Главная Обратная связь

Дисциплины:






Лабораторне заняття. Відділ організаційного та методичного забезпечення



БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Відділ організаційного та методичного забезпечення

Навчального процесу

 

Збірник нормативних документів,

що регламентують організацію навчального процесу

в Буковинському державному фінансово-економічному університеті

 

ЧЕРНІВЦІ
2012

 

Укладачі:

Ляшенко С.І., керівник відділу організаційного та методичного забезпечення навчального процесу, методист вищої категорії;

методисти відділу.

 

Рецензент

Третякова О.В., кандидат економічних наук, доцент, перший проректор Буковинського державного фінансово-економічного університету.

 

Збірник нормативних документів, що регламентують організацію навчального процесу в Буковинському державному фінансово-економічному університеті. – Чернівці: БДФЕУ, 2012. – 190 с.

 

Подано нормативні документи, які регламентують організацію навчального процесу в Буковинському державному фінансово-економічному університеті.

Для деканів факультетів, завідувачів кафедр, науково-педагогічних та педагогічних працівників.

 

 

ЗМІСТ

1. Положення про організацію навчального процесу в Буковинському державному фінансово-економічному університеті  
2. Положення про відділ організаційного та методичного забезпечення навчального процесу Буковинського державного фінансово-економічного університету  
3. Положення про рейтингову (бальну) оцінку результатів діяльності науково-педагогічних працівників Буковинського державного фінансово-економічного університету    
4. Положення про семестровий контроль в Буковинському державному фінансово-економічному університеті    
5. Положення про ректорський контроль у Буковинському державному фінансово-економічному університеті  
6. Положення про організацію самостійної та індивідуальної роботи студентів у Буковинському державному фінансово-економічному університеті  
7. Положення про cистему моніторингу якості підготовки фахівців у Буковинському державному фінансово-економічному університеті  
8. Положення про олімпіади у Буковинському державному фінансово-економічному університеті  
9. Положення про систему оцінювання навчальних досягнень студентів у Буковинському державному фінансово-економічному університеті  
10. Положення про систему державної атестації випускників Буковинського державного фінансово-економічного університету.  
11. Положення про порядок організації та проходження практики студентів Буковинського державного фінансово-економічного університету  
12. Положення про сектор виробничої практики, маркетингу та працевлаштування випускників Буковинського державного фінансово-економічного університету  
13. Положення про факультет денної форми навчання Буковинського державного фінансово-економічного університету  
14. Положення про кафедру Буковинського державного фінансово-економічного університету  
15. Положення про Приймальну комісію Буковинського державного фінансово-економічного університету  
16. Положення про порядок прийому на навчання для отримання другої вищої освіти, укладання договору про надання освітніх послуг Буковинського державного фінансово-економічного університету  
17. Положення про науково-методичну раду Буковинського державного фінансово-економічного університету  
18. Положення про конкурс «Кращий викладач Буковинського державного фінансово-економічного університету»  
19. Положення про підготовчі курси Буковинського державного фінансово-економічного університету  
20. Положення про навчальні кабінети факультету підготовки молодших спеціалістів Буковинського державного фінансово-економічного університету  
СХВАЛЕНО Вченою радою Буковинського державного фінансово-економічного університету Протокол № 5 від 24 квітня 2012 року ЗАТВЕРДЖЕНО наказом ректора Буковинського державного фінансово-економічного університету № 79-А від 27 квітня 2012 року



ПОЛОЖЕННЯ

про організацію навчального процесу в Буковинському державному фінансово-економічному університеті

1. Загальні положення

1.1. Навчально-виховний процес у Буковинському державному фінансово-економічному університеті – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на засвоєння відповідної освітньо-професійної програми певного освітньо-кваліфікаційного рівня та забезпечення патріотичного, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи.

