Главная Обратная связь

Дисциплины:






Типова схема постадійного аналізу умов виникнення 2 страница



- дії посадових осіб, відповідальних за виведення людей із аварійної зони. При цьому враховується, що виведення людей з аварійної зони слід здійснювати найкоротшими шляхами, які повинні бути обов'язково вказані в кожній позиції.

 

Основні заходи безпеки під час ліквідації аварійної ситуації:

- необхідно відключити електросилові установки, розташовані в аварійній зоні;

- забороняється в аварійній зоні проведення будь-яких робіт, не пов'язаних із ліквідацією аварійної ситуації;

- необхідно організувати роботу постів безпеки на шляхах до небезпечних зон для контролю за пропуском у цю зону тільки робітників, які беруть участь у ліквідації аварії та рятуванні людей;

- до початку робіт із ліквідації аварійної ситуації працівники та особовий склад підрозділів МНС повинні пройти цільовий інструктаж з охорони праці;

- проведення робіт із вивантаження РС із аварійного сховища дозволяється тільки після одержання результатів газової і температурної розвідок;

- особи, які беруть участь у проведенні газової і температурної розвідок та у вимірі концентрації оксиду вуглецю в атмосфері навколо сховища, повинні перебувати в спеціальному одязі, касках і засобах захисту органів дихання;

- під час ліквідації аварії необхідно додержуватися вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (z0573-07) , Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, та інших нормативно-правових актів;

- усі підрозділи МНС, що беруть участь у ліквідації аварії, повинні бути забезпечені засобами зв'язку та засобами захисту органів дихання, а на бойових ділянках повинен бути улаштований гучномовний зв'язок;

- для проведення робіт залучається розрахункова кількість людей;

- у процесі вивантаження РС з бункерів забороняється перебувати під вивантажувальними отворами і люками, оскільки можливе випадіння шматків спеченої сировини, що горить.

- працівники, зайняті на операції випуску, повинні бути в спеціальному одязі, касках та засобах захисту органів дихання;

- з метою уникнення опікових травм забороняється ходіння по завалах вивантаженої зі сховища сировини, що горить;

- огляд в аварійній зоні місць з обмеженою видимістю дозволяється тільки з використанням електроліхтарів у вибухобезпечному виконанні. У вечірній і нічний час доби на бойових ділянках має бути організоване тимчасове освітлення;

- поблизу сховища повинні бути позначені зони, небезпечні для перебування людини без засобів захисту органів дихання.

- особовий склад МНС та працівники, які беруть участь у проведенні робіт з флегматизації та ліквідації аварійної ситуації та аварії, повинні перебувати в небезпечних зонах в засобах захисту органів дихання;



- під час проведення аварійно-рятувальних робіт необхідно безперервно проводити контроль атмосфери на наявність вибухонебезпечної концентрації газів і на токсичність;

вентиляційні отвори сховища потрібно закрити (герметизувати) безпосередньо перед початком проведення флегматизації. До і після процедури розвантаження бункера вивантажувальні люки та вентиляційні отвори повинні бути відкриті;

- вивантаження РС повинно здійснюватися у підсилосний поверх безперервно до повного звільнення силоса. При неможливості утилізації продукту, що вивантажується, за допомогою штатних механізмів можна використати спеціальну або пристосовану техніку: шнековий самоподавач ШСМ-1М, стрічковий пересувний транспортер ЛТ-6, ківшовий шнековий навантажувач КШП-5, снігоприбиральні механізми тощо;

- якщо в процесі вивантаження в силосі утворилося "склепіння" і припинилося витікання продукту, то до моменту руйнування склепіння і відновлення нормального витікання необхідно флегматизувати підсклепінні порожнини, що утворилися. Руйнування "склепіння" здійснюється підручними засобами (багри, крюки, пробійники);

- забороняється переривати розвантаження і флегматизацію вільних порожнин до повного вивільнення бункера;

- під час вивантаження сховища через бічні аварійні отвори (для суцільнометалевих бункерів) слід враховувати перерозподіл тиску сировини на стінки в горизонтальній площині: у зоні випуску навантаження (напруга) на стінки зменшується, залишаючись практично постійною на діаметрально протилежній ділянці стінки.

6. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (витяг)

(Постанова КМУ N 1232 від 30.11. 2011 р.)

