Главная Обратная связь

Дисциплины:






Виробничі переваги глибокого друку



Тема 3. Глибокий спосіб друку

План

1. Загальна характеристика.

2. Виготовлення друкарської форми. Типи формних циліндрів глибокого друку.

3. Різновиди задруковуваних матеріалів.

4. Технологія друкарського процесу.

5. Фарби для глибокого друку.

6. Технічні аспекти.

7. Виробничі переваги глибокого друку.

 

 

1. На відміну від офсетного друку і флексографії, де друкують з рівної й піднесеної поверхні, у глибокого друці задруковуваний матеріал притискають до заглиблень у поверхні гравійованого циліндра. Перша назва цього способу друку - інталія - походить від італійського слова intaglio, що означає «гравірування», або «різьблення». (В англійському терміні gravure неважко побачити загальний з українським «гравюра» французький корінь). Як назва способу глибокого друку термін gravure в англійській мові утворений скороченням назви rotogravure - глибокий ротаційний друк - і це відображає сутність сучасного глибокого друку.

Глибокий друк дійсно має багато спільного з мистецтвом заглибленої гравюри, де зображення є відбитком рельєфного малюнка, вирізаного на дошці. Цей вид графіки виник приблизно в першому столітті н. е., і після цього протягом 1400 років зображення отримували способом ручного різьблення, або гравіювання. З ХV виготовляли відбитки з мідних пластин. У ХVІ ст. було винайдено хімічне травлення, і це дозволило різальникам гравюр наносити зображення на мідну пластинку за допомогою розчину кислоти. Глибокий друк у сучасному вигляді виник приблизно в 1860 р., у зв’язку з розвитком фотографії й растрування напівтонових зображень, а також з переходом на ротаційний друк з використанням формних циліндрів.

Технологія глибокого друку, по-перше, моделює фотографічне відтворення безперервного (напівтонового) зображення і, по-друге, передбачає прямий контакт між матеріалом і формним циліндром, - завдяки цьому досягається дуже висока якість друку. Формний циліндр після травлення піддають хромуванню. Таким чином, він набуває довговічності й витримує дуже великі тиражі.

Глибокий друк застосовують для виготовлення різноманітних видів виробів, від журналів, газетних вкладок і каталогів до скатертин, шпалер, складних картонних коробок та гнучкої упаковки. У цьому переліку є і спеціальні види виробів, такі як асептична (стерильна) упаковка, перекладні зображення (декалькоманії), термокопірувальний папір для перенесення малюнка на тканину, підлогові покриття, папір для упаковки подарунків, транспортна графіка, декоративна плівка-самоклейка, гроші, поштові марки, гральні карти - і це лише частина асортименту.



Різниця в насиченості зображень, отриманих за допомогою глибокого друку, забезпечується різною глибиною друкувальних елементів. Це є головною перевагою глибокого друку при відтворенні тонів, світла, тіні на зображенні. За допомогою шарів фарби різної товщини на папері виходить чітке зображення з найтоншими деталями.

При глибокому друці використовується дуже проста технологія з невеликою кількістю змінних компонентів і механіка з невеликим числом рухомих частин, унаслідок цього досягається надзвичайно висока стабільність друкування (стабільна якість друку, незмінне відтворення кольору протягом усього тиражу), навіть на низькоякісному папері вдається отримати живі, насичені кольори і сильний глянець.

Мінус, що сильно обмежує поширення глибокого друку – .дороге виготовлення формних циліндрів, тому до цієї технології звертаються лише для друку великих тиражів (більше 1 млн. примірників).

2. Виготовлення друкарської форми. Формний циліндр глибокого друку зазвичай виготовляють зі сталі (рідше з алюмінію) і покривають шаром міді. Були спроби використовувати керамічні циліндри, однак при цьому якість друку не була стабільною. Травлення циліндра в минулому виконували за допомогою хімічної обробки. Технологія хімічного травлення полягає в тому, що циліндр покривають захисним шаром, на якому роблять ручне гравірування зображення. При цьому наскрізь прорізають захисний шар і наносять зображення на мідний шар (за допомогою штихеля, пуансона, сухої голки)..

Рис. 1. Схема носія зображення в глибокого друку

Після цього циліндр обробляють розчином кислоти для того, щоб поглибити вигравірувані заглибини. На останній стадії видаляють захисне покриття, звільняючи поверхню циліндра з вигравіруваним і протравленим зображенням.