1.2. Навчальний процес ґрунтується на принципах:· науковості, гуманізму, демократизму;· доступності та конкурсності здобуття вищої освіти кожним громадянином України;· незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій;· інтеграції системи вищої освіти України у світову систему вищої освіти та європейський простір вищої освіти під час збереження і розвитку досягнень та традицій української вищої школи;· наступності процесу здобуття вищої освіти;· гласності у формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки кадрів із вищою освітою.1.3. Реалізація державної політики у галузі вищої освіти забезпечується шляхом:· підвищення якості освіти;

· надання особам, які навчаються в університеті, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

1.4. Головними завданнями університету є:

· здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку кадрів відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідаєстандартам вищої освіти;

· здійснення наукової,науково-технічної, виробничої, інноваційної діяльності, діяльності дорадництва та роботи з впровадження досягнень науково-технічного прогресу у відповідну галузь економіки;

· забезпечення фізичного розвитку особистості шляхом фізичного виховання, фізичної реабілітації та рекреації, здійснення культурно-виховної діяльності;

· забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку кадрів із вищою освітою;

· вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників через українознавче наповнення змісту освіти, забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, у дусі українського патріотизму, гуманізму і поваги до Конституції України та державних символів України;

· підвищення освітнього й культурного рівня громадян;

· встановлення міжнародних зв'язків та здійснення міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури, активна співпраця з організаціями українців за кордоном.

1.5. Навчання проводиться українською мовою.

1.6. Навчальний процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

2. Нормативно-правова база організації навчального процесу

Організація навчального процесу в університеті базується на:

· Законі України «Про вищу освіту»;

· Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;

· Указі Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти»;

· Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ ст.);

· державних стандартах освіти;

· концепції освітньої діяльності Буковинського державного фінансово-економічного університету;

· Статуті університету ;

· наказах ректора університету;

· Правилах внутрішнього розпорядку університету;

· діючих посадових інструкціях;

· інших нормативних організаційно-розпорядчих документах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

3. Зміст вищої освіти. Стандарти вищої освіти

3.1. Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. у вищих навчальних закладах, в

3.2. Зміст освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кадрів із вищою освітою і визначається стандартами вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних рівнів із напрямів і спеціальностей, зазначених у відповідному переліку напрямів для галузей знань.

3.3. Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня випускника вищого навчального закладу, змісту освіти, термінів навчання і засобів діагностики якості освіти відповідних напрямів і спеціальностей.

3.4. Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти за певними освітньо-професійними програмами відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, а також якості освітньої діяльності університету.

3.5. До стандартів вищої освіти входять:

· освітньо-кваліфікаційні характеристики;

· освітньо-професійні програми;

· засоби діагностики якості освіти.

3.6. Освітньо-кваліфікаційна характеристика визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника університету, його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації,а також сферу застосування праці випускника в структурі галузей економіки держави.

3.7. Освітньо-кваліфікаційні характеристики розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики й іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

3.8. Освітньо-професійна програма визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний термін навчання за певним напрямом (спеціальністю) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня і містить:

· перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;

· програми нормативних навчальних дисциплін;

· нормативний термін навчання.

3.9. Освітньо-професійні програми розробляються з кожного напряму (спеціальності) відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із центральними органами виконавчої влади у галузі економіки і підприємництва та центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

3.10. Програма нормативної навчальної дисципліни містить виклад змісту навчальної дисципліни, послідовність її вивчення, перелік знань та вмінь, критерії підсумкового контролю, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів.

3.11. Програми нормативних навчальних дисциплін затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

3.12. Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти.

3.13. Засоби діагностики якості вищої освіти розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

3.14. Стандарт вищої освіти містить державну компоненту та компоненту вищого навчального закладу.

3.15. Державна компонента стандарту вищої освіти містить:

· освітньо-кваліфікаційну характеристику;

· освітньо-професійну програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, форми підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін та терміну навчання;

· засоби діагностики якості вищої освіти в частині нормативних навчальних дисциплін.

3.16. Державна компонента стандартів вищої освіти є обов’язковою.

3.17. Компонента вищого навчального закладу стандарту вищої освіти містить:

· варіативну складову освітньо-професійної програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, та форми підсумкового контролю;

· засоби діагностики якості вищої освіти в частині варіативних навчальних дисциплін.