 

7. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника не­безпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захво­рювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ура­жен­ня електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромі­ню­ван­ням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного ли­ха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з пред­став­ни­ка­ми тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати праців­ни­ком працездатності на один робочий день чи більше або до необ­хід­нос­ті переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один ро­бочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час ви­конання ним трудових (посадових) обов'язків.   До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.
15. Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-5, Н-1, є: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; 2) перебування на робочому місці, на території підприємства* або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; 3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; 4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; 5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому робото­давцем відповідно до укладеного договору; 6) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт; 7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням органів управління за наявності відповідного розпорядження роботодавця; 8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; 9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця; 10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища; 11) прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця; 12) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; 13) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-су­дин­ної недостатності під час перебування на підземних роботах (ви­до­бу­вання корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне пере­осна­щення і капітальний ремонт шахт, рудників,копалень, метро­полі­тенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, про­ве­ден­ня геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потер­пі­ло­го на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним вис­нов­ком; 14) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів; 15) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов'язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків; 16) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів; 17) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов'язків, що підтверджено медичним висновком; 18) раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком**, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку; 19) перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час перебування на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.
16. Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом і складається акт за формою акт Н-5, є: 1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; 2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 3) погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено від-повідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутріш-нього трудового роз-порядку підприємства або колективного договору; 4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; 5) скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною поста-новою слідчих органів; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або само­губ­ст­во (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що під­тверд­жено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів.
Розслідування нещасних випадків (НВ)
Організація розслідування
Про НВ негайно повідомити керівника робіт і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому. Керівник робіт зобов’язаний тер­мі­но­во організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, за­без­печити у разі потреби його доставку до лікувально-про­фі­лак­тич­ного закладу; негайно повідомити роботодавця. Збереження обставин НВ до прибуття комісії. Роботодавець, одержавши повідомлення про НВ зобов’язаний: 1) протягом 1 год. передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про НВ: - фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; - керівникові ПФС, а у разі відсутності ПФС — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); - керівникові підприємства, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; - органові державного пожежного нагляду внаслідок пожежі; - закладові державної СЕС (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
Склад комісії
Наказ по підприємству. - керівник (спеціаліст) служби ОП – голова комісії; - представник ПС (або колективу); - представник ФСС (обов’язково при НВ з тяжкими наслідками); - представник СЕС (при отруєнні); - представник підприємства, інші особи.
Строки розслідування
3 робочих дні (Строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з тер. органом ДГПН): - акт Н -5 – 5 екз. - акт Н -1 – 5 екз. (коли НВ визнано таким, що пов’язаний з виробництвом, див. п. 15) - Форма П -5 – 6 екз. (при гострому профзахворюванні (отруєнні) НВ реєструються у журналі
Міроприємства після розслідування.
На протязі 1 доби затверджені акти Н-1, П-5) розсилаються: - потерпілому; - ФСС; - територіальному органу ДГПН; - ПС або представнику колективу: - керівнику СОП підприємства з матеріалами розслідування; - копія актів - органові управління підприємства (або місцевій держадміністрації).

 

