Главная Обратная связь

Дисциплины:






Процесу й коректура



Коректура щоденної політичної газети, розважального журналу, художньої книги таіншої продукції, хоч і має спіль­ну логіку, проте значно відрізняється, оскільки різними є типи цих видань, а відтак і їх зміст, принципи верстання тощо. Більш того, ко­ректура двох щоденних політичних газет, двох розважальних журналів чи двох художніх книг (при глибокому аналізі усієї технології коректурного руху) виявляє характерні нюанси для кожного видання зокрема.

Наведемо приклади. Деякі сучасні газети відмовилися від читання технічного складання — першу коректуру проводять уже у зверстаному тексті — на роздруківках із принте­ра. Далі зроблені коректором виправлення вносить версталь­ник, після чого передає у коректорат свіжу роздруківку. Тут її звіряють із попередньою, виправленою, і якщо усі виправлен­ня було внесено точно, передають па підпис головному ре­дактору, потім — на вивід фотоформ.

В інших газетах, на відміну від попереднього прикладу, техскладання читають, але не на роздруківках, а на екрані монітора: так економлять час і папір. Утім, можливе також і роздрукування технічного складання – усе залежить від прийнятої схеми руху коректур.

У газетній практиці спостерігаємо й таку тенденцію: якщо техскладання читають, то звіряння після внесення корек­торських виправлень проводять, а звіряння після читання верстки — ні. Різниця видавничих технологій у пер­шому, другому і третьому прикладах — очевидна.

Це ж можна спостерегти і при розгляді руху коректур у різних книжкових видавництвах. Так, скажімо, в одних із них зверстані шпальти читають тільки двічі, в інших — три-чотири рази, а в деяких і більше.

Отже, різні видавці йдуть до того чи іншого кінцевого дру­кованого продукту неоднаковими шляхами. У чому ж логіка їх вибору? Етапність руху коректур залежить від структури видавництва, прийнятої в ньому моделі редакційно-видавничого процесу, виду друкованого продукту, запланованих темпів проходження коректури, виділених на видання коштів, професійної відповідальності колективу.

Відомо, що нині, з метою економії коштів, у низці видав­ництв об'єднали посади коректора і літературного редактора. Звісно, на ході руху коректур це теж позначилося, як і на колі завдань, виконуваних коректорами: і планомірність літера­турного опрацювання тексту, і педантичність коректорського читання при цьому порушилися, хоча, безперечно, опрацювання оригіналу пришвидшилося.

Наступний приклад: залежно від тематики книжки, що го­тують до видання, коректорові доводиться акцентувати ува­гу на певних змістових нюансах, приміром, у науковому виданні — на термінології, в історичному нарисі — уніфікації дат, у книзі зі схемами — на точності накреслень лінійок тощо. Таким чином, щоразу виникають специфічні, особливо важ­ливі аспекти коректури, у яких неприпустимо помилитися.



Кожна редакція та видавництво йде своїм шляхом до кінцевого результату – видавничого продукту. При цьому вона обирає певні пріоритети: загальна якість, грамотність, оперативність, економія коштів, виконання всієї роботи мінімальним кадровим складом тощо — або ж відмовляється від чогось із названого вище. У результаті рівень коректури навіть однотипних видань часом вражаюче відрізняється – від найнижчого до найвищого.

Узагальнювати багатоманітну видавничу практику щодо етапності руху коректур у видавництві чи редакції доволі складно. Проте певні типові кроки цієї етапності, звичайно, існують — і це дозволяє вивести і проаналізувати моделі редакційно-видавничого процесу випуску книжки, журналу, газети. При цьому ­головне завдання — простежити у них місце і суть коректури.

6.2. Книжкова, журнальна і газетна коректури:





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...