Главная Обратная связь

Дисциплины:






Типова схема постадійного аналізу умов виникнення 1 страница



І розвитку аварій

Наймену­вання стадії розвитку ава­рійної ситу­ації (аварії) Основні принципи аналізу умов виникнення (переходу на іншу стадію) аварійної ситуації (аварії) та її наслідків Способи і засоби попередження, локалізації аварії

 

1 2 3
Вихід параметрів за критичні значення Перевірка вивченості властивостей за­стосовуваних речовин; їх аналіз; вияв­лення особливо небезпечних речовин; виявлення параметрів, які визначають небезпечність технолог-гічних проце­сів і їх критичні значення; оцінка дос­тат­ності оснащення засобами, які ви­клю­чають вихід параметрів за при­пус­тимі межі, їх ефективність, надійність Дооснащення технологічних процесів засобами контролю, управління й протиаварійного захисту, підвищення їх надійності й ефективності; удосконалення технологічних процесів
Знос, утомленість матеріалу апарата Перевірка вивченості корозійних влас­тивостей застосовуваних речовин; на­яв­ність даних щодо швидкості корозії і зносу; відповідність матеріалу устат­ку­ван­ня (трубопроводів), захисного по­крит­тя, ущільнювальних матеріалів. На­явність умов для механічного уш­код­­ження устаткування (трубо про­во­дів) від зовнішніх та внутрішніх дже­рел впливу Застосування обладнання під­вищеної надійності, ефек­тивного захисного покриття і захисних пристроїв
Підвищена вібрація Перевірка надійності й вірності кріп­лен­ня апаратів, машин, трубо­про­во­дів, співосності з'єднань пристроїв, що обертаються Своєчасне проведення пла­ново-запобіжних ремонтів
Утворення вибухонебез-печного середовища в апараті Аналіз вибухопожежонебезпечних властивостей речовин під тиском і при температурі технологічних процесів; оцінка можливості й умов утворення вибухонебезпечного середовища Флегматизація вибухо-не­без­печної технологічної суміші інерт­ними газами, введення ін­гі­біторів; зміна складу тех­но­ло­гічного середовища, тем­пе­ра­тури і тиску процесу, спо­со­бу введення реагентів до апарата
Наявність джерел запа-лювання в апаратурі та поза устаткув. Аналіз вибухопожежонебезпечних ха­рак­теристик речовин під тиском і при температурі технологічних процесів; оцінка можливості й умов утворення джерел запалювання в середині апаратів Скорочення часу перебуван­ня технологічного середо­ви­ща в апараті, заземлення ус­тат­кування, засто-сування за­со­бів відводу й нейтра­лізації статичної електрики
Вибух в апаратурі Наявність постійних і випадкових джерел запалювання та їх характеристики у порівнянні з температурою самозаймання й мінімальною енергією запалювання. Наявність вибухонебезпечної суміші Виключення джерел запалювання, застосування засобів контролю і регулювання щодо запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші
Зруйнуван­ня апаратури Аналіз кількісних енергетичних харак­те­ритик вибуху (надлишковий тиск, швид­кість наростання тиску) й по­рів­нян­ня їх із характеристиками міцності апа­ратури. Наявність засобів захисту ус­таткування від зруйнування при ви­бу­ху (запобіжні клапани, вибухові мембрани, відсікачі і т. ін.) Оснащення запобіжними пристроями, автоматичними системами придушення вибуху, підвищення характеристик міцності апаратури
Викид продукту з апаратури Визначення маси викинутого продукту, його складу, агрегатного стану, фізи­ко-хімічних, вибухонебезпечних і ток­сич­них властивостей. Перевірка стану міжблочних засобів, які перекривають надходження в апаратуру прямих і зво­ротних потоків технологічного се­ре­до­вища та тепло-носіїв; їх від­по­від­ність вимогам нормативних доку­мен­тів; пе­ре­вірка швидкодії вимикальних засо­бів; перевірка навичок обслу­го­вую­чого пер­со­налу щодо приведення в дію бло­ку­валь­них засобів. Оцінка мож­ливості ви­никнення вибухо-небез-печ­них паро-, пило-газоповітряних сумі­шей, розміру площі розливу рідини Блокування аварійної апаратури, обмеження площі розливу рідкої фази та її відведення в закриті системи, злив рідкої фази з апаратури в аварійну ємність. Скидання газової фази на факел (закриту систему, установку нейтралізації). Виведення людей з небезпечної зони
