Главная Обратная связь

Дисциплины:






Науково-технічне перекладання



ПЕРЕКЛАД

Принципово важливо розмежовувати процес виконання перекладу і результат, який отримано після закінчення цього процесу На позначення процесу в українській мові вживається слово «перекладання», а на позначення резуль-тату — слово «переклад». Ці два поняття взаємопов'язані: перше завжди передбачає друге, і навпаки, друге завжди є результатом першого.

Поняття «перекладання» та «переклад» потребують уточнення і термінологічного визначення. Отже, перекла-дання — це процес, під час якого текст або усне вислов-лювання, що виражені одніею мовою (мовою оригіналу), відтворюються іншою мовою (мовою перекладу). А переклад — це результат цього процесу, тобто новий текст або усне висловлювання, відтворені мовою перекладу.

Мета перекладання — точно і повно висловити засоба-ми однієї мови те, що вже було виражене засобами іншої мови. Мета перекладу — ознайомити читача або слухача, який не володіє мовою оригіналу, з певним текстом або усним висловлюванням, відтвореними цією мовою.

Процес перекладання, навіть якщо він здається легким, розкладається на два етапи:

1) зрозуміти, з'ясувати для себе текст, який перекладатиметься;

2) знайти, відібрати відповідні мовні засоби перекладу.

Головне завдання — точно відтворити оригінал. Це викликає необхідність відбирати відповідні мовні засоби для того, щоб якнайточніше передати зміст оригіналу мовою перекладу. Перекладаючи певні слова мови оригіналу, не можна відволікатися від того контексту, в якому вони зна-ходяться, бо саме контекст -- речення, абзац або навіть глава -- відіграє вирішальну роль під час перекладання значень іншомовних слів.

Процес перекладання — це не просте механічне відтво-рення сукупності елементів (слів, словосполучень, фраз) оригіналу, а складне свідоме відбирання кращих можливос-тей їх передання. Отже, вихідною точкою слід вважати оригінал у цілому, а не окремі його елементи.

Переклад, який є результатом перекладання, має бути адекватним, тобто точно передавати думки автора оригіналу.

Треба зазначити, що у літературі часто «перекладом» вважається як процес (перекладання), так і результат (власне переклад). Таким чином, слід звернути увагу на двозначність терміна «переклад».

Перекладання і переклад мають спільні види та форми. Процес перекладання може здійснюватись:

• усно,

• письмово,

• за допомогою комп'ютера.

Усна та письмова форми перекладання виникли досить давно. Усне перекладання використовується для безпосе-реднього обміну інформацією під час розмови між пред-ставниками різних народів. Воно потребує активного во-лодіння іноземною мовою, бо має здійснюватися негайно і не передбачає користування словниками.



Першими письмовими перекладами були переклади Біб-лії на грецьку та латинську мови, а також на мови народів середньовічної Європи. Обидві форми перекладання завж-ди слугували для передання та обміну різноманітною ін-формацією між людьми, розвитку культурних, суспільних та наукових зв'язків між країнами світу а, отже, й розвит-ку цивілізації. Посередником у процесі письмового та усного перекладання є перекладач, який має володіти що-найменш двома мовами.

Машинне (комп'ютерне) перекладання виникло у середині 50-х років XX сторіччя і сьогодні набуло розповсюдження через швидкість виконання (перекладання однієї сторінки тексту здійснюється за 1-2 секунди). Переклад, виконаний комп'ютером, потребує корегування, бо майже завжди містить помилки лексичного, граматичного та стилістичного характеру Наприклад, у тексті історичного змісту росій-ське слово «лук» (старовинна зброя) комп'ютер переклав як «цибуля».

Розрізняють такі види перекладання та перекладу:

• художній,

• діловий,

• рекламний,

• науково-технічний.

Кожний з них має свою специфіку Якщо під час ху-дожнього перекладання треба передати не лише зміст оригіналу, а й настрій, емоції, відчуття, особливості ав-торського стилю, то перекладання ділової, рекламної та науково-технічної літератури потребує, перш за все, най-точнішого передання певних подій, фактів або опису при-ладів, устаткування тощо. Ділові, рекламні, науково-тех-нічні переклади відносять до так званих інформативних перекладів. Під час роботи над інформативним перекла-дом слід не лише намагатися точно передавати інформацію, а й дотримуватися норм мови ділового або науково-технічного стилів.

Розгляньмо особливості науково-технічного перекладання.

Наука — це така сфера людської діяльності, яка проду-кує знання, необхідні для матеріального та духовного роз-витку людськості, для збагачення творчих здібностей люди-ни, для постійного поліпшення умов життя та розвитку ци-вілізації. Наукова інформація відображається у підручниках, монографіях, статтях, патентах, інструкціях з експлуатації, технічних довідниках, каталогах, науково-популярних жур-налах тощо. Усі ці носії наукової інформації можна узагаль-нено назвати науково-технічною літературою.

Науково-технічна література, яку відтворено іноземною мовою, потребує перекладання. Воно виконує дуже важли-ву функцію, бо завдяки йому наукові праці та досліджен-ня стають загальнолюдським надбанням. Переклади науко-во-технічних видань використовуються не лише для по-дальшого розвитку науки та обміну інформацією між фахівцями різних країн, а й у навчальному процесі.

Науково-технічне перекладання

Науково-технічне перекладання — це процес перетво-рення науково-технічного тексту, вираженого мовою ори-гіналу, на текст, виражений мовою перекладу.

Науково-технічне перекладання тісно пов'язане з науко-во-технічною інформацією та є не лише мовленнєвою ді-яльністю, а й специфічним процесом. Людина, яка виконує науково-технічне перекладання, має не лише знати інозем-ну мову а й володіти певними знаннями у тій науковій галузі, якій належить текст, що перекладається.

Отже, науково-технічне перекладання можна також ви-значити як перекладання текстів, що містять певну ін-формацію про наукові та технічні досягнення.

Завдання науково-технічного перекладання полягає у тому щоб якнайточніше передати зміст оригіналу Це мож-на здійснювати в три етапи:

1) знайти загальну логіку викладення матеріалу оригі-нального тексту;

2) подумати, як і автор, над проблемою, намагаючись зрозуміти її сутність;

3) правильно передати зміст оригіналу, підібравши най-більш точні еквіваленти термінів і загальновживаних слів.

Знайти загальну логіку викладення наукової думки до-сить важливо, бо саме розуміння структури тексту, його логічних зв'язків (які є визначною рисою наукового тексту) перешкоджатиме появі невідповідностей у перекладі.

Щоб зрозуміти сутність тексту оригіналу, слід спирати-ся на свій попередній досвід роботи з науково-технічною літературою, на сукупність знань і уявлень про світ. Якість науково-технічного перекладу залежить від рівня розумін-ня оригіналу, повноти й точності вилучення з нього інфор-мації, а також підготовленості до сприйняття науково-тех-нічного тексту.

Правильно передати зміст оригіналу — це означає ви-конати адекватний і повноцінний переклад, який точно відтворював би наукову інформацію, що міститься у ори-гіналі. У перекладі має вживатися нормативна загальнові-дома термінологія, а його стиль має відповідати нормам мови перекладу. Адекватним і повноцінним буде лише той переклад, у якому точно підібрані еквіваленти термінів і загальновживаних слів.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...