З 1960-х рр. у друкарнях глибокого друку почали застосовувати травлення циліндра електромеханічним способом, безпосередньо з цифрового файлу. Після 1992 р. ця технологія посіла домінуюче становище. При цьому способі замість ручного гравірування використовують алмазний різець, який вібрує з частотою понад 4500 разів/с. Як і при хімічному травленні, циліндр обробляють розчином кислоти для того, щоб поглибити зображення, нанесене на мідний шар. Після цього видаляється захисне покриття.

На останній стадії гравірований циліндр хромують. Спочатку мідну поверхню циліндра знежирюють, для того щоб забезпечити рівномірно нарощування шару хрому.. Після цього формний циліндр розміщують у гальванічній ванні, де відбувається хромування. Хромований формний циліндр має міцність до зношування, щоб витримати велике навантаження, тому для друку найбільших тиражів віддають перевагу глибокого друку.

Можна ще більше продовжити життя друкарської форми, якщо використовувати дехромування, тобто видалення шару хрому з поверхні формного циліндра, і повторне хромування. Ці операції можна проводити багаторазово. Для того щоб заново провести реєстрацію зображення на циліндрі, або пере експонувати його зішліфовують, або «зривають» старий шар міді, потім знову виробляють міднення й копіювання зображення для нової роботи.

Формні циліндри глибокого друку іноді покривають світлочутливим шаром і гравірують за допомогою лазера. Оскільки для гравірування міді потрібні лазери надзвичайно великої потужності, друкарні використовують для таких циліндрів цинкове покриття. При гравіюванні потужний лазер видаляє (випаровує) із комірок частки цинку, їх вловлює вакуумна система - і циліндр з очищеною поверхнею готовий до хромування. Цим способом вдається виготовити циліндри з надзвичайно високим дозволом, однак застосування його поки обмежена, перш за все через високу ціну. Обладнання для лазерного гравірування набагато дорожче, ніж для електромеханічного. Крім того, технологія повторного запису зображення на циліндрі з цинковим покриттям була розроблена лише недавно. Такі циліндри поки використовують тільки для дуже дорогих робіт, причому зазвичай в Європі і дуже рідко - у США. Можливість виконувати запис зображення на формному циліндрі безпосередньо з цифрового файлу (неважливо, електромеханічним або лазерним способом) не тільки підвищила і без того високу стабільність друку і якості відбитка, закладені в друкарській формі і в простій за структурою друкарській секції глибокого друку. Вона принесла іншу важливу переваг: тепер можна виготовляти точну копію формного циліндра. Коли циліндр обробляють способом хімічного травлення, отримати точний дублікат практично неможливо. Сьогодні ідеальні «клони» формних циліндрів можна виготовляти в будь-якій кількості.

Типи формних циліндрів глибокого друку. Основа циліндра служить опорою для вигравіруваного зображення. Існує три типи циліндрів залежно від конструкції основи:

циліндри гільзового типу, рукавні, або пневматичні циліндри - циліндр у вигляді труби або рукава, який вдягають на шпиндель (вісь) у друкарській машині. Рукавні циліндри легше, ніж циліндри цільної конструкції, дешевше обходиться їх купівля, зберігання і транспортування;

циліндри монолітної конструкції - основа цих циліндрів міцно з’єднана з віссю машини. Всі деталі ретельно виготовлені і підігнані, в результаті друк виходить дуже акуратним. Монолітні циліндри набагато важчі й коштують дорожче, ніж гільзові, але їх

Порожнисті циліндри гільзового типу Гільзовий, або рукавний циліндр

перевага в тому, що між ділянкою зображення та основою циліндра відсутні сполучні пристрої або ланки, які можуть викликати ускладнення при друці;

циліндри з мідною сорочкою - мідна сорочка виступає в ролі плоскої друкарської форми, оберненої навколо циліндра. Перевага: мідні сорочки зручно міняти, це не вимагає видалення хромного захисного шару й мідного формного шару. Циліндри з мідною сорочкою часто використовують в друкарнях, що спеціалізуються на видавничій продукції, оскільки там часто доводиться заново копіювати зображення. У друкарні гравіровані циліндри зберігаються доти, поки не прийде час їх установки і друкування тиражу. У друкарні, де виготовляють упаковку, з одного і того ж циліндра можуть друкувати роками, тому їх можна побачити десятками. Тільки після того, як друкарська форма буде визнана такою, що вийшла з ладу, зображення зітруть і на його місце запишуть нове.

