Главная Обратная связь

Дисциплины:






Організація практики



Кабінет Міністрів України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

 

 

Факультет екології і сталого розвитку

Кафедра екології агросфери

Та екологічного контролю

 

 

Р О Б О Ч А П Р О Г Р А М А

КОМПЛЕКСНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

На базі ВП НУБіП України

для студентів напряму підготовки 6.040106 "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" і спеціальності 8.04010601 "Екологія та охорона навколишнього середовища"

 

Київ-2012

Наведено програму комплексної виробничої практики за кредитно-модульною системою з переліком тематичних завдань і вимог до оформлення звіту для студентів із напряму підготовки 6.040106 "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" і спеціальності 8.04010601 "Екологія та охорона навколишнього середовища". Тематика практичних завдань максимально наближені до наукових робочих програм з виконання випускових дипломних робіт.

 

Ухвалено вченою радою факультету екології і сталого розвитку НУБіП України (протокол № 7 від 30.08.2012р.)

 

Укладач: канд.с.-г.наук, доц. Наумовська О.І.

Рецензенти:докт. с.-г. наук, проф.Чайка В.М.

 

Навчальне видання

КОМПЛЕКСНА ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

Програма виробничої комплексної практики

для студентів із напряму підготовки 6.040106 "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" і спеціальності 8.04010601 "Екологія та охорона навколишнього середовища"

Укладач: Наумовська Олена Іванівна

 

Відповідальний за випуск: доц. Наумовська О.І.

Зав. видавничим центром НУБіП України А.П.Колесніков

 

Підписано до друку Формат 60x84 1/16

Ум. друк. арк. 1,1 Обл. вид. арк. Тираж 50 пр. Зам. №863

Видавничий центр НУБіП України

 

©Національний університет біоресурсів

і природокористування України

©Видавничий центр НУБіП України

03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15

ВСТУП

Незважаючи на техніко-технологічні досягнення людського суспільства на початку третього тисячоліття все виразніше проявляються ознаки енергетичного, сировинного, водного, продовольчого, земельного і навіть повітряного дефіцитів. Особливої гостроти набирають проблеми екологічної чистоти навколишнього природного середовища, збереження його відтворювального, відновлювального та асимілятивного потенціалів, оскільки катастрофічно зростають обсяги забруднень, масштаби виснаження і деградації окремих ресурсів довкілля. Після багатьох століть надмірного та нераціонального використання об’єкти довкілля опинилися в надзвичайно тяжкому стані, екологічна рівновага яких істотно порушена. А вивчення цих процесів на університетському рівні дасть змогу підготувати фахівців із упередження негативних деградаційних процесів довкілля, його збереження, раціональним використанням природних ресурсів.



Практична підготовка є складовою частиною навчального процесу і проводиться з метою закріплення і поглиблення теоретичних знань, здобутих студентами під час аудиторного навчання. Практичні дослідження дозволять провести кількісну оцінку впливу на ландшафти і водні екосистеми, що досліджуються або окремий природний комплекс (ліс, луки, степ, водойма та ін.) промислових (завод, фабрики, ТЕС, АЗС та ін.), сільськогосподарських (тваринницькі або пташині ферми, хім. склади) та інших об’єктів або різних видів діяльності (землеробство, випасання худоби, тепловодне садкове рибництво, рекреація, автостради, сховища, звалища та ін.).

Під час практичного навчання студенти набувають вмінь і навичок роботи з приладами, що використовуються при польових дослідженнях екосистем, а також набуття практичних навичок вірної методики виконання польових вимірювань та камеральної обробки їх результатів в комплексі видів геодезичних робіт, що виконуються при картографуванні, землевпорядкуванні; опановують правила техніки безпеки і поводження в природі; освоюють методики збору фактичного матеріалу, що характеризує склад, структуру, різноманітність і ступінь антропогенної трансформації наземних екосистем; розвивають і закріплюють уміння і навички камерального опрацювання, аналізу, обговорення та пояснення власних результатів та формулювання висновків, оволодівають практичними навиками гідрологічних, гідрохімічних та гідробіологічних досліджень необхідних для системного комплексного екологічного аналізу стану наземних і водних екосистем та прийняття зважених природоохоронних рішень.

