Главная Обратная связь

Дисциплины:






Виробнича санітарія



Охорона праці

6.1. Характеристика цеху з виготовлення магнітоелектричного двигуна для компресора системи підйому струмо­приймача електровоза з точки зору охорони праці.

Об'єктом проектування є магнітоелектричний двигун для компресора системи підйому струмо­приймача електровоза.

Виготовлення двигуна проводиться на заводі в електромашинному цеху.

При виробництві виконуються наступні технологічні операції:

- штампування сталі (виштамповок) ротора;

- відпалювання виштамповок ротора;

- збирання виштамповок у пакет з подальшим опресуванням;

- виготовлення вала двигуна на токарному верстаті;

- виготовлення ізоляційного каркасу обмоток ротора;

- кріплення постійних магнітів статора;

- просочування лаком обмоток ротора;

- виготовлення підшипникових щитів;

- збирання двигуна;

- приймально-здавальні випробування.

Деякі технологічні операції супроводжуються небезпечними та шкідливими факторами, які можуть негативно вплинути на організм людини, при цьому:

- підвищена запиленість повітря робочої зони, що виникає внаслідок механічнії обробки твердих поверхонь (проточування, шліфування тощо), транспонтування деталей та виробів;

- незадовільні метеорологічні фактори - підвищена (знижена) температура повітря в приміщенні, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря. Ці фактори також негативно впливають, на організм і самопочуття людини;

- випари та гази, які виділяються при проведенні лакофарбових та просочувальних робіт;

 

- джерела підвищеного рівня шуму та вібрації, які виникають при штампуванні сталі та роботі різних верстатів, механізмів, а також інструментів.

- можливість отримання травми від рухомих частин машини і механізмів, переміщуваних виробів і матеріалів, гострих кромок;

- небезпека, яка може виходити від частин машин, матеріалів і виробів, нагрітих до температур , які можуть викликати опіки;

- наявність статичної електрики;

- шорховатість поверхонь заготовок, інструментів та обладнання;

- недостатня освітленість робочої зони, яка не тільки втомлює зір, але і викликає втому організму в цілому і може бути причиною травмування;

- фізичні перевантаження;

- нервово-психічні перевантаження (психічні напруження, монотонність праці, емоційні перевантаження, перенапруження аналізаторів;

- пожежно-вибухонебезпечні використовувані речовини в процесі нанесення покриття просочування - температура спалаху, запалювання, самозаймання;

- небезпека ураження організму людини електричним струмом, яка виникає при обриві заземлюючого проводу, а також при пошкодженні ізоляції в електричних машинах. При електричному ураженні струмом, струм негативно впливає на нервову систему організму, може привести до тривалого або тимчасового паралічу м'язів уражених органів, а в окремих випадках і до смертельних наслідків.



 

Виробнича санітарія

6.2.1. Метеорологічні умови (СН – 245 – 91)

Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях характеризують фізичний стан повітряного середовища. Вони характеризуються температурою, відносною вологістю, швидкістю руху повітря і тепловим випромінюванням.

 

Метеорологічні умови на виробництві відповідають вимогам Державних санітарних норм виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99. [ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень]

При нормуванні метеорологічних умов враховується категорія важкості робіт, що виконуються, період року та категорія приміщень.

Санітарними нормами передбачається необхідність обладнання в приміщеннях з виділенням тепла вентиляції, яка забезпечить в теплий період року температуру в робочій зоні згідно вимог ДСН 3.3.6.042-99

6.2.2. Освітлення приміщення цеху ( ДБНВ 2.5 – 28 – 2006 )

Освітлення цеху вибираємо згідно з вимогами, передбаченими в будівельних нормах і правилах.

За призначенням системи освітлення приміщень поділяють на загальне, місцеве, ремонтне та комбіноване.

У приміщенні цеху передбачені природне та штучне освітлення.

Природне та штучне освітлення у виробничих, службових і допоміжних приміщеннях електромеханічного цеху виконуються згідно з вимогами БНіП ІІ-4-79. Штучне освітлення виконуємо комбінованим. Для зручності спостереження за виробничим процесом використовуємо рухомі світильники місцевого освітлення (наприклад, при роботі на верстаті).

Живлення світильників аварійного освітлення здійснюються незалежними джерелами живлення (трансформаторами, що живляться від двох електростанцій, генераторами з самостійним первинним двигуном, акумуляторними батареями).

6.2.3. Вентиляція та опалення цеху ( СНиП 2.04.05 – 91)

У виробничих цехах та допоміжних приміщеннях електромеханічного цеху передбачено вентиляцію та опалення для забезпечення рівномірної температури та стану повітряного середовища згідно з вимогами СНиП 2.04.05 – 08. [згідно будівництва норм і права] вентиляція, кондиціювання та опалення виробничих приміщень.

