Главная Обратная связь

Дисциплины:






Дидактика, її основні категорії



Термін «дидактика» походить від грецьких слів didaktikas - той що повчає, - і didasko – той, що вивчає. Цей термін уперше ввів в обіг німецький педагог В. Ратке, потім його використав Я.А. Коменський у своїй праці «Велика дидактика».

У розвиток дидактики значний внесок зробили французький просвітитель Ж.-Ж. Руссо, швейцарський педагог Й. Песталоцці, німецькі педагоги Й.Гербарт, Ф. Дістервег.

Для вітчизняної педагогіки важливе значення мали прогресивні ідеї К.Д. Ушинського, який розробив цінні рекомендації щодо проведення уроків. В Україні в ХІХ ст. помітною була постать О. Духновича, який у Закарпатті створював підручники для народних шкіл.

Видатним дидактом-практиком був В.О. Сухомлинський, який розвинув ідею розумового виховання дитини під час навчання та практичної діяльності.

Сучасні педагоги-дидакти Ю. Бабанський, Ш. Амонашвілі, С.Гончаренко, О. Савченко, Ю. Мальований, І. Підласий та ін.

У сучасному розумінні дидактика – це частина педагогіки, що досліджує проблеми навчання й освіти.

Виходячи з положень Національної доктрини розвитку освіти (2003 р.) актуальними завданнями дидактики є:

· розробка змісту загальної й професійної освіти з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку України;

· забезпечення наукових передумов організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах;

· дослідження особливостей навчання обдарованих дітей;

· дослідження питань оптимізації навчального процесу на основі комп’ютеризації, використання технічних засобів навчання;

· побудова змісту й процесу навчання на засадах гуманізму;

· побудова змісту й процесу навчання на основі національної культури;

· пошуки нових технологій навчання, спрямованих на розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

Головними (основними) категоріями дидактики є викладання, учіння, навчання, освіта, знання, уміння, навички, а також мета, зміст, організація навчання, форми, методи, засоби, результати навчання.

Викладання – упорядкована діяльність педагога з реалізації мети й завдань навчання.

Учіння – процес власної діяльності учнів, у ході якого на основі пізнання, тренування й набутого досвіду в них формуються та удосконалюються знання, уміння, форми діяльності.

Навчання – спільна діяльність педагога й учнів, упорядковане співробітництво, спрямоване на досягнення поставленої мети.

Освіта – це процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних сил та результат цього процесу – досягнення певного рівня освіченості.

Знання – відбиття пізнавального світу в думці людини; сукупність ідей, у яких відображається теоретичне оволодіння певним предметом.

Уміння – оволодіння способами, прийомами, діями застосування засвоєних знань на практиці.

Навички – уміння, доведені до автоматизму, високого ступеня досконалості.

Мета (навчальна, освітня) – те, до чого прагне навчання, майбутнє, на яке спрямовані його зусилля.

Результати (продукти навчання) – те, чого досягає навчання, кінцеві підсумки навчального процесу.

Питання 13





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...