохмалю, які чутливі до гравітації земного тяжіння і забезпечують позитивний геотропізм – ріст кореня вниз.

 

#

123. Для листків односім’ядольних рослин характерний тип жилкування:

Дугове*

перистокрайове

перистосітчасте

пальчатопетлеве

Пальчатосітчасте

При дуговому жилкуванні кожна жилка проходить уздовж листкової пластинки окремо і з’єднуються лише на верхівці пластинки.

У представників класу однодольних відкрите дугове і паралельне жилкування.

Відкрите – жилки не з’єднуються між собою, доходять до краю жилки.

#

124. Підземні корені бувають кореневого, пагонового і коренестеблового походження. Який із них має коренестеблове походження?

коренеплід типу буряка*

бульба

бульбокорені

цибулина

кореневище

Коренеплоди і стеблокоренеплоди складаються з трьох частин різного походження і форми: головки, шийки і власне кореня. у різних рослин кожна із складових частин коренеплоду вкорочується або потовщується в більшій чи меншій мірі, набуває своєрідної форми. Це залежить від того, яка частина найбільш інтенсивно розростається та яка тканина (флоема чи ксилема) резервує поживні речовини.

#

125. Із давніх давен люди помітили, що бобові підвищують врожайність грунту. Чим це можна пояснити?

на коренях бобових утворюється бактеріориза*

корені бобових багаті на білок

корені бобових легко відмирають і мінералізуються

на коренях бобових посилюються фотосинтезуючі бактерії

на коренях бобових утворюються багаті на вуглеводні бульбочки

Бактеріориза – симбіоз коренів з бактеріями, які зв’язують атмосферний азот і переводять його в розчин сполук, збагачуючи при цьому грунт.

Скупчення азотфіксуючих бактерій на кореневищах вищих рослин утворюють бактеріальні бульбочки специфічної форми. Бульбочки складаються з бактеріального гнізда, зв’язаного пр.*овідними тканинами з флоемою і ксилемою кореня.

 

#

126. Продихи зазвичай відкриті:

вдень, коли рослина потребує диоксид вуглецю*

вночі, коли рослина потребує кисню

коли у грунті є надмірна кількість води

все перелічене

нічого з переліченого

Продих, або дихальце є головним компонентом продихового апарату, або комплексу, який забезпечує газообмін і транспірацію між внутрішніми тканинами рослин і зовнішнім середовищем

 

#

127. В перидермі стебел багаторічних рослин розташовані сочевички, які утворюються завдяки діяльності:

Фелогену*

фелодерми

кореня

корової паренхіми

епідерми

Фелоген (корковий камбій) – вторинна бічна меристема, що утворює перидерму. Виникає із клітин епідерми, субепідермальної перидерми, із перициклу.

Клітини фелогену діляться паралельно поверхні і відкладають ззовні багато численні шари пробки (фелеми), а всередину – один-два шари живої тканини (фелодерми).

 

#

128. Які клітини покритонасінних рослин є живими, але не містять ядра у зрілому стані?

ситовидні клітини*

клітини супутниці

клітини епідермісу

губчаста паренхіма

стовбчаста паренхіма

Ситовидні трубки утворюються з рядів вертикально розташованих метистиматичних клітин ( прокамбію, перициклу, камбію). Клітини подовжуються, поперечні оболонки перфорують, утворюючи ситовидні пластинки. Через отвори в них ситоподібні поля за допомогою цитоплазматичних тяжів сполучаються трубчасті членики ситовидних трубок. Цитоплазма утворює тонкий периферійний шар, але ядро, рибосоми, апарат Гольджі, пластиди і тонопласт руйнується.

#

129. Плями Каспарі впливають на:

просування води і мінералів до центрального осьового циліндру*

просування води, але не мінералів

просування мінералів, але не води

не впливають на пересування води і мінералів у рослині

просування води і мінералів від центрального осьового циліндру до мезодерми

Пояски Каспарі – стрічко або лінзовидні потовщення тангентальних та радіальних стінок клітин ендодерми, просочені лігніном і суберином.

В односім’ядольних рослин потовщуються, корковіютьі дерев’яніють. Радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітин у вигляді підкови чи букви U. Серед цих мертвих клітин ендодерми напроти променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини, по яких вода і мінеральні речовини надходять до судин.

 

#

130. У напрямку знизу вгору в корені можна виділити кілька зон, які мають різну анатомічну будову і виконують неоднакові функції. Первинна анатомічна будова кореня у двосім’ядольних рослин знаходиться в зоні

Всмоктування*

кореневого чохлика

поділу

укріплення

росту

Зона всмоктування або зона кореневих волосків, становить 5-20 мм, знаходиться під зоною росту. Характеризується наявністю всисної тканини епіблеми і кореневих волосків – трубчастих виростів клітин епіблеми (трихобластів), які всмоктують із грунту воду і мінеральні речовини. Волоски функціонують протягом 10-20 днів, відмирають і замінюються новими. У цій зоні завершується диференціація клітин первинних тканин і формується первинна анатомічна будова.

 

#

131. На молодих пагонах евкаліпту кулястого листки супротивні, яйцевидні, на старих чергові видовжені, на найстаріших – серповидно зігнуті, шкірясті. Як називається це явище?

Гетерофілія*

Гетеростилія

Гетероталізм

Гетеротрофність

Гетерофілія – явище різнолистності в однієї рослини. Прикладом може бути евкаліпт, у якого молоді рослини мають округле супротивне листя. З віком форма листка рослини змінюється. Листки дорослого евкаліпта мають серповидну форму.

