Главная Обратная связь

Дисциплины:






Філософія науки Т. Куна



Теорія викладена у книзі відомого англійського історика науки, представника постпозитивізму Томаса Куна "Структура наукових революцій" (опублікована в США у 1962 р.), яка отримала широкий резонанс у світі. Кун описує науку як послідовність періодів кумулятивного розвитку (накопичення наукових фактів), що переривається некумулятивними стрибками - науковими революціями. Найбільш оригінальним внеском Куна вважається вивчення когнітивного (пізнавального) аспекту науки у нерозривному зв'язку з динамікою наукової спільноти. Основною одиницею вимірювання процесу розвитку науки у Куна виступає "парадигма" - концептуальна схема, котра впродовж певного часу визначається науковою спільнотою в якості основи його науково-теоретичної і практичної діяльності.

Наукова спільнота, за Куном, складається із спеціалістів певної галузі науки, які отримали подібну освіту і професійні навички, засвоїли одну й ту ж учбову літературу і відповідають за реалізацію певних цілей, включаючи навчання учнів і послідовників. Ці цілі мають різний характер в період нормальної науки і в періоди наукових революцій. Наукова революція пов'язана з повною або частковою заміною парадигми. Загальний ритм цього процесу являє собою діахронічну (різночасну) структуру, яка включає ряд послідовних етапів:

1) генезис науки (допарадигмальний період);

2) нормальну науку (парадигмальний період, "панування парадигми");

3) криза нормальної науки, - наукову революцію (зміну парадигм).

4) формування нової парадигми.

 

Аксіологія

З лат. – “наука про цінності” людського життя. Протягом життя в людини виникають потреби, формуються інтереси. На кожному кроці їй доводиться робити вибір за допомогою шкали цінностей в кожний момент часу. Вибір людини залежить від ціннісних орієнтацій. Діяльність людини завжди спрямована на нову цінність. Розрізняють цінності індивіда і суспільні цінності, тому що в суспільстві також існує ціннісна орієнтація, яка обумовлюється епохою, в якій живе суспільство, рівнем його розвитку (як матеріального, так і духовного).

Людина повинна враховувати не лише власні інтереси, але й суспільні.

Цінності завжди виступають у формі ідеалу, який містить певну ідею. Проте ідеологія – це сукупність міфів.

Світ цінностей – це світ практичної діяльності людини, оскільки цінності (їх шкала) виробляються не в теорії. Шкала цінностей – особливий світ людини. Для однієї людини найбільш цінним є, наприклад, здоров’я, для іншої – матеріальний достаток, комусь найціннішим є кохання тощо.

Цінності можуть мати негативне або позитивне значення для людини і суспільства (благо, добро, зло, чудове і потворне). В соціології проблему цінностей ввів М.Веббер. Цінності бувають духовні і матеріальні. Поняття цінність – ідеал, мета, спрямованість. Світ цінностей світ належного. (Приклад склянка – як економічна цінність, так і естетична цінність, для Канта цінність – “зоряне небо наді мною і моральний закон в мені).

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...