3.18. Варіативні навчальні дисципліни визначаються університетом з урахуванням напрямів підготовки і спеціальностей, наукових і науково-технічних досягнень вищого навчального закладу, а також з метою задоволення освітніх і професійних потреб осіб, що навчаються, замовників освітніх послуг, ринку праці.

3.19. Перелік напрямів підготовки визначається університетом .

3.20. Університет на підставі освітньо – професійної програми розробляє навчальний план із кожного напряму (спеціальності), який визначає перелік та обсяг нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

3.21. Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами і затверджуються ректором.

3.22. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом.

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом із обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому університетом.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені університетом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, є обов’язковими для вивчення.

3.23. Університет надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

3.24. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає декан факультету, завідувачі кафедр.

За виконання індивідуального плану відповідає студент університету.

 

4. Форми організації навчального процесу та види навчальних занять

4.1. Навчальний процес в університеті здійснюється у таких формах:

· навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів,

· практична підготовка, контрольні заходи.

4.2. Основні види навчальних занять в університеті:

· лекція;

· лабораторне, практичне, семінарське заняття;

· консультація.

Проведення основних видів навчальних занять регламентується даним Положенням університету, затвердженим Вченою радою. Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому університетом.

4.3. Лекція

Лекція – основна форма проведення навчальних занять в університеті, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій із проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників університету в окремо відведений час.

Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) університету, і також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру представити на кафедру складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри до проведення пробних лекцій з участю викладачів та наукових співробітників кафедри.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Лабораторне заняття

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, під час якого студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу. В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища. Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконання роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі. Підсумкові оцінки отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття

Практичне заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться зі студентами однієї навчальної академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни, проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням із лектором даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставлені підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

4.6. Семінарське заняття

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організовує різні види робіт з попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією навчальною академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

4.7. Консультація

Консультація – форма навчального заняття, під час якого студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

4.8. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні (магістерські) роботи тощо) видаються студентам у терміни, передбачені університетом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових робіт і їх виконання визначається університетом.

Керівництво курсовими роботами здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсової роботи проводиться публічно перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи.

Результати захисту курсової роботи оцінюють за 100-бальною шкалою. Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року, після чого списуються в установленому порядку.

Дипломні (магістерські) роботи виконуються на завершальному етапі навчання студентів в університеті і передбачають:

· систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, економічних, виробничих й інших завдань;

· розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою роботи.

Студенту надається право обрати тему дипломної (магістерської) роботи, визначену випусковими кафедрами, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних (магістерських) робіт призначаються професори і доценти (викладачі університету), висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

Дипломні (магістерські) роботи зберігаютьсяв архіві університету протягом п’яти років, після чого списуються в установленому порядку.

4.9. Самостійна робота студента

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум та інше.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова, фахова і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

При організації самостійної роботи студентів із використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд із навчальним матеріалом, який опрацьовується при проведенні навчальних занять.

4.10. Практична підготовка студента

ІІрактична підготовка студентів університету є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється на підприємствах і організаціях різних форм господарювання, в органах державної податкової служби, державного управління, фінансових органах, держказначействі, бюджетних і банківських установах, централізованих бухгалтеріях охорони здоров'я, культури та освіти, страхових компаніях, органах праці та соціального захисту населення.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача університету та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

Організація практики регламентується Положенням про порядок організації та проходження практики студентів Буковинського державного фінансово-економічного університету.

4.11. Контрольні заходи

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою та Положенням про систему оцінювання навчальних досягнень студентів у Буковинському державному фінансово-економічному університеті.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студентів.

Університет використовує форму проведення контрольних робіт після вивчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки.

4.12. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у формі ПМК чи екзамену з конкретної навчальної дисципліни чи її частини, якщо вивчення цієї дисципліни передбачено у декількох семестрах з урахуванням результатів поточного модульного контролю

Екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни в цілому чи за семестр, якщо дисципліна викладається у декількох семестрах.

Екзамен планується відповідно до навчального плану і проводиться в усній або письмовій формі (підсумкової комплексної роботи), що включає питання з усього курсу дисципліни.

