Главная Обратная связь

Дисциплины:






ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК. Абсолютна матеріалоємність— витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.



Абсолютна матеріалоємність— витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.

Авторське право— система правових норм, що визначають виключне право авторів наукових, літературних та художніх творів на використання плодів своєї праці.

Акціонерне товариство— товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівно; номінальної вартості та несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном суспільства.

Амортизація— процес перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою нагромадження коштів для повного їх відновлення.

Асортимент— різновид виробів в межах даної номенклатури.

Валова продукція— загальний обсяг виробництва, тобто обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за певний (плановий) період у незмінних (порівняльних) цінах.

Валовий оборот— загальний обсяг продукції, робіт, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для власних цілей чи для реалізації на сторону) за певний (плановий) період.

Валовий прибуток— різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції.

Винахід— принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства.

Виробіток— кількість продукції, що виготовлена за одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника.

Виробництво— процес, спрямований на створення продукції або надання послуг з метою задоволення суспільних і особистих потреб.

Виробнича потужність— це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі та асортименті при повному завантаженні обладнання та виробничих площ.

Виробнича програма підприємства(план виробництва та реалізації продукції) — система планових завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно договорів поставок.

Виробничий персонал— працівники, зайняті у виробництві та його обслуговуванні (зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, у заводських лабораторіях, дослідницьких відділах, апараті заводоуправління, працівники охорони).

Виробничий процес— сукупність окремих процесів праці, спрямованих на перетворення сировини та матеріалів у готову продукцію.

Виробничі запаси— матеріальні ресурси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами.

Витрати майбутніх періодів— нематеріальні елементи оборотних фондів, які включають витрати на підготовку та освоєння нової продукції, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному році.



Відкрите акціонерне товариство— вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки, купуватися та продаватися на біржах.

Відновна вартість основних фондів— це розрахункові витрати на відтворення в сучасних умовах їхньої точної копії з використанням аналогічних матеріалів та збереженням всіх експлуатаційних параметрів.

Відрядна форма оплата праціпередбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за визначений період часу.

Гудвіл— сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв'язки, престиж товарних знаків, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів, тощо.

Дегресуючі витрати— витрати, які зростають повільніше, ніж обсяг виробництва.

Державне підприємство— підприємство, що діє на основі державної власності.

Додаткова заробітна платня— винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Дохід— виручка підприємства від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збору.

Дочірнє підприємство— підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство.

Загальні витрати виробництва— витрати на весь обсяг продукції за певний період, їх величина залежить від тривалості періоду та кількості виготовленої продукції.

Закрите акціонерне товариство— вид акціонерного товариства, акції якого розподіляються між засновниками та не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржах.

Заохочувальні та компенсаційні виплати— винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами, чинного законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.

Заробітна платня— винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Змінні витрати— витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції.

Інвестиції— усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті яких створюється прибуток (дохід) або досягається соціального ефекту.

Індивідуальне підприємство— підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та її праці.

Кваліфікація— сукупність спеціальних знань і навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій зумовленої складності.

Керівники— працівники, які обіймають керівні посади на підприємстві та його структурних підрозділах.

Колективне підприємство— підприємство, що діє на основі колективної власності.

Командитне товариство— товариство, що включає поряд з одним чи декількома учасниками, що відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майні суспільства (вкладників). Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, то вони несуть солідарну відповідальність за борги товариства.

Комерційне підприємство— підприємство, характер діяльності якого засновано на отриманні прибутку, функціонують в умовах повної економічної самостійності.

Комунальне підприємство— підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Консорціум— тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерн —статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Кооператив— вид підприємства, яке створене громадянами України, що добровільно об'єдналися на основі членства для загального здійснення господарської та іншої діяльності.

Корпорація— договірне об'єднання господарських суб'єктів на засадах інтеграції виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Корпоративне підприємство— утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та (або) підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Мінімальний (страховий) запас— запас, який створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні і забезпечує безупинну роботу підприємства.

Місія— основна загальна ціль підприємства (чітко, визначена причина існування, основне його призначення, напрям суспільно-підприємницької діяльності).

