Главная Обратная связь

Дисциплины:






Устаткування, робоче місце, інструмент.



Виробниче устаткування передбачено згідно з вимогами ГОСТ 12.2.003 - 78.

Робота на несправному устаткуванні і при відсутності огорожі забороняється. Також забороняється робота несправним та зношеним інструментом. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити попереднє та періодичне навчання персоналу. З метою попередження розповсюдження вібрацій на місці праці передбачається проведення технічних заходів по боротьбі з вібрацією згідно з ГОСТ 12.1.012-88. Наприклад використання амортизаторів (віброізоляція). Передбачаються заходи для зменшення можливості ураження електричним струмом, а саме: застосування малих напруг (36 В) для освітлення робочих місць, контроль та профілактика пошкоджень ізоляції, захист струмоведучих частин.

Передбачається перевірка (не рідше ніж 1 раз в рік) рівня освітлення. Повинні проводитися дослідження стану повітря з метою визначення фактичної концентрації, вибухових та шкідливих речовин.


6.4. Пожежна профілактика (ГОСТ 12.02.03 – 81)

Для визначення ступеня вогнестійкості, площі та поверхності забудови, а також системи опалення, водопостачання, вентиляція та інших параметрів необхідно знати класифікацію приміщень (будівель) за ступенем вибухопожежної небезпеки.

В основі класифікації лежать порівняльні дані, що визначають ймовірність виникнення пожежі або вибуху залежно від властивостей і стану речовин, що задіяні у виробничому процесі.

Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівель або приміщень — це класифікаційна характеристика небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежнонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться, або обертаються там, з урахуванням особливостей технологічних виробничих процесів.

За вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення й будівлі поділяються на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д, а зовнішні установки на категорії: , , , , .

Будівлі належать до категорії А, якщо в них задіяні горючі гази, ЛЗР з температурою спалахування до 28?С, а також такі, що здатні до вибуху і горіння при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним в таких кількостях, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа. Сюди відносяться склади балонів з стисненим горючим газом, бензосклади, ацетиленові станції, малярні цехи та ін.

До категорії Б відносяться приміщення, де знаходяться горючий пил або волокна, ЛЗР з температурою спалаху понад 28?С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні сіміші при займанні яких виникає розрахунковий тиск вибуху, що перевищує 5кПа. Сюди належать насоси станцій, малярні цехи де є рідини з температурою спалаху від 28 до 120?С (газ, нафта, скипидар, смола та ін.).



Приміщення, будівлі належать до категорії В, якщо в них є горючі гази, горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі речовини та матеріали,здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою, за умови, що вони не належать до категорії А і Б. Сюди належать паливно-мастильні склади, автогаражі, лісопильні, деревообробні, смолопереробні заводи, склади горючих матеріалів і т.ін.

Приміщення і будівлі належать до категорії Г, якщо в них знаходяться негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному та розплавленому стані з виділенням променистого тепла, іскор, полум'я, а також горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо (газогенераторні станції, котельні, ливарні, термічні цехи, автомобільні гаражі, депо і ін.).

Будівлі належать до категорії Д, якщо в них знаходяться негорючі матеріали у холодному стані. Сюди належать всі будівлі, якщо їх не віднесено до категорії А, Б, В, Г (механоскладальні заводи, цехи холодної обробки металу, компресорні станції, склади металу і т.ін.).

Будівлі категорії А і Б є вибухопожежонебезпечними, а категорії В, Г, Д тільки пожежонебезпечними.

Розподіл приміщень і будівель за категоріями щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки враховується на стадії проектування для визначення відповідного ступеня їх вогнестійкості.

Категорія будівель визначається, виходячи з сумарної площі приміщень різних категорій, які знаходяться в них. Будівлі належать до категорії А, якщо сумарна площа категорії А в них перевищує 5% загального об’єму будівлі. До категорії Б належать приміщення, коли їх сумарна площа приміщень категорії А і Б перевищує 5% сумарної площі всіх приміщень.

Будівлі належать до категорії В, якщо сумарна площа приміщень А, Б, В перевищує 5% сумарної площі всіх приміщень, а приміщення обладнуються автоматичними установками пожежогасіння.

Будівлі категорії Г, це ті, що також мають сумарну площу приміщень категорії А, Б, В, Г, що перевищує 5% сумарної площі всіх приміщень.

