Главная Обратная связь

Дисциплины:






Які завдання естетичного виховання?



Естети́чне вихова́ння — це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині.

Які завдання естетичного виховання?

Естетичне виховання передбачає вирішення таких завдань:

• формування почуття прекрасного;

• виховання любові до природи та навколишньої краси;

• виховання стійких оцінних критеріїв до творів мистецтва;

• оволодіння знаннями та вміннями творити прекрасне в житті.

Основою, на якій здійснюється естетичне виховання є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті людських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя, починається із сприймання оточуючого.

Завданням естетичного виховання е не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів.

Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип все загальності естетичного виховання і художньої освіти.

 

38.Естетична культура особистості – це ступінь, рівень опанування естетичною культурою суспільства. Проте естетична культура являє собою грань загальних, універ­сальних людських відносин і тому виступає як міра універсаль­ності та гармонійності особистості. Естетична культура забарвлює і емоції, і волю, і розум людини вмінням бачити, відчувати та створювати красу. Естетично розвинена людина ставиться до себе, до природи, до інших не як споглядач, а як людина, що відчуває унікальність та своєрідність іншого. Естетична культура змінює відношення людини до природи. Естетична культура сприяє розвитку у особистості образного мислення, мислення за аналогією та асоціацією, цілісності сприйняття конкретних образів, розвитку фантазії, зорового уявлення, інтуїції.

Особливості становлення естетичної культури

У формуванні естетичної культури мистецтву належить особливе місце: за будь-яким фактом художньої творчості у будь-якому виді мистецтва, за будь-яким яскравим виявом спеціального обдарування художника та музиканта, архітектора та поета, актора та скульптора насправді лежить дещо набагато загальніше, глибше та первинніше — відношення людини до життя. Не до мистецтва, його цінностей, їх створення та відтворення, а до самої навколишньої дійсності, яка ще не перетворена художньою творчістю, тобто ставлення до дійсності, яка створює саму можливість її естетичного освоєння. Воно може й не виявитися у спеціальній художній діяльності, а втім становить духовне багатство людини, яка володіє таким ставленням, що є притаманним кожному.



 

39.Естетична діяльність — це будь-яка людська діяльність у її загальнолюдському вимірі (хоча загальнолюдське не вичерпується естетичним. Разом з красою зміст загально­людського складають добро, істина, свобода тощо). Естетична діяльність породжена трудовою діяльністю та існує як її частина. необхідно враховувати таке: естетична діяльність — це необхід­ний аспект суспільної практики, на підставі якої розвивається естетичне виробництво (творчість і свідомість) та естетичне спо­живання; естетична діяльність — атрибут (істотна властивість) будь-якої соціальної діяльності, що створює довершену річ, дос­коналий твір, породжує відточену думку (ідею); однак естетичну діяльність можна розглядати як окремий вид діяльності, яка існує самостійно.

Серед форм естетичної діяльності особливе місце посідає мисте-цтво — професійне та народне, фольклор. поява мистецтва як само-стійної форми естетичної діяльності має свою історію і логіку.

Вияв естетичногоОтже, естетичні почуття, переживання, естетична насолода виступають яквияви естетичного ставлення до предметів або явищ дійсності.Різноманітні естетичні відношення, що виникають у людини (соціальноїгрупи, суспільства) до дійсності, можна віднести до загального поняття«естетичне». Природу естетичного вивчає наука естетика. Дослідження естетичного (виступає як метакатегорія науки естетики)припускає аналіз найбільш загальних характеристик, сторін, які належатьпевним -естетичним об'єктам дійсності, наприклад, прекрасним,піднесеним, трагічним і т. ін., крім того, природи відображення цих явищу свідомості людини, в естетичних сприйняттях, уявленнях, ідеалах,теоріях та поглядах, а також природи естетичних цінностей

 

40.У сучасному світі мета освіти і виховання співпадає з метою

життєдіяльності людини нової генерації, якою є самовиражен-

ня і самореалізація особистості у широкому спектрі діяльності.

Означена мета співзучна природі естетичного розвитку особис-

тості, від естетичної і культурної зрілості якої залежить моральне

здоров’я суспільства, вирішення екологічних проблем, духовне

становлення майбутніх поколінь. У звязку з цим, у сьогоднішніх

соціокультурних умовах особливої актуальності набуває естетизація як наукова проблема, вирішення якої покликане сприя-

ти формуванню дитини, здатної будувати своє життя,

відносини з навколишнім світом на засадах високої духовності,

сприймати, розуміти, цінувати і створювати прекрасне в усіх

сферах своєї життєдіяльності.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...