Главная Обратная связь

Дисциплины:






Міжнародне співробітництво у науково-технічній сфері



Лекція 7. Сучасні форми міжнародного виробництва

Поняття міжнародного виробництва

Міжнародне виробництво –виробництво товарів і послуг за участю іноземного капіталу у формі прямих і портфельних інвестицій, ліцензійних угод, угод про управління тощо.

Розвиток міжнародного виробництва пов'язаний з:

1) прямими інвестиціями (створення спільних підприємств; угоди про розподіл продукції; купівля частки у зарубіжних компаніях або їх повна купівля; купівля чи створення за кордоном підприємств);

2) портфельними інвестиціями (купівля акцій, облігацій та інших цінних паперів фірм іншої країни, що дають право на отримання доходів);

3) ліцензійними угодами (ліцензіар укладає угоду з ліцензіатом з іншої країни, відповідно до якої він передає останньому право на використання патенту чи інших об’єктів права інтелектуальної власності за певну плату та, іноді, також отримує можливість втручатися в діяльність ліцензіата);

3.1) франчайзингом (надання, за винагороду, іноземній компанії прав на використання торговельної марки або фірмової назви, а також надання послуг з технічної допомоги, підвищення кваліфікації працівників, організації торгівлі і управління).

4) угодами про управління (ТНК організовує управління і технічне обслуговування зарубіжних компаній за плату і частку в капіталі);

5) міжнародним субконтрактингом (ТНК укладає субконтракти з іноземними компаніями на виконання особливих робіт чи поставку окремих товарів).

 

Міжнародне співробітництво у науково-технічній сфері

 

Необхідність міжнародного науково-технічного співробітництва обумовлена відмінностями технологічних рівнів окремих країн.

Зараз основними центрами концентрації світових технологічних ресурсів є США, Японія і країни Західної Європи (зокрема члени ЄС). Однак, останнім часом стрімко зміцнюються позиції в області високих технологій Південної Кореї, Тайваню, Таїланду, Сінгапуру, Індії, Китаю.

Головні формами міжнародного науково-технічного співробітництва:

1) міжнародний комерційний технологічний обмін;

2) міжнародний некомерційний технологічний обмін;

3) координація та спільне проведення науково-технічних досліджень;

4) кооперація робіт в області наукових і технічних досліджень;

5) виконання науково-технічних досліджень за замовленням;

6) надання послуг науково-технічного характеру;

7) навчання і стажування фахівців.

8) створення спільних підприємств (з міжнародною передачею техніки чи технологій);

9) реалізаціяміжнародних цільових комплексних науково-технічних програм.

Міжнародне співробітництво у науково-технічній сфері може здійснюватися на рівні:



1) підприємств (спільні проекти фірм);

2) міждержавному (спільні програми країн);

3) глобальному (багатостороннє співробітництво, зокрема у формі міжнародних цільових комплексних програм, спрямованих на розвиток наукових досліджень, розробку та впровадження новітніх технологій; найпотужніша європейська програма – EUREKA).

Об’єкти міжнародного комерційного обміну технологіями:

1) Науково-технічний товар– це, по-перше, знання, ідеї, технологічний досвід, нововведення, винаходи, наукові та науково-технічні розробки, конструкторські рішення, проекти, дослідні зразки, аналітичні дані, конструкторська і технічна документація та інші об'єкти інтелектуальної власності; по-друге, «матеріалізована» (уречевлена) технологія: технологічні лінії, обладнання, дослідні установки, та ін.

2) Високотехнологічна продукція – продукція, виготовлена із застосуванням наукоємних технологій.

Майже 2/3 світового технологічного обміну припадає на внутрішньофірмовий обмін ТНК.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...