Розгерметизація апаратури Перевірка відповідності устаткування, трубопроводів, запірної арматури, за­по­біжних і ущільнюючих пристроїв і т. ін. вимогам нормативів (проекту, рег­ламентам); оцінка технічного стану апаратури (якість зварних з'єднань, складання роз'ємних з'єднань, ступінь зносу і т. ін.); оцінка порядку й повноти діагностичного контролю, ефек­тив­нос­ті планово-запобіжних ремонтів і т. ін. Розвиток бази діагностування і дефектоскопії устаткування; вдосконалення системи планово-запобіжного ремонту; заміна морально застарілого, зношеного й не відповідного нормативам устаткування
Утворення паро-, пило-, газової хмари Оцінка раціональності об'ємно-планувальних рішень, наявність застійних зон, що перешкоджають розсіюванню; оснащеність автома-тичними газосигна-лізаторами (газо-аналізаторами), ефективною аварій-ною вентиляцією, поглинальними сан. установками Планування технологічних систем (установок) з добре провітрюваним майдан­чиком; оснащення приміщень ефективною вентиляцією (санітарними установками), приладами контролю повітряного середовища
Вибух паро-, пило-, газо-повітряних хмар в об'ємі приміщення, надвірної установки Оцінка можливих розмірів, форми, концентрації, напрямку дрейфу вибухо-небезпечної хмари; наявності й характеристик постійних і випадкових джерел запалювання. Розрахунок зон зруйнувань і оцінка впливу нових зруйнувань на розвиток аварії (ефект "доміно") Виключення джерел запалювання. Раціональне планування розташування устаткування на майданчику. Оснащення пристроями захисту персоналу від уражальних чинників аварії (вибухова хвиля, висока температура і т. ін.)
Виникнен­ня пожежі Оцінка й аналіз: можливих масштабів пожежі (площа, кількість горючих про­дуктів, склад продуктів згоряння, в т. ч. неповного); наявності й ефективності засобів гасіння пожежі; вміння пер­со­налу діяти при ліквідації осередку зай­ман­ня; оперативності й оснащення ДПЧ; наявності і характеристик дже­рел запалювання Виключення джерел запалювання; оснащення ефективними засобами гасіння пожежі, засобами сигналізації і зв'язку; дії персоналу і спецпідрозділів щодо рятування людей, гасіння пожежі
Перекидання полум'я на інші об'єкти Аналіз кількісних енергетичних харак­те­ристик пожежі (енергія випро­мі­ню­ван­ня); наявність суміжних блоків (установок), ЦПУ, адміністра-тивних, по­бутових, допоміжних будівель (при­мі­щень) з постійним перебуванням лю­дей у зоні небезпечної інтенсив­ності відкритого полум'я пожежі Раціональне планування про­мислового майданчика. Роз­міщення устатку-вання, бу­дівель адміністративного, по­бутового і допоміжного при­значення поза межами зони можливого розповсюдь­ження пожежі
Травмуван-ня людей Аналіз кількісних енергетичних харак­теристик пожежі (енергія випро­мінювання) та вибуху; наявність і кількість людей в зоні можливого ураження Раціональне планування про­мислового майданчика. Роз­міщення поза межами зони можливого впливу пожежі будівель адміністра­тив­ного, побутового і допо­міжного призначення; дії пер­соналу і спец підрозділів щодо рятування людей
Перегрів устаткуван-ня з ЛЗР, ГР і зрідже­ни­ми газами при пожежі з наступним вибухом Наявність ємкісного устаткування з горючими продуктами в зоні мож­ливого поширення пожежі (розлив про­дуктів). Наявність і ефективність сис­тем аварійного спорожнення та ски­ду на факел (свічу), систем зро­шення (охолодження), екранів і т. ін. Винос ємкісного устат­ку­ван­ня з зони можливого поши­рення пожежі. Оснащення йо­го засобами аварійного спо­рожнення, скидання на факел, системами зрошення (охолодження); встановлення екранів і т. ін.
