Главная Обратная связь

Дисциплины:






Про семестровий контроль 2 страница



Зразок 2

Картка самостійної роботи студентів, форми контролю та звітності з дисципліни

„__________________________________________________”

№ з/п Назва тем, питань на самостійне вивчення, на семінарські/ практичні заняття, тематика ІНДЗ Термін виконання Вид та форми самостійної роботи Джерела інформації К-сть балів
1. Тема 1.
Перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання  
Питання  
Питання  
Питання  

Семінарське/ практичне заняття 1.

План

Тематика ІНДЗ (до цієї теми)

  - конспект; - реферат; -список джерел; - анотація; -презентація тощо;    
2. Тема 2.
Перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання  
Питання  
Питання  
Питання  

Семінарське/ практичне заняття 1.

План

Тематика ІНДЗ (до цієї теми)

  - есе; -практична робота; - конспект; -тестові завдання; -економічні кросворди тощо.    

Зразок 3

Картка самостійної роботи студентів, форми контролю та звітності з дисципліни

„__________________________________________________ ”

№ з/п Назва тем, питань на самостійне вивчення, на семінарські/ практичні заняття, тематика ІНДЗ Література Студенти повинні знати та вміти Питання для самоконтролю
1. Тема 1. Перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання 1. Питання Семінарське/ практичне заняття План Тематика ІНДЗ (до цієї теми) 1.      

 

1.4.2. Картка самостійної роботи студентів (Картка СРС) відображає перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання, тематику індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ), види самостійної роботи, форми контролю, терміни виконання та критерії оцінювання самостійної роботи студентів.

1.4.3. Картка СРС має бути обов’язковою складовою робочої програми навчальної дисципліни та «Методичних рекомендацій щодо організації самостійної роботи студентів».

1.4.4. Студенти, які приступають до вивчення дисципліни, на перших заняттях повинні бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи з даної дисципліни, термінів виконання, часу проведення консультацій.

1.4.5. Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з дисципліни студент отримує:

- картку самостійної роботи;

- список джерел;

- структуру навчальної дисципліни;

- витяг із Положення про оцінювання навчальних досягнень студентів із навчальної дисципліни.

1.4.6. Усі завдання самостійної роботи студентів з кожної дисципліни поділяються на обов’язкові та вибіркові.



1.4.7. До обов’язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконати обов’язково під час опанування даної дисципліни.

1.4.8. До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд задля того, щоб набрати необхідну кількість балів.

1.4.9. До відома студентів має бути доведений порядок планування та організації самостійної роботи.

1.4.10. Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни:

- основна література (підручник, конспект лекцій викладача, навчальні та методичні посібники);

- додаткова література (наукова, фахова і періодична МОНмолодьспорту України);

- Інтернет-ресурси;

- інтерактивний навчально-методичний комплекс дисципліни;

- методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи студентів.

1.4.11. Самостійна робота над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

1.4.12. У межах підготовки студентів до самостійної навчальної й науково-дослідної роботи та з метою формування первинних навичок самостійної роботи для студентів першого курсу проводиться година куратора на тему «Організація самостійної роботи студента» та тематичні зустрічі з працівниками бібліотеки.

ІІ. Індивідуально-консультативна робота

2.1. Загальні положення

2.1.1. Індивідуальна робота (ІР) – це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення й розвитку індивідуальних особливостей студентів на основі особистісно зорієнтованого підходу.

2.1.2. Індивідуальна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі.

2.1.3. Основним завданням індивідуальної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця.

2.1.4. Провідним напрямом в індивідуалізації освіти є диференціація допомоги у навчанні, яка полягає не в спрощенні завдань для менш підготовлених студентів, а в обсягах і характері допомоги викладача. Тобто для менш підготовлених студентів необхідні більш детальні роз’яснення та рекомендації щодо виконання необхідних завдань, ретельніший контроль їхньої роботи тощо. Робота більш підготовлених студентів має бути спрямована на створення умов для поглиблення знань та розвитку творчих здібностей.

2.1.5. Навчальний час, відведений для індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами, визначається навчальним планом і становить 10-20% загального обсягу навчального часу (в залежності від форми навчання та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки), відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

 

2.2. Організація індивідуальної роботи

2.2.1. Індивідуальна робота викладача зі студентами здійснюється під час проведення консультацій, перевірки виконання та захисту індивідуальних завдань, надання консультацій щодо написання курсових та дипломних робіт, під час виконання індивідуальних завдань на практичних та лабораторних заняттях.

