Главная Обратная связь

Дисциплины:






Фактори, які впливають на величину споживання і заощадження.



Тема 6. Споживання, заощадження та інвестиції.

 

1. Споживання і заощадження, їх взаємозв’язок і показники зміни.

2. Фактори, які впливають на величину споживання і заощаджень.

3. Інвестиції: сутність і фактори, що викликають їх зміну.

 

 

Споживання і заощадження, їх взаємозв’язок

І показники зміни.

 

Згідно до кейнсіанської макроекономічної теорії, кількість вироблених товарів та послуг і відповідно рівень зайнятості в економіці знаходяться в прямій залежності від рівня сукупних видатків (сукупного попиту, AD).

Точкою відліку для аналізу сукупних видатків є дохід, що залишається в домогосподарствах після сплати податків, тобто чистий особистий дохід (Yd). При його використанні, він поділяється на дві частини: споживання (C) і заощадження (S).

Yd = C + S, а це означає, що: C = Yd – S, або S = Yd - C

Взаємозв’язок між споживанням, заощадженнями і доходом можна показати графічно (рис. 1).

Графік споживання показує взаємозв’язок доходу і споживання, тобто співвідношення кількості грошей, які домогосподарства планують використовувати для споживання при різних рівнях доходу в певний період часу.

Бісектриса показує на графіку дохід. В кожній точці цієї лінії споживання і дохід, що використовується рівні між собою. Якщо графік доходу знаходиться вище графіку споживання (Yd > C), то це означає, що якась частина доходу не споживається в даний момент, а зберігається. І чим більший розрив між даними графіками (відстань по вертикалі), тим більше заощаджується.

У випадку, коли графік споживання знаходиться вище графіку доходу (C > Yd), то це означає, що домогосподарства живуть у борг, тобто заощадження будуть зі знаком мінус (- S).

Рівень доходу, за якого графік споживання перетинає бісектрису, а графік заощадження перетинає горизонтальну ось графіку (ось абсцис ОХ) називається пороговим доходом (точка нульового заощадження), так як в даному випадку домогосподарства споживають свої доходи повністю і нічого не залишається для заощадження (Yd = C; S = 0).

 

Рис. 1. Графіки споживання і заощадження.
б) графік заощадження

Як видно з графіку, між доходом і споживанням існує пряма залежність, тобто чим більш високий дохід, тим більшим є споживання, і навпаки. В той же час слід відмітити, що домогосподарства будуть витрачати більшу частину невеликого за розміром доходу, тоді як чим більший буде дохід, тим менша його частка, у відносному вираженні, спрямовується на споживання.

Графік заощадження показує заощадження домогосподарств при різних рівнях доходу. Між доходом і заощадженнями існує також пряма залежність. Однак, заощадження складають меншу частку невеликого доходу, і більшу частку більш великого за розміром доходу. Дуже бідні люди можуть взагалі нічого не заощаджувати.



Для визначення частки доходу, яка спрямовується на споживання, а яка заощаджується, використовуються наступні показники.

1. Середня схильність до споживання (APC) характеризує частку, або відсоток доходу, який спрямовується на споживання.

APC = C / Yd

Показник APC може розраховуватися і використовуватися як у вигляді коефіцієнту, так у вигляді відсотку. Наприклад, APC = C / Yd = 900 грн. / 1000 грн. = 0,9 × 100 = 90%.

2. Середня схильність до заощадження (APS) характеризує частку, або відсоток заощадження у використовуваному доході.

APS = S / Yd

Наприклад, APS = S / Yd = 100 грн. / 1000 грн. = 0,1 × 100 = 10%

Так як це дві частки одного цілого, то: APC + APS = 1 або 100% доходу.

 

У макроекономічному аналізі велике значення приділяється змінам у споживанні і заощадженнях, які зумовлені змінами у величині доходу (його збільшення або зменшення). Для характеристики цих змін використовуються показники граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощадження. Термін «граничний» означає додатковий, або приростковий.

1. Гранична схильність до споживання (MPC) характеризує частку додаткового доходу, яка додатково спрямовується на споживання. MPC визначається як відношення зміни у споживанні до зміни в доході.

MPC = ∆C / ∆Yd

2. Гранична схильність до заощадження (MPS) показує частку додаткового доходу, яка додатково спрямовується на заощадження. MPS визначається як відношення зміни в заощадженнях до тієї зміни в доході, яка це викликала.

