Главная Обратная связь

Дисциплины:






Сутність та основні завдання санаційного аудиту. Аудит— це незалежна експертиза публічної бухгал­терської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансо­во-господарської діяльності суб'єктів



Аудит— це незалежна експертиза публічної бухгал­терської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансо­во-господарської діяльності суб'єктів господарювання, мета якої – перевірити достовірність їх звітності, визначити повноту та від­повідність чинному законодавству здійснюваного обліку та сфор­мувати висновки про реальний фінансовий стан підприємства.

Аудит проводиться зовнішніми, незалежними від підприємства орга­нами, найчастіше спеціалізованими аудиторськими фірмами або аудиторами у формі аудиторських пе­ревірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з пи­тань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінан­сово-господарської діяльності та інших аспектів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб.

Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторсь­ких фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів і цілей проведення.

Мета санаційного аудитуоцінити санацій­ну спроможність підприємства на підставі аналізу фіпансо-господарської діяльності та наявної санаційної концепції.

Необхідність проведенняснаційного аудитузумовлена потребою в інформації про фінансовий стан підприємства та реальність санаційної концепції.

Замовниками санаційного аудиту:

• нинішні та потенційні власники корпоративних прав підпри­ємства (якщо приймається рішення про збільшення статутного капіталу);

• андеррайтери (якщо вирішується питання про викуп ними корпоративних прав нової емісії);

• позикодавець, наприклад банківський консорціум (якщо ви­рішується питання про надання санаційного кредиту);

• саме підприємство (якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації під час провадження справи про банкрутство);

• потенційний санатор (якщо вирішується питання про сана­цію підприємства реорганізацією);

• державні органи (якщо вирішується питання про надання підприємству державної санаційної підтримки).

Санаційний аудит можна розглядати як один з інструментів зменшення інформаційного ризику для інвесто­рів, кредиторів та інших осіб, які мають намір узяти участь у фі­нансовій санації підприємства.

У правовому та економічному плані аудитор має бути повністю незалежним як від підприємства, котре він перевіряє, так і від замовника аудиторського висновку (кредиторів та інвесторів). Загалом санаційний аудит складається з ряду етапів:

1) ідентифікація даних (збір інформації, на підставі якої можна судити про справжнє становище підприємства);

2) експертиза (всебічний аналітичний процес, спрямова­ний на здобуття об'єктивних висновків);



3) висновки (про поточний і перспек­тивний стан об'єкта аудиту);

4) вироблення рекомендацій (є безпосереднім завданням са­наційного аудиту).

Розробляють санаційну концепцію внутрішні аналітичні служби підприємства, або сторонні особи: консалтингові фірми, професійні керуючі санацією т. ін., хоча іноді аудитори беруть активну участь у розробці плану санації.

Не слід ототожнювати причинно-наслідковий аналіз фінансового стану підприємства, який здійснюється під час розробки плану санації і є складовою частиною класичної моделі санації із санаційним аудитом. Існує принципова різниця: у першому випадку йдеться про складову процесу розробки плану санації, у другому — про перевірку досто­вірності та реальності наведених у плані санації даних.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...