2.2.2. Графік консультацій з кожної дисципліни доводиться до відома студентів на початку вивчення дисципліни.

 

2.3. Види індивідуальної роботи

2.3.1. Види індивідуальної роботи (ІР) можна виділити на основі її місця в процесі навчання й характеру навчальної діяльності студента:

- за завданнями навчального процесу: мотивуючий, навчаючий, контролюючий;

- за характером навчальної діяльності студентів:

репродуктивний, продуктивний, творчий;

2.3.2. Видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідного характеру, яке використовується у процесі вивчення програмового матеріалу навчальної дисципліни є індивідуальне навчально-дослідне завдання.

2.3.3. Метою ІНДЗ є самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення і практичне застосування знань студента з навчальної дисципліни та розвиток навичок самостійної роботи.

2.3.4. ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми дисципліни, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчальної дисципліни в цілому.

2.3.5. Конкретні види та форми ІНДЗ визначаються кафедрою під час розробки робочої програми навчальної дисципліни (розділу «Індивідуальні навчально-дослідні завдання та критерії оцінювання»).

2.3.6. Структура індивідуальних навчально-дослідних завдань (орієнтовна):

- вступ(зазначається тема, мета та завдання роботи);

- теоретичне обґрунтування (виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання);

- методи (під час виконання практичних, розрахункових, моделюючих робіт вказуються і коротко характеризуються методи роботи);

- основні результати роботи та їх обговорення (подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо);

- висновки;

- список використаної літератури.

2.3.7. Види індивідуальних навчально-дослідних завдань:

- підготовка реферативних матеріалів із теми (модуля) або вузької проблематики з елементами наукового дослідження;

- розв’язування та складаннят з теми (модуля) або вузької проблематики;

- ться статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки. а тем або зміст розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або дисципліни;

- розробка теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів тощо;

- дослідження практичних ситуацій;

- збір та узагальнення статистичної інформації;

- підготовка й опублікування статей та тез на науково-практичні конференції;

- підготовка анотацій прочитаної літератури з елементами науково-дослідної роботи;

- розробка навчальних та діагностичних тестових завдань із навчальних дисциплін;

- виконання проектів;

- написання критичних есе, творів, літературних перекладів.

2.3.8. Порядок подання та захист ІНДЗ:

- звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповнення із зазначенням усіх позицій змісту завдання (об’єм від 10 до 24 аркушів);

- ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни, не пізніше, ніж за тиждень до останнього практичного заняття, під час якого виставляються бали за ІНДЗ;

- результати виконання ІНДЗ оцінюються відповідно до Положення про систему оцінювання навчальних досягнень студентів в Буковинському державному фінансово-економічному університеті, виставляються на заключному занятті (практичному, семінарському та ін.) з дисципліни на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ та фіксуються у журналі. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу;

- оцінка за ІНДЗ враховується під час виведення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни. Кількість балів за ІНДЗ визначена у робочій програмі кожної навчальної дисципліни і дорівнює 5 балів.

 

2.4. Форми індивідуальної роботи

2.4.1. Індивідуальна робота, як правило, проводиться у вигляді індивідуальних занять та консультацій.

2.4.2. Індивідуальні заняття проводяться зі студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей під керівництвом викладача у позааудиторний час. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших – вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

2.4.3. Консультація – це одна з форм організації навчального процесу, що проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів, їх практичного застосування.

У залежності від змісту та призначення виділяють наступні види консультацій:

- тематичні – проводяться за певними темами або за найбільш складними питаннями програмного матеріалу;

- цільові – використовуються перед проведенням поточного чи підсумкового контролю;

- активні консультації – консультації з використанням активних методів навчання (наприклад, у формі прес-конференції);

- консультації з самостійної роботи – проводяться під час підведення підсумків СРС, у процесі роботи студентів над курсовими та дипломними роботами тощо.

2.4.4. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

2.4.5. Облік проведення консультацій ведеться в Журналі обліку навчальних занять.

2.4.6. Конкретні види та форми організації індивідуальної роботи визначаються кафедрою і включаються до графіка проведення індивідуальної роботи.