 

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальніта допустимі параметри мікроклімату. Оптимальні - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги.
Допустимі - допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я. Параметри мікроклімату нормуються залежно від наступних факторів:

1) періоду року;

2) категорії важкості робіт по фізичному навантаженню;

3)видуробочого місця.

1. Період року:

а) теплий (середньодобова температура навколишнього повітря більше +10 0С);
б) холодний (середньодобова температура навколишнього повітря менше +10 0С).
Категорії важкості робіт по фізичним навантаженням та їх характеристика показані у таблиці 2.1


Норми оптимальних параметрів мікроклімату
в робочій зоні виробничих приміщень

Період року Категорія робіт Температура повітря, оС Відносна вологість повітря, % Швидкість руху повітря, м/с
Холодний Середньодобова температура нижча за +10 оС Іа Іб ІІа ІІб ІІІ 22—24 21—23 18—20 17—19 16—18 40—60 40—60 40—60 40—60 40—60 0,1 0,1 0,2 0,2 0,3
Теплий Середньодобова температура + 10 °С і вище Іа І6 IIа IIб III 23—25 22—24 21—23 20—22 18—20 40—60 40—60 40—60 40—60 40—60 0,1 0,2 0,3 0,3 0,4
         

 

Якщо в цеху центральне опалення, то необхідно забезпечити можливість регулювання ступеня нагрівання приміщення. Брама, двері та інші пройоми у капітальних стінах отеплюються. Приміщення, у яких зберігаються шкідливі, вогненебезпечні та легкозаймисті речовини, повинні обладнуватись ефективною вентиляцією для відводу парів і газів, їх виконують згідно з вимогами „Санітарних норм проектування промислових підприємств" та „Протипожежних норм проектування промислових підприємств та населених пунктів". Повітря, яке виноситься місцевими вентиляційними установками, запилене, забруднене отруйними газами і парами, а також технологічні викиди перед тим, як вийти в атмосферу, повинно пройти ефективне очищення. Вентиляційне обладнання, регулювальна апаратура систем опалення встановлюються в місцях легкодоступних для обслуговування. Для відсмоктування шкідливих речовин і тепловиділень в приміщеннях встановлюються місцеву витяжну вентиляцію. Розрахунок повітрообміну проводимо за надлишком тепловиділень.

У термічному цеху об'ємом 10000 m3 для термообробки сталі встановлено ві­сім нагрівальних печей n=8. Площа тепловиділення поверхні кожної печі Fn=5M2. Температура в середині печі tBH=1020 °С. Стінки печі з цегли =250 мм, з буді­вельної цегли =120 мм. Кожух печі стальний =3 мм. Продуктивність печі 0,6 т/год; 30% металу до моменту вивезення його з цеху охолоджується до темпе­ратури 20 °С, а 70% - до температури 120°С. Коефіцієнт тепловіддачі внутрішніх та зовнішніх стінок відповідно =10 ккал/(м2год°С), =7,5 ккал/(м2год°С).

Коефіцієнт теплопровідності шарів стінок і корпуса печі:

- для шамотної цегли =0,7 кКал/(м2год°С);

- для будівельної цегли =0,9 кКал/(м2год°С);

- для стального кожуха =6 кКал/(м год°С).

Середня теплоємність металу, що остигає С=0,11 кКал/(кг°С). Середня температура зовнішнього повітря в літній час tЗОВН=16 °С; за нормальну температуру в цеху приймаємо температуру tц=20 °С.

 

 

6.2.3.1. Розрахунок: тепловиділення від нагрівальних печей, Вш:

де n - кількість печей, шт.;

Fn - площа поверхні печі, що передає тепло, м";

к - коефіцієнт тепловіддачі, кКал/м год°С;

tBH - температура всередині печі, °С;

tц - температура повітря в цеху, °С.

6.2.3.2. Коефіцієнт теплопередачі

 

 

6.2.3.3. Тепловиділення від всіх печей протягом години

Qn = 1.163 • 8 • 6 • 1.39(1020 - 20) = 77595, Вт

де 1.163 - коефіцієнт переводу кілокалорій у вати.

6.2.3.4. Тепловиділення від металу, що охолоджується

Q =nGC(t поч - t кін . ), Вт

де G - вага охолоджуючого металу, кг/год;

С - середня теплоємність охолоджуючого металу, ккал/(кг°С);

tпоч, tкін - відповідно початкова та кінцева температура охолоджуючого металу, °С.