Метою практичного навчанняє закріплення теоретичних знань студентів та отримання практичних навичок з проведення екологічних спостережень, опис екологічних систем, отримання практичних навичок з моніторингу навколишнього середовища, техногенних загроз та їх упередження, оцінки впливу стічних вод та відходів на стан якості води та вплив на екосистеми та їх об’єкти, встановлення причин і наслідків формування сучасної екологічної ситуації, відображення даних, що впливають на функціонування екосистеми.

Завданням практичного навчання є вироблення у практикантів навичок із оцінки екологічного стану екосистем, проведення моніторингу навколишнього середовища, визначення і оцінки екологічно небезпечних об’єктів, якісного опрацювання та аналізу екологічної інформації, експериментального освоєння методів роботи з сучасними приладами в умовах лабораторій та в науково-дослідних установах.

Мета та завдання виробничої практики тісно пов’язано з теоретичними і практичними основами, здобутими студентами під час вивчення фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін при підготовці фахівця-еколога.

Після проходження комплексної виробничої практики студент повинен вміти:

– володіти методикою та технікою морфолого-генетичного, картографічного аналізу ґрунтів, уміти їх діагностувати і відбирати зразки для лабораторних досліджень;

– описувати основні складові ландшафтів та характеризувати природні фактори ґрунтоутворення;

– здійснювати лабораторно-аналітичні дослідження основних фізичних, водних, фізико-хімічних властивостей ґрунтів та давати їм агроекологічну оцінку;

– діагностувати основні деградаційні процеси в ґрунтах (підкислення, засолення, дегуміфікацію), та оцінювати їх вплив на екологічний стан довкілля;

– користуватися нормативно-правовими документами та вміло інтерпретувати положення земельного кодексу України, екологічного моніторингу;

– здійснювати комплексну агроекологічну оцінку ґрунтового покриву за проявом основних деградаційних процесів.

 

Організація практики

Організація і проведення комплексної виробничої практики здійснюється згідно з наказом ректора по університету. Наказ на практику формується за поданням завідувача кафедри, відповідальної за практику, і в обов’язковому порядку узгоджується з деканатом відповідного факультету та з навчальною частиною університету.

Перед початком практики керівник ознайомлює студентів із наказом на практику, проводить загальний інструктаж, забезпечує студентів необхідними супровідними матеріалами (направлення, повідомлення тощо) та методичним забезпеченням.

На базі практики студенти-практиканти одержують інструктаж з техніки безпеки і знайомляться з керівником практики від господарства та умовами і режимом роботи. Наказом по базі практики студенти закріплюються за відповідними структурними підрозділами, і вони виконують передбачені програмою завдання за умовами роботи даного підрозділу.

Строки проведення практики визначаються згідно з навчальними робочими планами підготовки фахівців-екологів, графіку практичного навчання по університету. Пртяжність практичного навчання складає два тижні, тобто 72 год. (2 кредити), з яких відводиться час на підготовчий етап, практичний і звітний. Підсумком практики є захист підготовленого студентом звіту, за який він отримує диференційований залік.

Програма практики

Предметом досліджень є інтенсивність деградаційних процесів стану екосистем і їх складових.

Об’єкт досліджень – біогеоценози ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція».

Мета досліджень – здійснення екологічної оцінки інтенсивності деградаційних процесів стану екосистем.

З метою детального аналізу стану території досліджуваного господарства та вивчення прояву основних деградаційних процесів необхідно виконати наступні завдання:

– вивчити та здійснити аналіз природних умов досліджуваного господарства;

– проаналізувати картографічну основу землекористування господарства;

– здійснити діагностику основних типів процесів деградації природних і антропогенно перетворених територій, ступеня їх прояву, відповідно до чинних нормативів;

– встановити екологічний стан сільськогосподарських угідь на основі даних Державного земельного кадастру;

– здійснити порівняльну характеристику екологічного стану антропогенно перетворених із природними (або напівприродними) екосистемами та виявити найбільш небезпечні для біооб’єктів деградаційні процеси (спрогнозувати їх інтенсивність і виникнення можливих екологічних ризиків, з урахування природно-кліматичних умов території).

Наукові дослідження студентів-практикантів мають бути узгоджені з наукової роботою кафедри, за якими вони закріплені і проводитися в рамках науково-дослідних робіт, зокрема №110/437-пр "Наукове обгрунтування шляхів переходу виробництва продукції АПК на засади еколого-безпечного господарювання та раціонального використання ресурсів", керівник докт. с.-г.наук, проф. Макаренко Н.А.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...