Модернізаціядіючого виробничого обладнання — його удосконалення з метою запобігання техніко-економічного старіння та підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.

Моральний знососновних фондів виражається в знеціненні їх вартості до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу.

Незавершене виробництво— предмети праці, які ще не пройшли всі стадії обробки.

Некомерційне підприємство— підприємство, в цілях діяльності якого немає отримання прибутку, його основною метою є виконання соціальних, екологічних або економічних функцій.

Нематеріальні ресурси— ресурси, які не мають матеріальної основи, але здатні давати прибутки або користь підприємству впродовж досить тривалого періоду.

Непрямі витрати— витрати, величина яких не може бути прямо обчислена на одиницю продукції, бо вони пов'язані не з виготовленням окремого виробу, а з процесом виробництва загалом.

Номенклатура — перелік назв окремих видів продукції.

Номінальна заробітна платня— сума коштів, отримана працівником за свою працю.

Норма виробітку— кількість продукції, що повинна бути виготовлена одним працівником (бригадою) за одиницю часу.

Норма запасу оборотних коштів— мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нормального функціонування підприємства.

Норма обслуговування— встановлена норма кількості одиниць устаткування (робітників місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни.

Норма часу— тривалість робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робіт.

Норма чисельності— необхідна для виконання визначеної роботи чисельність персоналу.

Норматив оборотних коштів— їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

Нормативна трудомісткість— сума витрат робочого часу окремого робітника чи бригади на виготовлення одиниці продукції або виконання комплексу.

Нормативно-чиста продукція— частина ціни виробу (робіт, послуг), яка включає основну й додаткову заробітну платню персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи та нормативний прибуток.

Нормування праці— визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовляється в одиницю часу.

Об'єкти промислової власності— винаходи, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау, товарні марки та товарні знаки, гудвіл.

Оборотні фонди— частина виробничих фондів, речовинні елементи яких у процесі праці витрачаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натурально-речовинну форму і переносять усю свою вартість на вартість виготовленої продукції.

Оборотність оборотних коштів— тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції.

Операційний прибуток— результат операційної (виробничо-збутової або основної для даного підприємства) діяльності.

Орендне підприємство— підприємство, створене на базі орендованого майна державного підприємства.

Основна заробітна платня— винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).

Основні виробничі процеси— процеси безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, яка визначає виробничий профіль підприємства.

Основні фонди— засоби праці, які використовуються в процесі виробництва тривалий час (впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації), зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово по мірі використання.

Патент— документ, яким держава (державний орган) надає особі або підприємству виключне право використання зазначеного в патенті винаходу або раціоналізаторської пропозиції.

Первісна (балансова) вартість основних фондіввідображає суму витрат підприємства на їх створення та введення в дію (вартість придбання обладнання, транспортні витрати, пов'язані з його доставкою та вартість монтажних робіт на місці експлуатації).

Питома матеріалоємність— витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Підготовчий запас— запас, який пов'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування і складування виробничих запасів.

Підприємство— самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Планування— процес визначення цілей, яких підприємство хоче досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.

Повне товариство— товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Погодинна форма оплати праці— оплата праці залежно від відпрацьованого часу та рівня кваліфікації.

Постійні витрати— витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах.

Поточне планування— розроблення планів на всіх рівнях управління підприємством і в усіх напрямах його діяльності на короткі періоди (день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Поточний запас— основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визна­чається в натуральних одиницях.

Прибуток— це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Прибуток від звичайної діяльності— різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування— алгебраїчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від операційної діяльності— алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Приватне підприємство— підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Прогресуючі витрати— витрати, які зростають більшою мірою, ніж обсяг виробництва.

Продуктивність праці— показник, який характеризує ефективність праці в процесі виробництва продукції та показує здатність працівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу.

Промисловий зразок— розроблена автором або авторським колективом модель виробу, який буде випускатися на даному підприємстві.

Пропорційні витрати— витрати, розмір яких перебуває у пропорційній залежності від обсягів виробництва (кількості виготовленої продукції).

