Главная Обратная связь

Дисциплины:






Особливості добору лексичного матеріалу для роботи з розумово відсталими учнями молодших класів



Олена Потамошнєва[24]

Формування лексичної сторони мовлення є однією з нагальних проблем у логопедичній практиці. Оволодіння лексичним аспектом мови викликає у розумово відсталих учнів значні труднощі, оскільки слово як базисна одиниця мови – надзвичайно складне, різнопланове і багатовимірне явище, універсальне за характером і унікальне за обсягом виконуваних у мові функцій [9]. З науково-теоретичної точки зору в ньому «перехрещуються найрізноманітніші лінгвістичні інтереси: фонетичні, морфологічні, лексикологічні, синтаксичні, не говорячи вже про слово як об'єкт логіки, психології, філософії...»[9, с.35]. Оскільки слово є основною структурною одиницею мови, то без достатнього за кількістю і якісного за станом словника стає неможливим навчання, спілкування. Тому робота над словом в початковій ланці навчання проводиться досить широко – на корекційних та логопедичних заняттях, на навчальних уроках. Не зважаючи на досить великий обсяг роботи над лексичною стороною мовлення, все ж можна стверджувати, що словник розумово відсталих учнів, які навчаються в початкових класах спеціальної школи обмежений не лише за кількісним наповненням, але й має певну своєрідність за якісними характеристиками. Про це свідчать і результати аналізу спеціальної літератури [5,7,8] і дані проведеного нами експериментального дослідження[6].

У лексиці розумово відсталих дітей шкільного віку наявна диспропорція між активним та пасивним словником, зі значною перевагою пасивного словника і суттєвими труднощами переходу лексики в активний словник. Спостерігається механічне накопичення слів, рівень узагальнення слів дуже низький. Характерним для цієї категорії дітей є неадекватне (за семантикою) використання слів. [5]. В активному словнику переважають іменники з конкретним значенням, інші частини мови представлені в недостатній кількості. Значення слів, які використовують розумово відсталі діти характеризуються неточністю, розмитістю. При побудові власного вислову діти не завжди можуть актуалізувати відоме для них слово. Все це вимагає від спеціалістів пошуку прийомів та методів, які підвищують ефективність корекційної роботи і створюють для дитини більш широкі можливості реалізації власного потенціалу.

Говорячи про роботу з формування лексичної сторони мовлення більшість авторів виділяють такі напрями [2,4,5] :

1. Збагачення словника.

2. Уточнення словника.

3. Активізація словника.

Успішність лексичної роботи з розумово відсталими дітьми пов’язана з урахуванням не лише особливостей структури їх психічного розвитку а але й специфіки організації лексичного матеріалу, його раціонального угрупування.



Одним з важливіших методичних принципів здійснення мовленнєвої роботи з дітьми є взаємозв'язок формування мовлення і розвитку мислення. тобто формування мовлення учнів має базуватися на розвитку пізнавальної діяльності дитини. Як зазначав Л. С. Виготський, «думка не позначається в слові, але здійснюється в ньому». Дотримання цього принципу в плані розвитку словника вимагає щоб засвоєння слів відбувалося не шляхом простих повторів або механічного їх заучування (що досить часто зустрічається на практиці), а шляхом вирішення низки розумових завдань пов’язаних з оперуванням семантичними одиницями мови: морфемами та лексемами. На думку М. Жінкина «вивчені з голосу словесні зв'язки ще не є смисловими зв'язками. Ознака смислового зв'язку — це самостійність її утворення на основі переробки отриманої інформації».

Ми вже зазначали, що лексичний матеріал для логопедичних занять з розумово відсталими дітьми повинен добиратися і групуватися в такій послідовності, яка б забезпечувала поступовий перехід від властивого їм наочного, конкретного віддзеркалення навколишніх явищ до більш абстрактного і узагальненого усвідомлення дійсності на основі мовлення.

За основу в нашої роботі була взята система добору лексичного матеріалу, яку запропонував А. Зікеєв для роботи з дітьми з вадами слуху, яка була адаптована нами до потреб розумово відсталих учнів. Робота проводилася з російськомовними учнями, а тому наведені приклади будуть представлені без перекладу. Групування лексичного матеріалу для роботи з розумово відсталими дітьми молодшого шкільного віку проводилось у відповідно до наступних принципів.

Принцип тематичного об’єднання матеріалу. Лексичний матеріал необхідно об’єднати в певні тематичні групи. При цьому слова об’єднані за смисловими темами на основі смислового зв’язку. Об’єднання матеріалу проводиться відповідно до програми шкільного навчання і семантичної цінності матеріалу для умов повсякденного спілкування. На нашу думку, тематичне групування лексики дозволяє формувати лексичну системність, формувати семантичні поля, реалізовувати в роботі комплексність засвоєння значення слів і готує дитину до сприймання навчального матеріалу.

Принцип об’єднання матеріалу за словотворчими ознаками. Цей принцип дозволяє сформувати у учнів відповідні лексико-граматичні узагальнення, здатність щодо прогнозування значення слів на морфологічному рівні, збагатити словник за рахунок значної кількості похідних слів.

В роботі ми використовували такі словотворчі моделі:

Іменники стоврені за допомогою суфіксів:

– «-енок», «-онок» (волчонок, лисенок);

– «-ник» , «-ниц», «-чик», «- чиц», «- щик», «-щиц» (ученик, художник – художница, летчик, танцовщица );

– «- ист», «-тель», «- ниц», «- ец», «-арь» (футболист, учитель, учительница,продавец,вратарь)

– «-ик», «-чик», «-очк», «-ечк» (домик, диванчик, баночка, ложечка);

– «-к(а)», «-льн(я)» (стройка, спальня)

– «-ниц», «-ник», «-арь» (сахарница, чайник, букварь);

– «- ин(а)», «инк(а)» (льдина, льдинка; виноградина, снежинка).

Дієслова утворені за допомогою префіксів:

– «во-», «вы-», «за-», «пере- » та ін. (вошел, вышел, зашел, перешел)

Прикметники, утворені за допомогою суфіксів чи префіксів

Суфікси

– «-ов- (ый)» (березовый, апельсиновый, шелковый, рисовый);

– «-ий», «- ин» (лисий, птичий, куриный, );

– «-ск (ий, ой)» (детский, майский, морской )

– «-н (ой, ий)», «-шн(ий)» (зимний, вчерашний ).

Префікси

– «не-» (невеселый, незнакомый, небольшой);

– «без-» (безоблачный, безопасный, беззубый);

– «под-», «при-», «пред-», (подводный, прибрежный, предпраздничный);





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...