MPS = ∆S / ∆Yd

Наприклад: MPC = 0,75, а MPS = 0,25. Це означає, що при збільшенні доходу на 100 грн., споживання зросте на 75 грн., а заощадження збільшаться на 25 грн.

Так як і сума показників середньої схильності, сума показників граничної схильності дорівнює одиниці.

MPC + MPS = 1, або 100% ∆Yd

На основі показників граничної схильності до споживання і до заощадження можна вивести функцію споживання і функцію заощадження.

Найпростіша функція споживання має вигляд:

С = а + b (Y – T)

де С – споживчі видатки;

а – автономне споживання, величина якого не залежить від величини поточного доходу;

b – гранична схильність до споживання (MPС);

Y – дохід;

Т – податкові відрахування;

(Y – T) – дохід після сплати податків. В макроекономічних моделях цей показник часто позначають як Yd.

Найпростіша функція заощадження має вигляд:

S = -а + (1 – b) (Y – T)

де S – величина заощаджень у приватному секторі;

а – автономне споживання;

(1 – b) – гранична схильність до заощадження (MPS);

Y – дохід;

Т – податкові відрахування;

(Y – T) – дохід після сплати податків (використовуваний дохід), тобто Yd.

 

Фактори, які впливають на величину споживання і заощадження.

 

Точно так же, як ціна є основним фактором, який визначає величину попиту на окремий товар, рівень доходу є основним фактором, що визначає величину споживання і заощадження домогосподарств.

Зміна доходу призводить до переміщення з однієї точки в іншу на постійних графіках споживання або заощаджень. Інакше кажучи, зміна доходу призводить до зміни у величині споживання і заощаджень.

В той же час окрім доходу існують інші фактори, які впливають на зміну споживання і заощаджень при кожному можливому рівні доходу. В даному випадку говорять про зміну споживання або заощадження в цілому. При цьому положення графіків споживання і заощадження змінюються, тобто вони будуть зміщуватися вгору або вниз.

Фактори не пов’язані з поточним доходом, що впливають на споживання і заощадження.

1. Багатство. Під багатством розуміють як майно, так і фінансові кошти (готівкові кошти, заощадження на рахунках, володіння цінними паперами тощо), якими володіють домогосподарства.

Домогосподарства зберігають для того, щоб накопичувати багатство. Отже, за інших рівних умов, чим більше багатства накопичили домогосподарства, тим слабкіший у них стимул для заощадження, щоб накопичувати додаткове багатство.

Таким чином, збільшення накопиченого багатства зміщує графік заощаджень вниз, а графік споживання вверх (рис. 2).

2. Рівень цін. Підвищення рівня цін призведе до зміщення графіку споживання вниз, і навпаки, зниження рівня цін викличе зміщення графіку споживання вверх. Це пояснюється тим, що при зростанні рівня цін купівельна спроможність фінансових активів знижується, і навпаки (ефект доходу AD).

3. Очікування зміни цін і доходів. Очікування підвищення цін (дефіциту товарів) викличе збільшення поточних споживацьких видатків і зменшення заощаджень, тобто призведе до зміщення графіку споживання вверх, а графіка заощаджень вниз.

Можлива ситуація і навпаки, коли очікується зниження цін. Це може спонукати споживачів скорочувати споживання і збільшувати заощадження в теперішній час.

4. Споживацька заборгованість. Чим більша заборгованість споживача, тим меншим буде споживання, і навпаки. Відносно зміни заощаджень можна відмітити ту ж саму тенденцію.

5. Оподаткування. Збільшення податків змістить як графік споживання, так і графік заощаджень вниз, і навпаки.

 

 

З приводу змін споживання і заощадження всі економісти в принципі погоджуються з думкою: якщо держава не здійснює будь-яких навмисних дій для їх зміни, то вони є відносно стабільними.

Так відбувається тому, що:

по-перше, на рішення домогосподарств щодо використання своїх грошей на споживання або їх заощадження значно впливає відповідна звичка людей;

по-друге, дія факторів не пов’язаних з поточним доходом, що впливають на споживання і заощадження, часто призводить до їх зміни в протилежних напрямках і тому вони врівноважуються.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...