Главная Обратная связь

Дисциплины:






Рекреаційний напрям рекультивації



РЕФЕРАТ

з дисципліни

рекультивація земель

на тему:

Рекреаційна рекультивація в урбогенному середовищі

 

Виконав: студент 51-ек групи

Спасібов В. О.

Перевірив: викладач

Стасінєвич О. Ю.

 

 

Умань 2012

План

Вступ

1. Рекреаційний напрям рекультивації

2. Використання кар’єрних виїмок в рекреаційних цілях

3.Заходи щодо підготовки кар'єрних виїмок до затоплення.

4.Обґрунтування рекреаційного напрямку рекультивації порушених земель Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Рекреаційна (від лат. гесгеаtіо — відновлення сил, відпочинок) рекультивація виконується неподалік міст і великих населених пунктів з метою створення зон відпочинку. Здебільшого вона поєднується з водогосподарською й лісогосподарською рекультивацією (озера в кар'єрах упорядковують, на їхніх берегах споруджують пляжі, бази відпочинку, висаджують декоративні дерева та кущі.).

Рекультивація земель це комплекс інженерних, гірничотехнічних, меліоративних, біологічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на повернення порушених промисловістю територій у різні види використання – сільськогосподарське, лісогосподарське, рекреаційне.

Основне завдання рекультивації полягає в тому, щоб виконати комплекс спеціальних робіт і заходів, довести порушені землі до стану, придатного для їх використання у сільському, лісовому, рибному господарствах, для промислового та комунального будівництва, створення тепличних господарств і зон відпочинку.

Рекультивація має соціальне значення у вихованні бережливого ставлення до природних ресурсів, зокрема до земельних багатств України. Підприємства, організації та установи, що виконують згадані вище роботи на сільськогосподарських землях, лісових угіддях, наданих їм у тимчасове користування, зобов’язані власними коштами довести ці земельні ділянки до стану, придатного для їх використання за призначенням.

 

 

Рекреаційний напрям рекультивації

Важливим напрямом відновлення земель, порушених промисловістю, є їх рекреаційна рекультивація. У приміських зонах, у зв’язку з малим відсотком площі зелених насаджень міста, порушені землі відводяться під проектування лісопарків, в склад структури яких входять не тільки деревно-чагарникові види, а й організація зелених територій у вигляді газонів та клумб квітів.

Санітарно-гігієнічна і культурно-естетична функція зелених насаджень полягає у створенні оптимальних для людини умов навколишнього середовища. Це насамперед і створення найбільш сприятливих умов мікроклімату за рахунок зниження температури у літній період, і підвищення вологості повітря, і зменшення швидкості вітру, і поглинання шумових хвиль, і очищення атмосфери від промислових забруднень.



Створення паркових зон на техногенних ландшафтах ще зовсім новий напрям досліджень, в якому враховується не тільки кількісний показник (площа зелених територій в місті на одну людину), але і найбільш раціональний та естетичний спосіб розміщення зелених насаджень.

Основою створення лісопаркових і паркових комплексів на порушених територіях повинен бути біоекологічний метод, який враховує екологію рослин в умовах техногенного середовища та взаємозв'язок створюваних елементів зелених територій між собою. Формування лісопаркового і паркового ландшафту залежить від ґрунтових умов, підбору асортименту рослинності та якості посадкового матеріалу. Як і в лісогосподарській рекультивації, так і в рекреаційній, підвищення продуктивності ґрунту здійснюють шляхом внесення необхідної кількості мінеральних та органічних добрив. Підбір асортименту рослинності проводять за зональним географічним принципом з врахуванням біоекологічних характеристик даних видів.

Необхідними вимогами до рослинності паркових зон на рекультивованих територіях є невисока вибагливість до ґрунтових умов, швидкий ріст на початковій стадії розвитку та їх естетично привабливий вигляд.

Використання порушених територій в рекреаційних цілях можливе при умові внесення даних робіт в генеральний план розвитку міста. Роботи такого плану повинні проводитися за чітко продуманими та обґрунтованим спеціальними проектами створення комплексних зелених зон.

 

Опрацювавши літературні джерела по даній темі можна зробити короткий висновок, що рекреаційний напрям рекультивації порушених земель передбачає:

- вертикальне планування території з мінімальним об'ємом земляних робіт, збереження існуючих або створення придатних в результаті виробництва робіт форм рельєфу на стадії технічного етапу;

- забезпечення стабільності ґрунтів при будівництві споруд для відпочинку і занять спортом;

- проектування, будівництво і експлуатація зон рекреації водних об'єктів для організованого масового відпочинку і купання повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТу 17.1.5.02-80 і з урахуванням вимог які передбачені пп. 6.2 и 6.3 ГОСТу 17.5.3.04-83 вимоги для лісогосподарської та водогосподарської рекультивації порушених земель.

Рекреаційний напрям рекультивації доцільний поблизу великих населених пунктів у поєднанні з водогосподарською рекультивацією. Для цієї мети можуть бути використані різного роду внутрішні та зовнішні відвали розкривних порід, які на даному етапі рекультивації, малопридатні для сільгосп рекультивації.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...