Главная Обратная связь

Дисциплины:






Про семестровий контроль 3 страница



1.2. Олімпіади проводяться з метою виявлення, відбору та підтримки обда­ро­ваної учнівської молоді, розвитку і реалізації здібностей, стиму­лю­вання творчої праці учнів, під­вищення якості підготовки фахівців, активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, системного вдосконалення навчального процесу.

1.3. Олімпіади проводяться з математики, української мови, історії України та іноземної мови (англійська, німецька, французька).

 

2. Керівництво олімпіадами

2.1. Для організації і проведення Олімпіад створюється організаційний комітет та журі, персональний склад яких затверджується наказом ректора університету.

2.2. До складу оргкомітету Олімпіад входять науково-педагогічні та наукові праців­­ники БДФЕУ. Головою оргкомітету є ректор.

2.3. Організаційний комітет:

– забезпечує організацію та проведення Олімпіад;

– розробляє план заходів Олімпіад та забезпечує їх проведення у визначений термін;

– розробляє Порядок проведення Олімпіад;

– забезпечує загальноосвітні навчальні заклади інформаційними матеріалами щодо проведення Олімпіад;

– підводить підсумки Олімпіад;

– здійснює нагородження переможців;

– готує аналітичну інформацію з проведення олімпіад для її використання в навчальному процесі;

– сприяє висвітленню результатів Олімпіад у засобах масової інформації та періодичній пресі.

2.4. Журі:

– розробляє конкурсні завдання та критерії оцінки їх виконання;

– перевіряє роботи учасників і визначає переможців;

– аналізує якість виконання учасниками завдань, виявляє характерні помилки та оцінює рівень підготовки учнів до відповідної Олімпіади.

 

3. Організація та проведення олімпіад

3.1. Олімпіади проводяться у письмовій формі з математики, української мови, історії України, інформатики та іноземної мови (англійська, німецька, французька) для вступників до університету (9 та 11 класи).

3.2. Склад оргкомітету та журі олімпіад формується на підставі рекомендацій кафедр та затверджується наказом ректора не пізніше 30 грудня.

3.3. Завдання олімпіад (не менше, ніж 5 варіантів) розробляються членами журі та погоджуються з оргкомітетом до 15 лютого. Відповідальність за рівень завдань та їх нерозповсюдження несуть члени журі. Завдання не можуть виходити за межі шкільної програми предмета, повинні давати змогу об’єктивно визначити рівень навчальних досягнень учасників олімпіади.

3.4. Варіант завдання вибирається в аудиторії учасником олімпіади у присутності членів журі.

3.5. До олімпіад допускаються особи, які зареєстрували себе на сайті університету та мають документ, що підтверджує особу. Під час проведення олімпіад забороняється використовувати підручники, навчальні посібники та інші матеріали. У разі користування учнем допоміжними джерелами інформації (в тому числі підказуванням), він відсторонюється від участі в олімпіаді.



3.6. Після закінчення часу, відведеного для виконання завдання олімпіади, роботи учасників збираються членами журі, шифруються та перевіряються.

3.7. Перевірку й оцінку робіт учасників проводить журі тільки у приміщенні університету. За результатами перевірки журі складає протокол результатів олімпіади та протокол переможців олімпіади. Результати олімпіади оголошуються не пізніше, ніж через 10 днів після проведення олімпіади та вивішуються на сайті університету.

 

4. Нагородження учасників

4.1. Переможці визначаються за кількістю набраних балів. Загальна чисельність переможців з кожної олімпіади не може перевищувати 10 % від загального числа її учасників. При цьому переможцями можуть стати учасники олімпіади, які набрали не менше 70 % від максимальної суми балів.

4.2. Переможці олімпіади нагороджуються дипломами та грошовими преміями.

4.3. Переможці олімпіади мають переважне право на зарахування до університету при рівній кількості балів за результатами вступних екзаменів.

