Главная Обратная связь

Дисциплины:






Залежно від установленого законодавством порядку забезпечення банкнот золотом розрізняється кілька систем банкнотної емісії



Англійська система банкнотної емісії полягала в такому:

1. Законодавство фіксувало максимальний контингент незабезпеченої — фідуціарної — емісії. Згідно з актом 1844 р. цей контингент установлювався для Банку Англії в розмірі 14 млн ф. стерлінгів.

2. Для решти банкнотної емісії, яка законом не лімітувалася, обов’язковим було 100-процентне металеве покриття.

Французька система банкнотної емісії, яка була введена у 1870 р., передбачала :

1. Законодавчо встановлювався загальний максимум банкнотної емісії.

2. Ніяких обов’язкових норм металевого покриття не встановлювалося.

Німецька система банкнотної емісії за законом 1875 р. зводилася до такого:

1. У законодавчому порядку фіксувався максимальний контингент не забезпеченої золотом емісії.

2. Законодавство дозволяло випуск не забезпечених золотом банкнот понад установлений максимум, але така додаткова емісія обкладалася 5-процентним податком.

3. Не менш як 1/3 загальної суми банкнот мала забезпечуватися золотим запасом.

Американська система банкнотної емісії, що була введена згідно з Федеральним резервним актом 1913 р., характеризувалася тим, що:

1. Установлювалася мінімальна норма металевого покриття всієї банкнотної емісії у розмірі 40%, решта підлягала забезпеченню комерційними векселями.

2. Не встановлювалося будь-якого максимального контингенту ані для фідуціарної емісії, ані для банкнотної емісії в цілому.

Російська система забезпечення банкнотної емісії за законом 1897 р. полягала в такому:

1. Золоте забезпечення повинно було становити не менш ніж 50% загальної суми емісії кредитних білетів Державного банку за умови їх випуску на суму не більше за 600 млн крб.

2. Емісія понад установлену суму потребувала 100-процент­ного золотого забезпечення.

Золотомонетний стандарт являв собою найбільш стабільну, саморегульовану грошову систему. У періоди спаду виробництва та товарообороту зменшувалася потреба в грошах, вони вилучалися з обігу, перетворюючись на скарб. При розширенні товарообороту гроші надходили зі скарбу до сфери обігу. Саме у такий спосіб відбувалося регулювання маси грошей в обігу.

Функціонування золотомонетного стандарту вимагало наявності золотих запасів у центральних емісійних банках, які слугували резервним фондом внутрішнього обігу, забезпечували розмін банкнот на золото, були резервом світових грошей. Витрати держави на забезпечення обігу золотою монетою були значними. Для їх зменшення широко емітувалися банкноти, використовувалися безготівкові розрахунки.

СИСТЕМИ ПАПЕРОВО-КРЕДИТНОГО ОБІГУ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ ГРОШОВІ СИСТЕМИ, ЗА ЯКИХ ОБІГ ОБСЛУГОВУЮТЬ ГРОШОВІ ЗНАКИ (ПАПЕРОВІ АБО МЕТАЛЕВІ), ЩО НЕ МАЮТЬ ВНУТРІШНЬОЇ ВАРТОСТІ. Такі грошові системи є регульованими, бо держава бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків. РОЗРІЗНЯЮТЬ ПАПЕРОВІ ГРОШОВІ СИСТЕМИ ТА СИСТЕМИ КРЕДИТНИХ ГРО­ШЕЙ, НЕ РОЗМІННИХ НА ЗОЛОТО.



За паперової системи грошового обігу емісія грошових знаків, які мають форму казначейських білетів, здійснюється державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту. У такому випадку емісія грошей не пов’язана з потребами товарного обігу, а визначається виключно необхідністю покриття дефіциту державного бюджету.

У роки Першої світової війни покриття бюджетних дефіцитів емісією грошей спричинили надмірне збільшення грошової маси в обігу, що призвело до припинення вільного обміну грошових знаків на золоті монети. У цей час золотомонетний стандарт припинив своє існування у країнах, що брали участь у війні, та й у більшості інших країн (окрім США та семи латиноамериканських країн).

У ході грошових реформ (1924—1929 рр.) повернення до золотого стандарту відбулося у двох нових формах — золотозливкового та золотодевізного стандартів.

Золотозливковий стандартце грошова система, за якої в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обмін банкнот здійснюється лише на золоті зливки з певними обмеженнями. У Великобританії ціна стандартного зливка вагою 12,4 кг дорівню­вала 1700 ф. ст., у Франції ціна зливка вагою 12,7 кг — 215 тис. фр.

Більшість країн (Німеччина, Австрія та ін.), що не мали достатніх золотих запасів, перейшли до золотодевізного стандарту. Згід­но з цим стандартом також відсутній обіг золотих монет та їх вільне карбування, а обмін банкнот здійснюється на іноземну валюту (девізи), яка обмінюється на золото.

Золотозливковий та золотодевізний стандарти були грошовими системами без золотого обігу, тобто золото функцій обігу та платежу не виконувало. Саме тому ці стандарти називають «урізаними» формами золотого стандарту.

Остаточний крах золотого стандарту як грошової системи було прискорено економічною кризою 1929—1933 рр. Унаслідок неї золотий стандарт було скасовано в усіх країнах (у Великобританії, Німеччині та Японії — у 1931 р., у США — у 1933 р.).

З 30-х років ХХ ст. в усіх країнах утвердилася система кредит­них грошей, не розмінних на золото.Сучасні гроші, по суті, — це кредитні гроші, які нерозривно пов’язані з господарським оборотом і реально відбивають його рух.

Характерними рисами сучасних грошових систем є такі:

1) УТРАТА ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗОЛОТОМ УНАСЛІДОК ВИТІСНЕННЯ ЙОГО З ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО ОБОРОТУ;

2) ВИПУСК ГРОШЕЙ В ОБІГ НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ КРЕДИТУВАННЯ ГОСПОДАРСТВА, А Й ДЛЯ КРЕДИТУВАННЯ ДЕРЖАВИ;

3) ШИРОКИЙ РОЗВИТОК БЕЗГОТІВКОВОГО ОБІГУ ТА ЗМЕНШЕННЯ ГОТІВКОВОГО;

4) ХРОНІЧНА ІНФЛЯЦІЯ;

5) ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ;

6) ВІДМІНА ОФІЦІЙНОГО ЗОЛОТОГО ВМІСТУ БАНКНОТ, ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РОЗМІНУ НА ЗОЛОТО;

7) РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СФЕРІ ГРОШОВО-КРЕДИТ­НИХ ВІДНОСИН.

Кредитний механізм емісії грошей базується на загальних принципах кредитування (поверненість, забезпеченість та ін.), що створює передумови для забезпечення сталості грошей шляхом формування спеціального механізму регулювання пропозиції гро­шей відповідно до потреб обороту в засобах обігу. Нині в усьому світі емісія грошей монополізована державою, яка бере на себе зобов’язання забезпечувати сталість грошових знаків, що від її імені емітує центральний емісійний банк тієї чи іншої країни.

За певних умов кредитна природа банківських білетів може набувати формального характеру.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...