Главная Обратная связь

Дисциплины:






Характеристика дидактичних принципів наочності, свідомості та активності, забезпечення міцності знань, умінь і навичок



Принцип наочності навчання уперше обґрунтував Я.А. Коменський, висунувши вимогу навчати людей пізнавати самі речі, а не тільки чужі свідчення про них. У “Великий дидактиці” він обґрунтував “золоте правило” навчання: ”Все, что только можно представлять для восприятия чувствами, а именно: видимое – для восприятия зрением, слышимое – слухом, запахи – обонянием, подлежащее вкусу – вкусом, доступное осязанию – путем осязания”. Учений закликав до того, щоб люди привчалися брати свої знання, наскільки це можливо, не з книжок, а від неба і землі, від дубів і буків. Ці ідеї були реалізовані ним у підручнику “Світ чуттєвих речей у малюнках”.

Виняткову роль наочності не раз підкреслював К.Д. Ушинський: “Дитя мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі”, тому навчання має “будуватися не на абстрактних уявленнях про слова, а на конкретних образах безпосереднього сприймання дитини”.

Наочність підвищує інтерес учнів до знань і робить процес навчання більш легким. Багато важких теоретичних положень при вмілому використанні наочності стають доступними і зрозумілими для учнів. З цього приводу К.Д. Ушинський говорив: “Вчити дитину будь-яким невідомим їй словам, і вона буде довго і даремно мучитися над ними; але зв’яжіть з малюнками двадцять таких слів і дитина засвоїть їх швидко... Спробуйте одну і ту ж подію розповісти двом дітям однаково здібним: одному за допомогою малюнків, іншому – без малюнків, і ви оцінити все значення наочності для дітей”.

У сучасній школі принцип наочності також зберігає своє важливе значення, оскільки забезпечує чуттєву основу сприймання, запобігає формальному засвоєнню невідомих явищ і понять, є економним засобом передачі значного обсягу інформації. У випадках, коли живе спостереження неможливе, використовується їх зображення у різних формах (малюнках, схемах, символах, макетах тощо).

Використання наочності потрібно підпорядковувати конкретній меті, розвитку самостійності й активності учнів з урахуванням їх вікових особливостей. Вона має бути змістовною, естетично оформленою, відповідати психологічним законам сприймання, не повинна містити нічого зайвого і не викликати додаткових асоціацій.

 

Принцип міцності знань

Принцип міцності і дієвості результатів навчання має виняткове значення, адже вони фундамент освіти людини. Без міцно сформованих умінь і навичок з будь якого предмета подальше навчання якщо й можливе, то пов’язане з великими труднощами і для самих учнів і для вчителів.

К.Д Ушинський говорив, що вчителі звикають дуже багато “насипати в голови учнів”, мало турбуючись про те, що з “насипаного залишилось. Якщо учні забувають менш, ніж вчать, то в голові щось залишається, якщо ж вони забувають стільки, скільки вчать, тоді “збитки з прибутком збігаються, а в касі нічого не залишається, крім все забувати швидко і нічого не засвоювати міцно”.



Основні шляхи досягнення міцності знань: формування позитивних мотивів навчання, диференціація вимог до рівня запам’ятовування того чи іншого матеріалу залежно від його значення, спонукання до логічного смислового опрацювання і інформації, раціональне повторення. Знання міцніше, коли діти активно сприймають матеріал, самостійно його засвоюють у різноманітних вправах. Дуже сприяють цьому і опора на образні уявлення і стимулювання інтелектуальних почуттів. Те, що захопило, схвилювало, як правило, краще запам’ятовується.

Ефективним є своєчасне використання пам’яток, таблиць, інструкцій, зорових опор, які допомагають учням поступово, без перевантаження запам’ятовувати нові способи дії.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...