 

СХВАЛЕНО Вченою радою Буковинського державного фінансово-економічного університету Протокол № 5 від 24 квітня 2012 року ЗАТВЕРДЖЕНО наказом ректора Буковинського державного фінансово-економічного університету № 79-А від 27 квітня 2012 року

 

ПОЛОЖЕННЯ

про систему оцінювання навчальних досягнень студентів

у Буковинському державному фінансово-економічному університеті

 

1. Загальні положення

 

Основні засади організації контрольних заходів ґрунтуються на особливостях кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

1.1. Положення вводиться для стандартизування системи контролю якості знань студентів Буковинського державного фінансово-економічного університету (надалі – університет) відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі – ECTS).

1.2. Положення передбачає порядок організації поточного і підсумкового контролю знань студентів теоретичного матеріалу, практичних навичок з навчальної дисципліни, набутих студентом під час лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, проходження практики та самостійної роботи. Організація контролю знань студентів має за мету:

· підвищити мотивацію студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року;

· довести до студентів на початку викладання навчальної дисципліни всі вимоги щодо її вивчення;

· переорієнтувати цілі студента з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь і навичок;

· забезпечити належні умови для вивчення навчальних дисциплін і підготовки студентів до контрольних заходів;

· забезпечити об’єктивне оцінювання знань студентів шляхом проведення модульного контролю і екзаменів у письмовій та усній формі;

· визначити рівень знань студента та оцінити їх за європейською шкалою оцінювання.

1.3. У Положенні використовуються такі терміни і поняття:

Навчальний план підготовки фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня – це нормативний документ університету, який складається на підставі освітньо-професійної програми (ОПП) та структурно-логічної схеми підготовки, містить нормативні та вибіркові навчальні дисципліни, обсяг часу на їх вивчення (у годинах та кредитах ECTS), форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу і форми проведення підсумкового контролю.

Робочий навчальний план – це нормативний документ університету, складається на підставі навчального плану підготовки фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня з метою конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік з урахуванням вибору студентами навчальних дисциплін.

Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) – є робочим документом студента, що складається на підставі навчального плану і містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання та облік успішності (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника).

Кредит ECTS –це залікова одиниця, що є еквівалентом навчального навантаження обсягом 36 академічних годин і є одиницею виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння студентом змістового модуля з тієї чи іншої навчальної дисципліни. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік, тобто річне навчальне навантаження студента становить 60 кредитів ECTS (30 кредитів ECTS на семестр).

Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин на один кредит (36 годин) із заокругленням до 0,5 кредиту. Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни визначається у навчальному плані і повинен включати час проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Навчальна дисципліна, що входить до навчального плану, складається з одного або декількох залікових кредитів.

Заліковий кредит – це завершена задокументована частина навчання (навчальна дисципліна чи її частина) студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню.

Залікові кредити містять модулі декількох видів навчальної діяльності студента під час вивчення навчальної дисципліни (аудиторну, самостійну, індивідуальну роботу студента тощо).

Курсова робота з навчальної дисципліни та практика є окремим заліковим кредитом. Для їх виконання обов’язково слід виділяти кредити ECTS.

Завершенням кожного залікового кредиту є відповідний семестровий контроль. У заліковому кредиті оцінюються усі види навчальної діяльності студента в обсязі навчального матеріалу, визначеного програмою навчальної дисципліни.

Модуль – це задокументована завершена частина залікового кредиту навчальної дисципліни. Він є окремим змістовно пов’язаним блоком навчання, що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна тощо) або індивідуальна робота студентів.

Модуль може являти собою розділ або навчальну дисципліну в цілому. Кількість модулів у навчальній дисципліні визначається, як правило, кількістю кредитів, відведених у навчальному плані на вивчення навчальної дисципліни. Рекомендується розподіляти дисципліну на модулі таким чином:

· навчальна дисципліна містить 1 модуль при її загальному обсязі до 3-х кредитів ECTS включно;

· навчальна дисципліна містить 2 модулі при її загальному обсязі від 4-х до 6-ти кредитів ECTS включно і т. д.;

· навчальна дисципліна містить 3 модулі при її загальному обсязі від 7-ми і більше кредитів ECTS включно;

· кількість модульних контрольних робіт, які включаються у навчальне навантаження, відповідає кількості модулів (без ІНДЗ)

· ІНДЗ – окремий модуль (студент виконує його за власним бажанням).

Кожний модуль підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню. Модулі можуть складатися з одного або декількох змістових модулів.

