Главная Обратная связь

Дисциплины:






Визначення потреби в капіталі для фінансування санаційних заходів



Перш ніж здійснювати заходи щодо залучення фінансових ре­сурсів, необхідних для санації підприємства, слід визначити по­требу в капіталі.

Потреба в капіталі - це виражена в грошо­вому еквіваленті потреба підприємства у грошових та мате­ріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги.

Щоб визначити потребу в капіталі, сукупні витрати під­приємства доцільно розмежувати на дві групи:

1) Капітальні витрати (на заснування (реорганіза­цію) підприємства, купівлю та введення в дію основних фондів). Капітал має бути мобілізований на довгостроковий період і є інвестиційним.

2) поточні витрати (пов'язані з оплатою праці персоналу та придбанням предметів праці). Визначають як потребу в оборотному капі­талі.

Види потреб у капіталі можуть бути такими:

· потреба в капіталі, необхідному для придбання факторів виробництва;

· для обслуговування залученого кап (процентні платежі, дивіденди);

· для повернення залучених фінансових ресурсів (погашення кредитів, повернення внесків засновників (учасників);

· для сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Головною метою фін менеджменту у процесі санації підприємства є мобілізація фінансових ресурсів для виконання двох основних завдань:

1) відновлення (поліпшення) платоспроможності;

2) формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Потреба у грошових коштах визначається згідно з оперативною (Crash) програмою та платіжним календарем. Базою для визна­чення потреби в капіталі є дані аналізу фінансового стану під­приємства та розшифрування кредиторської заборгованості за окремими контрагентами, обсягами заборгованості та стро­ками погашення. Потреба в капіталі складається із сум заборгованості, щодо яких не вдалося досягти домовленості про їх списання чи реструктуриза­цію та строк сплати яких настав або настане найближчим часом, а також платіжні зобов'язання, які можуть виникнути в ході поточної операційної діяльності суб'єкта господарювання. Від правильності визначення обсягу капіталу, необхідного для відновлення платоспроможності та виконання поточних зобов'язань, залежить подальша життєдіяльність підприємства.

Потреба в капіталі для проведення виробничо-технічних санаційних заходів визначається за планом капіталовкладень, а також за організаційним та фінансовим планами проекту санації. Визначальним при цьому є обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі.

Потреба в інвестиційному капіталівизначається на підставі бюджету капіталовкладень, в якому відбито виробничу програму. Загалом на обсяги потреби в інвестиційному капіталі впливають такі фактори:



· виробнича програма;

· вартість машин та обладнання, які заплановано придбати;

· вартість модернізації існуючих основних фондів;

· розмір підприємства;

· правова форма організації бізнесу;

· вид діяльності (галузь);

· місце розташування підприємства;

· строк окупності інвестицій.

Потреба в оборотному капіталі, необхідному для забезпечення фінансово-господарської діяльності, визначається за окремими видами оборотних активів:

· готовою продукцією;

· запасами сировини, матеріалів та напівфабрикатів;

· незавершеним виробництвом;

· витратами майбутніх періодів.

У вітчизняній практиці потребу в оборотних коштах ви­значають на основі їх нормування. Сукупний норматив (загаль­ну потребу в оборотних коштах) обчислюють, підсумовуючи нормативи за окремими статтями. До основних факторів, які впливають на обсяг потреби в оборотних коштах відносять такі:

1) обсяг виробництва та реалізації продукції протягом періоду, на який визначається потреба в капіталі;

2) умови постачання підприємства товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставок, форми розрахунків тощо;

3) організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, розмір витрат, номенклатура продукції;

4) умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, форми розрахунків тощо.

Обсяг потреби в капіталі залежить також від ефективності управління дебіторською та кредиторською заборгованістю.

За наявності невиправданої (простроченої) чи безнадійної дебіторської заборгованості ви­никає порушення фінансової рівноваги, оскільки в підприємст­ва на відповідну суму зменшується обсяг ліквідних оборотних коштів. Одним із мето­дів покриття фінансового дефіциту є порушення строків виконан­ня власних платіжних зобов'язань, тобто використання неви­правданої кредиторської заборгованості як джерела поповнення оборотного капіталу. Така політика є ризиковою і може призвести до накладення на підприємство штрафів під час досудового врегулювання господарських спорів або у судовому порядку та до фінансової кризи.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...