Зруйнування апаратури, комунікацій будівель, споруд, травмування людей Аналіз кількісних характеристик вибуху (енергія, що реалізується, надлишковий тиск вибуху, радіуси зон інтенсивності впливу ударної хвилі, наявність суміжних блоків (установок), ЦПУ, адміністративних, побутових, допоміжних будівель (приміщень) з постійним перебуванням людей в зоні небезпечної інтенсивності ударної хвилі Раціональне планування про­мислового майданчика; роз­міщення будівель адмініс­тра­тивного, побуто­вого й до­по­між­ного призначення поза ме­жами небезпечної зони; ре­а­лізація за­ходів щодо під­ви­щен­ня стій­кості буді­вель ЦПУ, сис­тем уп­рав­ління і проти­ава­рій­ного за­хисту; ор­ганізація опо­віщення про небезпеку й ева­куації пер­со­на­лу з небез­печ­ної зони; впро­вадження авто­матичних сис­тем безпеч­ної зупинки ви­роб­ництва в ава­рійній ситуації; дії персо­налу й спецпідрозділів щодо рятуван­ня людей
Поширення токсичної хмари Оцінка можливих розмірів, форми, концентрації, напрямку й швидкості дрейфу хмари; наявність і ефективність систем локалізації і осадження токсичної хмари; наявність потрібної кількості людей і підсилення персоналу для дій при аварійній ситуації Забезпечення оперативною ін форма-цією про метеорологічні умови; запровадження комп'ю-терних систем математичного моделювання і прогнозування поширення токсичної хмари; оснащення ефективними осаджувальними і загород-жувальними системами; дії персоналу й спецпідрозділів щодо локалізації і знищення відходів
Інтоксика-ція людей Оцінка раціональності генплану підприємства, наявності й кількості людей в зонах можливого ураження; оснащення засобами індивідуального й колективного захисту, оповіщення та евакуації людей з небезпечної зони й оцінка їх ефективності Зниження кількості людей в небезпечній зоні, оснащення ефективними системами захисту, оповіщення й евакуації людей; дії персоналу й спецпідрозділів щодо рятування людей
Зараження території підприємства Перевірка вивченості токсичних властивостей застосовуваних речовин; визначення маси викинутого продукту. Оцінка їх впливу на навколишнє середовище, ефективності передба-чених проектом технічних засобів нейтралізації, дезактивації і т. ін. Відвід рідкої фази до закритих систем. Застосування систем нейтралізації, дезактивації, санітарних установок
Розвиток аварії за межами підприєм-ства Прогнозування можливих масштабів і шляхів подальшого розвитку аварії з урахуванням енергонасиченості підприємства   Дії щодо локалізації і ліквідації аварії під керівництвом комісії з надзвичайних ситуацій і формувань МНС
Зараження довкілля: ґрунту, наземної і ґрунтової води, повітряного басейну Оцінка кількості й агрегатного стану токсичних речовин, які можуть вийти за територію підприємства під час аварії, а також масштабу їх поширення з урахуванням рельєфу місцевості, метеорологічних умов. Перевірка вивченості їх токсичних властивостей. Оцінка їх впливу на навколишнє середовище, наявності технічних засобів збирання, нейтралізації, дезактивації і т. ін. Забезпечення оперативною інформацією про метеоро-ло­гічні умови; запро­вад­жен­ня комп'ютерних систем ма­тематичного моделю­ван­ня і прогнозування щодо поши-рення токсичних речо­вин різ­ного агрегатного стану; оснащення ефек­тив­ними осаджувальними і загород-жувальними системами; дії персоналу підприємств і організацій, а також населення щодо локалізації і знищення токсичних речовин під керівництвом комісії з НС і формувань МНС
Пожежі і ви­бухи в населених пунктах Оцінка можливості виникнення пожеж і вибухів у населених пунктах внаслідок впливу уражальних чинників аварії Розробка і впровадження організаційно-технічних заходів щодо запобігання такій можливості
Поширення зараженої води й загазовано-го повітря в суміжні держави Оцінка кількості й агрегатного стану токсичних речовин, які можуть вийти з території підприємства під час аварії, а також масштабу їх поширення з урахуванням рельєфу місцевості, метеорологічних умов. Оцінка наявності технічних засобів збирання, нейтралізації, дезактивації і т. ін. Розробка і впровадження організаційно-технічних заходів щодо запобігання такій можливості
Виникнення аварійних ситуацій на суміжних підприємс-твах Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій на суміжних підприємствах (об'єктах) внаслідок впливу уражальних чинників аварії Розробка і впровадження організаційно-технічних заходів щодо запобігання такій можливості