СХВАЛЕНО Вченою радою Буковинського державного фінансово-економічного університету Протокол № 5 від 24 квітня 2012 року ЗАТВЕРДЖЕНО наказом ректора Буковинського державного фінансово-економічного університету № 79-А від 27 квітня 2012 року

ПОЛОЖЕННЯ

про систему моніторингу якості підготовки фахівців

у Буковинському державному фінансово-економічному університеті

1.Загальні положення

Якісна освіта громадян – запорука успішного розвитку кожної країни. Проблема якості освіти (в тому числі й фінансової) в Україні на сьогодні є досить важливою, її розв’язання – основне завдання навчального закладу. Поняття якості освіти є багатозначним і пов’язане з різноманітними аспектами освітнього процесу.

Висунення проблеми якості на перший план визначається низкою об'єктивних чинників: по-перше, від якості людських ресурсів залежить рівень розвитку країни; по-друге, якість освіти набуває все більшого значення в забезпеченні конкурентоспроможності випускників вищої школи на ринку праці.

У системі вищої освіти України успішно здійснено низку важливих практичних кроків із реалізації вимог Болонського процесу та її подальшої модернізації. Так, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні» (№941 від 09.10.2001 р.), Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (№1013 від 04.07.2005р.), Національною доктриною розвитку освіти в XXI столітті (№397 від 17.04.2002р.), наказами Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року» (№612 від 13.07.2007 р.), «Про запровадження у вищих навчальних закладах України європейської кредитно-трансферної системи» (№943 від 16.10.2009 р.) та іншими урядовими актами і нормативними документами визначено основні напрями формування державної політики в галузі оцінювання якості освіти та необхідність створення мережі регіональних центрів моніторингу освіти. Постанова Верховної Ради України «Про стан, напрями реформування й фінансування освіти в Україні» від 21.06.2001 р. ставить завдання запровадження моніторингу освіти з метою прийняття ефективних рішень стосовно наступних дій щодо вдосконалення змісту освіти. У постанові Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 р. за №1312 розглянуті деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу.

З метою систематичного відстеження якості освіти потрібно розробити комплексні критерії оцінки якості освітнього процесу, які включають: оцінювання змісту та технологій навчання, що застосовуються під час навчання; оцінювання отриманих студентом знань; вимоги до організації та контролю за здійсненням навчального процесу; сучасні вимоги до компетентності викладачів та студентів; чітку і прозору процедуру самообстеження вищого навчального закладу як підґрунтя системи забезпечення якості.

У результаті вирішення цих завдань значною мірою буде покращено зміст професійної підготовки фахівців, ґрунтовніше здійснюватиметься теоретичне та практичне навчання на основі розвитку в студентів дослідницьких умінь та навичок. До організаційних змін також слід віднести забезпечення підвищення професійності наукових і науково-педагогічних кадрів, розвиток співпраці з іншими навчальними та науково-дослідницькими установами як України, так і за кордоном, підвищення ефективності і конкурентності результатів наукових досліджень, активізацію міжнародного співробітництва та обміну студентами і викладачами з відповідними іноземними освітніми закладами, покращення соціального забезпечення студентів, створення умов для навчання студентів з обмеженими можливостями тощо.

 

2. Впровадження системи якості підготовки фахівця

Організаційно-методичне забезпечення здійснення моніторингу передбачає: ознайомлення із теорією моніторингу; визначення мети, об’єктів та напрямків МОНмолодьспорту України моніторингу; встановлення критеріїв, на підставі яких буде здійснюватися визначення стану об’єкта, визначення еталонного значення критеріїв; вибір, розробку та адаптацію діагностичного інструментарію (анкета, вимірники, методики визначення рівня навчальних досягнень студентів); створення технології обробки, збереження та розповсюдження результатів моніторингу; збір інформації про стан та розвиток об’єкта моніторингу; обробку, систематизацію, аналіз та інтерпретацію отриманої інформації; проведення співставлення отриманих результатів з еталонним значенням показників; прийняття управлінських рішень; розробку рекомендацій.

З цією метою в університеті необхідно:

1.1. Створити Центр моніторингу (ЦМ) якості освіти БДФЕУ.

До основних завдань ЦМ відносяться:

· розгляд проектів та питань, пов’язаних із впровадженням моніторингу та системи якості підготовки фахівців у БДФЕУ;

· навчально-методична і консультативна підтримка робіт розробки системи якості підготовки фахівців у БДФЕУ.

1.2. Запланувати проведення семінарів, додаткового навчання в галузі моніторингу якості підготовки фахівців для співробітників університету.