Спеціальне розслідування (смертельні, групові, зникнення працівників, з тяжкими наслідками НВ)  
Організація розслідування  
Про НВ роботодавець зобов’язаний протягом 1 год. повідомити з використанням засобів зв’язку та протягом 3 год. подати на паперовому носії повідомлення: - територіальному органові ДГПН за місцезнаходженням підприємства; - органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку; - Фондові за місцезнаходженням підприємства; - органові управління підприємства (у разі його відсутності — місцевій держадміністрації); - закладові державної СЕС, (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь); - первинній організації ПФС, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); - органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку; - органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності). У разі коли стався нещасний випадок із смертельним наслідком, не­щасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, а також випадок смерті або зникнення під час виконання трудових (посадових) обо­в’яз­ків фізичної особи — підприємця чи особи, що забезпечує себе робо­тою самостійно, робочий орган виконавчої дирекції Фонду зобо­в’я­за­ний негайно передати з використанням засобів зв’язку повідомлення: - територіальному органові ДГПН за місцем настання нещасного випадку; - органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку; - місцевій держадміністрації; - територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку; - закладові державної СЕС (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); - органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності). Зазначені у цьому пункті органи та організації негайно пові­домляють про нещасний випадок органи та організації вищого рівня.  
Склад комісії
Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених п. 39-40 цього Порядку) проводиться комісією, утвореною територіальним органом ДГПН за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку. До складу спеціальної комісії входять: - представник ДГПН (голова комісії); - представник ФСС; - представник вищестоящого органу управління (або місцевої держадміністрації); - представник роботодавця або роботодавець; - представник ПС; - представник вищестоящого ПС; - представник Держсільгоспінспекції у разі, коли НВ випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в ній с/гмашин; - представник СЕС у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння).
Строки розслідування та обов’язки комісії
Спеціальне розслідування НВ проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію. Спеціальна комісія зобов’язана: 1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб — свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; 2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; 3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, ви­пробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення при­чини НВ і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним НВ; 4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); 5) з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; 6) визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом; 7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім’ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз’яснення їх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку.
Обов’язки роботодавеця під час спеціального розслідування
1) зробити за рішенням спеціальної комісії фотознімки місця, де стався НВ, пошкоджених об’єктів, устаткування, інструментів, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали; 2) створити належні умови для роботи спеціальної комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям); 3) організувати у разі проведення розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження інших працівників відповідної дільниці підприємства; 4) забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо; 5) організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування, зазначених у пунктах 50 і 51 цього Порядку; 6) організувати доставку тіла загиблого працівника, його ідентифікацію та відшкодувати пов’язані з цим витрати. Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи експертів, інших спеціалістів.
Результати спеціального розслідування
За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку. Кількість примірників актів за формою Н-5 і Н-1, карток за формою П-5 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким вони надсилаються відповідно до пунктів 52 і 53 цього Порядку. В акті за формою Н-5 зазначається категорія аварії, внаслідок якої стався НВ. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом 5 днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід’ємною частиною. На вимогу потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов’язаний ознайомити їх з матеріалами спеціального розслідування. У разі настання групового НВ із смертельними наслідками, який стався внаслідок аварії, за умови визнання спеціальною комісією НВ таким, що пов’язаний з виробництвом, складаються, підписуються і затверджуються протягом 10 робочих днів з моменту її утворення тимчасові акти за формою Н-1 на кожного потерпілого для здійснення страхових виплат. Після завершення спеціального розслідування такі акти замінюються на постійні. У разі коли спеціальна комісія з розслідування НВ зникнення потерпілого під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків зробить висновок, що зникнення зумовлено настанням НВ, пов’язаного з виробництвом, акт за формою Н-5 з таким висновком видається сім’ї потерпілого або уповноваженій особі, для звернення до суду із заявою про оголошення потерпілого померлим. Після оголошення судом потерпілого померлим орган ДГПН, який утворив дану комісію, відповідно до акта за формою Н-5 складає акт за формою Н-1, а роботодавець бере такий НВ на облік згідно з цим Порядком. Керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування
Міроприємства після розслідування.
Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5: - видати наказ про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних НВ, який обов’язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів підприємств з цих питань. Про вжиття запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у проведенні розслідування, у зазначені в акті за формою Н-5 строки; - надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів спеціального розслідування, зазначених у пунктах 50 і 51 цього Порядку, органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у проведенні спеціального розслідування, ДГПН, Фонду, а у разі проведення розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) також установі державної СЕС. Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) і примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається: - потерпілому, членам його сім’ї або уповноваженій особі, яка за довіреністю представляє його інтереси; - Фондові за місцезнаходженням підприємства; - територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства. Примірники затверджених актів Н-5 і Н-1, примірник картки за формою П-5 разом з іншими матеріалами спеціального розслідування збе­рігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі ре­ор­га­нізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік НВ, а у разі ліквідації підприємства — до державного архіву.
Розслідування професіональних захворювань (ПЗ)
Організація розслідування
Усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню. До хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов’язаних з роботою. При підозрі на ПЗ лікувально-проф. заклад направляє робітника на консультацію до лікаря - профпатолога. Для встановлення остаточного діагнозу та зв’язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог направляє хворого до спеціалізованого профпато­ло­гіч­но­го лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами. Спе­ціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії (ЛЕК). У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу про­фесійного захворювання приймається центральною ЛЕК державної ус­танови “Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України”, у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного за­к­ладу державної СЕС, лікувально-профілактичного закладу, спеці­алі­зо­ваного лікувально-профілактичного закладу, ро­бо­чо­го органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) під­при­ємства, первинної організації відповідної профспілки або упов­но­ва­же­на найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, ко­ли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки. Спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про про­фесійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 15. Повідомлення за формою П-3 протягом 3 днів після встановлення діагнозу надсилається: - керівникові підприємства, - закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, - робочому органові виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, - профпатологу, який направив хворого до спец. лікувально-профілактичного закладу. Працівникові видається під розписку медичний висновок ЛЕК спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання. Медичний висновок також надсилається профпатологу за місцем роботи працівника або проживання (якщо він не працює).
Склад комісії і строки розслідування
Головний державний санітарний лікар АРК, області або міста утворює протягом 3х днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять: - представник закладу державної СЕС (голова комісії), - представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), - вищого органу профспілки, - робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, - а також у разі потреби представники інших органів. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування.
Процедура оформлення та затвердження актів
Комісія з розслідування зобов’язана: 1) розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; 2) розподілити функції між членами комісії; 3) розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; 4) провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; 5) скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання. Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку та інше. За результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умо­ви, обставини і причини виникнення професійного захворювання, за­ходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та за­без­печення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насе­лен­ня. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем АРК, області, міста, району, та завіряється печаткою. У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід’ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті. Акт за формою П-4 складається протягом 3х днів після закінчення розслідування у шести примірниках та надсилається хворому, робочому органові виконавчої дирекції Фонду, первинній організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищому профспілковому органові, профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу, підприємству. Акт за формою П-4 разом з матеріалами розслідування збері­га­єть­ся на підприємстві, в закладі державної санітарно-епідеміологічної служ­би та робочому органі виконавчої дирекції Фонду протягом 45 років, а в інших організаціях — не менше строку, передбаченого для вжиття визначених у ньому профілактичних заходів.
Міроприємства після розслідування.
Роботодавець зобов’язаний у 5-денний строк після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання роз­гля­нути матеріали розслідування та видати наказ про вжиття заходів до запобігання виникненню професійних захворювань та про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні санітарних норм і правил, що призвело до виникнення професійного захво­рю­ван­ня. Про вжиття запропонованих комісією з розслідування заходів до запобігання виникненню професійних захворювань роботодавець письмово інформує заклад державної СЕС, протягом зазначеного в акті за формою П-4 строку. Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань, документальним оформленням, вжиттям заходів до усунення зазначених причин здійснюють заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, робочі органи виконавчої дирекції Фонду, профспілки або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх повноважень.
Розслідування аварій
Розслідування проводиться у разі, коли сталася: 1) аварія першої категорії, внаслідок якої: - смертельно травмовано 5 та більше осіб або травмовано 10 і більше осіб; - спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; - збільшилася більш як у 10 разів концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі; - зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення; 2) аварія другої категорії, внаслідок якої: - смертельно травмовано до 5 осіб або травмовано від 4х до 10 осіб; - зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 і більше осіб. Про аварію очевидець повинен негайно повідомити безпо­се­ред­нього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які зо­бо­в’я­зані повідомити роботодавця для негайного введення в дію плану ло­ка­лізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) (у разі наявності). Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані діяти згідно з ПЛАС, вжити першочергових заходів: - рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, - локалізації аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей, - збереження до прибуття комісії з розслідування аварії обстановки на місці аварії.
Повідомлення про аварію
Роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про аварію: - територіальний орган Держгірпромнагляду, - орган, до сфери управління якого належить підприємство, - відповідну місцеву держадміністрацію, - орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуа­цій, - прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, - а у разі травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган Фонду.
Склад комісії і строки розслідування
Розслідування проводиться відповідними комісіями, що утворюються: у разі настання аварії першої категорії — центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, чи місцевою держадміністрацією за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці та МНС; у разі настання аварії другої категорії — керівником органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи місцевою держадміністрацією за погодженням з Держгірпромнаглядом та МНС. Головою комісії з розслідування аварії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представник територіального органу Держгірпромнагляду чи МНС. У ході розслідування комісія з розслідування аварії: 1) визначає: - масштаб аварії; - необхідність утворення експертної комісії, яка встановлює обставини і причини аварії, фактори, що призвели до аварії, розробляє план заходів щодо запобігання подібним аваріям та у разі потреби готує пропозиції стосовно коригування нормативної та проектної документації; 2) підтверджує факти порушення вимог законів та інших нормативно - правових актів про охорону праці, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, розробляє план заходів щодо ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям. Комісія з розслідування аварії зобов’язана протягом десяти робочих днів провести розслідування обставин і причин аварії та скласти акт за формою Н-5. Залежно від масштабу аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію з розслідування аварії, з метою проведення додаткових досліджень або експертизи.
Міроприємства після розслідування
За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків відповідної комісії затверджує план заходів щодо запобігання подібним аваріям і згідно із законодавством притягає до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці. Роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та про охорону праці затверджує: - план заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, у якому зазначаються відомості про можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються сили і засоби для їх ліквідації, а також строки виконання таких заходів; - ПЛАС, в якому зазначаються відомості про всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх виникнення, обов’язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації наслідків аварій (надзвичайних ситуацій). Друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, де сталася аварія, яке у 5 - денний строк після закінчення розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники яких брали участь у її розслідуванні.

Додаток 1 до Порядку





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...