Главная Обратная связь

Дисциплины:






Мал. Розвиток форми автомобіля



дизайнер враховує кращий досвід в історії створення та розвитку даного технічного об’єкту, окремо переглядає його недоліки (технічні, конструкторські, ергономічні тощо) та переваги, і на основі цього пропонує нові ідеї стосовно майбутнього авто. Отже, це своєрідний моніторинг, що проводиться стосовно існуючих аналогів об’єкту проектування, суть якого зводиться до того, що складають ряди, в яких відображають розвиток форми, конструкції, стилю, композиції і т.д., майбутнього виробу. Кожна наступна модель автомобіля в цілому за формою та конструкцією може бути схожою на попередню, проте має незначні відмінності, які покращують її ергономічні чи технологічні показники. Отже, дизайнер під час створення автомобіля не вигадує абсолютно щось нове, а спирається на вже відомі зразки, аналізує їх та вносить в їхню конструкцію нові елементи, змінює форму тощо.

Аналіз, розподіл, класифікація – методи розумової діяльності винахідника. Як ми вже згадували вище, не кожна людина здатна утримувати всю інформацію про об’єкт проектування. Тому вчені досить часто вдаються до класифікації технічних об’єктів, намагаються систематизувати їх в певній послідовності з метою докладного аналізу. Тут аналіз слід розуміти як метод, що дозволяє одержати необхідну інформацію про структуру об’єкта дослідження (виріб який проектують).

Аналіз (від грецького ἀνάλυσις – розпад, розділення на окремі частини) — операція уявного чи реального поділу цілого (об’єкту, властивості, процесу або співвідношення між предметами) на складові частини, яка виконується у процесі пізнання або предметно-практичної чи дослідницької діяльності людини.

Аналіз у роботі дизайнера, конструктора – це метод наукового дослідження виробів, найголовніша складова художнього конструювання.

Аналіз як метод наукового дослідження, дає змогу здійснювати класифікацію. Тому, як правило кажуть, що аналізувати – це значить досліджувати, розкладати на складові частини об’єкт дослідження.

Розподілом називають процес мислення, при якому розглядається певний клас об’єктів, який уявно поділяють на два або більше підкласів.

Наприклад, серед технічних об’єктів візьмемо клас двигунів, і уявимо що ми розподілили його на два підкласи: двигуни, які працюють на основі ЕДС (електрорушійної сили) і двигуни, що працюють за рахунок тиску води, яка створює відповідну реактивну силу.

В наведеному прикладі клас розглядуваних об’єктів слід вважати родом (двигуни) по відношенню до більш вузького класу об’єктів, які мають певну особливість (двигуни, що працюють на основі ЕДС). По відношенню до всього класу більш вузький клас двигунів буде називатись видом, а особливість (ЕДС), за якою ми його відібрали – його видовою відмінністю.



Якщо клас об’єктів розподілити на два підкласи, що мають протилежні видові відмінності – двигуни, які працюють за рахунок тиску газу, і двигуни які не працюють на основі газу, - то, такий процес розподілу об’єктів називають дихотомією.

Класифікацію розуміють як процес мислення, у ході якого уявно об’єднують у групи предмети, які мають визначені ознаки спільні для кожної групи.

Результатом проведеної класифікації може бути зведена таблиця, в якій досліджувані предмети чи об’єкти укладені в різні групи.

Прикладом класифікації, як процесу мислення, може бути таблиця В.О. Горського, за допомогою якої представлена еволюція двигунів (див. табл. 1).

Зрозуміло, що вона не претендує на вичерпну енциклопедію двигуна, проте дає змогу зробити аналіз того узагальненого історичного досвіду, який склався у винахідництві та будуванні двигунів.

Складена таблиця за таким принципом: горизонтальні рядки показують основні етапи історичного розвитку двигунів; у вертикальних рядках таблиці зібрані двигуни, що працюють від однакових джерел енергії.