ПМК(поточний модульний контроль) – форма контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання певних видів робіт на практичних, семінарських та лабораторних заняттях та ІНДЗ. ПМК не передбачає обов’язкову присутність на ньому студентів.

Студент вважається допущеним до підсумкового контролю з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

Студент, підсумкова оцінка якого з навчальної дисципліни становить 35-59 балів («FХ»), має право перескласти ПМК чи екзамен із цієї дисципліни після складання останнього екзамену поточного семестру за графіком, встановленим деканатом, але до початку наступного семестру.

До повторного вивчення дисципліни студент допускається лише після укладання контракту з університетом.

Студент, який одержав підсумкові оцінки до 35 балів («F») більше як з двох навчальних дисциплін за семестр, підлягає відрахуванню з університету.

 

4.13. Державна атестація студента

Державна атестація випускників вищих навчальних закладів – встановлення відповідності рівня якості здобутої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти після завершення навчання за напрямом, спеціальністю.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі.

Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій – державна екзаменаційна комісія.

Державна комісія створюється як єдина для денної та заочної форм навчання кожної спеціальності. За наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності. За малої кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей.

Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців в університеті.

Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України на пропозицію ректора університету з числа провідних фахівців підприємств, фінансових, податкових органів, держказначейства і науковців тощо.

До складу державної комісії входять: ректор університету, перший проректор або проректор з науково-педагогічної роботи, декан факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори, доценти (викладачі) профілюючих кафедр, провідні спеціалісти підприємств та працівники науково-дослідних інститутів.

До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можуть залучатися професори і доценти (викладачі) відповідних кафедр, якщо в складі комісії немає представників цих кафедр. У цьому випадку вони користуються правами членів комісії.

Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується ректором університету не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планами університету. Графік роботи комісії затверджується ректором університету.

Розклад роботи державної комісії, узгоджений із головою комісії, затверджується першим проректором на підставі подання декана факультету і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту дипломних (магістерських) робіт.

У державних комісіях студенти, які закінчують університет, складають державні екзамени та захищають дипломні (магістерські) роботи.

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних (магістерських) робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або захисту дипломних (магістерських) робіт, подаються в державну комісію деканом факультету.

Державній комісії перед початком державних екзаменів або захисту дипломних (магістерських) робіт деканом факультету подаються такі документи:

· зведена відомість про виконання студентами індивідуального навчального плану і про отримані оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, із державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних (магістерських) робіт);

· відгук керівника про дипломну (магістерську) роботу;

· рецензію на дипломну (магістерську) роботу фахівця відповідної кваліфікації.

Склад рецензентів затверджується деканом факультету за поданням завідувача відповідної кафедри.

Складання державних екзаменів або захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів із дисциплін, передбачених навчальним планом.

Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною університетом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

Результати захисту дипломних (магістерських) робіт та складання державних екзаменів визначаються відповідно до Положення про систему державної атестації випускників Буковинського державного фінансово-економічного університету.

Студенту, який захистив дипломну (магістерську) роботу, склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту.

Студенту за відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки «добре», склав державні екзамени з оцінками «відмінно», захистив дипломну (магістерську) роботу з оцінкою «відмінно», а також виявив себе в науковій (творчій) діяльності, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається документ про освіту з відзнакою.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, захисті дипломної роботи, а також при присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломної (магістерської) роботи отримав незадовільну оцінку, відраховується з університету і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломної (магістерської) роботи визначається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не захистив практику, не склав державного екзамену або не захистив дипломну (магістерську) роботу допускається до повторного проходження практики, складання державних екзаменів чи захисту дипломної (магістерської) роботи протягом трьох років після закінчення університету.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломну (магістерську) роботу з поважної причини (документально підтвердженої), ректором університету може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складання державних екзаменів чи захисту дипломної (магістерської) роботи відповідно, але не більше, ніж на один рік.

Усі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломної (магістерської) роботи, записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також який державний документ про освіту (кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається випускнику, що закінчив університет.

Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в університеті.

Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт і подає ректору університету.

У звіті голови державної комісії відображається аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних (магістерських) робіт; відповідність тематики дипломних (магістерських) робіт сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні Вченої ради університету.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...