Главная Обратная связь

Дисциплины:






Філософія Просвітництва у Франції XVIII ст. Вольтер, Руссо.



Головним чином філософською основою французьких просвітителів був матеріалізм. Вирізняють дві форми французького матеріалізму XVIII століття: 1) непослідовна і більш рання деїстична форма (Вольтер, Монтеск’ю, Кондельяк, Руссо) і 2) атеїстичну форму (Дідро, Гельвецій). Деїстична форма найбільш системно розроблена Вольтером. В ній містяться матеріалістичні і антиклерикальні ідеї французької філософії, поєднані з досягненнями англійської філософії і природознавства (емпіризм Бекона, сенсуалізм Локка, фізика Ньютона).

Філософські умогляди знайшлисвоє вираження у спеціальних роботах - у "Філософських або Англійських листах", "Трактати про метафізику", "Основи філософії Ньютона", "Філософський словник", "Філософські повісті кандід або Оптимізм". У галузі теорії пізнання й методології для Вольтера характерне критичне відношення до дедуктивно-реалістичного методу Спінози, Лейбниця, Декарта і непогодження з ученням Декарта про вроджені ідеї.

Не приймаючи висновків про абстрактну відносність знання, він не порвав цілковито з традиціями декартівського раціоналізму, з ідеєю “вічних істин", вважаючи, що не тільки аксіоми математики, але й правила смаку з принципами моралі являються беззаперечними істинами і не залежно від чуттєвого чи історичного обумовлень. Вольтер виводить цю стійкість ідей та істин зі "спільної, людської природи. Незадоволений механічним поясненням природи, він вважав божество "законодавцем природи", принципом єдності світу та його доцільності. В той самий час Вольтер вів боротьбу з ортодоксальними формами релігії, особливо з католицизмом, по відношенню до якого він висунув лозунг: "Розчавіть гадину”. Вольтер доводив абсурдність усякої релігії, але в той же самий час бачив в ній певні моральні норми для натовпу, звідси його висловлення: "Якби Бога не було, його слід було б вигадати". Вчення Вольтера про природну мораль ідеалістичне й метафізичне. Воно викладене в “Поемі про природний закон". Основа моралі, що носить позакласовий і поза історичний характери, народжені суспільним інстинктом людини. Керівним початком у виробленні її принципів має бути визнання суспільного блага. Головний закон, вписаний природою в серця людей формувався як поза історичний принцип "Поводься з іншим так, як хотів би, щоб поводились з тобою" (Бесіди дикуна і бакалавра"). Для соціологічних умоглядів Вольтера характерне уявлення про суспільство як про сукупність людських атомів, котрі можуть піддаватись переміщенням і перестановкам з волі правил тіл. Це уявлення поєдналось з надіями, котрі Вольтер покладав на освічених монахів. В розумінні суспільного життя Вольтер був ідеалістом і розглядав історію як арену боротьбидобра і зла, освіченості й неуцтва, а соціальні негаразди як результат неуцтва, помилок окремих осіб. Руссонародився в Женеві, систематичної освіти не отримав, був активним співробітником французької енциклопедії. Основні філософські роботи й трактати: "Про походження нерівності між людьми", "Роздуми про науки й мистецтва ". Фіпософсько-релігійні погляди Руссо склались під впливом деїзму, вони дуалістичні і досить поширені (“Сповідь" - три томи). Руссо визнавав не створення і об'єктивність істот матерії, визначаючи її як те, що дано у відчуттях, але він відмовився вирішити питання про сутність матерії, вважаючи, що сутність речей непізнанна. Руссо стверджував, що існуєБог як світова воля, світовий розум і джерело добра. Людина складається зі смертного тіла і нематеріальної безсмертної душі. Руссо: почуття непогрішиме, розум веде до помилкової думки; до теоретичного мислення відносився негативно, вважаючи єдиним шляхом до істини є безпосереднє чуттєве знання. Суб'єктивна впевненість в правильності того чи іншого знання вище логічних доказів. Розвиток суспільства Руссо уявив наступним чином: спочатку існував “природний стан", коли люди рівні і вільні; Руссо ідеалізував цей стан і оспівував його, як “щасливе дитинство людства". Здатність до вдосконалення призводить до покращення знарядь і засобів праці. На цій основі виникає приватна власність, а разом з тим майнова нерівність. Як наслідок виникає держава, що породжує політичну нерівність. Політичний ідеал Руссо - пряма демократія, в котрій закони приймають безпосередньо зібранням всіх громадян.







sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...