5а. Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об'єктах зберігання й перероблення зерна та зернопродуктів



(Наказ МНС, Мін. аграрної політики України 21.12.2009 N 864/912)

1. Загальні положення

1.1. Це Положення поширюється на потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, діяльність яких пов'язана зі зберіганням і переробленням зерна та зернопродуктів.

1.2. Положення встановлює порядок розробки плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій для об'єктів зберігання й перероблення зерна та зернопродуктів, вимоги до його розробки, змісту, порядку погодження, затвердження і перегляду.

1.3. Вимоги цього Положення обов'язкові для всіх юридичних осіб, діяльність яких пов'язана зі зберіганням і переробленням зерна та зернопродуктів, незалежно від їх форми власності та підпорядкування (далі - підприємства).

 

5.2. Небезпечні чинники та їх вплив на персонал підприємства, будівлі та технологічне обладнання

5.2.1. Вибухопожежна та пожежна небезпека підприємств із зберігання й перероблення рослинної сировини (РС) характеризується наявністю таких чинників:

- великої кількості горючої РС та продуктів її переробки;

- здатності РС та продуктів її переробки створювати вибухонебезпечні пилоповітряні, газоповітряні та гібридні (комбіновані) суміші, вибухати;

- схильності РС до самозаймання або займання від джерела запалення, можливості самостійного горіння після його вилучення;

- високого енергонавантаження промислового обладнання;

- самонагрівання РС внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і зерна, що протікає в умовах обмеженого тепловідведення і високої сорбційної здатності продукту. До самонагрівання схильні майже всі види рослинної сировини, особливо недосушені;

- накопичення під час процесу самонагрівання, що передує самозайманню РС, вибухонебезпечних газоповітряних сумішей оксиду вуглецю, метану і водню, мінімальна енергія запалювання яких набагато нижча, ніж для пилоповітряних сумішей.

5.2.2. Пожежонебезпечні властивості різних видів РС, наведені у таблиці 1, визначаються їх здатністю до загоряння від сторонніх джерел запалювання і до самозаймання, а у зваженому стані (у стані аеросуспензії) - до вибуху.

Таблиця 1

 

Найменування матеріалу Температурні показники пожежної небезпеки Схильність до самозаймання
Т займання, град.C Т при самозайманні, град.C
тління само- займання само- нагрівання тепло-вого хіміч-ного мікробіо- логічного
Рослинна сировина (неперероблене зерно пшениці)         так   так
Макуха (ляна соняшникова бавовникова)         так так так
Борошно пшеничне   так    
Борошно житнє      
Сіно   так так
Комбікорм   так так
Солома пшенич.   так так

 

З точки зору пожежної небезпеки аеросуспензії характеризуються такими показниками: нижня концентраційна межа поширення полум'я (далі - НКМП), максимальний тиск вибуху (далі - МТВ), максимальна швидкість наростання тиску (далі - МШНТ), максимальний вибухонебезпечний вміст кисню (далі - МВВК) і мінімальна енергія запалювання (далі - МЕЗ).

 

Показники пожежонебезпеки різних видів висушеної РС дисперсністю (0-100) мкм наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

 

Найменування НКМП, г/м3 МТВ, кПа МШНТ, МПа/с МВВК, % МЕЗ, мДж
Ячмінь дроблений 11,4 10,5 -
Кукурудза дроблена 6,9 11,5  
Висівки пшеничні 6,2 11,8  
Дріжджі кормові 9,2 11,0  
Пшениця дроблена 14,2 12,8  
Шрот соєвий 12,5 16,0 8,9
Шрот соняшн. 9,4 11,3  
Шрот бавовниковий 42,1 4,1 12,5  
Овес дроблений 54,2 4,7 12,0  
Просо дробл. 36,2 - - - -
Борошно пшеничне 28,8 13,0 11,0

 

5.2.3. Основними ОПН та ПНО промислових підприємств, на яких транспортується, переробляється та зберігається РС та продукти її перероблення, є:

- приймально-відпускні пристрої для прийому та відпуску РС;

- силосні корпуси елеваторів, склади силосного типу, металеві бункери й склади підлогові для безтарного зберігання, транспортні галереї;

- цехи, відділення, блочно-модульні та агрегатні установки виготовлення борошна, крупи, солоду, комбікормів і кормових сумішей, насіння та кукурудзооброблювальні виробництва;

- підготовчі, підробіточні, дробильні відділення з очищення, здрібнення солоду, зерна, лущення олієнасіння;

- відділення для розтарювання, зважування, просіювання борошна, помелу цукру;

- зерносушильні установки, приймально-очищувальні і сушильно-очищувальні башти, цехи відходів, пилу, очищення й сортування мішкотари.