Прийнято вважати, що витрати часу й коштів на запис зображення при глибокому друці занадто великі для малих тиражів. Типові тиражі тут вимірюються сотнями тисяч і мільйонами. Разом з тим, не можна стверджувати. що глибокий друк ніколи не використовують для малих тиражів. Компанії, які працюють на спеціалізованих дорогих ринках, часто друкують не більше 3-5 тисяч примірників.

3. Різновиди задруковуваних матеріалів. З усіх найбільш поширених способів друку - офсетного, флексографічного і глибокого - найбільш широкий спектр матеріалів здатний задруковувати глибокий друк, починаючи від глянцевих сортів паперу, і до облицювання басейнів і коробкового картону. Серед найбільш часто використовуваних матеріалів - крейдовані та некрейдовані сорти паперу, двошарові матеріали, що складаються з паперу і плівки, всі види негофрованого картону, прокладочний папір для харчових продуктів, фольга та металізовані сорти паперу. Менш поширені целофан, поліуретан, тканинні матеріали. Проте, це не означає, що всі матеріали вдається задруковувати однаково добре. Існують труднощі з друком на матеріалах зі статичним зарядом, наявним на поверхні. Труднощі виникають через те, що гравірований циліндр жорсткий - нееластичний - тому віддача фарби із заглиблених елементів форми не завжди відбувається стабільно. В результаті виникають ділянки зображення без фарби - «сніжні пластівці», «простріли» - незадруковані крапки - або зернистість.

Для вирішення цієї проблеми використовувалися різні способи, однак найбільш ефективним виявилося застосування електростатичного пристрою для перенесення фарби в глибокому друці. Поміщаючи в зону друкарського контакту слабкий заряд, вдається «витягнути» фарбу з поглиблених друкувальних елементів. Тим самим підвищується ймовірність повної віддачі фарби із заглиблених елементів форми і точного перенесення зображення.

4. Технологія друкарського процесу.Секція глибокого друку складається з 4основних елементів: гравірованого (або виготовленого травленням формного) циліндра, фарбової ємності, ракеля, друкарського циліндра, покритого гумою. Формний циліндр глибокого друку переносить фарбу з дрібних комірок, витравлених на його поверхні шляхом електромеханічного або лазерного гравіювання. Комірки мають різну форму, розмір і глибину. Чим дрібніші комірки, тим менше фарби вони переносять. Чим вони більші, тим більший накат фарби на папір.

Формні циліндри найчастіше мають сталеву основу й мідне покриття. Для того щоб захистити поверхню від природного зносу (у процесі друкування і для збільшення тиражестійкості), після травлення циліндр покривають тонким шаром хрому.

У передній частині машини глибокого друку знаходиться апарат для подачі паперу з рулону в машину. Для друкування великих тиражів багато машин обладнані двопроменевою, або здвоєною рулонною установкою, яка дозволяє встановлювати одночасно два рулони паперу. Для того щоб склеювати рулони на ходу, рулонні установки використовують разом з пристроями для автоматичного склеювання стрічок, або автоматична склейка. Завдяки цьому, друкар може не зупиняти машину, коли потрібно перемкнутися з одного рулону на інший. Для більш важких матеріалів, таких як щільний вініл або картон, в машинах глибокого друку використовують накопичувачі стрічки.

Перш ніж потрапити в друкарську секцію, задруковувана стрічка зазвичай проходить через систему рівняння краю полотна, а потім через систему підготовки та обробки поверхні

Складові частини машини глибокого друку

полотна, яка поліпшує друкарські властивості матеріалу. Наприклад, полотно паперового рулону розгладжують, очищають від пилу й підсушують, щоб видалити надлишок вологи.

Після обробки задруковуваного матеріалу відбувається власне друкування, схема якого проста. Стрічка паперового полотна або іншого задруковуваного матеріалу надходить у друкарську машину; формний циліндр, частково занурений в ємність з фарбою, при обертанні захоплює фарбу в поглиблення. Для того щоб фарба не залишалася на решті поверхні (пробільних ділянках), її знімає гострим ракельним ніж. Прогумований друкарський циліндр простягає стрічку і притискає матеріал до формного циліндра. При зіткненні матеріалу з вигравіруваними комірками фарбове зображення переходить на матеріал. Ділянка, де стикаються друкарський циліндр, полотно рулону і формний циліндр, називається зоною або смугою друкарського контакту.