 

       
   

 


Мал. 4. Таблиця В.О. Горського «Еволюція двигуна»

Якщо ви уважно переглянете таблицю, то нескладно помітити, що кожна клітинка містить проект двигуна, який має не лише переваги, а й певні недоліки, що слугувало подальшим мотивом для вдосконалення конструкції і винайдення нового підходу чи ідеї в проектуванні двигуна. Кожна представлена в таблиці конструкція двигуна знайшла своє широке використання у певній галузі виробництва. І разом з тим винахідники постійно аналізували відому конструкцію, враховували позитивний досвід, намагаючись усунути негативні чинники в діючій конструкції.

Класифікація промислової продукції є провідною умовою всебічного визначення її якості. У зв’язку з цим розрізняють різні види аналізу: художньо-конструкторський, функціональний та ін. Для визначення різних підходів у проведені аналізу промислових виробів, їх розподіляють на групи (підкласи).

Так, промислові вироби як окремий клас поділяють на чотири підкласи:

а) вироби, що безпосередньо обслуговують людину (меблі, одяг, взуття тощо);

б) вироби, що обслуговують людину і водночас виконують технічну функцію (електроарматура, побутові прибори, пристрої тощо);

в)вироби, що виконують певну роботу і частково обслуговують людину (засоби транспорту, прибори, станки тощо);

г) вироби, які виконують лише певну роботу (автоматизовані системи, вузли механізмів машин тощо).

Отже, підсумовуючи можна відзначити, що аналіз, класифікація виробу проектування чи його аналогів – це трудомісткий процес розумової діяльності, який спрямований не лише на позитивні чи негативні сторони конструкції виробу, а й враховує всі аспекти роботи над виробом від його форми та кольору до реклами як продукту певної торгівельної марки. Тому під час аналізу дизайнер дає відповідь на запитання, що стосуються не лише того, що було чи що є, а й більш докладно визначає, які власне є потреби у вдосконаленні об’єкту проектування за такими напрямками, як:

Ø предметний (художня цінність виробу, нові конструктивні елементи чи функції, форма, колір, конструкційний матеріал з якого виготовляється виріб);

Ø виробничий (технологічність об’єкту, автоматизація під час виготовлення, низька матеріало- та енергоємність виготовлення, уніфікація тощо);

Ø експлуатаційний (надійність, зручність в обслуговуванні і т.д.)

Ø торгівельний (транспортування, тара чи упаковка до виробу, товарний вигляд, реклама на упаковці і т.д.).

Дизайнер зобов’язаний аналізувати всі об’єкти власної творчої роботи – від загальних попередніх міркувань, до того, як почнеться процес проектування, на всіх етапах проектування та виготовлення виробу, і навіть після того як виріб випущено у серійне виробництво.

Недостатній аналіз на окремих стадіях роботи знижує цінність виробу, ще на стадії його проектування. Відсутність обґрунтованого художньо-конструкторського аналізу під час проектування може призвести до морального знецінення виробу, ще до того, як почнуть його серійний випуск.

Аналіз об’єкту проектування передбачає поєднання різноманітних факторів, вимог, умов, шляхів реалізації проекту. Наприклад, якщо розглядати лише функціональну сторону об’єкта проектування, і не враховувати конструкційний матеріал, форму виробу в цілому, конструктивні особливості, технологію його виготовлення, то аналіз виробу буде неповним, і таким, що не виявлятиме всіх проблем, які можуть виникати під час його проектування та виготовлення.

Після того як визначено напрямок чи напрямки, за якими будуть вдосконалювати (змінювати) або «розвивати» конструкцію майбутнього виробу, чітко окреслюють об’єм необхідних для цього робіт, і відповідно на основі цього формують завдання. Визначаючи завдання дизайнер в першу чергу з’ясовує два основних питання: по-перше, який кінцевий результат необхідно одержати, і, по-друге, чи буде одержано розв’язок проблеми, над якою працюють? Зрозуміло, що, коли розв’язуються проблеми високого рівня складності, однозначної відповіді на поставлені питання одержати не можливо. Проте, якщо завдання формулювати в контексті цих питань, і у ході роботи час від часу до них повертатись, то ефективність розв’язання проблеми значно зростає. Розглядаючи кожен можливий варіант розв’язку (мається на увазі форма виробу, колір чи обраний конструкційний матеріал, з якого його виготовлятимуть) дизайнер враховує позитивні та негативні наслідки від прийнятого рішення, як це буде впливати на остаточний варіант, тобто розв’язок поставлених завдань.