 

5.2.4. Потенційними джерелами запалювання РС та продуктів її переробки, ініціювання вибухів пилоповітряних, газоповітряних або гібридних сумішей є:

- відкрите полум'я;

- розжарені поверхні елементів конструкції, електрична дуга, іскри, краплі розплавленого металу тощо під час проведення вогневих робіт;

- іскри від ударів чи тертя; розжарені поверхні елементів конструкції у разі несправності обладнання чи потрапляння в обладнання металевих предметів, іскри в несправному електрообладнанні;

- розряди статичної електрики;

- осередки самонагрівання зерна та зернопродуктів;

- високотемпературні агенти сушіння зерна, осередки загоряння в зерносушарках.

 

5.2.5. Найпоширеніші місця та причини виникнення джерел займання та вибухів у технологічних спорудах та будівлях такі:

- норії - пробуксовка, зворотний хід, перекошення та збігання норійної стрічки, обривання та удари ковшів по викривлених трубах норій, зношення підшипників вала приводного барабана або редуктора, потрапляння сторонніх металевих предметів, розряди статичної електрики на стрічках, порушення Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257 (z0011-98) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок НПАОП 40.1-1.32-01, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (v0272203-01) (далі - НПАОП 40.1-1.32-01);

- турбоповітродувки (вентилятори) - потрапляння сторонніх металевих предметів, зношення підшипників, удари та відрив лопаток, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 (z0011-98) та НПАОП 40.1-1.32-01 (v0272203-01) ;

- зерносушарки - підвищення температури агента сушки та РС, несправність автоматики; засміченість РС та обладнання;

- повітропроводи (аспіраційні, гравітаційні) - розряди статичної електрики;

- матеріалопроводи (самопливи, пневмотранспорт) - розряди статичної електрики;

- силоси і бункери - зберігання РС та продуктів переробки з підвищеною вологістю та засміченістю, перевищення термінів зберігання, невиконання очисних заходів перед завантаженням, відсутність (несправність) приладів температурного та газового контролю, проведення вивантаження РС, що самозагорялося, з порушенням заходів безпеки;

- циклони - потрапляння сторонніх металевих предметів, розряди статичної електрики;

- дробарки - потрапляння сторонніх металевих предметів, відрив молотків, зношення підшипників, запресування РС, розряди статичної електрики, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 (z0011-98) та НПАОП 40.1-1.32-01 (v0272203-01) ;

- вальцеві станки - потрапляння сторонніх металевих предметів, перекошення вальців, розряди статичної електрики, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 (z0011-98) та НПАОП 40.1-1.32-01 (v0272203-01) ;

- змішувачі - розряди статичної електрики, потрапляння сторонніх металевих предметів, порушення НПАОП 40.1-1.01-97 (z0011-98) та НПАОП 40.1-1.32-01 (v0272203-01) ;

- фільтри - розряди статичної електрики.

 

5.2.6. Наявність пилу в обладнанні, транспортних комунікаціях та ємностях, виробничих та допоміжних приміщеннях дозволяє розповсюджуватися пожежі такими шляхами:

- норії, скребкові транспортери, самопливи, пневмотранспорт;

- шахти, що використовуються для проходу норій;

- відкриті люки силосів, порожні силоси при зриві або відсутності випускних воронок;

- вентиляційні та перепускні вікна між силосами;

- незаглушені патрубки, відкриті люки самопливів, норій та іншого обладнання;

- повітропроводи аспірації, повітряного опалення та вентиляції, вентшахти та пилові шахти аспірації;

- отвори в перекриттях, перегородках, дверних отворах, монтажні отвори, гвинтові спуски;

- конвеєрні галереї і тунелі, що з'єднують окремі виробничі будівлі, відпускні та приймальні пристрої.

5.2.7. До основних небезпечних чинників, що виникають при аварії, належать:

- відкрите полум'я та високотемпературні продукти вибухового горіння;

- уламки при руйнуванні обладнання, будівельних конструкцій та споруд;

- надлишковий тиск у зоні вибуху та у прилеглих зонах;

- вибухові (ударні) хвилі;

- не придатне для дихання середовище.

 

5.2.8. Найбільш вибухонебезпечними є силоси і бункери. З силосами та бункерами часто прямо пов'язані норії, дробарки та інше вибухонебезпечне обладнання. При вибуху в силосі можливі формування ударної хвилі та викид значних об'ємів вибухонебезпечної суміші, полум'я та продуктів горіння у виробничі приміщення, що призводить до подальших вибухів і руйнування силосів.