Професія— вид трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки.

Прямі витрати— витрати, безпосередньо пов'язані з виготовленням певного виду продукції і можуть бути обчислені на одиницю цієї продукції прямо.

Раціоналізаторська пропозиція— корисна рекомендація, що стосується техніки та технології, які використовуються на даному підприємстві.

Реалізована продукція — товарна продукція, яку фактично відвантажено й оплачено споживачем продукції підприємства за певний (плановий) період.

Реальна заробітна платня— кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Реальні інвестиції— вкладення капіталу в розвиток матеріально-технічної бази та удосконалення виробничих процесів підприємства.

Резерви підвищення продуктивності праці— невикористані можливості економії затрат праці, які з'являються внаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо).

Реконструкція діючого підприємства— здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання виробництва.

Ремонт основних фондів— це відновлення фізично зношених окремих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання основних фондів у працездатному стані протягом усього терміну їх служби.

Рентабельністьпідприємства — відносний показник прибутковості підприємства.

Робітники— особи, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або роботами по наданню виробничих послуг і переміщенню вантажів, основного виробництва).

Селянське (фермерське) господарство— форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробленням та реалізацією.

Сімейне підприємство— підприємство, засноване на власності та праці громадян України — членів однієї родини, які проживають разом.

Службовці— працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документації, господарське обслуговування, облік та контроль.

Собівартість продукції як економічна категорія— грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Спеціалісти— працівники, які виконують інженерно-технічні, економічні та інші роботи.

Спілка споживчих товариств— об'єднання на добровільних засадах споживчих товариств.

Спільне підприємство— підприємство, засноване на базі об'єднання майна іноземної юридичної або фізичної особи і суб'єкта державної власності.

Споживче товариство— самостійна демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за містом проживання або роботи поєднуються для загального госпо­дарювання з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.

Стратегія— генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення.

Тарифна система— сукупність нормативів, які забезпечують можливість здійснювати диференціацію та регулювання заробітної платні різних груп і категорій працівників у залежності від якісних характери­стик їх праці.

Тарифна сітка— шкала кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифна ставка— абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників за одиницю робочого часу, який виражений у вартісній формі.

Тарифно-кваліфікаційний довідник— збірник нормативних документів, що містить систему вимог, яким повинні відповідати працівники визначеної професії та кваліфікації.

Технічне переоснащення підприємства— здійснення комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих ділянок виробництва за рахунок впровадження нової техніки, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації та заміни технічно застарілого обладнання.

Технологічний запас— запас, який створюється у випадках, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Товариство з додатковою відповідальністю— товариство, статутний фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками в статутний фонд, а у випадку недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю— товариство, що має.статутний фонд, розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх внесків.

Товарна продукція— обсяг готової продукції, напівфабрикатів, призначених для реалізації на сторону (іншим підприємствам), а також робіт і послуг промислового характеру, що виконані для інших підприємств.

Товарні знаки та товарні марки— це оригінальні символи, якими товар даної фірми відрізняється від товарів конкурентів.

Транспортний запас— запас, який створюється у випадку перевищення термінів вантажообігу в порівнянні з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Трудові ресурси (персонал)підприємства — це сукупність постійних працівників, які одержали необхідну професійну підготовку і (або) мають практичний досвід і навички роботи та вкладають їх в проведення господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Трудомісткість продукції— сума всіх витрат праці на виробництво одиниці продукції на даному підприємстві.

Унітарне підприємство— створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє дохід, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Фізичний знос основних фондіввиражається у втраті основними фондами технічних властивостей та характеристик в результаті експлуатації, атмосферних впливів, умов збереження.

Фінансові інвестиції— вкладення капіталу в різні фінансові активи, найбільш значними з яких є вкладення в інструменти грошового та фондового ринків.

Фонд оплати праці— загальна сума витрат на оплату праці працівників підприємства і виплат соціального характеру.

Чиста продукція підприємства— додаткова (нова) вартість, що створена на даному підприємстві за певний (плановий) період.

Чистий прибуток— алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності на надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...