6.2.3.5. Кількість теплоти, яка виділяється при охолодженні 30% металу до 20°С,

Q’m=1,163-8-50-0,11-(1020-20)-0,3=184219 Bt.

6.2.3.6. Кількість теплоти, яка виділяється при охолодженні 70% металу до
120°С,

Qm"=1,163-8-600-0,11-(1020-120)-0,7=429645 Bt.

6.2.3.7. Кількість теплоти, виділеної охолоджувальним металом

Qm= Q’m +Qm"=184219+429645=614064 Вт

 

6.2.3.8. Загальна кількість теплоти виділеної в цеху від печей і
охолоджувального металу,

Qнадл=Qп,+Qм=77595+6 1 4064=691659 Вт.

6.2.3.9. Кількість повітря потрібного для нормальних умов

= 485000 м3 /год,

де С - теплоємність сухого повітря, кДж/кг-К,

- густина зовнішнього повітря, kt/m 3,

- температура повітря в цеху і зовні.

Техніка безпеки

Заходи захисту.

Згідно з діючими правилами повинні передбачатися проведення попереднього та періодичного інструктажу з техніки безпеки працівників цеху.

На роботі із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Всі передачі, виступаючі частини (болти, гайки, шпонки), елементи обертових частин машин і механізмів, які знаходяться на висоті до 2,5 метрів від підлоги повинні бути загородженими.

Підлога у робочих приміщеннях повинна бути рівною, без вибоїн, не слизькою, водонепроникною та зручною для очищення. У приміщеннях з холодною підлогою робоче місце передбачає покриття теплоізолюючим матеріалом або дерев'яною решіткою. Проїзди і проходи в середині цеху повинні мати яскраво вифарбовані габарити, окреслені білими лініями, шириною не менше 50 мм і бути не завантаженими.

 

Робота на несправному устаткуванні і при відсутності або несправності огорожі забороняється. Також робота несправним та зношеним інструментом забороняється. Повинно проводитись періодичне проведення профілактичних робіт в цеху зі зменшення рівня шумів, а також проведення механічних заходів з боротьби з вібрацією. Передбачаються заходи зі зменшення можливості ураженням електричним струмом. Для цього передбачають застосування малих напруг (36 В) для освітлення робочих місць, контроль і профілактика ізоляції, захист від дотику до струмопровідних частин та захисне заземлення.

Електробезпека

Електротехнічне устаткування цеху, зберігання та експлуатація електротехнічного обладнання виконується згідно з ПБЕ [Правилами побудови електроустановок]. НПАОП 40.1.1.32.01. правило будови електроустановок електрообладнання, спец установи.

Все електроустаткування, а також електроустаткування і механізми, які можуть опинитися під напругою, потрібно надійно заземлити. Заземлювач встановлюється на обладнання в місцях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних, а також у зовнішніх установках. Заземлювач є обов'язковим при напрузі електроустановок понад 42В змінного струму і 11ОВ постійного" струму. Заземлення здійснюється згідно з вимогами техніки безпеки на корпусі електричних машин, трансформаторів, світильників, верстатів. У цехах встановлюються напруги змінного струму 220В і 380В. В ПБЕ нормується опір заземлення і заземлювального контуру електрообладнання, яке живиться від мережі з ізольованою нейтраллю в залежності від потужності і напруги.

Заземлювальний пристрій представляє собою прямокутник. В ролі вертикальних стрижнів використовуємо кутну сталь з шириною полички 40 мм і довжиною 3 м, в ролі з'єднувальної смуги - стальну шину перерізом 50x5 мм. Ґрунт - суглинок.

 

 

Питомий опір ґрунту =100 Омм.

6.3.2.1. Відстань від поверхні землі до середини стержня

де h - глибина, на яку забиті стрижні;

 

l – довжина стержня

6.3.2.2. Еквівалентний діаметр

Нормуємо заземлений пристрій для U<1000 B і Sтр > 100 кВт

Rзн < 4 Ом

6.3.2.3. Опір розтікання струму одного електрода

6.3.2.4. Орієнтовна кількість електродів

шт

6.3.2.5. Визначаємо відношення відстані між стержнями до довжини стержня

при k=1 і =7 коефіціинт екранування стержня

6.3.2.6. Дійсна кількість вертикальних заземлень

шт

6.3.2.7. Довжина з’єднувальної смуги

де а – відстань між електродами.

Електроди з’єднані між собою металевою смугою зварюванням.

 

 

6.3.2.8. Опір розтікання струму з’єднувальної смуги

6.3.2.9. Розрахунковий опір розтікання струму заземлюючого пристрою

=2,53 Ом < = 4 Ом, що відповідає вимогам ПБЕ.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...