Після того, як одна фарба відтиснулась, стрічку пропускають через міжсекційну сушилку, щоб закріпити відтиск. Полотно переміщається до наступної друкарської секції, і процес повторюється відповідно до кількості використовуваних фарб. Зазвичай машина глибокого друку пристосована для друку у 8 фарб, машини для друку на упаковці можуть складатися з 12 і більше секцій.

Після того, як всі шари фарби нанесені й закріплені і полотно пройшло фінальну сушку, воно передається далі, до пристроїв післядрукарської обробки. Машини для друкування видавничої продукції зазвичай доповнюються вбудованими в лінію різальні пристрої, підбірні й фальцювальні машини, які перетворюють задруковувані стрічки в готові зошити. Машини для друку на упаковці часто доповнені потокової лінією з пристосуваннями для різання, висікання й біговки картону тощо.

Раппорт (довжини відбитка від нижнього до верхнього краю). Чим довший раппорт, тим більше окружність циліндра. На відміну від традиційних флексографічних машин з зубчастою передачею, де окружність циліндра повинна відповідати кроку шестерні, в глибокому друці циліндр рухає не зубчаста передача, а приводний вал (шпиндель). У машині може бути встановлений циліндр будь-якого діаметру. Тому машини глибокого друку широко використовують змінний раппорт - у межах діапазону машини. Довжина окружності циліндра може точно відповідати розміру зображення без зайвої витрати матеріалу.

5. Фарби для глибокого друку, як і флексографські фарби, рідкі. Для того щоб потрапити з формного циліндра на матеріал, фарба повинна вільно втікати й витікати із заглиблень циліндра. Це може відбутися, якщо в’язкість фарби буде низького рівня. Як і у флексографії, рівень в’язкості залежить від швидкості роботи машини. Чим вище швидкість друкування, тим більш рідкою повинна бути фарба. Отже, склад фарби залежить від гравірованого циліндра, від виду продукції, від матеріалу, від швидкості машини.

Унікальною особливістю фарб для глибокого друку є наявність у її складі змащувальних компонентів, призначення яких - зменшити зношуваність циліндра й ракельного ножа. Вважається, що вони, крім того, надають фарбам особливої яскравості. Завдяки цьому глибокий друк вибирають для упаковки, в оформленні якої активно використовуються великі заливки - ділянки суцільний забарвлення. Оскільки для перенесення фарби в глибокому друці не використовуються ні валики, ні друкарські форми з гуми або пластику, фарба може містити більш сильні розчинники, які допомагають їй закріплюватися на пластмасі. Тому глибокий друк часто використовують для друку на вінілі і інших складних для закріплення фарби матеріалах.

Фарби для глибокого друку містять менше пігментів, ніж офсетні або флексографські, оскільки вони утворюють більш товстий барвистий шар, враховуючи, що обсяг фарби в заглиблених комірках (друкувальних елементах) більше, ніж на поверхні офсетної або флексографічної форми. Тому фарбу для глибокого друку зазвичай доставляють у вигляді концентрату, а потім розбавляють або «розводять» уже в друкарні.

Проблеми з кольором. Колір у глибокому друці відрізняється насиченістю, глянцем, інтенсивністю. Ці особливості, разом з можливістю виготовлення великих тиражів, роблять цей спосіб друку найкращим для багатьох видів упаковки. Характерний глянець обумовлений товстим шаром фарби і спеціальними компонентами рецептури фарб. Найбільш досконалі машини глибокого друку можуть на високій швидкості друкувати восьми-і десятифарбові замовлення.

6. Технічні аспекти. 1. Температура: чим вище температура, тим вище плинність фарби. Чим нижча температура, тим фарба гущі. Для того щоб відбувалася віддача фарби із заглиблень гравірованого циліндра, в’язкість фарби повинна бути на певному рівні, тому температура є ключовим фактором друкарського процесу. Ще одна важлива сфера впливу температури - закріплення фарби. Оскільки друк виконується на високій швидкості, сушильні пристрої відіграють важливу роль, забезпечуючи зміну стану фарби перед нанесенням наступного шару в черговий друкарської секції. Температура сушіння повинна бути достатньо високою, щоб фарба не замащувала валики. З іншого боку, якщо температура сушіння буде занадто високою, це може викликати зміну властивостей задруковуваного матеріалу - надати йому ламкості або деформації (усадку, розтягнення, скручування).

