Главная Обратная связь

Дисциплины:






Мовні кліше у документах



Стислість, точність і уніфікованість документів забезпечується широким використанням мовних кліше. Кліше – стандартні мовні одиниці, яким властивий постійний склад компонентів, закріпленість за певними ситуаціями, що спричинено позамовними чинниками, або формою, жанром спілкування: встановити контроль; визвольний рух; взяти участь; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; ринкова економіка; організована злочинність; у зв'язку з; закон прийнято в першому читанні; з метою перевірки.

Поява кліше пов'язана з частотністю й повторюваністю ситуації. Якщо в інших функціональних стилях кліше є, як правило, стилістичним недоліком, помилкою, то в офіційно-діловому стилі сприймається як звичайний, обов'язковий компонент. Наявність стандартних висловів полегшує, скорочує процес укладання текстів.

Вирізняють такі види кліше:

- прості, що складаються із двох слів: мати на увазі; екстремальна ситуація; плинність кадрів; оголосити подяку; вжити заходів; накласти стягнення;

- ускладнені, що мають більше двох слів: брати участь у заходах; входити в коло інтересів; вжити суворих заходів; накласти дисциплінарне стягнення;

- складні, що практично мають у своїй структурі два простих кліше, які поєднані в один блок: відділ боротьби з незаконним обігом наркотиків; контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Часто в діловому спілкуванні спостерігаються неточності у вживанні кліше. Помилками, зокрема, можна вважати використання таких структур (як правило, за іншомовними моделями): більша половина (треба більша частина), переважна більшість (треба більшість), зняти з займаної посади (треба зняти з посади), прейскурант цін (треба прейскурант) і т.д.

 

Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова

Тавтологія (грец. те саме слово) – поєднання однокореневих слів для посилення експресивних відтінків позначуваних ними понять. У багатьох випадках тавтологія свідчить про бідність словникового запасу того, хто говорить і пише. Тавтологія як спеціальний прийом створює певну надлишковість, або збагачує вислів додатковими відтінками – і змістовими, і експресивними, наприклад: Знання іноземних мов бібліотекарями безумовно позначається на якості роботи при обробці книг і роботі з каталогами.

Помилки такого типу можна легко виправити: одне з повторюваних слів замінюється синонімом або зовсім викидається з тексту (...якості роботи з книгами та каталогами). Однак тавтологія не завжди вважається негативним явищем у мові. Тавтологічні сполуки – характерна риса народнопоетичних творів: з діда-прадіда, з давніх-давен, тьма-тьмуща, рано-пораненьку.

Однак у науковому, публіцистичному, офіційно-діловому стилях тавтологія – це мовленнєва помилка. Наприклад, поширені в цих стилях вислови типу за свідченням свідків (бажано за свідченням очевидців), зобразити образ злочинця (намалювати, відтворити образ злочинця), зробити роботу (виконати роботу), прорахунки враховано (недоліки враховано).



Про явище тавтології треба пам’ятати при перекладі з російської мови на українську і навпаки: відсутні в оригіналі однакові або однокореневі слова можуть з’явитись при перекладі. Наприклад: Российское правительство получило официальное письмо от соседнего государства. При дослівному перекладі українською, речення буде містити тавтологію: Російський уряд одержав офіційного листа від сусідньої держави. Речення «Він висловився дотепно, вживши фразеологічний вираз» у російському перекладі також може звучати невдало: Он выразился остроумно, употребив фразеологическое выражение. Щоб уникнути небажаної тавтології, слід підібрати синоніми до одного зі слів тавтологічної пари: выразился – высказался, выражение – оборот, сочетание і тому подібне. В інших випадках потрібно змінювати структуру речення: Російському урядові було надіслано офіційного листа від сусідньої держави.

Не кожне повторення спільнокореневих слів може вважатися мовною помилкою. Існує багато словосполучень, у яких тавтологія неминуча, наприклад: словник іншомовних слів, чорні чорнила, загадати загадку, розмовна мова, зупинитися на зупинці, закрити кришкою.

З тавтологією дуже тісно пов’язане й інше мовне явище, що називається плеоназмом. Воно полягає в тому, що у тексті опиняються поряд однозначні слова і вирази. Так, дуже часто до іменника додають прикметник-уточнення, який за змістом майже співпадає з іменником, а тому є непотрібним, зайвим, наприклад: переважна більшість (слово більшість уже включає поняття переваги), пам’ятний сувенір (сувенір і є «подарунок на пам’ять»), вільна вакансія (вакансія – вільна, незаймана посада), сміливий ризик (ризик завжди пов’язаний зі сміливістю), адреса проживання (адреса – місце, де людина проживає).

Іноді плеоназм виникає в результаті поєднання українського слова з іншомовним, наприклад: прейскурант цін (Preis з німецької «ціна»); промислова індустрія (промисловість й індустрія – синоніми); старий ветеран (лат. veteranus – «старий, досвідчений, переносно – той, хто довго працював на якійсь ниві діяльності); окремі епізодичні явища (грец. епізодичний – окремий, випадковий); перспектива на майбутнє (франц. перспектива – види, плани на майбутнє); своя автобіографія (в слові автобіографія вже включено поняття «своя»). Деякі плеонастичні словосполучення закріпилися у мові і не вважаються сьогодні порушенням лексичних норм. Це такі вирази, як: експонат виставки (лат. ехроnо – виставляю напоказ), монументальний пам’ятник (лат. monumentum – знак пам’яті), реальна дійсність (лат. realism – дійсний), букіністична книга (фр. bouquin – стара книга).

До плеоназмів належить також невмотивоване поєднання у вузькому контексті синонімів, які дублюють значення один одного: схвалити рішення одностайно і однодушно, виявляти до когось неповагу і непошану тощо.

Негативно впливає на мову перевантаження речень зайвими словами. Наприклад: У травні місяці було не виплачено заробітну плату (слово місяць є зайвим); О двадцять другій годині вечора відбудеться концерт (слово вечір – зайве).

Дуже багато зайвих слів зустрічається у діловому листуванні: Власноручний підпис громадянина (підпис громадянина); На сьогоднішні день конструкторське бюро розробляє (конструкторське бюро розробляє); Додатки до тексту (додаток 1); Вважаємо за можливе просити (просимо); Поспішаємо повідомити (повідомляємо); Надсилаємо на підпис і затвердження (надсилаємо на розгляд).

Зайвими бувають слова даний, певний, так би мовити, взагалі, тобто. Багато з них належать до числа вставних слів, однак, втрачаючи модальність, вони перетворюються на слова-паразити.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...