Главная Обратная связь

Дисциплины:






Філософія Г.Гегеля.



Відмова від традиційної метафізики, яка відбулась в XVIII ст., зруйнувала основу єдності усієї системи знань. В результаті виникло, що ніколи раніше з такою визначеністю не проводилось, розділення буття на світ природи і світ людини. Це розділення послідовно здійснив Кант, основоположник німецького ідеалізму. Відомим представником німецького ідеалізму був Гегель. Відштовхуючись від філософії Канта, він в той же час переглянув поняття трансцендентного суб'єкта, запропонувавши розглядати як таке історію людства в цілому. Гегель створив на об'єктивно-ідеалістичній основі систематичну теорію діалектики. Послідовником Гегеля спочатку був Фейербах, але потім в 1839 р. піддав критиці гегелівський ідеалізм, показавши його зв'язок з релігією. Фейербах поставив в центр своєї філософії людину як біологічну істоту, абстрактний, індивід.Об'єктивно - ідеалістичний характер філософії Гегеля. В основі діалектики Гегеля полягає ідеалістичне уявлення про те, що джерело будь-якого розвитку - як природи, так і суспільства є людське мислення, а, отже,має логічну, духовну природу.

Своєрідним введенням в гегелівську систему є "Феноменологія духу", одна з найбільш складних і найбільш містких робіт німецького філософа. В ній він ставить задачу подолання точки зору індивідуальної свідомості, для якої, за йоготвердженням, тільки і існує протилежність суб'єкта і об'єкта. Зняти цю протилежність лише шляхом поступального розвитку свідомості, в ході якого індивідуальна свідомість проходить весь той шлях, всі ті етапи, які пройшло людство протягом своєї історії.

Суперечність між методами і системою у філософії Гегеля.Будь-який розвиток проходить, згідно Гегелю, по певній схемі: утвердження чи положення (тезис), заперечення цього твердження (антитезис) і, нарешті, заперечення, зняття протилежностей (синтез). У синтезі як би зливаються і примиряються між собою тезис і антитезис, з яких виникає певний якісний стан. Однак не слід вважати, що в цьому третьому моменті повністю знищені два перших. Гегелівське зняття означає в такій же мірі подолання, як і збереження тезиса і антитезиса, але збереження в деякій вищій, гармонізуючій єдності. Кожне поняття, а отже і кожне явище в природі, суспільстві і духовному житті людини проходить, за Гегелем, такий потрійний цикл розвитку - ствердження і заперечення, чи нового ствердження, досягнувши якого весь процес розпочинається знову, але на більш високому рівні, і так до тих пір, доки не буде отриманий вищий синтез.

В “Науці логіки" Гегель ставив своєю задачею показати саморух поняття. Він казав, що треба зайняти таку позицію по відношенню до поняття, коли суб'єкт повністю зникає, не втручається в рух понять, його завдання - лише спостерігати за поняттям, дозволити йому самостійно здійснювати своє життя. При цьому спостерігач-філософ відмічає, що у кожного поняття є своя односторонність, в силу якої воно виявляється кінцевим і як таке є необхідністю.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...