1.3. Розробити необхідну нормативно-розпорядчу документацію: положення про проведення моніторингу; методичні рекомендації, інструкції, форми бланків системи вимірників відповідно до вимог державного освітнього стандарту; комп’ютерні програми за напрямами моніторингу.

1.4. Проводити моніторинг якості освіти студентів:

- викладацький (викладач досліджує рівень навчальних досягнень студентів з

дисципліни, яка ним викладається, з’ясовує причини успіхів та невдач студентів, проводить корегувальну роботу з метою підвищення якості, розробляє методичне забезпечення моніторингу);

- кафедральний (викладачі кафедри вимірюють якість засвоєння змісту навчальних дисциплін, які викладаються на даній кафедрі, рівень спроможності студентів застосовувати засвоєні знання для майбутньої професійної діяльності та адаптації в навколишньому середовищі. Результати таких досліджень дозволяють побачити динаміку успішності студентів із навчальних дисциплін та виявити можливі причини неуспішності);

- деканатський (представники деканату досліджують діяльність студентів свого факультету, їх мотиваційну сферу, інтелектуальні здібності, ціннісні орієнтації, життєві плани, рівень сформованості ключових компетентностей, визначають рівень професійної навченості, вихованості);

- університетський (досліджується якість навчального процесу університету як результат педагогічної діяльності, кадрового, навчально-методичного, матеріального, нормативного забезпечення).

Об’єктами моніторингу є науково-педагогічні та педагогічні кадри, їх якість професійної підготовки, педагогічної майстерності.

Такий моніторинг передбачає наукову організацію праці, використання різноманітних засобів управління навчально-виховним процесом. При цьому результати моніторингових досліджень фіксуються у вигляді системного узагальнення діяльності навчального закладу.

2. Методика оцінювання якості підготовки фахівця університету

2.1. Основним завданням моніторингу є системне вивчення якості підготовки фахівців, вироблення на цій основі науково-методичних рекомендаці щодо формування комплексу заходів із керування якістю навчального процесу в університеті.

Складовими такого моніторингу є:

2.1.1 Дослідження у студентів :

а) грамотності та комунікативної компетенції;

б) володіння іноземною мовою (згідно з європейськими стандартами);

в) комп’ютерної грамотності;

г) рівня знань з професійно-орієнтовних дисциплін;

ґ) фахових знань;

д) науково-дослідних вмінь;

е) рівня громадської активності.

2.1.2. Навчально-методичне та кадрове забезпечення навчального процесу.

2.1.3. Застосування інноваційних методів навчання.

2.2. Комплексний моніторинг проводиться кожного семестру в групах кожної спеціальності університету таким чином, що за один рік моніторингом охоплюються усі академічні групи даної спеціальності відповідного курсу.

2.3. За результатами кожного туру комплексного моніторингу з кожної спеціальності визначається індекс якості підготовки фахівців, складовими якого є:

а)поточний контроль знань студента;

б)результат ректорського контролю залишкових знань студентів;

в)накопичувальний індекс якості підготовки фахівців за результатами попередніх турів та за весь період навчання.

2.4. Ректорським контролем охоплюються наступні цикли підготовки:

а)дисципліни циклу гуманітарної підготовки;

б)дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної

підготовки;

в)дисципліни циклу професійної підготовки.

2.5. Після кожного туру комплексного моніторингу загальні результати моніторингу та персоніфіковані результати ректорського контролю по кожному студенту передаються на відповідні кафедри для аналізу та здійснення комплексу заходів.

2.6. За отриманими результатами комплексного моніторингу та ректорського контролю якості залишкових знань кафедра посеместрово здійснює аналіз та формує комплекс заходів із вдосконалення якості підготовки фахівців.

2.7. Підсумки комплексного моніторингу та вжитих заходів регулярно обговорюються на Вченій та науково-методичній радах університету, на факультетах та на кафедрах. Підсумкові та аналітичні матеріали комплексного моніторингу публікуються у вигляді окремих методичних брошур.

2.8. Результати контролю по кожному студенту накопичуються за весь період його навчання в університеті. Після закінчення навчання підводяться підсумкові розрахунки і визначається оцінка якості підготовки фахівця.

2.9. При підрахунку підсумкової оцінки якості підготовки фахівця за весь період навчання враховується:

· сукупна рейтингова оцінка студента за весь період навчання

і обчислюється за формулою:

Q = SR + R.

SR – сукупна рейтингова оцінка студента за весь період навчання,

R – сукупний рейтинг університету.

