Главная Обратная связь

Дисциплины:






Обробіток грунту в полях сівозмін



Правильний та своєчасний обробіток грунту – це один з дуже важливих заходів високої агротехніки в розсаднику. Він поліпшує агрофізичні властивості, водний, повітряний і тепловий режим грунту, забезпечує знищення бур’янів та шкідників на полях. Обробіток грунту проводиться також з метою покращення умов для активної діяльності аеробних мікроорганізмів і здійснюється на глибину розгалуження основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу.

Після викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка, з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності ґрунту, подальшим використанням поля. Наприклад, глибина оранки на дерново-підзолистих ґрунтах 20-22 см, на сірих опідзолених ґрунтах - 22-25 см, звичайних чорноземах - 25-27 см. Основний обробіток ґрунту проводиться також і в паровому полі.

Наступна система обробітку ґрунту зумовлюється видом пару: чорного раннього, звичайного чи сидерального.

Слід врахувати, що в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, на родючих ґрунтах для боротьби з бур'янами і накопичення вологи необхідно проектувати чорний пар, а в зоні достатнього зволоження та на зрошувальних землях - зайнятий пар (для збагачення ґрунтів, бідних на азот, краще сидеральний).

В нашому випадку ми застосовуємо систему чорного пару, яка передбачає наступні операції: лущенні стерні, восени глибоку оранку на зяб, ранньовесняне боронування, 4-6 культивацій для знищення бур'янів літом, ще одну глибоку осінню оранку, повторне ранньовесняне боронування, передпосівну культивацію і боронування.

При розробці технології основного обробітку ґрунту необхідно передбачити внесення органо-мінеральних та інших видів добрив.

Головним завданням передпосівного обробітку грунту є ретельний обробіток і вирівнювання поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне старанне розпушування грунту на глибину приблизно 5 см шляхом культивації, боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.

Удобрення грунту

При вирощуванні садивного матеріалу в розсаднику спад поживних речовин з ґрунту йде більш інтенсивно, ніж при вирощуванні сільськогосподарських культур. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси сіянців і разом з ними вилучається з розсадника. Крім того, на кореневій системі садивного матеріалу налипає частина грунту. Природно, що внаслідок цього потенційна і реальна родючість грунтів знижується. Слід зазначити, що поступово руйнує агрегатний стан, погіршує структуру грунту і систематичний обробіток грунту машинами і знаряддями. Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесенні добрив. В розсадниках застосовують органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та побічні добрива.



Із мінеральних добрив у розсадниках використовують азотні (аміачну селітру, азотнокислий амоній, сульфат амонію, натрієву селітру), фосфорні (суперфосфат, фосфорну муку, томасшлак), калійні (калійну сіль, хлористий калій, каїніт, сильвініт) та інші. Добрим мінеральним фосфорно-калійно-кальцієвим добривом на бідних піщаних і супіщаних ґрунтах є попіл.

Органо-мінеральні добрива виробляють з добре подрібнених і просіяних органічних (перегною, торфу, компосту) і порошковидного суперфосфату, хлористого калію, аміаку та ін.

Крім органічних, мінеральних і органо-мінеральних добрив перспективне більш широке застосування в розсадниках бактеріальних добрив: азотобактерину, нітрагіну, АМБ, фосфоробактерину.

Система удобрення ґрунтів у розсаднику розробляється на основі попередніх грунтово-хімічних аналізів, ґрунтових карт, агрокартограм.

Ґрунти вважаються дуже бідними при наявності гумусу до 1%, бідними -1,01-2,0 %, недостатньо забезпеченими - 2,01-3,1 %, середньо забезпеченими - 3,01-4,0 %, добре забезпеченими - більше 4 %. Фосфорні добрива вносять в повній дозі під повторну оранку пару або культивацію, калійні - під передпосівну культивацію (на легких ґрунтах в половинній дозі). Азотні добрива і друга половина калійних застосовується для підживлення. Комплексні добрива застосовують при передпосівному обробітку ґрунту, а дози їх внесення встановлюють за вмістом азоту.

Після внесення органічних добрив вносять мінеральні добрива в якості передпосівних добрив.

Фізіологічно врівноваженим оптимальним співвідношенням N : Р : К вважається для листяних порід - 1 : 2,11 : 1,12. а для шпилькових - 1 : 0,85 : 1,12.