Змістовий модуль (розділ, підрозділ) – це система навчальних елементів дисципліни, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові, що розкриває логічно відокремлений зміст навчального матеріалу та засвоюється студентом через окремі теми аудиторної та самостійної роботи.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання з дисципліни – це завдання студенту для його самостійного виконання при консультуванні викладачем. Індивідуальне навчально-дослідне завдання виконується студентом у формі реферату, есе, презентацій, наукової статті, перекладу іноземних текстів, розрахункової роботи тощо.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни – це сума балів, одержаних студентом за окремі види навчальної діяльності (модулі) за результатами поточного модульного контролю (ПМК).

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни (залікового кредиту), з якої студент складав екзамен, визначається як сума балів, отриманих студентом за результатами поточного модульного контролю і балів, отриманих ним за результатами екзамену. Тобто, студент загалом може набрати не більше 100 балів.

1.4. Методи і засоби проведення поточного модульного контролю з окремої навчальної дисципліни визначаються у робочій програмі навчальної дисципліни з урахуванням вимог цього Положення.

У робочій програмі навчальної дисципліни зокрема визначаються:

· розподіл навчальної дисципліни (залікового кредиту) на модулі за видами навчальної роботи (аудиторна, самостійна та індивідуальна робота тощо);

· розподіл модулів навчальної дисципліни на складові змістові модулі;

· розподіл змістових модулів за темами;

· розподіл балів, що можуть бути присвоєні студенту за кожний вид навчальної діяльності (змістовий модуль, модуль);

· засоби діагностики при проведенні модульного контролю (тестування, письмові контрольні роботи тощо).

Орієнтовна оцінка видів навчальної діяльності студентів за модулями навчальної дисципліни, формою контролю з якої є ПМК (поточно-модульний контроль) чи екзамен, наведена у табл.1 додатку 1. Орієнтовна оцінка видів навчальної діяльності студентів за модулями навчальної дисципліни, формою контролю з якої є ПМК (поточно-модульний контроль) чи екзамен для заочної форми навчання, наведена у табл.1 додатку 1-А.

 

2. Основні принципи організації оцінювання знань та обліку успішності студента

2.1. Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань. Орієнтовна структура визначення кількості балів за окремі види навчальної діяльності студентів наведена у додатку 2.

2.2. Контроль успішності студента з окремої навчальної дисципліни включає:

· поточний модульний контроль, що передбачає:

- контроль рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять з метою перевірки рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи;

- оцінювання виконання індивідуальних та індивідуальних

навчально-дослідних завдань (ІНДЗ) з навчальної дисципліни;

- оцінювання написання модульної контрольної роботи.

Поточне оцінювання проводиться за темою. Якщо на тему передбачено одне семінарське чи практичне заняття, теми можна об’єднувати. З метою здійснення контролю знань студентів по всьому навчальному матеріалу, рекомендовано проводити на останньому занятті змістового модуля самостійну роботу.

· підсумковий (семестровий) контроль – здійснюється у формі ПМК чи екзамену.

2.3. Успішність студента з навчальної дисципліни оцінюється у балах (за шкалою оцінювання університету).

2.4. Навчальні досягнення студента з вивчення навчальної дисципліни відображаються у „Відомості обліку модульного контролю” та у „Відомості обліку успішності” (Додаток 3).

3. Організація модульного контролю знань

 

3.1. Підсумковий контрольний захід за модулем здійснюється після вивчення усіх його змістових модулів (вивчення теоретичного матеріалу та його закріплення під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять) та за результатами виконання студентом індивідуальних (індивідуальних навчально-дослідних) завдань.

3.2. Графік проведення модульного контролю з кожної дисципліни розробляється кафедрою після затвердження розкладу занять на семестр, підписується завідувачем кафедри, погоджується з деканатом і доводиться до відома студентів на початку викладання даної дисципліни. Графік проведення модульного контролю зберігається на кафедрі та у деканаті.

Модульний контроль здійснюється, як правило, на останньому груповому занятті з модуля. Студенти-заочники модульні контрольні роботи виконують під час самостійної роботи.