Питання для самоконтролю

1. Сформулюйте закон еволюції об’єктів технологічної діяльності.

2.Що таке розподіл? Дихотомія? Аналіз?

3.За якими напрямками дизайнер обґрунтовує потреби у вдосконаленні об’єкту проектування?

Практична робота

 

Завдання 1. Уважно прочитайте завдання, і зверніть увагу на конструктивні переваги і недоліки двигунів, які представлені в третьому рядку таблиці Горського.

В основі третього рядка двигунів таблиці Горського представлено гвинт. Принцип дії таких двигунів заснований на тому, що струмінь води чи гасу, рухаючись паралельно до вісі гвинта, відбивається від його лопаток, і в результаті чого утворюється реактивна сила, яка обертає вал двигуна. Вперше такий гвинт використав Архімед – він пропонував його обертати, і завдяки цьому подавати воду – використовувати гвинт як насос. Ідея Архімеда використана в сучасних гідроелектростанціях, з тією лише різницею, що гвинт не обертають, а подають на його лопатки воду, і він сам обертає вал двигуна.

Наступною клітинкою в цьому рядку є багатоступінчата турбіна (корабельна турбіна Лаваля). Перевага цього двигуна над ідеєю гвинта Архімеда полягає в тому, що в таких турбінах навіть при малих швидкостях пар віддає всю свою кінетичну енергію.

Наступна клітинка таблиці розкриває проект двигуна, в якому використовується енергія вітру. Незважаючи на те, що млини з вітряками, в яких використовували гвинт, відомі ще до нашої ери. Але проблема в такій конструкції полягала в тому, що вітер не є постійним джерелом енергії. Отже конструкторам потрібен постійний вітер, який завжди напоготові. Розв’язок проблеми знайшли в тому, що вітер почали штучно створювати. Це добре видно із зображення в клітинці «Проект електростанції майбутнього». Легкий гвинт, як відомо, здатен обертатися під дією конвекційного потоку теплого повітря, яке створюється гасової (керосинової) лампи. Так, ось в Іспанії вітер почали створювати незвичайним способом. Була запропонована установка з прозором піддашком біля основи. Сонце нагрівало повітря під дашком , і повітря з більшою швидкістю ніж зовні рухалось по трубі вгору, розкручуючи ротор вітродвигуна.

Остання клітинка в даному рядку таблиці порожня. За логікою наведеної класифікації її повинен займати двигун з будовою, яка працює за принципом гвинта і джерелом енергії – електрорушійної сили, спрямованої паралельно вісі гвинта. Автор таблиці вважає, що беззаперечного претендента, який би широко використовувався в техніці, на вказане вільне місце не існує.

Ви згодні із думкою автора? Чи існує альтернатива такому двигуну на сьогоднішній день? Чи можливо віднайти в технічних виданнях, джерелах Інтернет ресурсів інформацію про реально діючий двигун, його конструкцію?

Поміркуйте над цими питаннями, і спробуйте заповнити порожню клітинку таблиці. Можна запропонувати власний проект (ідею) двигуна, який би відповідав наведеній класифікації у представленій таблиці.

 

Завдання 2. На основі виконаних замальовок образу майбутнього виробу чи клаузури здійсніть аналіз вашого виробу ( або проекту в цілому) працюючи за таким алгоритмом:

а) визначте недоліки проекту та випишіть їх окремо.

б) перерахуйте позитивні сторони вашого проекту (майбутнього виробу).

в) складіть план дій, за яким ви врахуєте або усунете недоліки вашого виробу та скористаєтесь перевагами Вашого проекту.

г) обговоріть ваш план дій із своїм товаришем за партою. Уважно вислухайте його зауваження чи пропозиції, і відповідно ознайомившись з його проектом, обговоріть його план дій.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...