 

#

132. Зріз кореня оману високого – Inula helenium родини айстрові Asteraceae, витримали кілька хвилин в етиловому спирті, перенесли в гліцерин, розглянули під мікроскопом і виявили в клітинах основної паренхіми купки сірих, блискучих сферокристалів. Це підтверджує, що корені оману накопичують…

Інулін*

Крохмаль

Фітин

Протеїн

Глікоген

Інулін – розчинний полісахарид, виконує також роль осморегулятора та антифриза. Його виявляють у рослинних клітинах розчином –

α-нафтолу(фіолетове забарвлення) або додаванням 96% спирту( утворення сферокристалів).

#

133. Дія розчину Люголя викликає бурувате забарвлення вмісту клітин прокаріотичної зеленої водорості спіруліни. Це свідчить про наявність в них такої резервної речовини як…

Глікоген*

Крохмаль

Білок

Інулін

Жирна олія

Глікоген – розчинний полісахарид клітин синьозелених водоростей і грибів. Він забарвлюється розчином Люголя в бурий колір.

 

#

134. В зелених частинах рослин завжди присутній фермент діастаза, що гідролізує:

Заощаджений крохмаль;

Запасні білки;

Асиміляційний крохмаль;*

Запасний інулін;

Запасний глікоген;

Асіміляційний крохмаль утворюється при фотосинтезі в хлоропластах, існує короткочасно, гідролізується і у вигляді глюкози переміщується по всіх органах рослини.

#

135.В мезофілі листка є зірчасті кам’янисті клітини. Це:..

Астросклереїди*

Остеосклереїди

Макросклереїди

Трихосклереїди

Брахіосклереїди

Склереїди або кам’янисті клітини мають значно потовщені оболонки з щілиноподібними і галузистими порами. Атеросклереїди – зірчасті, гострокінцеві клітини (листки камелії, маслини).

#

136. Найбільша кількість продихів спостерігається в епідермі:

Стебла

Листа*

Насіння

Оплодня

Віночка

У більшості випадків значна кількість продихів розташована на нижній (вентральній) стороні листової пластинки, тому продихи не піддані прямому впливу сонячних променів, епідерма менше нагрівається. На верхній (дорзальній) стороні листка продихи розташовані у трав’янистих рослин кам’янистих схилів, які сильно нагріваються та у водяних рослин з плаваючими листками.

#

137. Основними об’єктами гістологічного аналізу рослинної сировини:

Клітини

Тканини*

Органоїди клітин

Первинні метаболіти

Вторинні метаболіти

Клітини рослинних органів утворюють достатньо однорідні комплекси тканини. Справжньою тканиною називають групу клітин, які мають спільне походження, подібну будову і функції.

 

#

138 В мезофілі хвоїнок ялини виявлені порожнини, вистелені зсередини живими товстостінними клітинами, які виконують захисну і водоутримуючу функцію. Це тканина - :

Ендодерма

Кристалоносна обкладка

Гіподерма*

Коленхіма

Склеренхіма

Хвоя вічнозелених рослин відрізняється наявністю пристосувань до зменшення випаровування, перенесення низьких температур. У хвоїнок соснових епідермальні клітини товстостінні, вкриті багатошаровою кутикулою. Продихи численні, розміщені повздовжніми рядами, добре помітні з поверхні як світлі смуги на темному тлі, оскільки передній дворик продиху заповнений білуватою зернистою речовиною. Під епідермою міститься гіподерма – опорно-захисна і водонакопичувальна тканина, яка переривається під продихами. Мезофіл представлений складчатою паренхімою.

#

139. Внутрішня мембрана хлоропласта утворює вирости:

Пухирці

Матрикс

Рибосоми

Кристи

Ламели*

Хлоропласти – зелені пластиди, що забезпечують фотосинтез. Вони мають дисковидну форму. Вкриті подвійною білково-ліпоїдною мембраною, яка має внутрішні вирости – ламели або тилакоїди. Вони містять фотосинтезуючі хлорофіли а і в і супутні пігменти – каротиноїди, що регулюють потік променевої енергії, переносять активний кисень. Дисковидні ламели, зібрані в купки, формують грани, на поверхні яких протікають світлові реакції фотосинтезу.

#

140. При мікроскопії оплодня маку снодійного були виявлені трубчасті структури з білим латексом, які являються:

Схизогенними канальцями

Секреторними залозками

Лізигенними вмістилищами

Секреторними клітинами

Молочниками*

Молочники – прозенхімні клітини або членисті трубчасті утворення, які містять білий чи забарвлений молочний сік – латекс, відносяться до ендогенних секреторних структур.

#

141. В центральному циліндрі стебел дводольних рослин серцевина:

Завжди відсутня

Розвинута слабо, не має чітких обрисів

Завжди зруйнована

Займає незначну площу або відсутня

Є, добре розвинута і окреслена*

У стебел дводольних рослин серцевина буває виповненою однорідною чи не однорідною, а також може бути порожнистою( селерові, гвоздичні, губоцвітні).

 

#

142. При порівнянні надземних органів трав’янистих рослин впевнились, що у дводольних однорічників переважає…

Кореневище

Система додаткових коренів

Система головного кореня*

Цибулина

Бульбоцибулина

Сукупність усіх коренів рослини складає її кореневу систему. Головний та бічні корені формують стрижневу систему. Вона притаманна більшості двосім’ядольних і голонасінних рослин.

 

#

143. Зв’язок кори з деревиною і серцевиною, а також тимчасове резервування крохмалю забезпечують:

Судини

Ситовидні трубки

Молочники

Серцевинні промені*

Луб’яні волокна

У радіальному напрямку центральний циліндр пронизують серцевинні промені, які забезпечують горизонтальне переміщення речовин, з’єднують центральну і переферійні частини стебла, резервують крохмаль.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...