3.3. Модульний контроль здійснюється у письмовій формі. Контрольна робота містить завдання з усіх складових змістових модулів та передбачає перевірку розуміння студентом програмного матеріалу модуля в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими змістовими модулями, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Результати перевірки модульної контрольної роботи доводяться до студентів не пізніше, як на наступний день після її написання.

Перевірка модульної контрольної роботи, запланованої у робочому навчальному плані, здійснюється із розрахунку 0,25 години на одну роботу, яку перевіряє і приймає один викладач[1]. Письмові відповіді студента на модульній контрольній роботі зберігаються на кафедрі протягом навчального року.

3.4. Для студентів заочної форми навчання модульним контролем є виконання контрольних робіт з дисципліни під час самостійної роботи або сесії, згідно з робочим навчальним планом. Контрольна робота з навчальної дисципліни повинна включати питання з усіх змістових модулів, які визначені робочою програмою навчальної дисципліни для студентів-заочників, та оцінюватися за системою розподілу балів, що визначається у цій же програмі. Завдання щодо виконання контрольних робіт видаються студентам під час настановчої сесії.

Перевірка модульної контрольної роботи студентів заочної форми навчання здійснюється із розрахунку 0,33 години на одну роботу, яку перевіряє і приймає один викладач[2].

3.5. Навчальні досягнення студента за результатами поточного модульного контролю з навчальної дисципліни оцінюються за шкалою оцінювання університету у балах. Кількість балів, що може одержати студент за окремі види навчальної діяльності з кожної навчальної дисципліни визначає кафедра у робочій програмі навчальної дисципліни.

В оцінюванні як за модулі, так і за дисципліну в цілому можуть враховуватися:

· бали за результатами модульного контролю у формі тестів чи контрольної роботи, що містять теоретичні питання, задачі, розрахункові завдання тощо;

· бали за результатами роботи на семінарських, практичних чи лабораторних заняттях, які виставляються за рівень засвоєння теоретичного матеріалу, виявлений під час відповідей та виступів на семінарських і практичних заняттях, за результати виконання і захист лабораторних робіт, за результати експрес-тестування (опитування) тощо;

· за індивідуальні навчальні (навчально-дослідні) завдання, передбачені робочим навчальним планом, для чого рекомендується передбачити 5 балів;

Питома вага балів кожного з видів навчальної роботи студента у підсумковому оцінюванні за змістовий модуль та модуль визначається кафедрою з урахуванням їх вагомості у теоретичній та практичній підготовці фахівця, структури та змісту навчальної дисципліни. Орієнтовна структура визначення кількості балів за окремі види навчальної діяльності в робочій програмі навчальної дисципліни наведено, як приклад, у таблиці 2 додатку 1.

3.6. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент з навчальної дисципліни, незалежно від форми підсумкового контролю становить 100 балів.

Якщо навчальна дисципліна вивчається впродовж двох і більше семестрів, кожний семестр оцінюється в межах 100 балів, без урахування балів за ІНДЗ та екзамен. Підсумкова кількість балів з навчальної дисципліни виставляється у вигляді суми балів: середньоарифметична кількість балів за всі семестри, ІНДЗ та екзамен.

3.7. Результати захисту курсової роботи та практики оцінюються за 100-бальною шкалою оцінювання університету.

3.8. Студенту, який під час проведення модульного контролю з будь-якої причини не писав модульної контрольної роботи, за модульну контрольну виставляється оцінка «0» балів.

Студент, який не виконував модульну контрольну, виконує її в інший час, встановлений деканатом, але обов’язково – до виставлення підсумкової оцінки за поточний модульний контроль з навчальної дисципліни в цілому.

Повторне складання модульного контролю з метою покращення оцінки не передбачається.

3.9. Результати успішності студента з кожного модуля навчальної дисципліни заносяться викладачем у «Журнал навчальних занять» не пізніше трьох днів після проведення модульного контролю, але до проведення підсумкового контрою у формі екзамену.

Загальна кількість балів, яку одержав студент за результатами поточно-модульного контролю, вноситься викладачем після проведення всіх запланованих модульних контролів у «Відомість обліку успішності» (див.табл.2 додатку 2) і доводиться до студентів не пізніше наступного дня після проведення останнього модульного контролю.