Руйнівна дія вибуху багатократно зростає у разі з'єднання силосів між собою вентиляційними та перепускними вікнами.

 

5.2.9. При вибуховому згоранні пилоповітряної суміші, газоповітряної або гібридної суміші в замкнутому об'ємі в дефлограційному режимі тиск може підвищуватися від 700 до 900 кПа, що перевищує його допустиме значення для устаткування і споруд більше ніж у 10, а для будівельних конструкцій будівель - більше ніж у 140 разів.

Вражаюча дія ударної повітряної хвилі визначається в основному надмірним тиском у фронті й області стиснення, часом дії і швидкістю руху фронту хвилі. Виробничі будівлі зазнають серйозних пошкоджень при тиску фронту ударної хвилі понад 5 кПа.

 

5.2.10. На ступінь травмування людей впливають величина надмірного тиску фронту хвилі і швидкість переміщення області стиснення. Вірогідність виникнення баротравм залежно від величини надмірного тиску фронту хвилі наведена в таблиці 3.

Таблиця 3

 

Надмірний тиск, кПа Вірогідність баротравм, %

 

5.2.11. Газоподібні продукти вибухового горіння аеросуспензій органічного пилу мають температуру понад 1000 град.C. Пряма термічна дія продуктів вибухового горіння викликає опіки різних ступенів. До важких травм призводить вдихання високотемпературних токсичних газів, що утворюються при вибуху. Займання конструкцій виробничих будівель і споруд сировини і готової продукції внаслідок дії полум'я аеросуспензії, що горить, може викликати розвиток пожежі, що призводить до додаткового матеріального збитку й інших важких наслідків. Травмування людей можуть відбуватися при руйнуванні виробничого устаткування, будівель, споруд, при розльоті осколків і уламків устаткування, будівельних конструкцій і споруд, при обваленні покриттів, перекриттів і стін будівель.

 

6.6.2. При ліквідації аварійної ситуації, що викликана процесами термічної активності РС, необхідно:

- здійснювати контроль газоповітряного середовища у порожнині сховища, оцінку вибухонебезпечності та оцінку інтенсивності виділення вибухопожежонебезпечних газів;

- визначити зони загазованості, що становлять небезпеку для перебування людини;

- здійснювати контроль температури корпусних деталей бункера та візуальну оцінку їх несучої спроможності, не допускати нагрівання конструкції бункера вище критичної температури (відповідно до паспорта заводу-виробника);

- у разі відсутності загрози вибуху проводити роботи з вивантаження РС зі сховища;

- при неможливості вивантаження РС без флегматизації до прибуття і розгортання основних сил проводити роботи щодо локалізації аварії і зниження впливу (усунення) її небезпечних чинників.

 

6.9.1. Заходи з рятування людей та ліквідації аварії повинні передбачати:

- оповіщення посадових осіб та установ за списком;

- дії посадових осіб, відповідальних за евакуацію та рятування людей, що опинилися в зоні аварії, процедуру надання їм першої медичної допомоги;

- виклик підрозділів МНС, МВС, охорони здоров'я, газопостачання, енергозабезпечення та інших аварійно-рятувальних та комунальних служб при всіх видах аварій;

- оповіщення про аварію працівників підприємства та виведення їх у безпечну зону;

- режим роботи систем енергопостачання та інших комунікацій на підприємстві і аварійній дільниці (послідовність зупинення обладнання, перекриття технологічних комунікацій, відключення подачі на аварійну дільницю електроенергії, природного газу при вибухах, пожежі тощо);

- використання засобів димо- та газовидалення;

- ліквідацію аварії у початковий період та попередження її розвитку;

- порядок організації і роботи постів на шляхах до небезпечних зон для контролю за пропуском у ці зони робітників, які беруть участь у ліквідації аварії та рятуванні людей;

- забезпечення необхідною технікою (крани, бульдозери тощо) для розбирання завалів будівельних конструкцій з метою рятування людей, що опинилися в зоні аварії;

- організацію роботи транспорту для евакуації людей, а також доставки до місця аварії рятувальників та необхідних матеріалів, обладнання;

- організацію взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварії.

 

6.9.2. Заходи щодо оповіщення про аварію працівників підприємства та виведення їх у небезпечну зону передбачають:

- порядок та засоби оповіщення про аварію всіх працівників підприємства. У першу чергу оповіщаються працівники аварійної та суміжних з нею дільниць;





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...