Главная Обратная связь

Дисциплины:






Багаторівневий бібліографічний опис



Цей розділ ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 присвячено опису багаточастинних документів – багатотомних і серіальних.

На першому рівні (в загальній частині) багаторівневого опису наводять відомості, характерні для всіх чи більшості фізичних одиниць – томів (випусків, номерів), що входять до складу багаточастинного документа.

На другому рівні (в специфікації) багаторівневого опису наводять відомості, що відносяться до окремих фізичних одиниць – томів (випусків, номерів), що входять до складу багаточастинного документа. Якщо відомості на другому рівні відносяться до групи, сукупності фізичних одиниць, відомості про окремі фізичні одиниці зазначають на наступному рівні, наприклад:

Держава та регіони : наук.-вироб. журн. / Гуманіт. ун-т «Запоріз. ін-т держ. та муніцип. упр.». – 2001.– . – Запоріжжя, 2007

Серія «Гуманітарні науки». – 2003.– . 2007. – № 1. – 300 пр. – ISSN 1813-341X

Серія «Державне управління». – 2002.– . 2007. – № 2–3. – 300 пр. – ISSN 1813-3401

Серія «Економіка та підприємництво». – 2001– . 2007. – № 3. – 300 пр. –

ISSN 1814-1161

Необхідно підкреслити, що всі ті зміни, прийняті для однорівневого опису, поширено й на багаторівневий опис багатотомних, серіальних документів, Багаторівневий опис багаточастинного документа складають за правилами однорівневого опису із урахуванням особливостей, розглянутих послідовно для першого і другого рівнів.

Опис багатотомних видань

Опис окремого тому.На окремий том багатотомного видання можна скласти як багаторівневий, так і однорівневий опис під загальною назвою багатотомного видання чи під назвою тому.

Опис тому під загальним заголовком складають так: основним заголовком є загальний заголовок багатотомного документа, номер тому та його власний заголовок (якщо є), розділені крапками.

1) Народные русские сказки А. Н. Афанасьева [Текст] : в 5 т. – М. : Терра, 2000. – Т. 4 : Русские народне легенды. – 2000. – 316, [3] с. : ил. – ISBN 5-300-02821-5

2) Народные русские сказки А. Н. Афанасьева [Текст]. B 5 т. Т. 4. Русские народные легенды. – М. : Терра, 2000. – 316, [3] с. : ил. – ISBN 5-300-02821-5

Опис тому можна скласти під його власним заголовком, який оформляють як основний заголовок. Відомості про багатотомне видання в цілому наводять в області серії.

Русские народные легенды [Текст]. – М. : Терра, 2000. – 316, [3] с. : ил. – (Народные русские сказки А. Н. Афанасьева: в 5 т. ; т. 4). – ISBN 5-300-02821-5.

Зведений опис. У бібліографічних виданнях часто застосовують зведений опис усього багатотомного видання. Такий опис складається із загальної частини (з відомостями про все видання) і специфікації (з інформацією лише про окремі томи). Специфікація може складатися лише з позначень і порядкових номерів тому.



Загальна частина

Гоголь, Н. В. Собрание сочинений [Текст] : в 6-т. / Н. В. Гоголь. – М.: Гослитиздат, 1989.

Специфікація

Т. 1: Вечера на хуторе близ Диканьки. – 1989. 455 с. : 1 портр., 5 ил.

……………………………

Т. 6: Избранные статьи и письма. – 1989. – 455 с.: 1 портр.

Аналітичний опис

Аналітичний опис–це опис певної закінченої частини видання (наприклад, одного з творів, розділу). У такому описі спочатку повідомляють інформацію про твір, а потім про видання, у якому його надруковано. Між першою і другою групою відомостей ставлять крапку і тире. Першу групу відомостей оформлюють за загальними правилами бібліографічного опису, а склад і характер елементів другої залежить від виду видання, у якому надруковано описуваний твір – газета, журнал, продовжуване видання, збірник, зібрання творів, окрема книга.

У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 серіальними виданнями називають документи, що випускають протягом часу, тривалість якого заздалегідь невідома, як правило, нумерованими та (чи) датованими випусками з однаковим заголовком: газети, журнали,серії, нумеровані чи датовані збірники і т. д.

У стандарті викладено правила складання бібліографічного опису складової частини документа, для ідентифікації та пошуку якої необхідні відомості про документ, де її уміщено. Порівняно з ГОСТ 7.1-84 з урахуванням різноманітності об'єктів опису, у рамках нового національного стандарту розроблено узагальнені правила аналітичного опису.

До складових частин відносять: самостійні твори; частину твору, що має самостійну назву; частину твору, що не має назви, але виділена для бібліографічної ідентифікації.

У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 об'єкт аналітичного опису розширено за рахунок можливості складати опис на частину твору, яка не має самостійної назви. У разі опису фрагмента документа, який не має назви, основна назва цього фрагмента може бути сформована на основі аналізу документа й наведена у квадратних дужках. Документ, що уміщує складову частину, є ідентифікатором публікації й називається ідентифікаційним документом.

При складанні ідентифікаційного бібліографічного запису рішення про використання заголовка запису як для складової частини, так і для ідентифікаційного документа приймає бібліографуюча установа. Як правило, у записі ідентифікаційного документа заголовок не зазначають.

Якщо відомості про відповідальність складової частини документа збігаються із заголовком запису, їх можна не повторювати в області назви і відомостей про відповідальність. Це дозволено лише для аналітичного бібліографічного запису.

Аналітичний бібліографічний опис складають за такою схемою:

Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.

В аналітичному бібліографічному описі припускається крапку і тире між областями бібліографічного опису замінювати крапкою. Порядок наведення бібліографічних відомостей про складову частину документа та ідентифікуючий документ аналогічний нормам складання однорівневого бібліографічного опису.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...