3.10. Підсумкова оцінка за поточний модульний контроль студента виставляється залежно від суми набраних балів.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за всі модулі з навчальної дисципліни, становить 100 балів.

 

4. Підсумковий контроль знань студента

 

4.1. Підсумковий контроль із навчальної дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у формі ПМК чи екзамену з конкретної навчальної дисципліни чи її частини, якщо вивчення цієї дисципліни передбачено у декількох семестрах з урахуванням результатів поточного модульного контролю.

4.2. Рівень знань студента на підсумковому контрольному заході з навчальної дисципліни оцінюється за 100-бальною шкалою університету.

4.3.Екзамен– це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни в цілому чи за семестр, якщо дисципліна викладається у декількох семестрах.

Екзамен планується відповідно до навчального плану і проводиться в усній або письмовій формі (підсумкової комплексної контрольної роботи), що включає питання з усього курсу дисципліни.

Студенту, який має позитивну оцінку за результатами поточного модульного контролю з дисципліни, за його згодою і у його присутності під час проведення екзамену за розкладом екзаменаційної сесії підсумкова оцінка може бути виставлена екзаменатором без складання екзамену за результатами поточного модульного контролю (крім фахових дисциплін).

Студент, який за результатами поточного модульного контролю з навчальної дисципліни, яка винесена на екзамен, має незадовільну підсумкову оцінку (до 60 балів) складає екзамен обов’язково.

4.4.ПМК (підсумковий модульний контроль)– форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання певних видів робіт на практичних, семінарських та лабораторних заняттях та ІНДЗ. ПМК не передбачає обов’язкову присутність на ньому студентів.

ПМК не планується з навчальної дисципліни, для якої передбачений поточний модульний контроль. Підсумкова оцінка виставляється виключно за результатами поточного модульного контролю.

Студент, який за результатами поточного модульного контролю з навчальної дисципліни має незадовільну оцінку (до 60 балів), обов’язково пише підсумкову комплексну модульну контрольну роботу, що включає питання з усього курсу дисципліни.

4.5. Інформація щодо форми підсумкового контролю з навчальної дисципліни, змісту завдання, що виноситься на цей контроль, та критерії оцінювання знань зазначається кафедрою у робочій програмі навчальної дисципліни і доводиться до студентів на початку вивчення навчальної дисципліни.

4.6. Студент вважається допущеним до підсумкового контролю з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, що передбачені робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни, незалежно від набраних балів за результатами модульного контролю.

4.7. Студент, який з будь-якої причини не з’явився на обов’язковий для нього підсумковий контрольний захід згідно з розкладом (графіком) отримує «0» балів.

Студент, який не з’явився на підсумковий контрольний захід з поважних причин, що підтверджується належними документами, складає його у тижневий термін після закінчення екзаменаційної сесії за графіком, встановленим деканатом. Підсумкова оцінка студента після повторного складання екзамену визначається за результатами останнього та поточного модульного контролю.

4.8.Оцінка з курсової роботи та практики не враховується при визначенні

результату з навчальної дисципліни.

4.9. Звіт з практики захищається студентом перед комісією, призначеною завідувачем кафедри і завідувачем практики.

До складу комісії входять керівник практики від БДФЕУ і, за можливості, від бази практики та викладачі кафедри, які викладали практикантам фахові дисципліни

Студенти захищають звіти з практики, як правило, перед комісією в БДФЕУ, (при наявності відповідного державного фінансування звіти з практики можуть захищатися перед комісією на базах практики за участю керівника практики від БДФЕУ).

Оцінка студента за практику вноситься в заліково-екзаменаційну книжку студента та/або індивідуальний план студента за підписом викладача-керівника практики.

Захист звітів проходить за затвердженим графіком (не пізніше 10 днів після її закінчення, за умови, що практика відбувалася в межах семестру або протягом 10 днів семестру, який починається після закінчення практики).

Оцінка студента за практику враховується стипендіальною комісією під час призначення стипендії разом з його оцінками за результатами підсумкового контролю.

Студент, який не виконав програму практики без поважних причин або отримав незадовільну оцінку на захисті звіту з практики, не допускається до навчання та відраховується з БДФЕУ.