 

 

3. Метод обчислення сукупної рейтингової оцінки студента за весь період навчання

3.1. Сукупна рейтингова оцінка студента за весь період навчання включає:

· рейтингову оцінку вивчення дисциплін циклу гуманітарної підготовки;

· рейтингову оцінку вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки;

· рейтингову оцінку вивчення дисциплін циклу професійної підготовки;

· рейтингову оцінку практичної підготовки та рівень володіння інформаційними технологіями;

· рейтингову оцінку державної атестації;

· рейтингову оцінку за науково-дослідні роботи;

· рейтингову оцінку за громадську активність.

 

3.2. Проста рейтингова оцінка студента з дисципліни дорівнює сумі всіх оцінок Ot студента з навчальної дисципліни чи окремої форми її проведення, які отримані ним під час вивчення дисципліни, і обчислюється за формулою:

де t – номер перевірки, t = 1, 2, 3, 4,

t – число контрольних заходів під час вивчення дисциплін.

Перевірка представляє собою модульний контроль. У залежності від обсягу годин з дисципліни їх може бути 1, 2, 3, 4.

Курсова робота є окремим видом перевірки.

Проста рейтингова оцінка вимірюється в балах. Вона може служити дотичним показником обсягу накопичених знань студента під час вивчення дисципліни. Проста рейтингова оцінка, яка обраховується додаванням чергової оцінки студента до попередньої, ніколи не зменшується.

 

3.3. Рейтингова оцінка студента з відповідного циклу дисциплін навчального плану визначається як сума рейтингових оцінок з дисциплін циклу за формулою:

 

 
 

 


де j - номер дисципліни;

m - число дисциплін;

l - відповідний цикл навчальних дисциплін, l = 1, 2, 3.

Ri - рейтингова оцінка i-ої дисципліни;

δl - ваговий коефіцієнт циклу дисциплін (в якості вагових коефіцієнтів

циклу дисциплін можуть виступати, наприклад, залікові кредити).

 

3.4. Рейтингова оцінка практичної підготовки студента за весь період навчання визначається за формулою:

 
 

 


де Pk - оцінка в балах за k-им видом практики, v = 1, …, n;

b - число практик;

g - номер практики.

- ваговий коефіцієнт практики, який може бути встановлений, виходячи із таких її характеристик, як число годин у навчальному плані.

Значення вагового коефіцієнту для k-ого виду практики визначається експертами науково-методичної комісії університету кафедри. У якості вагових коефіцієнтів практики можуть виступати, наприклад, залікові кредити.

Види практик повинні бути визначені у робочому навчальному плані і охоплювати весь період навчання студента в університеті.

3.5. Рейтингова оцінка державної атестації визначається як сума оцінок за державний екзамен і захист дипломної роботи обчислюється за формулою:

 
 

 

 


де Aw - оцінка за державну атестацію по w-му виду, w= 1,2;

λw - ваговий коефіцієнт виду державної атестації, встановлюється експертним шляхом.

3.6. Оцінка за громадську активність визначається як сума балів за відповідний захід і обчислюється за формулою:

 
 

 

 


де AKe - сума балів за відповідний захід;

h - число заходів;

s - номер заходу;

ρe - ваговий коефіцієнт заходу (наприклад, університетський захід,

загальнодержавний, міжвузівський, міжнародний тощо), визначається експертним шляхом за умови, що загальна сума не перевищує 1.

3.7. Сукупна рейтингова оцінка студента за весь період навчання визначається як сума всіх рейтингових оцінок п.2.1.1 і обчислюється за формулою:

 

+ P + A + AK,

де RD(l) - рейтингова оцінка студента з відповідного циклу дисциплін;

Р - рейтингова оцінка практичної підготовки студента;

А - рейтингова оцінка державної атестації;

АК - оцінка за громадську активність.

 

СХВАЛЕНО Вченою радою Буковинського державного фінансово-економічного університету Протокол № 5 від 24 квітня 2012 року ЗАТВЕРДЖЕНО наказом ректора Буковинського державного фінансово-економічного університету № 79-А від 27 квітня 2012 року

ПОЛОЖЕННЯ

про олімпіади Буковинського державного фінансово-економічного університету

1. Загальні положення

1.1. Олімпіада для вступників (далі – Олімпіада) – система масових оч­них змагань із творчого застосування здобутих знань, умінь і навичок серед учнів- випускних класів середніх шкіл, гімназій, ліцеїв, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації незалежно від форм власності та підпорядкування.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...