2. Перегрів при сушінні може викликати й інші проблеми. На фарбовому шарі при швидкій сушці може утворитися плівка, під якою збережеться волога. У результаті може статися вищипування фарбового шару при проходженні полотна між валиками або злипання відбитків у стосі. Крім того, запах фарби в цьому випадку не вивітрюється, а виявляється в «пастці» під плівкою, між фарбовим шаром і задруковуваним матеріалом, що небажано для харчової упаковки.

Фарба, що занадто швидко висохла, може скупчуватися на пробільних ділянках формного циліндра й на друкарському циліндрі. Це не тільки прискорює знос формного циліндра й ракеля, але може викликати незадруковування світлих тонів. При цьому спостерігається розрив віньєток, неповна заливка в глибоких тінях і плашках (це явище називають екрануванням).

3. Смуга на відбитку, утворена ракелем, «комета». Вона утворюється в тих випадках, коли тверда частинка, наприклад, грудка пігменту, засохлої фарби, іржі, паперового пилу або інше чужорідне тіло застрягає під ракелем і викликає появу на відбитку смуги. З ракелем може бути пов'язана ще одна проблема: лезо не повністю зчищає фарбу з поверхні гравірованого циліндра, через це зображення може виглядати злегка розпливчастим в тінях. Для усунення цього дефекту проводять коригування кута установки ракеля.

4. «Сніжні пластівці» на відбитку - фарба недостатньо щільно закріплюється на задруковуваному матеріалі й відшаровується пластівцями, а на відбитку залишаються порожнечі. Вирішенню цієї проблеми сприяло широке впровадження електростатичного пристрою для переносу фарби, яке допомагає поліпшити контакт між фарбою і папером.

Оскільки друкарський процес відбувається при високій температурі, друкареві важливо контролювати тривалість друкарського контакту. Це відрізок часу, коли задруковуваний матеріал контактує з гравірованим циліндром. Якщо у фарби не вистачить часу на зчеплення з матеріалом, вона може перейти не повністю або не перейти зовсім (в результаті утворюються «сніжні пластівці»).

5. Виробничі обмеження. Помилки друкарської форми важко піддаються виправленню.

Виробничі переваги глибокого друку

1. Дуже простий спосіб репродукції. Оскільки растрові осередки, наповнені фарбою, переносять її безпосередньо на матеріал, не виникає проблем, властивих офсетного друку та флексографії - ні водно-фарбового балансу, ні візуального збільшення крапки (розтискування) при переносі з еластичної друкарської форми або офсетного полотна, ні коливань оптичної щільності через тінення друкарської форми.

2. Легше пристосовується до роботи з дешевими сортами паперу. Можна отримати відбитки дуже високої якості на недорогих сортах паперу, правильно підібравши компоненти технологічного процесу.

3. Стабільність зображення й передачі кольорів. При друкуванні тиражу офсетним способом показники оптичної щільності й колірного балансу. Можуть відхилятися через порушення водно-фарбового балансу в одній або декількох друкованих секціях. Крім того, офсетні друкарські форми більше схильні до зносу.

4. Хромовані формові циліндри друкують мільйони відбитків без зносу, з дуже високою стабільністю кольору й оптичної щільності. Це робить глибоку друк бажаним способом друку для замовлень, де важлива висока точність передачі кольору, наприклад, для реклами косметики і фасонів одягу, а також у каталогах, де представлені різні кольорові відтінки товарів.

5. Забезпечує високу якість репродукції. Тривимірні вигравірувані заглиблення допомагають використовувати надзвичайно широкий діапазон тонових градацій, від ледь помітних «високих кольорів» до суцільних ділянок (заливок) найглибшого чорного кольору. В результаті виникає якість друку (напівтонових зображень, таких як фотографії, слайди, репродукції картин живопису, акварелі), яку не вдається отримати іншими способами друку.

6. Сумісність вихідних даних з вимогами офсетного виробництва. Хоча градаційна шкала глибокого друку перевищує можливості офсетного друку, сучасні технології дозволяють адаптувати файли, підготовлені для офсетного друку, до вимог глибокого друку.

 

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...