Якщо програма практики не виконана студентом з поважної причини, йому може надаватися можливість пройти практику у вільний від навчання час.

Результати захисту практики оцінюються за 100-бальною шкалою університету (додаток 4).

Структура загальної кількості балів

За звіт За захист Загальна кількість балів

 

 

Структура загальної кількості балів за практику в структурі якої наявна практика-тренінг

За тренінг За звіт За захист Загальна кількість балів

 

За відсутність студента на базі практики, без поважних причин (на момент перевірки), несвоєчасного заповнення щоденника загальна кількість балів зменшується на 10 балів.

4.10. Дипломна робота подається студентом в термін, що передбачений графіком. Дипломна робота, виконана згідно з вимогами, допускається до захисту після підписання викладачем – науковим керівником, завідувачем кафедри. Робота допускається до захисту, але повертається на доопрацювання, якщо тема розкрита недостатньо, матеріал якогось розділу не повністю розкриває тему; вступ, висновок не відповідають вимогам і за змістом не пов’язані з темою дипломної роботи. Готова робота здається не пізніше, ніж за 10 днів до захисту. Науковий керівник у відгуку може попередньо оцінити роботу. Кінцева оцінка залежить від виступу на захисті, відповідей на запитання членів ДЕКу та якості виконання і оформлення роботи.

Якість виконання оцінюється за критеріями (додаток 5):

- науковий рівень роботи;

- практичне спрямування роботи;

- самостійність студента у викладенні матеріалу теми;

- логіка розкриття теми, стиль;

- оформлення матеріалів дипломної роботи, схем, графіків;

- використання (застосування) наведених пропозицій в практичній діяльності.

Загальна кількість балів з оцінювання вмінь і знань студентів за результатами виконання і захисту дипломної роботи становить 100 балів, в тому числі 40 балів за відповідність змісту затвердженій темі дипломної роботи та 60 балів за її захист.

Оцінка наукового керівника За захист дипломної роботи Загальна кількість балів

 

5. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни

 

5.1. Студент, підсумкова оцінка якого з навчальної дисципліни становить менше 35 балів («F»), має право на повторне вивчення даної дисципліни в індивідуальному порядку під керівництвом викладача та скласти повторно з неї усі контрольні заходи, передбачені навчальним планом, у термін до початку заліково-екзаменаційної сесії наступного семестру.

До повторного вивчення дисципліни студент допускається лише після укладання контракту з університетом.

5.2. Студент, підсумкова оцінка якого з навчальної дисципліни становить 35-59 балів («FХ»), має право перескласти ПМК чи екзамен з цієї дисципліни після складання останнього екзамену поточного семестру за графіком, встановленим деканатом, але до початку наступного семестру.

5.3. Студент, який при повторному складанні екзамену набрав менше 60 балів за 100-бальною шкалою, повинен його перескласти протягом 20 днів комісії, призначеній деканатом.

5.4. При переведенні студентів з інших навчальних закладів в разі наявності відмінностей у навчальних планах за напрямом підготовки, за яким особа навчалася раніше, і навчальних планах за напрямом підготовки, за яким студент буде навчатися, при ліквідації академічної розбіжності з визначених дисциплін рекомендовано:

- при перезарахуванні дисципліни проводити оцінювання за 100 бальною шкалою за схемою: 5 (відмінно) - 90 балів А;

4 (добре) - 85 балів В;

3 (задовільно) - 65 балів D.

- при розбіжності в обсягу годин, результат підсумкового контролю, одержаного в попередньому навчальному закладі, перевести в 100 бальну шкалу за вищезазначеною схемою, наступні модулі оцінювати за діючою системою оцінювання в університеті;

- при невідповідності форми підсумкового контролю (екзамен - залік в попередньому навчальному закладі ) оцінювання провести за результатами проведеного екзамену за екзаменаційними білетами з дисципліни.

 

6. Ліквідація академічної заборгованості

 

6.1. Студент, підсумкова оцінка якого з навчальної дисципліни становить менше 35 балів («F»), і який не уклав контракт на повторне вивчення курсу дисципліни, не допускається до вивчення нових навчальних дисциплін у наступному семестрі та підлягає виключенню з університету.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...