Зовнішня установка - установка, розміщена поза приміщень (ззовні будинків) просто неба або під дахом чи за сітчастими захисними конструкціями.

Визначення категорій зовнішніх установок здійснюють шляхом послідовної перевірки їхньої належності до категорій від вищої (А3) до нижчої (Д3).

Установка відноситься до категорії А3, якщо в ній знаходяться (обертаються) горючі гази (ГГ); легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С; речовини або матеріали, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним. Горизонтальний розмір зони, що обмежує газоповітряні суміші із концентрацією горючої речовини вище нижньої концентраційної межі поширення полум'я (С ) перевищує ЗО м (даний критерій застосовується тільки для горючих газів і парів) або розрахунковий надлишковий тиск у разі згоряння газо-, паро-повітряної суміші на відстані 30 м від зовнішньої установки перевищує 5 кПа.

Установка відноситься до категорії Б3, якщо в ній знаходяться (обертаються) горючі пил і/або волокна; легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С; горючі рідини. Горизонтальний розмір зони, що обмежує газоповітряні суміші із концентрацією горючої речовини вище нижньої концентраційної межі поширення полум'я (С ), перевищує ЗО м (даний критерій застосовується тільки для горючих газів і парів) або розрахунковий надлишковий тиск у разі згоряння газо-, паро- або пилоповітряної суміші на відстані 30 м від зовнішньої установки перевищує 5 кПа.

Установка відноситься до категорії В3, якщо в ній знаходяться (обертаються) горючі гази, легкозаймисті, горючі або важкогорючі рідини, горючі пил і волокна, тверді горючі або важкогорючі речовини і матеріали, а також речовини, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти за умови, що установка не відноситься до категорій А3 або Б3. Інтенсивність теплового випромінювання від осередку пожежі на відстані 30 м від зовнішньої установки перевищує 4 кВт-м2.

Установка відноситься до категорії Г3, якщо в ній знаходяться (обертаються) негорючі речовини або матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор або полум'я, а також горючі гази, рідини або тверді речовини, які спалюються або утилізуються в якості палива.

Установка відноситься до категорії Д3, якщо вона не відноситься до категорій , , , .

За ступенем вибухопожежної небезпеки приміщення згідно загальних норм технічного проектування і ОНТП 24-86 відноситься до категорії „Б".

З метою захисту будівельних конструкцій від руйнувань і забезпечення їх достатньої міцності в умовах дії високих температур при пожежі несучі стіни в приміщені повинні мати ступінь вогнестійкості не менше 2 годин, а несучі конструкції - не менше 0,75 годин.

Можливими джерелами загоряння є електропроводка та інше електрообладнання. Тому в найбільш вогненебезпечних місцях встановлюються димові та теплові датчики пожежної сигналізації.

Для гасіння пожежі передбачена наявність вуглекислотних вогнегасників, перевагою яких є висока ефективність гасіння пожежі, а діелектричні властивості вуглекислого газу дозволяють використовувати вогнегасники навіть у випадках, коли не вдається знеструмити обладнання. Ручні вуглекислотні вогнегасники встановлюються із розрахунку один вогнегасник на 10 одиниць електрообладнання, але не менше двох у приміщенні. Застосовуються такі типи вогнегасників ВВ-5, ВП-1 на десять одиниць електрообладнання.

Перевірка маси вуглекислотних вогнегасників проводиться не рідше одного разу в три місяці, а гідравлічні випробування - раз у п'ять років.

Дане виробниче приміщення обладнується вуглекислотними вогнегасниками ВВК-5, а також вогнегасниками хімічними пінними ВХП-10.

У разі виникнення пожежі евакуація з приміщення здійснюється згідно з планом, вихід якого веде у загальний коридор будинку. Двері шириною 0,8 м, відчиняються назовні - до загального коридору будинку. Кількість евакуаційних виходів з будови повинна бути не менша двох.

Оскільки будова - багатоповерхова, то евакуаційний шлях пролягає через коридор на сходову клітку, а далі до виходу з будови.

Проведені заходи з охорони праці при роботі на виробництві забезпечують нормальні умови праці персоналу, запобігають виникненню причин травматизму і не суперечать вимогам відповідних актів і нормативних документів.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...