Главная Обратная связь

Дисциплины:






Amp; Фрагменти текстів до дискусії



Майбутнє належить лише тим, хто володіє стилем (В.Гюго);

Геніальні письменники майже всі є поганими стилістами, кепськими архітекторами, а людина у них завжди пластична до фізичної відчутності. Лише одиниці з них поєднували мистецтво слова з вражаючою переконливістю пластики (Максим Горький);

Чим більше я працюю, тим більше переконуюся, що при наполегливому бажанні якомога повніше висловити правду треба відмовитися від турбування про стиль (М.Пруст);

Метод визначає структуру художнього змісту, стиль – структуру художньої форми (В.Волков);

Стиль, зрозумілий як спосіб вираження образного засвоєння дійсності, ідейно-емоціного впливу, не може бути ототожнений з формою твору, так само як метод не мона прирівнювати до змісту (Б.Храпченко);

Стиль – це форма і зміст. Стиль – це конкретна єдність та своєрідність художніх засобів, тематики, ідей, об’єднаних і визначених світоглядом митця, особливостями соціальної дійсності історичної епохи;

Стиль – це зв’язок форм, що виявляє єдність художнього змісту (В.Днєпров);

Стиль заякорений на найглибших шарах пізнання, на самій художній сутності речей, бо нам дано його розпізнати у зримих та відчутних образах (Й.-В.Гете);

Розбіжності між реалізмом і модернізмом є нескінченно великими, проте як розбіжності між бароко і Ренесансом іноді не вповні зрозумілі. Наприклад, важко визначити, до якого із цих напрямів віднести Уільяма Шекспіра (В.Руднєв);

Стиль для письменника, так само як для маляра, – не проблема техніки, а проблема бачення. Він є відкриттям, яке неможливо було б зробити у прямий та усвідомлюваний спосіб, відкриття якісної відмінності, що існує в тому образі, в якому нам з’являється світ, відмінності, яка, якби не було мистецтва, лишилась би вічною таїною кожного (М.Пруст);

Визнання стилю явищем індивідуальним з легкістю може стати запереченням його соціальної природи… Стиль поділяє долю й інших важливих категорій мистецтва…, які можуть бути не лише індивідуальними, позбавленими спільного підґрунтя… Стиль можна розуміти або як художню закономірність, зумовлену системою стилетворчих чинників, або як вираження індивідуальності митця (О.Соколов);

Стиль – це внутрішня властивість одного з видів дискурсу…, це загальна категорія, що абстрагується від локальних стилістичних явищ, притаманних окремому твору (Ц.Тодоров);

Стиль – це спосіб вираження індивідуальної сутності пистменника (Д.Майлз);

Стиль – невід’ємна властивість та вираження особистості (Л.Мінк);

Стиль є ознакою приналежності явища до певної культури, до того чи іншого її соціально-історичного шару, це найважливіша культурна властивість явища (Ю.Борєв);



Породжувальний (регіональний) та національний шари стилю можна збагнути через інтонаційно-стилістичний аналіз тексту, індивідуальний стиль виявляється через лінгвістичний аналіз, що фіксує відхилення від синтаксичної і граматичної норми. Стиль напряму розкривається через аналіз типології концептуально навантаженої структури художнього твору (дослідження послідовності, наявності та домінантності семи можливих шарів твору). Зрештою, стиль епохи розкривається при аналізі загальних структурно-онтологічних кліше у кожному феномені художньої культури (Ю.Борєв).


 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...