Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розвитку та її критерії. Розвинені країни



Лекція 2. СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Сутність і структура середовища міжнародних економічних відносин

Середовище міжнародної економіки – умови і фактори, що впливають на формування і розвиток міжнародних економічних відносин (МЕВ).

Внутрішнє середовище міжнародної економіки охоплює: зовнішньоекономічну діяльність країн та їхніх суб'єктів господарювання, регулювання міжнародної економічної взаємодії, форми і рівні МЕВ.

Зовнішнє середовище міжнародної економіки – це система зовнішніх умов, у яких розвиваються міжнародні економічні відносини, та система факторів, які впливають на поведінку суб'єктів МЕВ.

За характером впливу у складі зовнішнього середовища виділяють:

- умови і фактори прямого (безпосереднього) впливу (міжнародні правові норми, міжнародні організації, торговельні представництва, засоби комунікації тощо);

- умови і фактори непрямого впливу (науково-технічний прогрес, політична, демографічна, соціально-економічна ситуація тощо).

За сферами впливу зовнішнє середовище МЕВ має такі складові:

1) Природно-географічне середовище:

- розмір території та чисельність населення країни,

- географічне розташування країни,

- кліматичні умови,

- наявні природні ресурси та ін.

2) Політико-правове середовище:

- режим політичного правління країни,

- модель та методи управління економікою,

- політична стабільність, рівень політичного ризику,

- членство країни у міжнародних об’єднаннях тощо.

3) Економічне середовище:

- економічний потенціал країни,

- рівень розвитку техніки та технології,

- науково-технічний потенціал,

- рівень розвитку інфраструктури,

- рівень життя населення,

- ступінь розвитку зовнішньоекономічних зв’язків,

- міжнародна спеціалізація країни та ін.

4) Соціокультурне середовище:

- структура населення за статтю, віком, професійним і національним складом,

- рівень освіти і медичного забезпечення,

- релігія,

- трудова етика,

- особливості історичного розвитку,

- національні традиції, культурні цінності, норми поведінки, менталітет,

- особливості ділової етики тощо.

Класифікація країн світу за рівнем соціально-економічного

розвитку та її критерії. Розвинені країни

Різні міжнародні організації розробляють власні класифікації країн світу.

Згідно підходу ООН, всі держави поділяються, за рівнем соціально-економічного розвитку, на дві основні групи: розвинені країни та країни, що розвиваються. Деякий час після розпаду СРСР та соціалістичного блоку держави, що входили до їх складу, називали країнами з перехідною економікою, проте зараз вони позбулися особливого статусу і ввійшли, за рідким виключенням, до числа країн, що розвиваються.



Основним критерієм поділу є рівень ВНД (або ВВП) на душу населення, проте до уваги беруться і такі фактори, як галузева структура економіки, ступінь розвитку ринкових відносин, рівень прав та свобод в суспільному, економічному та політичному житті.

Розвинені країни – економічно і технологічно розвинені країни з високим рівнем матеріального і нематеріального добробуту громадян, яким притаманні високий ступінь соціальної захищеності населення, широкі громадянські права і свободи, великі можливості для реалізації здібностей особистості.

ООН відносить до числа розвинених 44 країни та території. Провідну роль в групі розвинених країн виконують держави так званої «великої сімки» – США, Канада, ФРН, Франція, Італія, Великобританія та Японія.

Валовий національний дохід на душу населення (за паритетом купівельної спроможності) в розвинених країнах біля 40000 доларів США (середньосвітовий показник учетверо менший).

При населенні, що становить близько 1/6 світового, розвинені країни виробляють 82 % світового ВВП (з урахуванням паритету купівельної спроможності валют – 58%). Основні технологічні, економічні і гуманітарні досягнення людства концентруються в розвинених країнах.

Головну роль відіграє сфера послуг, в тому числі науково-технічних, в якій концентрується біля ¾ зайнятих і виробляється приблизно ¾ ВВП. В промисловості продовжують розвиватися перш за все високотехнологічні наукомісткі галузі. Матеріалоємні й трудомісткі виробництва переміщаються в країни, що розвиваються, з дешевими ресурсами. За межі розвинених країн виносяться й екологічно шкідливі, «брудні» виробництва (металургійні, нафтопереробні, нафтохімічні, целюлозно-паперові тощо).

В середовищі розвинених країн сформувалися три основні економічні центри: ЄС, США та Японія. З урахуванням паритету купівельної спроможності на долю ЄС та США припадає по 20% світового валового продукту, Японії – 6%.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...