Так, як найбільш розповсюдженими мінеральними добривами, які застосовуються на лісових розсадниках, є: з азотних добрив – аміачна селітра (середній вміст азоту – 34%), з фосфорних – подвійний гранульований суперфосфат (вміст фосфору – 45%), з калійних – калійна сіль (вміст калію – 30%), то вартість і потребу розрахуємо саме для них. Із органічних добрив використовуємо торфо-гнойовий компост, який вносимо у парове поле.

Крім внесення органічних та мінеральних добрив проводимо також вапнування грунтів, оскільки реакція ґрунтового розчину становить рН = 4,2.Вапно та органічні добрива вносять як основне добриво для встановлення сприятливої реакції ґрунтового розчину та поліпшення агрофону грунту перед основною оранкою.

Із припосівних добрив вносимо фосфорні, калійні та аміачні. Підживлення сіянців проводимо по одному разу в рік фосфорними та калійними добривами, а також проводимо дворазове внесення азотних добрив; так для хвойних в перший рік вносимо: – аміачні два рази по 25 кг/га, фосфорних – 25 кг/га, калійних - 20кг/га; на другий відповідно – 2 по 60, 50 та 40 кг/га; для листяних ці дози складали в перший рік - аміачні 2 по 20 кг/га, фосфорних – 30 кг/га, калійних – 20 кг/га; на другий – азотні – два рази по 50 кг\га, фосфорних – 50 кг/га та калійних – 50 кг/га діючої речовини.

Норму внесення мінеральних добрив визначаємо за формулою:

[4.1]

де N – норма внесення певного виду добрива, кг/га;

n - норма внесення діючої речовини, кг/га;

a – вміст діючої речовини у застосованому мінеральному добриві, %.

Знаючи ціну однієї тонни вище перерахованих мінеральних добрив, можна визначити загальну вартість добрив для посівного відділення (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Розрахунок потреби і вартості добрив для посівного відділку

Грунт – бурий гірсько-лісовий середньоскелетний

Забезпеченість поживними речовинами – низька

Вид добрива Одиниці виміру Норма внесення діючої речовини, кг/га, (т\га) Вміст діючої речовини, % Норма внесення добрив, кг/га, (т\га) Площа поля ( га) та разо-вість внесе-ння Потрібно добрив на всю площу, кг\га, (т\га) Ціна однієї тони добрив, грн. Загальна вартість добрив, грн.
Основне добриво
Компост Вапно т т - - - - 1,76 1,76 140,8 7,04
Під сіянці листяних порід
Припосівне добриво
Аміачна селітра кг 58,8 1,76\1 103,5 0,35 36,23
Суперфосфат кг 1,76\1 228,8 0,25 57,2
Калійна сіль кг 1,76\1 0,2 26,
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра кг 73,52 1,76\2 258,8 0,35 90,58
Суперфосфат кг 1,76\1 140,8 0,25 35,2
Калійна сіль кг 62,5 1,76\1 0,2 22,0
Підживлювальне добриво для 2-го року вирощування
Аміачна селітра кг 88,2 1,2\2 211,68 0,35 74,07
Суперфосфат кг 177,8 1,2\1 213,36 0,25 53,34
Калійна сіль кг 1,2\1 0,2
Під сіянці шпилькових порід
Припосівне добриво
Аміачна селітра кг 88,2 0,12\1 10,6 0,35 3,71
Суперфосфат кг 0,12\1 12,0 0,25 3,0
Калійна сіль кг 0,12\1 9,0 0,2 1,8
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра кг 88,2 0,12\2 10,6 0,35 3,71
Суперфосфат кг 0,12\1 9,6 0,25 2,4
Калійна сіль кг 62,5 0,12\1 7,5 0,2 1,5
Підживлювальне добриво для 2-го року вирощування
Аміачна селітра кг 117,6 0,1\2 23,52 0,35 8,23
Суперфосфат кг 177,8 0,1\1 17,78 0,25 4,45
Калійна сіль кг 0,1\1 0,2 3,0
Разом:               2926,42

 

Загальна вартість добрив на вирощування садивного матеріалу в посівному відділку становить 2926,42 грн.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...